КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти


Програми фахових випробувань спеціальності "Сценічне мистецтво" 2020





Програми ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

Спеціальність 026 – "СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО"

Освітньо-професійні програми:




Освітньо-професійна програма
«Акторське мистецтво театру і кіно»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Акторське мистецтво театру і кіно» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Завданням фахового вступного випробування є оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій актора драматичного театру, визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок, а саме:

– виконувати професійні функції актора драматичного театру;

– працювати над створенням сценічних образів (спираючись на отримані знання та творчі пошуки, вимагати від виконавців створення художніх образів у запропонованих обставинах сценічної дії);

– керуватися у творчій діяльності надбаннями майстрів українського та світового театрального мистецтва та використовувати їх зразки при постановці драматичних вистав;

– виховувати естетичний смак (формувати та розвивати світогляд, художній смак);

– використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності;

– планувати та організовувати власну професійну діяльність (займатись акторським тренінгом, підтримувати фізичну форму та свій психофізичний стан);

– прогнозувати та передбачати вірогідні наслідки власної професійної діяльності (результати професійної діяльності у найближчому та віддаленому майбутньому).

Метою вступного випробування з фаху є:

– виявити, чи мають вступники на цю спеціалізацію здібності до художнього мислення, створення та емоційного виконання образу;

– виявити рівень базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програми підготовки за освітнім ступенем магістра із спеціальності «Сценічне мистецтво» освітньо-професійної програми «Акторське мистецтво театру і кіно», а також для їх участі у конкурсному відборі для зарахування на навчання.

Програма вступного випрбування складена для перевірки теоретичних знань та практичних навичок вступника і має на меті визначити рівень його теоретичної підготовки.

Вступне випробування передбачає опитування по білетах, відповідь на три запитання з вищезазначеної дисципліни, опанованої протягом визначеного терміну навчання. Відповідаючи на питання вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь, підкріпивши теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Для вступного випробування запропоновано 30 екзаменаційних білетів, запитання в яких орієнтовані на виявлення знань, вмінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі театрального мистецтва.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Природа та особливості сценічного мистецтва.
  2. Внутрішня і зовнішня характерність ролі (шлях пошуку).
  3. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло.
  4. Творчість Вільяма Шекспіра.
  5. Про напрямки в акторському митецтві (переживання, удавання, ремесло).
  6. Спілкування «взаємодія».
  7. Театральна освіта в україні. Досвід корифеїв українського професійного театру.
  8. Сценічна увага та володіння м'язами як складові процесу сценічної дії.
  9. Творчість Карло Гоцці.
  10. Роль сценографа у сучасному театрі. Данило Лідер і театр.
  11. Вчення про надзавдання та наскрізну дію актора і ролі.
  12. Творчість Карона де Бомарше.
  13. Поняття жанру. Вплив жанру на спосіб існування актора у виставі.
  14. Художній образ у мистецтві.
  15. Творчість Генріка Ібсена.
  16. Факт і подія в п'єсі та виставі.
  17. Особливості роботи за методом дійового аналізу п'єси та ролі.
  18. Основний зміст вчення про перспективу актора та ролі.
  19. Є. Гротовський – видатний діяч світового театру.
  20. Сутність методу фізичних дій.
  21. Творчість М.Л.Кропивницького.
  22. Актор – виконавець ролі чи співавтор вистави?
  23. Іван Франко – драматург.
  24. Принцип роботи актора з режиссером.
  25. Творчість П.К.Саксаганського. («Думки про театр»).
  26. Поняття конфлікту. Боротьба наскрізної і контрнаскрізної дії.
  27. Творчість С.В.Данченка.
  28. Видатні актори українського театру другої половини ХХ столітя.
  29. Сучасна українська драматургія (Богдан Жолдак, Неда Неждана та інші).
  30. Особливості оволодіння мистецтвом сценічного монологу.
  31. Вивільнення м'язів як шлях до творчого самопочуття.
  32. Дилетантизм у мистецтві.
  33. Антична драматургія (Есхіл, Софокл, Евріпід).
  34. Дія – головна ознака сценічного мистецтва. (Фабула. Конфлікт. Факт. Подія).
  35. Творча уява та фантазія в акторському мистецтві.
  36. Творчість Жана Мольєра.
  37. Метод дійового аналізу п'єси та ролі.
  38. Творчість Лопе де Вега.
  39. Робота актора з режиссером.
  40. Час і простір у виставі (їх взаємозв'язок).
  41. Творчість Карло Гольдоні.
  42. Поняття «темпу» і «ритму» в акторській творчості.
  43. Задум вистави. Основні елементи.
  44. Робота актора над роллю (власний досвід).
  45. Основні засади мистецтва словесної взаємодії.
  46. Етика і дисципліна актора.
  47. Творчість Квітки Основ'яненка.
  48. Словесна дія (текст і підтекст).
  49. Творчість Михайла Старицького.
  50. Емоційна пам'ять. ЇЇ роль і місце у творчості актора.
  51. Драматургія О.М.Островського.
  52. Питання характеру і характерності у акторському мистецтві.
  53. Г.П.Юра – актор та режиссер.
  54. Логіка та послідовність в сценічній дії.
  55. Марія Заньковецька – життя та творчість.
  56. Мізансцена – засіб виразності сценічної дії.
  57. М.М.Крушельницький – актор, режисер, педагог.
  58. Зміст поняття «запропоновані обставини».
  59. «Друга плеяда корифеїв» української сцени.
  60. Тенденції розвитку сучасного театру (власний досвід в результаті перегляду кращих вистав».
  61. В.І.Немирович-Данченко про творчість актора.
  62. Основні риси театральної системи Б. Брехта.
  63. Тренінг і його місце в репетиційному процесі.
  64. Вчення К.С.Станіславського (сутність відкриття).
  65. Творчість Миколи Садовського.
  66. Надзавдання та наскрізна дія вистави і ролі.
  67. Лесь Курбас. Сутність художнього прийому «перетворення».
  68. Запропоновані обставини. «Я» в запропонованих обставинах.
  69. Словесна дія. Слово дійове і слово ілюстративне.
  70. Сценічний вчинок – основа поведінки дійової особи.
  71. Сценічна віра і сценічна правда.
  72. Акторська імпровізація, її місце у творчості актора.
  73. Знання біографії і творчості автора п'єси як засіб пізнання п'єси та ролі.
  74. Тіло актора, як інструмент втілення ролі.
  75. Творчість Бернарда Шоу.
  76. Внутрішній монолог. Другий план.
  77. Характер, характерність; логіка вчинків, почуттів.
  78. Видатні актори та режисери сучасного українського театру.
  79. Т.Г.Шевченко – драматург.
  80. Про способи акторського існування у виставі в сучасному театрі.
  81. І.К.Карпенко-Карий – актор та драматург.
  82. Питання перевтілення в акторському мистецт.
  83. Творчість А.П.Чехова.
  84. Поняття акторського ансамблю і стильової єдності в мистецтві драматичного актора.
  85. Драматургія Лесі Українки.
  86. Поняття «пристосування», їх різновиди.
  87. А.М.Бучма – актор та режиссер.
  88. Взаємодія актора та глядача у виставі.
  89. «Перша плеяда корифеїв» української сцени.
  90. Метафора, її значення в сценічному мистецтві.
  91. Видатні актори та режисери сучасного українського театру.
  92. П. Брук і його роль у розвитку театру ХХ століття.
  93. Поняття імповізація та імпровізаційне самопочуття в акторській творчості.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

180-200 балів (відмінно) виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, метафоричного, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь, вмінням проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір, визначити надзавдання. Вступник продемонстрував професійну, культурну і художню обізнаність, проявив морально-вольові якості (не розгубився, був зібраним, коректним).

140-179 балів (добре) виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється творчим, самостійним та критичним мисленням, але приблизним рівнем знань нормативного матеріалу. Вступник логічно та послідовно викладав матеріал; проявив здатність узагальнювати відповідь, вміння проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір, але мав проблеми з визначенням надзавдання. Продемонстрував культурну і художню обізнаність, проявив морально-вольові якості (не розгубився, був зібраним, коректним).

100-139 балів (задовільно) – виставляється вступнику, відповідь якого характеризувалася недостатнім самостійним та критичним мисленням, слабкою творчою складовою, приблизним рівнем знань нормативного матеріалу. Вступник хаотично викладав матеріал, погано узагальнював відповідь, аналізував художній твір поверхово, непереконливо захищає свій вибір, мав проблеми з визначенням надзавдання. Продемонстрував недостатню культурну і художню обізнаність, проявив слабкі морально-вольові якості (губився, був незібраним, нервував).

1-99 балів (незадовільно) виставляється вступнику, відповідь якого характеризувалася відсутністю самостійного та критичного мислення, слабкою творчою складовою, дуже приблизним рівнем знань нормативного матеріалу чи взагалі їх відсутністю. Вступник хаотично викладав матеріал, важко узагальнював відповідь, поверхово аналізував художній твір, непереконливо захищав свій вибір, не розумів, як визначити надзавдання. Продемонстрував низький рівень культурної та художньої обізнаності, проявив слабкі морально-вольові якості (губився, був незібраним, нервував).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Гончаров А. Режиссерские тетради. – М., 1980.
  2. Захава Б. Мастерство актера и режиссера. – М., 1978.
  3. Коваленко Г.Ф. Художник театра Даниил Лидер. – М., 1980.
  4. Курбас Л. Березіль. – К., 1988.
  5. Курбас Л. Молодий театр. – К., 1991.
  6. Мейерхольд В. Статьи. Письма. Речи. Беседы: В 2-х томах. – М., 1968.
  7. Коломієць Р. Франківці. – К., 1995.
  8. Красильникова О. Історія українського театру XX сторіччя. – К., 1999.
  9. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. – К.,1955.
  10. Станіславський К. Етика. – М., 1961.
  11. Товстоногов Г. Зеркало сцены: В 2-х книгах. – Л., 1980.
  12. Эфрос А. Репетиция – любовь моя. – М., 1975.
  13. Эфрос А. Профессия – режиссер. – М., 1979.
  14. Евгений Вахтангов. Сборник статей. – М.: ВТО, 1984.
  15. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Мистецтво, 1998.
  16. Станиславский К.С. Собр. соч. в 9-ти т. Т. 1-4. – М.: Искусство, 1988–1994.
  17. Фрадкин И.М. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М.: Искусство, 1965.
  18. М. О. Кнебель. О действенном анализе пьесы и роли. – М., 1961.
  19. Питер Брук. Пустое пространство. – М.,1986.
  20. Гиппиус С. Гимнастика чувств. – М., 1967.
  21. Горчаков Н. Режиссерские уроки Вахтангова. – М., 1957
  22. Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского. – М., 1952,
  23. Гротовський С. До бідного театру / Український театр. – К., 1993. – № 3.
  24. Кнебель М. Слово о творчестве актера. – М., 1964.
  25. Топорков В. К.С.Станиславский на репетиции : Воспоминания. –М.-Л., 1949.
  26. Чехов М. Об искусстве актёра // Чехов М.: Литературное наследие. В 2-х томах. –М., 1995.–Т. 2.
  27. Швыдкой М. Питер Брук и Ежи Гротовский: опыт параллельного исследования // Театр.–М., 1988.–№П. –С.100-113.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Режисура драматичного театру»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістра за освітньо-професійною програмою «Режисура драматичного театру» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного фахового випробуваня є:

– виявити, чи мають вступники на цією освітньо-професійною програмою здібності до емоційно-образного вирішення сценічного твору, художнього мислення та чи наділені конкретністю режисерського бачення. Велике значення має акторське обдарування, педагогічні та організаторські здібності, вміння орієнтуватись у питаннях сучасного театрального життя, самостійно мислити та оцінювати явища дійсності;

– виявити рівень базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за освітнім ступенем магістр з відповідної освітньо-професійної програми.

Завданням вступного випробування є оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій режисера драматичного театру; визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок.

СТРУКТУРА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Вступний випробування з фаху за освітньо-професійною програмою «Режисура драматичного театру» складається з двох частин.

Перша частина (теоретична), яка передбачає опитування по білетах: відповідь на два запитання з дисципліни, опанованої протягом визначеного терміну навчання. Відповідаючи на питання білету, вступник повинен підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Друга частина (практична) – вступник повинен захистити визначений в білеті пункт режисерського постановочного плану та дипломної вистави бакалавра. Постановочний план виконується за вибраним вступником драматичному твору та є обов’язковим документом на вступному випробуванні з фаху.

Режисерський постановочний план складається з наступних основних розділів: режисерський аналіз п'єси, режисерський задум; документація.

Запропоноване випробування органічно поєднує теоретичні і практичні питання, що дозволяє виявити знання і уміння використовувати категоріальний апарат, виконувати професійні функції режисера драматичного театру, тощо. Запитання орієнтовані на виявлення знань, вмінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі сценічного мистецтва.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

180-200 балів (відмінно) під час співбесіди логічно та послідовно викладає матеріал, має здатність узагальнювати і інтерпретувати відповідь, вміє проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір, визначити надзавдання. Професійно, культурно і художньо обізнаний. Відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, метафоричного, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу.

Режисерський постановочний план відрізняється образним, небанальним розкриттям теми, знайденою цікавою ідеєю. Вступник проявив самостійне, оригінальне мислення, яскраву уяву, фантазію, образне метафоричне мислення. Розкрито конфлікт твору, логічно побудована композиція. Знайдено не банальне яскраве зорове вирішення: зав'язки, кульмінації, розв'язки та окремих епізодів. Практично побудована наскрізна дія твору, побудовано зіткнення виконавців у конфлікті, знайдено цікаве пластичне вирішення драматургії через сценографію та мізансцени, використання деталей реквізиту та предметів цікаве і грає на ідею. Використано образне музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила вміння та волю вступника організовувати репетиційний процес.

140-179 балів (добре) під час відповіді вступник логічно та послідовно викладає матеріал, проявляє здатність узагальнювати відповідь, вміє проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір. Має проблеми з визначенням надзавдання. Культурно і художньо обізнаний. Відповідь вступника відрізняється творчим, самостійним та критичним мисленням, але приблизним рівнем знань нормативного матеріалу.

Режисерський постановочний план відрізняється розкриттям теми, знайденою ідеєю. Вступник проявив самостійне мислення, уяву. Розкрито конфлікт твору, логічно побудована композиція. Знайдено небанальне яскраве зорове вирішення зав'язки, кульмінації, розв'язки, є прагнення побудувати наскрізну дію, побудовано зіткнення виконавців у конфлікті. Побудовано пластичне оформлення драматургії та мізансцени, використання деталей реквізиту та предметів грає на ідею. Використано музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила волю вступника організовувати репетиційний процес.

100-139 балів (задовільно) – під час відповіді вступник хаотично викладає матеріал, узагальнює відповідь приблизно, аналіз художнього твору поверховий. Вступник непереконливо захищає свій вибір, має проблеми з визначенням надзавдання. Культурно і художньо недостатньо обізнаний. Відповідь вступника характеризується слабким творчим, самостійним та критичним мисленням, приблизним рівнем знань нормативного матеріалу.

Режисерський постановочний план відрізняється розкриттям теми, але не чіткою ідеєю. Проявлено банальне мислення. Приблизно, хаотично побудована композиція вистави, приблизне розкриття конфлікту. Зав'язка, кульмінація, розв'язка не чітко проявлені в аналізі та реалізації твору. Наскрізна дія не чітка та слабка, мляве зіткнення виконавців у конфлікті. Банальне пластичне оформлення драматургії та мізансцен, використання деталей реквізиту та предметів ілюстративне. Використано музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила волю вступника організовувати репетиційний процес.

1-99 балів (незадовільно) – під час відповіді вступник хаотично викладає матеріал, узагальнює відповідь важко, аналіз художнього твору поверховий. Вступник непереконливо захищає свій вибір, не розуміє, як визначити надзавдання. Культурно і художньо недостатньо обізнаний. Відповідь вступника характеризується слабким творчим, не самостійним та не критичним мисленням, дуже приблизним рівнем знань нормативного матеріалу чи взагалі його відсутністю.

Режисерський постановочний план не розкриває теми, ілюструє тему завдання, не має чіткої ідеї – заради чого обрано його твір; вступник проявив відсутність режисерського мислення, уяви. Конфлікт твору не розкрито, наскрізна дія не побудована, немає зіткнення виконавців у конфлікті. Пластичне оформлення драматургії та мізансцен випадкові, використання деталей реквізиту та предметів ілюстративне. Використане музично-звукове оформлення не допомагає дії чи взагалі відсутнє.

Дипломна вистава бакалавра не проявила волю та вміння вступника організовувати репетиційний процес.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Образ вистави.
  2. Творчий задум ролі і процес роботи над його втіленням.
  3. Основний зміст понять "фабула", "подія", "конфлікт" у режисерській аналітиці.
  4. Система К. С. Станіславського.
  5. Дієвий аналіз твору.
  6. Дійовий аналіз п’єси і ролі.
  7. Ритм – неодмінна складова частина вистави.
  8. Простір вистави і час вистави. їх зв’язок.
  9. Перехід до обсади (розподілення ролей). Принципи.
  10. Співвідношення наскрізної дії і надзавдання (вистави, ролі).
  11. Задум вистави. Основні елементи.
  12. Що таке подія для персонажа під час сценічної дії?
  13. Поняття темпу і ритму в акторській творчості.
  14. Міра умовності епізоду, ролі, вистави.
  15. Конфлікт, види конфлікту.
  16. Вчення К. С. Станіславського про надзавдання та наскрізну дію.
  17. Темпоритм дії та його значення у процесі монтажу драматичних шматків у епізоді, епізодів та сцен вистави.
  18. Робота режисера з технічними цехами.
  19. Художній образ в мистецтві. Його складові частини.
  20. Аналіз п’єси. Головні елементи аналізу.
  21. Композиція вистави.
  22. Тренінг і його місце в репетиційному процесі.
  23. Світло у виставі. Як Ви розумієте динаміку світла у виставі.
  24. Режисерський задум і його втілення.
  25. Діючий актор і розмовляючий актор.
  26. Вистави Л.Курбаса.
  27. Режисерська метафізика та ілюстративність.
  28. Режисер і п’єса. Принципи режисерської аналітики.
  29. Режисер і актор. Принципи співтворчості.
  30. Національне в мистецтві. Проблеми українського національного театру.
  31. Як Ви вважаєте, у чому полягає взаємодія між режисером та композитором у процесі створення вистави.
  32. Як Ви вважаєте, у чому полягає взаємодія між режисером та сценографом у процесі створення вистави.
  33. Як Ви вважаєте, у чому полягає взаємодія між режисером і акторами у процесі створення вистави.
  34. Як Ви вважаєте, у чому полягає взаємодія між драматургом і режисером у процесі створення вистави.
  35. Специфічні особливості театрального мистецтва.
  36. Як Ви вважаєте, у чому полягає взаємодія між драматургом, режисером, акторами, художником, композитором у процесі створення вистави.
  37. Творчість Л. С. Курбаса та його метод
  38. Творчість В. Е. Мейєрхольда та його метод?
  39. Творчість В. І. Немировича-Данченка та його метод?
  40. Творчість К. С. Станіславського та його метод?
  41. Режисерський етюд, основні вимоги до нього.
  42. Як Ви розумієте, що таке сценографія?
  43. Особливості епічного театру Б.Брехта.
  44. Акторський тренінг, його значення у вихованні майбутнього фахівця.
  45. Мізансцена – мова режисера.
  46. Дія як основний виразний засіб драматичного мистецтва та її специфіка.
  47. О. С. Курбас – режисер-експериментатор.
  48. Режисерський етюд, основні вимоги до нього.
  49. Особливості режисерської творчості В. Е. Мейєрхольда.
  50. Час і простір у виставі. Їх взаємодія.
  51. Особливості режисерської творчості Є Вахтангова.
  52. Сценічній конфлікт, види конфлікту.
  53. Створення режисерської документації.
  54. Репетиція як основна форма підготовки вистави. Види репетиції.
  55. Сценічна атмосфера та прийоми її створення.
  56. Режисерська особистість Г.Юри.
  57. Режисерська особистість М.Садовського.
  58. Режисерська особистість Е.Гротовського.
  59. Режисерська особистість Вс. Мейєрхольда.
  60. Режисерська особистість Е.Г.Крега.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Василько В. Фрагменти режисури. – К., 1967.
  2. Гончаров А. Режиссерские тетради. – М., 1980.
  3. Березкин В.И. Художник в театре сегодня. – М., 1980
  4. Захава Б. Мастерство актера и режиссера. – М., 1978.
  5. Коваленко Г.Ф. Художник театра Даниил Лидер. – М., 1980.
  6. Курбас Л. Березіль. – К., 1988.
  7. Курбас Л. Молодий театр. – К., 1991.
  8. Мейерхольд В. Статьи. Письма. Речи. Беседы: В 2-х томах. – М., 1968.
  9. Неллі В. Про режисуру. – К., 1977.
  10. Образцов С. Моя профессия. – М., 1981.
  11. Коломієць Р. Франківці. – К., 1995.
  12. Красильникова О. Історія українського театру XX сторіччя. –К., 1999.
  13. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. – К.,1955.
  14. Станіславський К. Етика. – М., 1961.
  15. Товстоногов Г. Зеркало сцены: В 2-х книгах. – Л., 1980.
  16. Эфрос А. Репетиция – любовь моя. – М., 1975.
  17. Эфрос А. Профессия – режиссер. – М., 1979.
  18. Юра Г. Режисер у театрі. – К., 1967.
  19. Евгений Вахтангов. Сборник статей. – М.: ВТО, 1984.
  20. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Мистецтво, 1998.
  21. Ремез О. Мізансцена – мова режисера. – К., Мистецтво, 1970
  22. Станиславский К.С. Собр. соч. в 9-ти т. Т. 1-4. – М.: Искусство, 1988–1994.
  23. Фрадкин И.М. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М.: Искусство, 1965.
  24. А. Д.Попов. Художественная целостность спектакля. – М., 1958.
  25. М. О. Кнебель. О действенном анализе пьесы и роли. – М., 1961.
  26. Питер Брук. Пустое пространство. – М.,1986.
  27. Гиппиус С. Гимнастика чувств. – М., 1967.
  28. Горчаков Н. Режиссерские уроки Вахтангова. – М., 1957
  29. Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского. – М., 1952,
  30. Гротовський С. До бідного театру /У Український театр. – К., 1993. – № 3.
  31. Кнебель М. Слово о творчестве актера. – М., 1964.
  32. Резникович М. Долгий путь к спектаклю. – К., 1979.
  33. Резникович М. От репетиции к репетиции. – К., 1996.
  34. Топорков В. К.С.Станиславский на репетиции : Воспоминания. –М.-Л., 1949.
  35. Чехов М. Об искусстве актёра // Чехов М.: Литературное наследие. В 2-х томах.–М., 1995.–Т. 2.
  36. Швыдкой М. Питер Брук и Ежи Гротовский: опыт параллельного исследования // Театр.–М., 1988.–№П. –С.100-113.
  37. Саксаганський П. Думки про театр. – К., 1955.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Режисура балету»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістра за освітньо-професійною програмою «Режисура балету» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного випробування з фаху є виявлення рівня базових знань, вмінь та навичок вступників, які необхідні їм для вступу на навчання за освітнім ступенем магістра за освітньо-професійною програмою «Режисура балету».

До вступників ставляться вимоги щодо їх професійних здібностей та підготовленості у вигляді системи знань, умінь і навичок, визначених програмою базової вищої освіти за напрямом «Культура і мистецтво».

Завдання вступного іспиту – виявлення глибини теоретичних знань вступників, а також рівня їх практичних умінь і навичок щодо професійних функцій режисера балету, педагога-хореографа.

СТРУКТУРА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Для вступного випробування запропоновано 31 екзаменаційний білет з режисури балету. Екзаменаційний білет містить 3 питання, які мають виявити знання вступника з історії, теорії та практики хореографічного мистецтва.

Основна частина змісту програми включає в себе коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і умінь особи, яка має диплом бакалавра і бажає вступити університету з метою одержання освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Режисура балету».

Крім цього в програму входять критерії оцінювання абітурієнтів, орієнтовні запитання та список основної літератури.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

180-200 балів (відмінно) виставляється вступнику, який продемонстрував впевнені та глибокі знання з історії, теорії та практики хореографічного мистецтва, вміння чітко, логічно та послідовно розкрити тему, а також креативно, самостійно та критично мислити.

140-179 балів (добре) виставляється вступнику за хороші знання з історії та теорії хореографії, вміння логічно і послідовно розкрити тему та достатній рівень самостійного та критичного мислення.

100-139 балів (задовільно) – виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, досить посередніми знаннями з історії та теорії хореографії, невмінням вільно, логічно і послідовно розкрити тему.

1-99 балів (незадовільно) виставляється вступнику за невміння вірно розкрити задану тему, нерозуміння основ хореографії та відсутність самостійного та критичного мислення.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Приклади оригінальних балетмейстерських рішень в жанрах хореографічної мініатюри та одноактного балету.
  2. Історичне значення перших романтичних балетів.
  3. Класична спадщина М. Петіпа.
  4. Видатні балетні композитори : А. Адан, Л. Мінкус, Ц. Дріго, Ц. Пуні.
  5. Робота педагога-репетитора як одна із складових творчого процесу балетної трупи.
  6. Співпраця балетмейстера з іншими цехами в театрі.
  7. Балетні вистави П. І. Чайковського та їх значення в історії балету.
  8. Основні завдання методики класичного танцю перших років навчання в хореографічному училищі.
  9. Сценарний план як основа створення балетної вистави.
  10. Хореоформи та їх зв’язок з сюжетом балету.
  11. Історичне значення “Російських сезонів” в Парижі.
  12. Мізансцена як складова частина балетної вистави. Балети-хореодрами.
  13. Перші українські балети та їх сценічна історія.
  14. Перші пошуки в балетній лексиці. Творчість Л. Фуллєр, А. Дункан.
  15. Творчість великих балетмейстерів : Ф. Лопухова та К. Голейзовського.
  16. Неокласика Баланчіна та її значення в балетному мистецтві.
  17. Співпраця балетмейстера з актором.
  18. Завдання педагога при створенні балетного класу.
  19. Значення народно-сценічного танцю в балетній виставі.
  20. Творчість сучасних українських балетмейстерів.
  21. Методика викладання народно-сценічного танцю в хореографічному училищі.
  22. Українська балетна класика та її сценічна історія.
  23. Засоби виразності у танцях центральних областей України.
  24. Основні рухи та їх манера виконання у танцях західного регіону України.
  25. Приклади народно-сценічних танців у класичних балетних виставах.
  26. Поняття народного і народно-сценічного танцю.
  27. Композиційна побудова танців.
  28. Що спільного та чим відрізняються класичний та народно-сценічний екзерсис?
  29. Основне завдання народно-сценічного екзерсису та принципи його побудови.
  30. Завдання та принципи музичного оформлення уроку.
  31. Завдання та принципи роботи педагога, хореографа, репетитора.
  32. Історична роль методики викладання класичного танцю за А. Я. Вагановою.
  33. Фільм-балет – новий погляд на балетну виставу.
  34. Побутові танці різних епох.
  35. Виникнення історико-побутового танцю і його значення в професійній підготовці артистів балету.
  36. Вплив побутової хореографії на лексику сценічного танцю.
  37. Методика викладання історико-побутового танцю в хореографічних училищах.
  38. Історична характеристика танцювальної культури епохи Середньовіччя.
  39. Історична характеристика танцювальної культури епохи Відродження.
  40. Історична характеристика танцювальної культури ХVІІІ століття.
  41. Бальна хореографія ХVІІІ століття – вершина технічної майстерності побутового танцю.
  42. Стилістика бальних танців на прикладі швидкого менуету, гавоту, жиги, сарабанди та інших танців ХVІІІ століття.
  43. Методика проведення уроків для старших класів хореографічного училища на матеріалі побутових танців ХVІІІ століття.
  44. Історична характеристика танцювальної культури епохи ХІХ століття.
  45. Загальна характеристика бальної хореографії ХХ століття.
  46. Бальна хореографія кінця ХХ – початку ХХІ століття.
  47. Види і жанри хореографічного мистецтва.
  48. Модерністські течії в хореографічному мистецтві.
  49. Відомі балетмейстери ХХ століття, які створювали модерністські етюди та вистави.
  50. Що таке зміст, форма, жанр?
  51. Принципи створення хореографічної мініатюри, її основні форми та жанри.
  52. Роль кінематографу в популяризації танцю (на конкретних прикладах).
  53. Методи позбавлення рук від зайвого напруження, розвиток їх свободи і пластичності.
  54. Методика проведення уроків на матеріалі побутових танців ХІХ століття.
  55. Методика проведення уроків на матеріалі класичної спадщини історико-побутового танцю.
  56. Організаційні аспекти роботи театрів та танцювальних колективів.
  57. Мистецтво сучасної хореографії.
  58. Творча та організаційна робота балетмейстера в процесі підготовки балетної вистави.
  59. Балетні вистави українських театрів останніх років.
  60. Робота балетмейстера з художником і постановчою частиною над втіленням творчого задуму.
  61. Класика та неокласика Сержа Лифаря.
  62. Специфіка та особливості використання українського танцю у процесі розвитку класичного балету в Україні.
  63. Дуетний танець в системі хореографічної освіти.
  64. Творчість В.П. Ковтуна.
  65. Балет А. Хачатуряна «Спартак» на українській сцені.
  66. Володимир Васильєв – танцівник і балетмейстер.
  67. Психофізіологічний аспект хореографічної роботи в дитячих колективах.
  68. Роль і місце балетмейстера у драматичному театрі.
  69. Педагог-репетитор в професійному учбовому закладі та в музичному театрі.
  70. Роль хореографії в розвитку дитячої творчості (на прикладі балетів для дітей).
  71. Удосконалення техніки обертів та великі стрибки у класичному танці.
  72. Жіночі образи в українському балеті.
  73. Фольклорні мотиви в постановках видатних балетмейстерів (М. Петіпа, М. Фокін, В. Ніжинський та ін.).
  74. Українські театри опери та балету: балетні вистави, балетмейстери, солісти.
  75. Балетний простір Західної Європи.
  76. Новаторство балетмейстерів М. Фокіна, В. Ніжинського.
  77. Нові підходи до створення танцю в творчій практиці Ф. Дельсарта, Е. Ж.. Далькроза.
  78. 78.Творчість балетмейстерів радянської доби В. Вайнонена, М. Лавровського.
  79. Новаторська сутність творчості Л. Якобсона.
  80. Творчість Павла Вірського – засновника театру українського танцю.
  81. Нові напрямки сучасного танцювального мистецтва.
  82. Сюжетна та безсюжетна хореографія. Їх співіснування у хореографічній виставі.
  83. Творчість Б.Ейфмана як приклад втілення ідей літератури у розгорнутих театрально-хореографічних формах.
  84. Робота балетмейстера в танцювальному колективі.
  85. Особливості роботи балетмейстера в кіно, шоу на естрадній сцені.
  86. Співпраця балетмейстера і репетитора.
  87. Значення творчості національних народних колективів (ансамбль ім. П. Вірського, хор ім. Г. Вірьовки та ін.) у справі популяризації високих зразків народного танцю в нашій країні та за кордоном.
  88. Що таке художній образ у хореографії. Засоби його створення.
  89. Видатні виконавці на українській сцені.
  90. Хореографічна освіта в Україні.
  91. Завдання педагога при створенні класу народно-сценічного танцю.
  92. 92.Драматургія балетної вистави як сюжетно-образна концепція, створена хореографом.
  93. Видатні майстри балетної педагогіки.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Базарова Н. Классический танец. – Искусство, 1984.
  2. Базарова Н., Мей В. Азбука классического танца. Первые три года обучения. Л. – М.: Искусство, 1983.
  3. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность. Искусство, 1987.
  4. Ваганова А. Основы классического танца. Л.: Искусство, 1980.
  5. Захаров Р. Сочинение танца. Искусство, 1983.
  6. Костровицкая В. Классический танец. Слитные движения. /Под ред. А. Вагановой/ - М.: Советская Россия, 1961.
  7. Костровицкая В. 100 уроков классического танца.(с 1-го по 8-й классы). Л.: Искусство, 1981.
  8. Костровицкая В., Писарев А. Школа классического танца. Искусство, 1968.
  9. Мессерер А. Уроки классического танца.- М.: Искусство, 1967.
  10. Никифорова А. Советы педагога классического танца. – Искусство, 2005.
  11. Тарасов Н. Классический танец. – Искусство, 1971.
  12. Тарасов Н. Классический танец. Школа мужского исполнительства. – М.: Искусство, 1981.


[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Театрознавство»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістра за освітньо-професійною програмою «Режисура балету» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Програма вступного випробування з фаху охоплює коло питань, що в сукупності характеризують вимогу до знань і вмінь особи, яка бажає навчатися на другому (магістерському) рівні та одержати кваліфікацію «Магістр сценічного мистецтва, театрознавець».

Вступним випробуванням є іспит з фаху, який носить комплексний характер і має на меті виявлення загальноосвітнього рівня вступника, загальних знань у галузі театрального мистецтва та здатності до наукового осмислення актуальних проблем театрознавства.

Для вступного випробування запропоновано 20 екзаменаційних білетів, кожен з яких містить 2 теоретичних питання, а третє питання кожного білета – обґрунтування теми майбутньої магістерської роботи.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

180-200 балів (відмінно) виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати факти до рівня постановки проблеми. Вступник здатен обґрунтувати вибір теми майбутнього дослідження.

140-179 балів (добре) виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати факти. Вступник виявляє здатність до наукового осмислення актуальних проблем театрознавства.

100-139 балів (задовільно) – виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного критичного мислення, знання нормативного матеріалу слабкі, він не вміє вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати факти і явища. Вступник має розмиту уяву про тему магістерської наукової роботи. Відповіді на екзаменаційні питання неповні, інколи помилкові.

1-99 балів (незадовільно) виставляється вступнику у відповіді якого наявні недостатні знання нормативного матеріалу, низький рівень самостійного та критичного мислення, слабка здатність до наукового осмислення актуальних проблем театрознавства.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Античний театр та його значення в розвитку світової театральної культури.
  2. Театр доби Середньовіччя: напрями та жанри.
  3. Італійська комедія dell arte: основні принципи, вплив на розвиток світового театру.
  4. Європейський театр епохи ренесансу і його значення у розвитку світової сценічної культури.
  5. Театр французького класицизму і його значення у розвитку світової сценічної культури.
  6. Театральність в давній українській народній культурі. Український вертеп та його традиції в сучасній сценічній практиці.
  7. Український «Театр корифеїв», його місце в історії театральної культури України.
  8. Котляревський і театр.
  9. Т. Г. Шевченко і театр.
  10. М. Гоголь і світова театральна культура.
  11. Драматургія Лесі Українки. Її сценічна історія.
  12. І. Франко і театр.
  13. Драматургія А. Чехова і світова театрального культура.
  14. Лесь Курбас – реформатор українського театру.
  15. Драматургія М.Куліша на сцені українського театру
  16. Художні пошуки у європейському театрі на межі ХІХ – ХХ ст.: драматургія, сценічне мистецтво.
  17. Режисери-реформатори російського театру І половини ХХ ст.
  18. Творча спадщина Б. Брехта в контексті розвитку світового театру.
  19. Театр абсурду: філософські засади, естетичні принципи, особливості сценічного втілення.
  20. Художні явища театральної культури США ХХ ст.
  21. Провідні режисери європейського театру другої половини ХХ ст.
  22. Українська сценографія ХХ ст.: тенденції, майстри.
  23. Школа сценографії Д.Лідера.
  24. Видатні актори українського театру першої половини ХХ ст.
  25. Провідні актори українського театру другої половини ХХ ст.
  26. Українська драматургія першої половини ХХ ст.
  27. Українська драматургія другої половини ХХ ст. початку ХХІ ст.
  28. Видатні актори України першої половини ХХ ст.
  29. Провідні актори України другої половини ХХ ст.
  30. Режисура Г. Юри.
  31. Режисерська діяльність С.Данченка.
  32. Пошуковий театр України кінця ХХ – початку ХХІ ст.
  33. Режисура українського театру ІІ половини ХХ ст.
  34. Постдраматичний театр: художньо-естетичні засади, тенденції розвитку в Україні.
  35. Українське театрознавство першої половини ХХ ст.
  36. Українське театрознавство першої половини ХХ ст.
  37. Театральна критика як дієвий чинник розвитку театрального процесу.
  38. Жанри театральної критики.
  39. Жанр комедії: основні риси, різновиди.
  40. Оперета як різновид музичного театру.
  41. Особливості розвитку оперного жанру в ХХ ст.
  42. Балет як різновид музичного театру.
  43. Жанрові особливості мюзиклу та рок-опери.
  44. Сучасний театральний процес в Україні: тенденції розвитку.
  45. Семіотичне дослідження театрального твору.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919. — Л., 2001.
  2. Алперс Б.В. Театральные очерки : В 2 т. – М., 1977.
  3. Арістотель. Поетика. – К.: «Мистецтво», 1967.
  4. Бачелис Т.И. Шекспир и Крэг. – М., 1983.
  5. Бояджиев Г.Н. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения : Италия, Испания, Англия. – Ленинград, 1973.
  6. Бентли Э. Жизнь драмы. – М., 1978.
  7. Брехт Б. Театр. Т.5/1, 5/2. – М., 1965.
  8. Брук П. Жодних секретів. Думки про акторську май­стерність і театр. – Львів: 2005. – 136 с.
  9. Брук П. Пустое простанство. – М., 1976.
  10. Василько В. Микола Садовський та його театр. — К., 1962.
  11. Варнеке Б.В. Нариси з історії театру: Античний театр. – Одеса, 2003.
  12. Веселовська Г. Український театральний авангард. — К., 2010.
  13. Владимирова Н. Західноєвропейський театр у динаміці культуротворчого процесу межі XIX-XX століть. — К., 2008.
  14. Вороний М. Театр і драма: Зб. статей / Упорядкування, вступна стаття О. Бабишкіна. — К., 1989.
  15. Гвоздєв О. З історії театру і драми. — Львів, 2008.
  16. Георгий Товстоногов репетирует и учит. — СПб., 2007.
  17. Дживелегов А.К. Итальянская народная комедия. – 2-е изд. – М., 1962.
  18. Еко У. Як написати дипломну роботу. — Тернопіль, 2007.
  19. Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід. – К., 2012.
  20. Зингерман Б.И. Очерки истории драмы 20 века. – М., 1979.
  21. Зингерман Б.И. Театр Чехова и его мировое значение. – М., 1988.
  22. История европейского искусствознания: Вторая половина ХІХ века — начало ХХ века: В 2 кн. — М., 1969.
  23. История европейского искусствознания: От античности до конца XVIII века. — М., 1963.
  24. Кисіль О. Український театр. Дослідження / Упоряд. О. Кисіль. Вст. ст. М. Рильського. Редакція, примітки й коментарі П. Перепелиці та Р. Пилипчука. — К., 1968.
  25. Клековкін О. Історіографія театру: Напрями. Школи. Методи. Постаті: Навчальний посібник / Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.– К.: АртЕк, 2017. – 336 с.
  26. Клековкін О. Mise en scene: Ідеї. Концепції. Напрями – К.: ІПСМ, 2017. – 800 с.
  27. Клековкін О. THEATRICA : Лексикон [Текст] / Олександр Клековкін; Ін-т проблем сучас. Мистецтва НАМ України. — К. : Фенікс, 2012. — 800 с.
  28. Кнебель М. О том, что мне кажется особенно важным. — М., 1971.
  29. Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К., 1998.
  30. Корнієнко Н.М. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук. – К., 2000.
  31. Кузякина Н.Б. Становление украинской советской режиссуры (1920 – начало 30-х гг.). – Ленинград, 1984.
  32. Лесь Курбас. Березіль: Із творчої спадщини / Упоряд. М. Лабінський. — К., 1988.
  33. Лотман Ю. Избранные статьи: В 3 т. — Таллин, 1993.
  34. Марков П.А. О театре: В 4 т. – М., 1974–1977.
  35. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. / Редкол.: Н.В. Сидоренко та ін. — К., 2006.
  36. Паві П. Словник театру // Наук. ред. О. Клековкін. — Львів, 2006.
  37. Пилипчук Р. Український професіональний театр в Галичині (60-ті роки ХІХ ст.) / Упоряд Є. Гулякіна; вступ. ст. О. Клековкін. — К., 2015.
  38. Пилипчук Р. Український театр // Історія української культури. У 5 Т. — К., 2005. — Т.4.: Українська культура другої половини XІХ століття.
  39. Поппер К. Логика научного исследования. — М., 2005.
  40. Рулін П.І На шляхах революційного театру. – К., 1972.
  41. Смелянский А.М. Предлагаемые обстоятельства: Из жизни русского театра второй половины ХХ века. – М., 1999.
  42. Софронова Л. Старовинний український театр. — Львів, 2004.
  43. Стайн Дж. Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці: В 3 Т. — Львів, 2003–2004.
  44. Татаркевич В. Історія шести понять. — К., 2001.
  45. Товстоногов Г. Зеркало сцены. В 2-х кн. — Л., 1984.
  46. Український театр ХХ століття / Редкол.: Н. М. Корнієнко та ін. – К., 2003.
  47. Фіалко В. Театр України другої половини XX століття: образна лексика. – К. : Видавничий дім «Антиквар», 2016.
  48. Франко І. Про театр і драматургію. — K., 1957.
  49. Френкель М. Современная сценография. — К., 1980.
  50. Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Кушнаренко Н. М. Наукова творчість у галузі культурології і мистецтвознавства: Навч. посібник. — Х., 2016.
  51. Яковенко Н. Вступ до історії. — К., 2007.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Продюсерство сценічного мистецтва»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху проводитьсяз метою виявити у вступника основні тенденції в сучасному вітчизняному та світовому театральному процесі, уявлення про організаційно-творче становлення українського театру, загального культурного рівня; вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки, менеджменту і права та вміння вступника аналітично та науково здійснювати аналіз зазначених вище напрямків, мати здібності до науково-дослідної діяльності.

Програма вступного випробування передбачає широке коло питань з історії та теорії вітчизняного та світового театру, з економіки, менеджменту, маркетингу, має виявити серед вступників найкращих, які, вступивши до магістратури, зможуть розвинути власний потенціал.

Важливе значення має наявність у вступника досвіду роботи в театрально-видовищних закладах, публікацій та виступів у мас-медіа, участі у наукових конференціях тощо.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Вступник виявив повну відсутність уявлення про театральний процес як такий, а саме:

- відсутність елементарних знань з питань театрального мистецтва, не вміння сформулювати свою думку, збіднена мова;

- відсутнє уявлення, що до стану та проблем сучасної економіки та управління в державі та в театральній справі;

- невміння формулювати та висловлювати власну думку, незнання засад організації театральної справи, історії та теорії мистецтва;

- відсутність аналітичного мислення, авторського бачення, бідний словниковий запас.

Вступник надав не чіткі відповіді на питання. Вступник має приблизне уявлення про театр, загальну картина сучасної театральної справи.

Відсутність аналітичного інструментарію при розгляді питання, що подані в переліку. Лише загальна уява про основні процеси розвитку театрального мистецтва. Поверхові знання з основ історії та теорії театру, професійної термінології з основ менеджменту, маркетингу в театральній справі, історичних та сучасних процесів розвитку театрального мистецтва.

Слабке аналітичне мислення та авторське бачення. Відсутність власної позиції в осмисленні матеріалу.

Вступником надані вірні відповіді, проте нечітке їх формулювання:

- вступник виявив загальну обізнаність в питаннях з історії мистецтв та в проблемах сучасної економіки і управління, проте - допущені деякі помилки;

- не досить чітке уявлення про місце в системі театральної справи професії менеджера.

Вступник повинен продемонструвати впевнені відповіді на поставлені питання, повинен виявити:

- виразне розуміння організаційно-економічних основ діяльності театру, яскраві здібності аналітичного та наукового мислення, розвинуті асоціативне мислення, ерудиція, світогляд, багатий словниковий запас;

- уміння конструювати відповідь максимально стисло та змістовно. Чітко виражена власна позиція, що ґрунтується на глибокому осмисленні теоретичної літератури;

- безпомилкові відповіді та вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки та менеджменту, актуальних проблемах розвитку театру та концертних організацій, як у нашій країні так і за її межами;

- високий загальний культурний рівень вступника та професійна обдарованість до управлінської діяльності в виконавському мистецтві.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Авторське право і суміжні права у сфері виконавського мистецтва.
  2. Актуальні проблеми експлуатаційної діяльності театру.
  3. Архітектура Києво-Печерської Лаври.
  4. В. Винниченко і театр.
  5. Віденська класична школа – найвищий ступінь культури європейського симфонізму ХVIIIст.
  6. Головні етапи режисерської діяльності Дж. Стреллера.
  7. Головні напрямки розвитку американського театру другої половини ХХ ст. Еволюція жанру мюзикл.
  8. Д.Д. Шостакович, С.С. Прокоф'єв, Б.М. Лятошинський, А.І. Хачатурян – класики музичного мистецтва XX ст.
  9. Джаз як своєрідне явище музичного життя XXст.
  10. Діяльність театру товариства «Руська бесіда» в 1900-1918 рр. Провідні актори цього театру: І. Рубчак, К. Рубчакові, Л. Курбас, В. Юрчак.
  11. Етапи підготовки та випуску нових вистав в театрі.
  12. Ж.Вілар і діяльність ТNP.
  13. Життєвий і творчий шлях М. Заньковецької.
  14. Загальна характеристика творчості У.Шекспіра. Її філософська та образно-метафорична природа.
  15. Зарубіжна драматургія на сцені сучасного українського театру.
  16. І. Франко і театр.
  17. Імпресіонізм у музичному мистецтві кінця XIX– початку XXст.
  18. Леся Українка і театр.
  19. М. І. Глінка – засновник російської музичної класики.
  20. М.А. Римський-Корсаков і П.І. Чайковський – яскраві представники російської музики XIXст.
  21. М.В. Лисенко – фундатор української музичної класики.
  22. Методи соціологічних досліджень глядачевої аудиторії театру.
  23. Мистецька студія Л. Курбаса в Києві – нове естетичне явище української театральної культури.
  24. Модернізм в західноєвропейському живописі ХХ ст.
  25. Мольєр. Загальна характеристика творчості.
  26. Найкрупніші театральні фестивалі в культурному європейському просторі.
  27. Оперний театр Італії XIXст.
  28. Органи управління культурою і мистецтвом в Україні.
  29. Організаційні принципи театру корифеїв.
  30. Основні документи, що супроводжують процес випуску нової вистави в театрі.
  31. Основні особливості мистецтва Італійського Ренесансу
  32. Основні принципи організації бухгалтерського обліку в театрі.
  33. Основні принципи організації гастрольної діяльності театрів.
  34. Особливості управління театрально-видовищними підприємствами.
  35. Порядок ведення білетного господарства в театрально-видовищних підприємствах.
  36. Порядок складання штатного розпису театру.
  37. Постімпресіонізм. Загальна характеристика.
  38. Принципи організації роботи цехів художньо-постановочної частини театру.
  39. Провідні теми й образи творчості композиторів-романтиків.
  40. Режисерська діяльність П.Брука. Своєрідність та неповторність кожного з етапів творчості майстра.
  41. Російський живопис ХІХ ст. Загальна характеристика.
  42. Софія Київська. Архітектура, мозаїка, фрески.
  43. Способи організації глядачевої аудиторії та реалізації театральних квитків.
  44. Статут театру.
  45. Стиль управління керівника.
  46. Сучасні інформаційні технології в театрі.
  47. Т.Г.Шевченко – художник.
  48. Творчий шлях першого українського стаціонарного театру М. Садовського в Києві.
  49. Театр імені І. Франка у 1920-ті роки
  50. Театр українських корифеїв.
  51. Театральна діяльність Б.Шоу у першій половині ХХ ст.
  52. Театральні приміщення України: історія і сучасність.
  53. Українське акторське мистецтво ХХ століття.
  54. Українське вокально-хорове мистецтво ХVIII ст.
  55. Українське мистецтво 20-30-х рр. ХХ ст.
  56. Український живопис ХІХ ст. Загальна характеристика.
  57. Формування та діяльність органів управління театральною справою в Україні. Історія та сучасність.
  58. Французький імпресіонізм
  59. Функції маркетингу в театрі.
  60. Художньо-естетичні принципи театральної діяльності Б.Брехта.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Авторське право і суміжні права. Словник-довідник у 2-х томах за редакцією О.Д. Святоцького.-К., 2000.
  2. Авторськое право в Украине. Сборник нормативно-правовых актов (под редакцией В.В. Ситцевого). - К., 1996.
  3. Актуальні культурно-мистецькі проблеми. Організаційний апект. – К., 2001.
  4. Актуальні проблеми мистецького менеджменту. Збірник наукових праць. – К.,2013
  5. Актуальні проблеми організації театральної справи: Тематичний збірник наукових праць. – К., 1994.
  6. Базанов В. Сцена ХХ века. – Л., 1980.
  7. Базанов В. Техника и технология сцены. – Л., 1976 .
  8. Безгин И. Д. Организационные проблемы театра. – К., 1993.
  9. Безгин И.Д., Орлов Ю.М. Театральное искусство: организация и творчество. – К., 1986.
  10. Безгін І.Д. Визначення рівня організації та керування творчо-виробничим процесом в театрі.– К., 1972.
  11. Безгін І.Д. Мистецтво і ринок. – К., 2005.
  12. Безгін І.Д., Семашко О.М., Ковтуненко В.І. Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності. – К., 2002.
  13. Безгін І.Д., Семашко О.М., Юдова-Романова К.В. Глядач і театр: соціодинаміка взаємовідносин. – К., 2006.
  14. Безгін О.І. Система управління театральною справою: Історія організаційних форм (20-30-ті р.р. ХХ чт.). – К., 2003
  15. Белинский В.Г. Петровский театр.– Полн.собр.соч.: В 13-ти т. – М.; Л., 1953.–Т.2.–С.516-530.
  16. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры.–М., 1992.
  17. Бизнес-план или как повысить доходность Вашего предприятия.– М.,1993.
  18. Ваганова Н., Дондошанская А., Сорочкин Б. Перспективное планирование творческого, экономического и социального развития коллектива драматического театра: Учеб. пособие. – М., 1985.
  19. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. – М., 1994.
  20. Гаврилов Э. Издательство и автор. Вопросы и ответы по авторскому праву. - М., 1991.
  21. Дондошанская А. В поисках методов руководства театральным делом в СССР (начало 20-х годов) // Экономика и организация театра. – Л., 1981.– С.116-131.
  22. Єкскузович И. Техника театральной сцены в прошлом и в настоящем. – М., 1930.
  23. Заявлин Г.А. Вл. И. Немирович-Данченко – директор театра // Ежегодник Московского Художественного театра за 1946 год. - М., 1948. – С.375-429.
  24. Зигерт Вернер, Ланг Лючия. Руководить без конфликтов. – М., 1990.
  25. Извеков И. Сцена. – М., 1935.
  26. Инструкция по ведению билетного хозяйства в театрально-зрелищных предприятиях систему Министерства культуры СССР. – М., 1985.
  27. Инструкция по учету сценическо-постановочных средств в театрах системы Министерства культуры СССР. – М., 1979.
  28. Интелектуальная собственость в Украине: правовые основы и практика: в 4 томах. - К., 1999.
  29. Історія українського театру у трьох томах. – К., 2009.
  30. Історія української культури. – К., 2011.
  31. Капица В. М. Интелектуальная собственость в Украине: права автора, организации, государства. - К., 1995.
  32. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992.
  33. Кознинский В., Фрезе Є. Художник і театр. – М., 1975.
  34. Коломієць Р. Франківці. – К., 1995
  35. Комплексный эксперимент по совершенствованию управления и повышению эффективности деятельности театров. Приказы и положения. - М., 1986.
  36. Корифеї українського театру: Збірник - К., 1982.
  37. Котлер Ф. Основы маркетинга. - К., 2001.
  38. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. – М., 1996.
  39. Культура в условиях рыночной экономики: Учебное пособие. – СПб, 1993.
  40. Культура і влада: теорія та практика культурної політики в сучасному світі (збірник). Український центр культурних досліджень. - К., 2000
  41. Курбас Л. “Березіль”. – К., 1991
  42. Левшина Е.А. Бенефисы в русском театре // Экономика и организация театра. – Л., 1981.– Вып. 6 – С.131-138.
  43. Левшина Е.А. Управление и творческий процес в современном советском театре. – М., 1988.
  44. Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід / Переклад з англ. мови під ред. І.Д. Безгіна. – К., 2000
  45. Максимовский М.В. Этикет делового человека. – М., 1994.
  46. Маскон М.Х., Альберт М.., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М., 2000.
  47. Матеріальна підтримка культурних проектів: світовий досвід та можливості застосування в Україні – К.,2010
  48. Мир управления проектами / Под ред. Х.Решке, Х.Шелле. – М., 1994.
  49. Молодцов А.В. Соционика для менеджера.– К., 1993.
  50. Мордисон Г.З. История театрального дела в России. Основание и развитие государственного театра в России (ХVІ-ХVІІІ века) в 2-х частях. – Л., 1994.
  51. Музикант В. Теория и практика современной рекламы. – М., 1998.
  52. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття. – К., 2006
  53. Орлов Ю.М. Организационные структуры русских драматических театров: Учебное пособие. М., 1979.– Ч. І.
  54. Орлов Ю.М. Проект организационно-экономической реформы императорских театров 1900 года // Экономика и организация театра. – Л., 1979.–С.133-147.
  55. Основи інтелектуальної власності. - К., 1999.
  56. Основы предпринимательского дела / Под ред. Ю.М.Осипова. – М., 1992.
  57. Островский А.Н. Записка о положений драматического искусства в России в настоящее время: О причинах упадка драматического искусства в Москве. Автобиографическая заметка // Полн.собр.соч.: В 16-ти т.– М., 1952.–Т.12.– С.110-128, 130-162, 246-259.
  58. Оуен Лінет. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори. -К., 1997.
  59. Письма А.П.Сумарокова // Письма русских писателей XVIII века.– Л., 1980. – С.68-224.
  60. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. - К., 1998.
  61. Почепцов Г. Имидж-мейкер.– К., 1995.
  62. Правові нормативні акти з видавничої справи: тематичний збірник. – К., 1998.
  63. Проблеми фонограмних та аудіовізуальних індустрій в Україні: захист авторських прав, піратство, корупція (збірник). Український центр культурних досліджень. - К., 1999.
  64. Рейсс, Алвін Г. Кеш ін! Як залучати кошти для мистецтва та просування його в суспільстві. – К.2010
  65. Реклама. Словник термінів (уклав Р.Іванченко). – К., 1998.
  66. Ремез О. 208 первых репетиций МХТ // Экономика и организация театра. - Л., 1979. - Вып.5. - С.124-133.
  67. Рехельс М.Л. О режиссёрской этике. – М., 1968.
  68. Ромат Е. Реклама. – К., 1996.
  69. Рубинштейн А., Рубинштейн Б. Зрительский спрос, предложения и политика цеп в театральной отрасли // Экономика и организация театра. –– Л., 1976. - Вып. 4.
  70. Рубинштейн А.Я. Введение в экономику исполнительского искусства. – М., 1991.
  71. Сборник нормативных документов по бухгалтерскому учету и отчетности в театрально-зрелищных и хозрасчетных культурно-просветительных предприятиях Министерства культуру СССР. – М., 1980.
  72. Скотт Д.Г. Конфликты: пути их разрешения. – К., 1991.
  73. Скровцов Н.Н. Как разработать бизнес-план предприятия? – К., 1995.
  74. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. 1917-1921. – Л., 1968.
  75. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. 1921-1926. –Л., 1975.
  76. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. Московские театры. 1927-1932. –Л., 1982.
  77. Советский театр: Документы и материалы. Театр народов СССР. 1917-1921. –Л., 1972.
  78. Социально-психологические особенности некоторых коллективов. Творческие коллективы в искусстве // Коллектив и личность: Сб.– М., 1975.
  79. Станиславский К.С. Об артистической этике. – Собр. соч. – М., 1955. - Т. 3.
  80. Столяров И.А. Организационно-экономический механизм управления культурой. - М., 1989.
  81. Столяров И.А. Современные методы и средства управления в отраслях культуры и искусства.— М., 1983.
  82. Сухарев В.А. Этика и психология делового человека. – М., 1997.
  83. Театральний менеджмент – 25. – К., 1996.
  84. Теляковский В.А. Воспоминания. – Л.; М., 1965.
  85. Тимофеенко Л. О смежных правах. - К., 1996.
  86. Трабский А.Я. Первые мероприятия Советской власти по организации театрального дела. (Октябрь 1917 – январь 1918 г.): Учебное пособие.– Л., 1981.
  87. Туркевич В.Д. Проблеми охорони інтелектуальної власності. // Актуальні культурно-мистецькі проблеми: Організаційний аспект. Київський інститут театрального мистецтва.- К., 2001. - С. 29-50.
  88. Уткін Е., Кочеткова А. Рекламное дело (підручник). - М., 1998.
  89. Хруцький В.Є., Корнєєва І.В., Автухова Є.Є. Сучасний маркетинг. – М., 1991.
  90. Экономика и организация театра: Сб. – Л., 1972-1987.– №№ 1-7.
  91. Юфит А. Революция и театр. – Л., 1977.

[НАВЕРХ]















 










   




Новини в офіційному телеграм каналі:
https://t.me/knutkt

Загальний чат
для питань:

https://t.me/knutktgroup
Чат гуртожитку:
https://t.me/knutkthostel

 


Генеральні партнери

Компанія «Інтеко-холдінг»






© 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Розробка сайту bo-co