КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти

>


Випуск 1
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПОПЕРЕДЖАЄ: НАДМІРНА СЕРЙОЗНІСТЬ ШКОДИТЬ ВАШОМУ ЗДОРОВ’Ю
грудень 2009

Випуск № 1

Тираж: «як вийде»

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

Кар-Кар

Студентська газета Київського національного університету театру,

кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

Вступне слово

Останнім часом позанавчальне життя нашого університету значно пожвавилося. На місці китайських астрологів, ми б назвали цей рік не роком «червоного бика», а «ініціативного студента». Тепер в КНУТКіТ є діюча студентська рада (ще й як діюча!), наш університет приєднався до проекту всеукраїнського студентського телеканалу «8-ка»… Тепер, будьте ласкаві, зустрічайте новий припадок ініціативності – студентську газету «Кар-Кар». Маємо попередити, що, почата нами справа, може бути дещо з поприлеглим присмаком дилетантизму, але стовідсотково підкріплена неабияким ентузіазмом. З вашої ж сторони, дорогі читачі, ми чекаємо підтримки, як моральної, так і матеріальної (від слова «матеріал», адже ми альтруїсти).

Якщо 2010 рік почнеться під знаком «працелюбного студента», «Кар-Кар» виходитиме щомісяця (за умовою, що «вдячні» читачі не заб’ють членів редакції). До того ж звертаємо вашу увагу на те, що нинішня редакція не володіє повною монополією на публікацію текстів, тому з великою радістю прийматиме ваші статті, нариси, творчі знахідки, а також просто доречні пропозиції.

(vedma501@yandex.ru)

Гуртожицька адреса редакції: кімната № 501.

Чекаємо на вас і ваші геніальні ідеї!

З любов’ю. Ми =)

Газета випускається
за підтримки адміністрації університету та студентської ради.

Періодичність випуску – раз на місяць.

«Здравствуйте, я ваша…»
чи
В джазі тільки тітонька

Одного славнозвісного 1975 року в історію кіномистецтва стрімко увірвався фільм «Здравствуйте, я ваша тетя» за мотивами п’єси Б. Томаса «Тітка Чарлея». І ось вже декілька поколінь глядачів, вдячних Віктору Тітову (режисер кінострічки) не втомлюються зачаровано вдивлятись в обличчя Миколи Калягіна (Бабс), Михайла Козакова (Френсіс Чесней), Армена Джигарханяна (суддя Крігс) та Валентина Гафта (Брассет). Ця кінострічка твердо закріпилася у списку «старих-добрих» улюблених фільмів, розлетілася на цитати, стала знаковою в біографії акторів, які знімалися в ній.

Розкажу вам ще одну історію… Одного не менш славнозвісного 2009 року в КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого силами 4-Б акторського курсу на сцену навчального театру увірвався досить вдалий ремейк вищезгаданого кінофільму під назвою «Тітонька з Бразилії» (режисер-постановник Віталій Новіков). Можна навіть сказати, що запальна комедія положень Б. Томаса в театральному університетському просторі пережила ще один злет. Звичайно, після фільму, усім відомого, «винайти велосипед» – завдання нелегке і навіть нездійсненне, тож не диво, що на сцені з’явилися такі старі знайомі, як джигарханянівський суддя Крігс (Іван Завгородній), козаковський полковник (Акмал Гурєзов), дещо носовська донна Роза д’Альвадорез (Олена Бушевська) тощо. Тому для багатьох глядачів весела історія з перевдяганнями, казусами, переживаннями, возз’єднаними закоханими і, звісно, хепі ендом, проходила у відчутті ненав’язливого Де Жа Вю. При чому, такий ефект в будь-якому разі позитивно вплинув на загальне враження від вистави: ті, хто не бачили кінофільму, мали змогу скласти про нього точне уявлення, а ті, хто давно з ним знайомий, в жодному разі не були розчаровані.

Яким же було (ну, у всякому разі, у мене) здивування, коли замість очікуваного Калягіна в ролі Бабса (який протягом цієї історії, перевдягнутий, старанно зображає тітоньку Чарлея) на сцені з’явився … Джек Леммон (Джері/Дафна у відомому фільмі «В джазі тільки дівчата»)! І дійсно, Михайло Досенко точнісінько напрацював та відтворив ту запальну манеру гри, яка характерна для загальновідомих Джозефіни і Дафни. Кокетливі відбивання віялом від настирливих залицяльників, різкі переходи від зображальної жіночої ходи до чоловічої розхристаної манери сидіння, миттєві та яскраво відображені реакції на неочікувані повороти сюжету – все було до болю знайомим, з одного боку, та органічним й новим, з іншого. Сама поява Бабса в жіночому образі була настільки ефектною, що кожного разу зривала аплодисменти. Як не дивно, «джазівська дівчина» стовідсотково вписалася в атмосферу «вашої тьоті», доповнюючи і очолюючи цей зірковий ансамбль. Звісно, що такий яскравий образ обов’язково має бути підтриманий не менш яскравими партнерами. І потрібно відмітити, вірне плече побратимів по сцені не примусило довго чекати: жодна чоловіча роль не загубилася у всезахоплюючому урагані Бабса-тітоньки. Щоправда, в певній мірі потьмяніли жіночі образи, але, мабуть, коли в жіночий образ включається чоловічий темперамент, змагатись з ним може хіба що Мерлін Монро.

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

мАРійКа

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

    Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. Интервью с Николаем Николаевичем Рушковским.

    Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. 1. Поколения Ваших выпускников. Какой курс запомнился больше, с чем связано?

    Есть разные дорогие моему сердцу человечки. К сожалению, время идет и некоторые из них уже уходят, но конечно запоминаются те, с которыми работал и дальше. Еще запомнился тот курс, который стал у нас основой театра на Печерске. Он был действительно интересный, особенно группой мальчишек.
    Выдающимся был курс 99 года выпуска, на котором была Наталья Доля, Саминин, многие из театра на Левом берегу Днепра. Каждый курс все-таки имеет свою нотку в моем органе внутреннем, а выделять кого-то я не очень люблю.

    2. Вы поддерживаете отношения со своими выпускниками?

    Да, настолько насколько это возможно. Слава Богу, когда у меня случается юбилей, они дружно собираются. У меня даже есть фото – их человек пятьдесят - шестьдесят. А вообще у меня уже около двухсот выпускников за эти годы. Есть везде: в Коста-Рике, во Вьетнаме, в Америке, во Франции, в Италии, в Израиле - по всему миру.
    3. Какой, по вашему мнению, ваш сегодняшний курс?

    Им трудно. Время очень тяжелое. Время индивидуалистическое, а профессия у нас коллективная, мы зависим друг от друга. Я сам так воспитан. Я учился в школе художественного театра, а художественный театр родился именно как коллектив.

    Потом, большой курс мы набрали. Есть еще одна вещь очень тяжелая для современной театральной школы, противоречащая ее основам. Трудно налаживать и воспринимать отношения, когда один работает в поте лица и день и ночь, и за это еще и платит, а другой еле языком ворочает, но получает стипендию. Вот как это воспринимать?

    4. Какие Ваши нынешние увлечения?
    У меня есть надежды, что мною еще будут заинтересованы. Обычно в последнее время я получаю раз в три года роль. Есть люди, которые иногда мне что-то подбрасывают, предлагают. Но вот у меня три спектакля есть, которые меня греют, и я этим живу. Хочется еще что-нибудь сыграть, быть может, еще придется. Да вообще жизнь интересная штука.

    КАтеРинка

    Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.
    «Село і люди» (короткий візит в ДЕНЬ СТУДЕНТА)

    Цьогорічний день студента опинився на грані зриву. Трьохтижневим карантином, значну масу святкуючих, тобто, студентів, змусили роз’їхатися по-домівках. Та нашим універівським творчим особистостям не страшний свинячий грип, доки ми так гуляємо, тобто дезінфікуємося.

    З 16 на 17 листопада гуртожиток заполонили поодинокі скупчення оптимістично настроєних студентів, без краплі остраху святкуючи законний НАШ день. В кожному з таких колективів, як істинні патріоти, обрали нашу народну тематику ( вишиті сорочки, хустки, жовто-блакитні «мотиви» і таке інше). В основному переважали пародії на персонажів «Файної Юкрайни» (Ілона Давидівна та Анжела Петрівна, Марічка та Антон). І атмосфера наповнювалась відповідним саркастично–стьобним настроєм. Під Поплавського і Вєрку Сердючку відривалися так, що ні одному Kazantipu не снилося. Не викоренити з нас міцний український дух J. 40 градусів, вареник в прикуску і всі без розбору приспівують: «Епідемія, а ми танцюєм, Епідемія, а ми співаєм.»

    КАтеРинка

соТВОРІННЯ

***
Ты в моих мыслях никогда не постареешь,
И не умрет моя любовь к тебе.
В минуты слабости улыбкой обогреешь.
Я научусь дышать наедине.

Я научусь уйти и не вернуться,
Я научусь молчать, когда болит.
И эти мысли под меня прогнуться,
Я посвятила тебе жизнь молитв.

Дарья Задорожняя




***
Как водосточная труба друг мой
Вылизанный.
Карамельною ватой по телу боль
Выучена.
От моей выручки крепкий табак и вино
Свежее, терпкое.
Горько
От чувств девицы что помоложе.
Терпимостью
Кровь свою разбавив через рамы вылил
Став ненадолго строже.
Бесчинствующего мира, и отдав долг
Независимости.

Алексей Кучма

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

***

«Один, два, три, четыре, пять, шесть…» –Ты, считаешь ступеньки и, как в тумане, поднимаешься по бесконечной лестнице. Входишь в холодную комнату. Падаешь на кровать. Вздыхаешь, раздув щёки, и закрываешь глаза. Тебе хочется только одного – забыться и ничего не чувствовать. Ты заставляешь себя не о чём не думать. Вспоминаешь, как отец учил тебя представлять пустую комнату, в которую мысли, как змеи, извиваясь ползут, едва приоткроется дверь. И ты держишь эту дверь из последних сил. Но бесполезно. Снова мелькают лица: масленые глазки, вздувшиеся вены на лбу, злорадствующие рты. Разные голоса: строгие и пронзительные. Одни разоблачают. Другие заискивают. Третьи проклинают. Как тролли, они поочереди дышат тебе в лицо и тычут корявыми пальцами. А потом сливаются в бешеной пляске и превращаются в отвратительное месиво. Тебе противно. Ты не хочешь на это смотреть. Но будто кто-то силой заставляет тебя. Ты отворачиваешься в сторону, но глаза предательски цепляются за мерзкие подробности. Ты сжимаешь кулаки так, что ногти вонзаются в ладони. Скрежещешь зубами и зажмуриваешься. Ты проваливаешься в чёрную пустоту и, как астероид, разрываешься на тысячу кусков. Ты превращаешься в мельчайшие частицы космической пыли и устремляешься в леденящую бездну.
Проходит вечность.

Ты заставляешь себя очнуться, стряхиваешь с души, как ненужный хлам, злость и липкие ошмётки обид. Впиваешься глазами в трещины на стене и цедишь сквозь зубы: «Ты сможешь». Отшвыриваешь вцепившийся в горло страх и выбираешься на свет из спасительной темноты. Чтобы снова стать мишенью для отравленных стрел. Может, игра и не стоит свеч. Но всё равно.
Ты не отступишься. Ты будешь стоять на своём – до смерти.

Римма Фёдорова

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

***

Останься на ночь. Я буду романтичен и буду действовать так, как говорит сердце, и так как говорят книги. Останься ненадовго, и ты поймешь, что я достоин высших похвал. Расставлю чашечки, блюдечки и прочую атрибутику, включу на всю громкость музыку, выгоню техперсонал. Будем пить Куантро и заедать его молочным шоколадом. Или мешать абсент с вареньем из лепестков тюльпана, что мне ближе. Было непросто сделать тебя своей, но быть твоим сложнее и выше. Сделай мне горький кофе с утра, обними меня при встрече, скажи, что я хорошо выгляжу. Убей меня, наконец, за то, что я не слышу твоих просьб, и за то, что весь толк из меня вышел.

Алексей Кучма

***

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. Обожженные лапы слов
Выложат тяжестью веки снов
Сквозь веков бремя.
Племя идолов и богов.
Улицы жгут балаганы,
И осветят барабаны
Звезд рваные раны.
Станут все женщины – Анны.
Все мужчины – апостолы чистые.
И взойдет на престол покаяние.
Покаяние и покорство,
Губы смиренно выдавят звездам призрение…
Вот и закончился Космос…
Неля Михальчук

Исповедь

Душа отделилась от меня,
Но не покинула – ступает следом,
И прям от пят я чувствую ее…
Как тень.

Чего не слиться воедино,
Быть человеком, так, как все?
Ах нет, ей до противности постыдно
Быть зеркалом моим и быть во мне.

Действительно! Я много захотела:
Быть властелином над душой.

Как я могла не вспомнить закон,
Что низость не постигнет высоты.
Одумайся! Ведь тело не достойно
Владеть высоким существом.

И вот: горю я на огне,
Душа стоит и смотрит,

Да, я пострадаю за желанье,
Готова казнь принять сполна.
Вы не сердитесь на меня.
Кричу, крестя себя рукой:
«Простите, но мне так хотелось
Быть просто вместе со своей душой…»

Анастасия Заика


***
«Дорогой мой! Я долго молчала, но дальше так продолжаться не может. Моя жизнь – рутина. Она скучна, однообразна, и новый день не сулит мне ничего, кроме отчаяния. Я привыкла, ничего ведь не поделаешь – у каждого своя судьба… Но сегодняшний Ваш поступок настолько потряс меня, что молчать дальше я не в силах. Вы сотрясли все мое существо, перевернули мой мир, нанесли самый болезненный в моей жизни удар, и даже не заметили этого. Я лежу здесь, беспомощная, несчастная и одинокая, и кричу о своей боли, а Вы даже не слышите меня, не хотите слышать…

А ведь я, как никто, предана вам столько лет! Я встречаю вас каждое утро, я с уважением отношусь ко всем Вашим гостям (хотя большинство из них мне чрезвычайно неприятны), я никогда не позволяла себе хоть чуть-чуть уронить Вас в глазах других… И что же я получила взамен!!! Вы жестоки! Мой дорогой, с завтрашнего дня я буду мстить Вам за нелюбовь, простите мне это!» – беспомощно валяющаяся на полу табуретка еще долго причитала в ночной тиши, разрабатывая коварные планы утреннего падения.

Табаретка Обнакновенная

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. ТОП-10

Поради недосвідченим гуртожанам:

  1. Заходячи до туалету – підкочуйте штанці
  2. Знімаючи штанці в санвузлі, посміхніться сусідам з будинку навпроти
  3. Наберіться терпіння змивати двічі: після себе і після тієї нечепури, що справлялася перед вами
  4. Якщо в туалеті немає замка – голосно співайте, щоб усі знали, що там зайнято
  5. Заходячи в душ, краще одразу знімайте змішувач – все одно він впаде вам на голову
  6. Приймаючи душ, пам’ятайте – кахлі первісно були білими
  7. Якщо з душу крізь шум води долинають різностатеві голоси – не травмуйте психіку, помийтеся на іншому блоці
  8. Будьте толерантними, не відкривайте кран на всю потужність – таргани глухнуть
  9. Якщо випадково побачите чашку, схожу на ту, що пропала у вас торік, та ще й з ідентичним дарчим написом – хапайте і тікайте
  10. І наостанок, гуртожиток – це наш sweet home, тож СТАВСТЕСЯ ДО НЬОГО З ПОВАГОЮ!

мАРтовсьКа

Запитання без відповіді

Англійські підлітки вважають, що життя – це політика, боротьба за справедливість та міцний чай; юні французи бачать сенс життя у коханні, пристрасному, як гарячий шоколад; для американців пріоритетними є слава, гроші і фастфуди. А на що сподіваються наші співвітчизники? Відповідь одно: а нічого, дірки від бублика. Старанність в школі не гарантує тобі вступу до ВУЗу, успішне здобуття вищої освіти не забезпечує високооплачуваної роботи, яка в свою чергу не є передумовою достойної пенсії. А такі людські чесноти, як чесність, порядність та доброзичливість лише знижують твою конкурентоспроможність. Зроби все – і тобі нічого за це не буде. Ну просто театр абсурду.

«Я обожнюю своїх шанувальників», - говорить зірка і посилає тебе, коли ти просиш автограф.

«Чому ваші студенти не приходять на наші вистави», - обурюється адміністратор державного театру і грубо відмовляє, коли ті приходять.

«Їжте яблучка, в них вітамінки», - солодко примовляє бабуся, нашпиговуючи фрукти пестицидами.

«Купуйте вітчизняне», - говорить один дядько і продає борошно закордон, закуповуючи натомість американське.

«Не бери хабарів», - наставляє інший і урізає зарплату до половини прожиткового мінімуму.

«Україна потребує робочих рук», - але влаштуватися на роботу дуже складно.

«Твій голос важливий. Приходь і проголосуй», - але 450 чоловік уже за півроку точно знають, як саме «проголосують» 46 мільйонів .

Прем`єра жовтня

«Проводи білих ночей»

Жовтень порадував нас новою прем’єрою. Знову вестибюль університету наповнили натхненні шанувальники нашої студентської творчості. Приємно, чорт забирай!

4-А курс Ю. Мажуги, презентував виставу під назвою «Проводи білих ночей» В. Панової. Постановника: Мажуга, Міскун, Островська, Семеразуменко, хореограф – Катерина Варченко.

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. Забігаючи наперед, скажу, що прем’єра таки вдалась! (Звісно, якщо ми приборкаємо свої амбіції і будемо сприймати постановку адекватно, як студентську роботу!) Так невимушено, без надриву, і відчуття по собі лишає приємні.

Взагалі-то перші враження були дещо сумнівними. Промайнуло питання: «Чи туди я потрапила, бо змахує на капусник!». Хлопці прикрашають сцену, скрізь «шаріки-фонаріки». Тітонька з виглядом типу Лисиця-Аліса (Леся Островська), намагається всучити всім і кожному повітряну кульку. А потім так радісно-радісно оголошує відкриття балу «Проводи білих ночей». Питання скасувалося само собою, коли пригадались «совкові» вечори в парках культури і відпочинку. Попали прямо в яблучко. А те , що це період «совдепу» кричить нам сама атмосфера, костюми і музика (від Шербурзьких парасольок до Саші Розенбаума).

І на фоні романтичних Пітерських білих ночей розгортаються любовні баталії: історія Ніни (Катя Варченко) і Жанни (Анастасія Заіка). Мимоволі пригадуєш і Катерину («Гроза»), і Сесіль(«Небезпечні зв’язки»), Ніну («Чайка»), всіх жінок, потерпаючих від стражденного кохання. І Катя , і Настя акумулювали в своїх героїнях багатогранний, універсальний жіночий образ: вони вміють і кохати, і бути коханими, сходити з розуму і регенерувати. Не менш універсальним було чоловіче «тріо». Самозакоханий, інфантильний Валерик (Олександр Галабурда), ідеаліст і моралізатор Герман (Олександр Рудько) і золота середина Віктор (Михайло Пшеничний). Змусив посміхнутися образ Махрового (Олександр Печеник), нашпигований зонівськими повадками. Це для підвищення ефекту незламного авторитету?! Чесно кажучи більш авторитетною виглядала , як це не дивно, Зіна (Зоряна Марченко), такий собі інквізитор з посмішкою Джоконди. Наводила порядки скрізь, керувала ким могла, а особливо її нареченим Костем (Леонід Кондратюк), підкаблучником, дуже правильним і моральним, і взагалі просто хорошим хлопцем.

Можливо декому вистава видалась дещо наївною, та мушу визнати, що актори вдало вписувались в поставлені часові рамки, були різнохарактерними і виразними (всі претензії до «совдепу» J).

І взагалі, як сказала одна з героїнь Кіра (Марина Кладницька): «Чужий досвід ще нікого нічому не навчив…»), тож не вірте мені на слово, а дивіться самі.

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. КАтеРинка

Воплі з редакції

А-а-а!!! Не лупцюйте будь ласка! Це ж наш пробний виліт. Цю газету ми довго планували, виношували і з великими муками народжували. Ось така дитинка вийшла. Якщо в деяких місцях вона здається вам надто далекою від ідеалу, а місцями – взагалі дратує… Дайте нам трохи часу, ми обов’язково її виховаємо і направимо на шлях істинний. Тож не бийте нас боляче!

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.

Творчоскоп

ОТС Організаторів театральної справи чекає абсолютно реорганізований місяць. З 4 грудня, коли впливатиме негативний аспект між Сатурном і Плутоном, мріяти про дипломатичність викладачів і відсунення семінарів немає сенсу. Але «не щастить в роботі – пощастить в коханні» (=
РДТ Грудень для режисерів драматичного театру – місяць боротьби за прихильність Мельпомени. Початок місяця пройде в ствердженні традиційної думки про непорозуміння постановників з акторами. Але вже з 16 грудня, коли відбудеться возз’єднання Юпітера з Нептуном, натхнення спрямує режисерів у потрібне русло.
АДТ Для акторів цей місяць готує багато перепон на широкому творчому шляху (бережіть голосові зв’язки, руки-ноги, а особливо, нерви). 11-12 грудня – небезпека виникнення фатальних прихильностей (головне, щоб не до спиртних напоїв через стреси; краще безнадійно закохатись). Але кінець місяця нагородить акторів за всі випробування творчим катарсисом і новорічним піднесенням.
РЦ В грудні служителям цирку не слід заходити в клітку з левами, краще обмежитись дресируванням мавпочок. Також цей місяць – період жонглювання вашим настроєм, тому не варто поспішати з акробатичними трюками в особистому житті. Краще дочекатись останньої декади грудня, коли Місяць перейде в знак Тільця.
РКБ Найскладніше «па» цього місяця для режисерів класичного балету – втримання себе в психологічній рівновазі. Грудень – складний і напружений період із різкими непередбаченими змінами, тому життєву позицію гранд-батману краще замінити на демі-пліє в очікуванні більш сприятливих часів.
ТЗН Театрознавцям в грудні краще втриматись від перегляду сумнівних вистав задля збереження душевного спокою, оскільки цей місяць – занадто напружений для ламкого творчого пера. Звичайно, папір не червоніє, але краще притримати розгромні статті до 17 грудня, коли планети сприятимуть встановленню атмосфери умиротворення.
АТЛ Актори театру ляльок мають велику перевагу, порівняно з іншими, – чорна ширма може стати надійним притулком від проблем і напруження агресивного грудня. Цей місяць – не найкращий час для створення нових героїв: печальне обличчя ляльки не імпонує маленьким глядачам. Але цей період повністю сприятливий для самовдосконалення і розбору «польотів»
РТЛ На режисерів театру ляльок у грудні покладається священна місія: в період загального спліну стрімко зростає потреба в добрих, світлих, життєстверджуючих лялькових виставах. 6 грудня – чудовий період професійного ствердження; Місяць який перейде в знак Лева, може подарувати нам «українських Образцових».
РХФ Не за горами Новий рік, а грудень не обіцяє повного оптимізму, тож на совісті Режисерів художнього фільму – розігрів новорічного настрою. З 7 грудня, можливо, з’являться нові геніальні ідеї, та «Ирония судьбы» зможе піти на заслужений відпочинок.
РАФ Аніматорам в грудні доведеться розфарбовувати цей світ в найвеселіші тони, оскільки окрім них – немає кому… В цьому плані, можливо трохи заважатиме Місяць, який в своїй останній чверті 9 грудня додаватиме свою ложку дьогтю в бочку творчого меду. Але попереду свята! Вони зафарбують всі негативні спогади грудня.
ДВТ Дикторам і ведучім телепрограм в цьому місяці доведеться значно попрацювати, щоб не втратити своє обличчя (як в переносному значенні, так і на телеекрані серед інших облич). Грудень більш сприятливий для колективної праці, тому про особисті телевізійні часи доведеться призабути.
РТБ Кому-кому, а режисерам телебачення грудень подарує безліч перспектив і надій. Все-таки грудневі свята багаті на теми для нових оригінальних телепрограм. Однак не женіться «поперед камерою в пекло» і стережіться 7 грудня, коли Місяць покаже свої зуби у знаку капризної Діви.
ЗР Грудень досить напружений місяць, але це зовсім не привід для звукорежисерів заміняти аббівське «Happy New Year» на моцартівський реквієм. Венера, яка майже весь грудень буде співпрацювати зі знаком Стрільця, сприятиме налагодженню стосунків в особистому житті. Новорічна серенада під вікном коханої людини – найкращий антидепресант для оточуючих.
КТО Кіно-телеоператори мають неабияку перевагу в цьому місяці: на працездатність техніки підступний Місяць та капризний Юпітер не впливають. Тому вони сміливо можуть створювати далекоглядні плани та вирушати в подорожі (не забувши про свого багатолінзового друга).
КЗН У вирі подій цього грудня кінознавці почуватимуть себе дещо дискомфортно. Час розслабитись і відпочити, не завантажуючись інтелектуалізмом Філіні або Тарковського. Особливо 24 грудня, коли Місяць у першій своїй чверті потрапить в знак Овна, краще за все закинути далеченько всю писанину і розслабитись. Можливо «Чорна кішка, білий кіт» – саме те, що вам потрібно.
ОВФ Для організаторів виробництва фільму останній місяць року здаватиметься дещо складним. В кінці грудня (та 2009 року в цілому) ви покинете всілякі надії щось організувати і отримаєте змогу на повну відірватись в новорічні свята.


Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. мАРійКа-Глоба-Друїд

 



УНІВЕРСИТЕТ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ








У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ АБО ВІЙНИ



МІЖНАРОДНИЙ ОНЛАЙН ПЕРФОРМАНС
"МИР УКРАЇНІ!
МИР СВІТУ!"
/
«PEACE to UKRAINE! PEACE to the WORLD!»













    ФЕСТИВАЛІ УНІВЕРСИТЕТУ














    © 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
    Розробка сайту bo-co