КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти


Програми фахових випробувань спеціальності "Аудіовізуальне мистецтво та виробництво" 2020



Програми ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 021
«АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ТА ВИРОБНИЦТВО»

Освітньо-професійні програми:







Освітньо-професійна програма
«Режисура неігрового кіно
»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Режисура неігрового кіно» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного випробування є виявлення рівня базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за ступенем магістр із спеціальності "Аудіовізуальне мистецтво та виробництво" спеціалізації "Режисура неігрового кіно", а також для їх участі у конкурсному відборі до зарахування на програму підготовки.

Завданням вступного випробування є оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок:

  • виконувати професійні функції режисера ігрового кіно;
  • створювати художні фільми (спираючись на отримані знання та творчі пошуки, створювати твори кіномистецтва);
  • у творчій діяльності керуватися надбаннями майстрів українського та світового кіномистецтва;
  • виховувати естетичний смак (формувати та розвивати світогляд, художньо-естетичний смак);
  • використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності;
  • планувати та організовувати власну професійну діяльність (складати плани власної професійної діяльності);
  • прогнозувати та передбачати вірогідні наслідки власної професійної діяльності (результати професійної діяльності у найближчому та віддаленому майбутньому).

Запроваджений іспит носить теоретичний характер, що має на меті виявити знання з історії та теорії режисури неігрового кіно. Він передбачає відповідь на три питання з дисциплін, опанованих протягом визначеного терміну навчання. Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ:

  1. Предмет «кінорежисура» і професія кінорежисер.
  2. Специфіка художнього образу в кіно.
  3. Що таке кінозображення. Чому і як людина сприймає кінозображення. Аналогове та цифрове зображення. Основні характеристики, спільне та відмінне.
  4. Зображальні засоби кінорежисури.
  5. Призначення стиснення цифрового зображення. Методи стиснення та їх вплив на подальше можливе використання цифрових матеріалів.
  6. Підготовчий період: мета та засоби реалізації
  7. Герой – його характер та засоби розкриття.
  8. Роль та місце пост-продакшн у сучасному кіновиробництві. Основні процеси етапу цифрового пост-продакшн.
  9. Роль деталі у фільмі.
  10. Співпраця режисера, звукорежисера, композитора – загальна звукова та музична експлікація фільму.
  11. Операторське втілення режисерського бачення.
  12. Режисерський сценарій як матеріально-фінансовий документ.
  13. Дія у фільмі як спосіб художньої організації екранного простору і часу.
  14. Елементи монтажного процесу та їх взаємодія.
  15. Режисерський сценарій фільму: мета та методологія розробки.
  16. Сцена та епізод як драматургічні складники фільму.
  17. Поняття: “кадр”, “фрейм”, “піксель”. Основні параметри цифрового зображення: частота кадрів, формат кадру, розрізнення.
  18. Знімальний період кіновиробництва: мета та організація процесу.
  19. Акторська імпровізація. Її місце у створенні художнього образу.
  20. Музика у фільмі та звукове рішення режисерської концепції.
  21. “Золотий перетин”: живопис та кінозображення. “Золотий перетин” з точки зору сприйняття людиною статичних та рухомих зображень.
  22. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  23. Пластичний образ у кіно.
  24. Монтажний кадр, як основний елемент монтажного процесу. Інші структурні монтажні елементи.
  25. Літературний та режисерський сценарій – спільне та відмінне.
  26. Музика в кіно.
  27. Поняття про звуко-зоровий образ та контрапункт режисера.
  28. Проблеми умовності в кіно.
  29. Тонування, дубляж. Перезапис.
  30. Поняття монтажної зйомки та її особливості.
  31. Композиція фільму, її основні компоненти.
  32. Рух і простір в кіномізансцені. Роль крупного плану.
  33. Основні плівкові та цифрові кіноформати. Загальна характеристика.
  34. Композиція кадру. Вплив на глядацьке сприйняття візуального змісту у просторі-часі.
  35. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  36. Поняття “кольоровий простір”. Кольорові моделі представлення зображень. Основні види.
  37. Герой – його характер та засоби розкриття.
  38. Звукове вирішення фільму. Звукова партитура. Музичне та шумове оформлення фільму. Звукомонтаж.
  39. Типи монтажу за функцією. Причина зміни кадру як основа типізації монтажу.
  40. Класифікація неігрового фільму ( науково-дослідницький, учбовий, науково-популярний, документальний, фільм-портрет, видовий, музичний, рекламний). Тематика і жанрова розмаїтість.
  41. Поняття ритму. Ритм, метр, темп.
  42. Композиція кадру. Основні закони композиції.
  43. Пост-продакшн: аналіз та обробка матеріалів зйомок. Основні процеси.
  44. Ситуація, колізія та конфлікт в кіно.
  45. Типові засоби вирішення монтажної зйомки діалогу двох персонажів.
  46. Неігрове кіно як «дзеркало часу» та матриця формування суспільної свідомості.
  47. Основні монтажні засоби керування простором та часом.
  48. Монтажні особливості роботи з матеріалами зйомки з декількох камер.
  49. Візуальні ефекти, спецефекти та комп’ютерна графіка у кінематографі. Особливості застосування в неігровому кіно.
  50. Соціальна кінореклама – функціональність та дієвість у вирішенні проблем суспільства
  51. Монтажна зйомка. Основні елементи та засоби монтажної зйомки.
  52. Постановочний проект фільму.
  53. Режисер документаліст – продюсер власних кінопроектів. Основні засади просування малобюджетних фільмів.
  54. Особливості кадрування та композиційного вирішення кадру.
  55. Стандартні вимоги до оформлення літературного сценарію.
  56. Сучасні технології цифрової кінопроекції. Коротка характеристика.
  57. Чорновий та чистовий монтаж. Основні характеристикі процесів.
  58. Телевізійні формати, що стали органічним продовженням напрацьованих прийомів та естетики неігрового кіно.
  59. Процес створення фонограми фільму у кіновиробництві.
  60. Авторські і суміжні права. Юридичні норми договірних взаємовідносин у виробництві та розповсюдженні фільмів.
  61. Інтеграція комп’ютерних та кінематографічних технологій. Коли це стало можливим? Чому? Що відбувається зараз? Які перспективи?
  62. Основні засоби послідовного (оповідального) монтажу.
  63. Компоненти музикального відео. Їх взаємозв’язок.
  64. Основні етапи та процеси цифрового монтажу.
  65. Мізанкадр як елемент цілісного кінематографічного образу.
  66. Сучасні носії даних та системи зберігання даних, що їх використовують в кінематографі.
  67. Схема сучасного цифрового пост-продакшн у порівнянні з традиційним плівковим кіновиробництвом.
  68. Сценарій - основа фільму. Ігровий та неігровий фільм - загальне і відмінність у засобах вираження технічних шляхів реалізації. Сценарний задум.
  69. Музикальне відео як один з видів кінопродукції.
  70. Крупність планів та її монтажне використання.
  71. Мізансцена і засоби просторової виразності в кіно.
  72. Поняття широкоекранного, широкоформатного кіно та анаморфотного кіноформату.
  73. Коротка характеристика еволюції технологічного розвитку кінематографа. Основні важелі розвитку.
  74. Поняття: “стандарт”, “формат кіноданих”; “контейнер зберігання”, “кодек”.
  75. Особливості та види монтажу звуку. Синхрон, відзеркалення (“отраженка”), накладення звуку (роздільний монтаж).
  76. Принципи нелінійного монтажу.
  77. Пластичний образ у кіно.
  78. Загальні принципи монтажної зйомки та монтажу музикального відео.
  79. Монтажна зйомка: точка зору и ракурс.
  80. Резервне копіювання даних у кіновиробництві. Засоби реалізації.
  81. Основні завдання корекції кольору кіноматеріалів у пост-продакшн.
  82. Що таке “колір” та його основні параметри.
  83. Стандартне розрізнення відеозображення, високе розрізнення та розрізнення цифрового кінозображення.
  84. Основні монтажні правила та мотиви їх порушення.
  85. Аналого-цифрове перетворення: основні характеристики процесу.
  86. Монтаж та його історична еволюція.
  87. Цифрова реставрація кіноматеріалів: завдання та засоби реалізації.
  88. Режисерська розробка кіносценарію.
  89. Основні види монтажних переходів та їх використання.
  90. Музикальний фільм, мюзикл, музикальна комедія. Характерні особливості.
  91. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  92. Характеристика та основні різновиди системи кінотехнологій IMAX.
  93. Можливості та практика використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сучасному кіновиробництві.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

180-200 балів (відмінно) – виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

– вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури неігрового кіно;

– морально-вольові якості вступника – у відмінному стані;

– вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях.

140-179 бали (добре) – виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

– вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури неігрового кіно;

– остатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості);

– при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок.

100-139 бали (задовільно) – виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

– вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури неігрового кіно);

– неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками;

– посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання.

0-99 бали (незадовільно) – виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення:

– вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури неігрового кіно;

– нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника;

– недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Алов А.А., Наумов В.Н. "Статьи, свидетельства, высказывания", М., Искусство, 1989
  2. Бондарчук С.Ф. "Желание чуда", М., Искусство, 1981
  3. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  4. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.,Искусство, 1983
  5. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  6. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  7. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  8. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  9. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  10. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  11. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  12. Мачерет А.В. "Художественные течения в советском кино", М., Искусство.
  13. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  14. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  15. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  16. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  17. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997-98
  18. Тарковский А.А. "Лекции по режиссуре", "Искусство кино", №10//1990
  19. Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  20. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990

[НАВЕРХ]


Освітньо-професійна програма
«Драматургія кіно і телебачення»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Драматургія кіно і телебачення» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Враховуючи специфіку майбутнього навчання, спрямовану переважно на теоретичну роботу, в першу чергу до магістратури приймаються особи, які окрім кіносценарного мислення, розвинули здібності аналітичного узагальнення кінопроцесу, творчого осмислення інструментарію як власної лабораторії, так і світового кіносценарного досвіду.

Головне методологічне завдання, що стоїть перед членами екзаменаційної комісії, полягає у творчому відборі найталановитішої творчої молоді, здатної критично мислити, яка у перспективі, після закінчення магістратури, може бути орієнтована на написання теоретичних праць, для викладацької роботи, рекомендована до аспірантури.

Вступне випробування проводиться з метою виявлення найкращих серед бакалаврів, які мають розвинене образне, літературне, екранне, критичне мислення, зрілу громадянську позицію поряд з умінням розвивати спостережливість як за власною творчістю, так і за новітніми фільмотворчими тенденціями, теоретичним їх осмисленням, умінням запроваджувати здобуті теоретичні знання у власній кіносценарній практиці.

Важливе значення має наявність у вступника досвіду екранізації власних сценаріїв, співпраці з кіно і телебаченням, публікацій та виступів у мас-медіа, участі у кіносценарних конкурсах тощо.

Рівень знань та практичних навичок вступиків оцінюється за результатами усного вступного випробування. Екзаменаційний білет містить 3 питання, що зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури та мистецтва.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Драматургія, як мистецтво і професія.
  2. Принципові відмінності між кіно і телебаченням.
  3. Історичні витоки драматургії.
  4. Взаємозв'язок фабули і характеру у сценарії. Умова виникнення драматичного напруження.
  5. Дія ‑ основа сюжету. Дія і контрдія. Наскрізна дія. Дія та подія. Структура подієвості.
  6. Інтрига. Способи розгортання дії.
  7. Форми сценарного запису. Формат і особливості сучасного сценарію.
  8. Слово в кінотворі. Функції слова: закадровий текст, ремарка, надпис.
  9. Стилістика діалогу: лексика, діалектні, жаргонні слова та вирази.
  10. Специфіка роботи над матеріалом.
  11. Задум. Джерела задуму та його критична оцінка. Дисципліна праці сценариста. Щоденник спостережень. Записник. Диктофон.
  12. Заявка, експлікація як способи викладу задуму.
  13. Екранний образ. Природа і структура екранного образу та образотворчого процесу у сценарії.
  14. Характер і стиль закадрового тексту. Лаконізм, інформаційна наповненість ремарок.
  15. Творчість І. Миколайчука, як кінодраматурга.
  16. Ідентифікація героя. Способи її досягнення.
  17. Перипетія та катарсис у драматургії.
  18. Образ простору місця дії у сценарії. Натура, павільйон, інтер’єр.
  19. Конфлікт, як генератор дії. Центральний та другорядні конфлікти. Взаємозв'язок мотивації й конфлікту.
  20. Шляхи образотворчого вирішення сценарного твору.
  21. Діалог. Специфічні особливості діалогу. Слово ‑ дія. Підтекст. Фільми, де домінує діалог. Темп та ритм мовлення.
  22. Персонажі у сценарії. Їхні функції.
  23. Головний герой.
  24. Антагоніст.
  25. Характер головного героя у сценарії. Способи розвитку.
  26. Мотивація. Мотивація головного героя та інших персонажів.
  27. Відмінності сценаріїв німого та звукового кіно.
  28. Динаміка й різноманітність характерів у кіно. Типологія характерів у драматургії.
  29. Стилі екранних творів.
  30. Літературна мова і мова у сценарії.
  31. Композиція сценарію.
  32. Жанри у драматургії. Особливості, схожості, відмінності.
  33. Фабула і сюжет сценарію.
  34. Структура композиції повнометражного сценарію. Параметри літературного сценарію повнометражного фільму.
  35. Особливості композиції короткометражного сценарію.
  36. Екранний час та хронометраж. Різноманіття сценарних форм: від етюду й кіноновели ‑ до сценарію повнометражного фільму та серіалу.
  37. Драматична ситуація і колізія у сценарії.
  38. Поворот сюжету. Для чого він існує? Скільки їх має бути в повнометражному фільмі?
  39. Драматургічні особливості анімаційного фільму.
  40. Екранізація. Особливості. Сценарні проблеми.
  41. Сценарій історичного фільму. Особливості. Достеменність персонажів.
  42. Драматургічні особливості фільму М. Формана «Політ над гніздом зозулі».
  43. Сцена, епізод у сценарії.
  44. Лінії. Паралельна дія.
  45. Прогнозування глядачевого сприйняття. Необхідні й достатні складові художнього та комерційного успіху.
  46. Аналіз сценарію. Ідейно-тематичний аналіз драматургічного матеріалу.
  47. Кіноповість і кіносеріал. Особливість роботи над сценарієм.
  48. Тема у сценарії.
  49. Сюжет, як один з основних компонентів драматургії фільму. Складові елементи сюжету.
  50. Вплив кіно на світову культуру.
  51. Засоби індивідуалізації в кіносценарії.
  52. Атмосфера та деталь, як засоби виразності сценарію.
  53. Різновиди сюжету в кіно. Особливості.
  54. Вплив Аристотеля на сучасну драматургію.
  55. Герой (персонаж), як драматургічна категорія. Створення героя завдяки ідентифікації. Персонаж і автор.
  56. Характер як сукупність особливих рис темпераменту, вад і цнот. Вчинок. Характер, що провокує конфлікт, рухає сюжет.
  57. Ритм, як елемент композиції у сценарії. Ритм і темпоритм.
  58. Характер і художній образ. Сторони характеру: зовнішність, внутрішній світ, походження. Типи (стереотипи), персонажі.
  59. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  60. Драматургічні особливості фільмів напрямку поетичного кіно.
  61. Концепція твору як індикатор художньої цілісності. Конфлікт.
  62. Портрет, як драматургічний жанр. Характер і портрет.
  63. Драматургічні особливості фільму О. Саніна «Мамай».
  64. Драматургічний сенс комунікацій. Діалог і монолог, як феномени драматургії. Органічність.
  65. Жанр як рівень умовності спілкування з глядачем. Роди. Види і жанри в драматургії, стиль.
  66. Синопсис, трітмент, логлайн.
  67. Літературний сценарій та кіносценарій.
  68. Кінороман. Адаптація кінопрози.
  69. Драматургічні особливості комедійного сценарію.
  70. Трьохактна структура в сценарії.
  71. Класичні жанри: трагедія, комедія, драма. Природа та витоки жанрів.
  72. Драматична ситуація. Її необхідність.
  73. Контрапункт. Його роль в образному вирішенні сценарію.
  74. Етика та естетика в сучасній драматургії. Вплив часу.
  75. Атмосфера як стиль. Приклади.
  76. Вплив сюжету на зростання головного героя. Зміни характеру.
  77. Поворот як невід’ємна частина драматургії сценарію.
  78. Театр і кіно, взаємовплив.
  79. Загальна характеристика композиції та її елементи у сценарії.
  80. Деталь. Природа, функції, значення кінематографічної деталі. Вплив на сюжет.
  81. Функції героїв у сценарії фільму.
  82. Зміст і форма у сценарії. Діалектика взаємин. Відповідність вибраної форми до внутрішньої ідеї. Типологія драматичної ситуації.
  83. Взаємодія головного і другорядного героїв в сценарії. Функціональне навантаження.
  84. Вплив кінематографа на літературу.
  85. Різниця між кульмінацією та розв’язкою.
  86. Поворотні події в сценарії. Їхня кількість та необхідність.
  87. Матеріал. Тема. Проблема. Ідея. Задум.
  88. Характер антагоніста.
  89. Конструкція характеру будь-яких героїв у сценарії.
  90. Внутрішнє наповнення художнього твору. Вплив на глядача, читача.
  91. Життєва правда в сценарії. Чи варто на це звертати увагу?
  92. Межа між реалізмом і натуралізмом у сценарії.
  93. Естетика в сучасній драматургії.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

180-200 балів (відмінно) – виразне розуміння основ кінодраматургії, яскраві літературні здібності (високий професійний рівень сценарних робіт), розвинуті асоціативне мислення, ерудиція, світогляд, багатий словниковий запас. Уміння конструювати відповідь максимально стисло та змістовно. Ґрунтовні відповіді на запитання з білету, так і на додаткові питання комісії. Чітко виражена власна позиція, що ґрунтується на глибокому осмисленні теоретичної літератури.

140-179 бали (добре) – прийнятні знання основ кінодраматургії, термінології, професійний рівень сценарних робіт, розвинуті літературні здібності та аналітичне мислення. Наявність власної позиції.

100-139 бали (задовільно) – приблизні знання основ кінодраматургії, професійної термінології, історичних та сучасних процесів розвитку кінематографа, слабке аналітичне мислення та авторське бачення, недорозвинута уява, посередній рівень сценарних робіт. Відсутність власної позиції в осмисленні матеріалу.

0-99 бали (незадовільно) – невміння формулювати та висловлювати власну думку, незнання засад кінодраматургії, нерозвинутість аналітичного мислення, авторського бачення, бідний словниковий запас, низький професійний рівень сценарних робіт, написаних упродовж бакалаврського навчання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Абуладзе Т. Покаяние. От замысла к фильму. ‑ М.: ВТПО "Киноцентр", 1988.*
  2. Алов А.А., Наумов В.Н. Статьи, свидетельства, высказывания" ‑ М., Искусство, 1989.*
  3. Афоризми та сентенції Юрія Ілленка Криниця для спраглих/ Авт. ідеї, укладач та літ. ред. І. Фаріон. Співтворці укладання Л. Іллєнко, П. Іллєнко, А. Іллєнко. ‑ Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 160 с.
  4. Андронникова М.И. От прототипа к образу. К проблеме портрета в литературе и в кино. М.:Наука, 1974.‑ 200 с.
  5. Антониони об Антониони. – М.: Радуга, 1986. – 399 с.
  6. Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. ‑ М.: Наука, 1967.
  7. Аникст А. Теория драмы на Западе в первой половине ХІХ века. Эпоха романтизма. ‑ М.Наука, 1980.
  8. Аникст. А. Трагедия Шекспира "Гамлет". Лит. коммент.: М.: Просвещение, 1986. ‑ 124 с.
  9. Аристотель. Поэтика / Соч. В 4-х т. / Т. 4. – М.: Мысль, 1983.- С. 645-680.
  10. Базен А. Что такое кино? / Базен А. ‑ М.: Искусство, 1972.
  11. Безклубенко С. Д. Кіномистецтво та політика. Історико-теоретичний нарис. – К.: Наукова думка, 1991-1995. – 431 с.
  12. Бергман Ингмар. Картины. – Москва – Таллин, 1997. – 438 с.
  13. Бергман Ингмар Приношение к 70-летию. – М.: СК СССР, ВТПО "Киноцентр", 1991. – 160 с.
  14. Білецький О.І. Теорія драми в історичному розвиттку. ‑ К., 1950.
  15. Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії / Упор.: М.Є. Миколайчук. – К,: Мистецтво, 1991. – 399 с.
  16. Бондарчук С.Ф. Желание чуда ‑ М.: Молодая гвардия, 1984. – 223 с.
  17. Большак Л. Науково-популярний кінематограф. Учбовий посібник. 1 ч. / Большак Л. В. ‑ К.: КДІТМ. – 1995.
  18. Брюховецька Л.І. Кіносвіт Юрія Ілленка ‑ К.: Вид-во "Задруга"; 2006. – 288 с.
  19. Брюховецька Л.І. Кіно часів своєї юності. Зб. статей. – К.: В-во "Задруга", 2008. – 176 с.
  20. Брюховецька Л.І. Приховані фільми: Укр. кіно 1990-х / Брюховецька Л ‑ [Б-ка журн."КіноТеатр"] – К.: АртЕк; 2003. – 384 с.
  21. Брюховецька Л.І. Леонід Осика. ‑ К.: Вид. Дім Академія, 1999. ‑ 220 с.
  22. Вартанов А. Научное кино об искусстве / Вартанов Ан. // Кино и наука: Науч.-попул. кино. Вып 4. ‑ М.: Искусство, 1994.
  23. Вайсфельд И.В. Композиция в киноискусстве. Ч.1. ‑ М.: ВГИК, 1974. – 84 с.
  24. Вайсфельд И.В. Мастерство кинодраматурга. – М.: Советский писатель, 1961. ‑ 304 с.
  25. Вайсфельд И.В. Сюжет и действительность. М.: ВГИК, 1965. – 24 с.
  26. Вайсфельд И.В. У истоков теории сценария. М.: ВГИК, 1965. - 21 с.
  27. Вейцман Е. Очерки философии кино / Вейцман Е. ‑ М.: Искусство, 1978. ‑ 232 с.
  28. Вендерс о Вендерсе. Сб. Пер. з нем. англ. фр.‑ М.: 1991.*
  29. Вертов Дзига Статьи. Дневники. Замыслы, М., Искусство, 1966. ‑320с.
  30. Висконти Лукино Статьи. Свидетельства. Высказывания. М.Искусство, 1986.‑ 302 с.
  31. Висконти о Висконти. / Пер с итал.– М.:Радуга, 1990. - 445 с.
  32. Волькенштейн В.М. Драматургия М.: Советский писатель, 1960. ‑ 338 с.
  33. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник. – К.:Либідь, 2005. – 488 с.
  34. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.: Искусство, 1983.
  35. Горбов А.С. Режисура видовищно-театралізованих заходів. Посібник. – Фастів.: "Поліфаст", 2004. – 264 с.
  36. Горпенко В.Г. Пластика фільму: Кінообраз і пластичні засоби виразності / Горпенко В.Г. ‑ К.: Мистецтво, 1984. ‑ 99 с.
  37. Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму: Режисерські засоби і способи формування структури екранного видовища. / Горпенко В.Г. ‑ В 5 т. – Київ, ДІТМ, 2000.
  38. Добин Е.С. Поэтика киноискусства. Повествование и метафора / Добин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1961.
  39. Добин Е.С. Герой. Сюжет. Деталь. – Л.: Советский писатель, 1962. – 408с.
  40. Довженко О.П. Твори в 5 т. ‑ К.: Дніпро, 1966.
  41. Довженко і кіно ХХ століття. Зб. статей. К.: Вид. Поліграфцентр "ТАТ". – 2004. – 264 с.
  42. Дзаваттини Чезаре. Дневники жизни и кино. Статьи, интервью. Добряк Тото. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1982. – 302 с.
  43. Дробашенко С.В. Пространство экранного документа / Дробашенко С.В – М.: Искусство, 1986.
  44. Дубровина И.М. Дубровина Т.А. Очерки истории русской кинодраматургии. – М. 1996. – 83 с.
  45. Ейзенштейн С. Естетика кіномистецтва. Дослідження, статті, лекції. / Ейзенштейн С. ‑ К.: Мистецтво, 1978.
  46. Ждан В.Н. Об условности в киноискусстве. М.: ВГИК, 1982. – 101с.
  47. Загданский Е.П. От мысли к образу.- 2-е изд., доп. / Загданский Е.П. ‑ К.: Мистецтво, 1990. ‑ 161 с.
  48. Згуриди А.М. Слово в научном фильме / Згуриди А.М. ‑ Учебное пособие. ‑ М.: ВГИК, 1969. – 62 с.
  49. Зотов Н. Н. Об основных особенностях диалога в сценарии художественного фильма. М.: 1960. – 39 с.
  50. Зотов Н.Н. Основы драматического диалога. М.: ВГИК, 1964.- 41 с.
  51. Зубавіна І. Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. (Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ) – К.: Щек, 2008.‑ 448 с.
  52. Иванов Вяч. Вс. О структурном подходе к языку кино / Иванов Вяч. Вс. // Искусство кино. ‑ 1973. ‑ №11. ‑ С. 97 ‑109.
  53. Ілляшенко В. В. Книга режисури / Ілляшенко В.В. - К.: Арт-студія "ВІК", 2002. ‑ 144 с.
  54. Іллєнко Ю. "Парадигма кіно", К., 1999
  55. Іллєнко М. "КінО. Шпори для абітурієнтів". – Вінниця: НОВА КНИГА. 2006. – 280 с.
  56. Левчук Т., Ілляшенко В. В. Кінорежисура. ‑ К., 1981*
  57. Как хорошо продать хороший сценарий./Обзор американских учебников сценарного мастерства, составленный Александром Червинским/. Книга 1. ‑ М., 1993.
  58. Карєва І.О. Людина науки на екрані / Карєва І.О. ‑ К.: Наукова думка, 1986. ‑ 99 с.
  59. Кино: Методология исследования. Сб. науч. Работ. - М.: ВГИК им. С. Герасимова, 2001. ‑ 220 с.
  60. Кино: политика и люди (30-е годы) – М.: Материк, 1995. – 232 с. (К 100-летию мирового кино).
  61. Кино: Энциклопедический словарь. Гл. ред. С.И. Юткевич. ‑ М.: Советская энциклопедия, 1986. ‑ 638 с.
  62. Кісін В. Режисура як мистецтво та професія. Життя. Актор. Образ: Із творчої спадщини / Кісін В. ‑ К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1999. ‑ 268 с.
  63. Кісін В.Б. Із творчої спадщини, К.: КМ Academia, 1999.*
  64. Клейман Н. Кадр как ячейка монтажа / Клейман Н. // Вопросы киноискусства. Вып. 11. ‑ М.: Наука, 1968.
  65. Клер Рене Кино вчера, кино сегодня. – М.:Прогресс, 1981. – 360 с.
  66. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л., Искусство, 1986.*
  67. Козлов Л.К. Лукино Висконти и его кинематограф. – М. СК СССР, ВБПК. ‑ 128 с.
  68. Козлов Л. О приметах времени и образе истории. В сб.: Из прошлого в будущее: проверка на дорогах. Об историзме в кино. ‑ М.: ВНИИК, 1990.
  69. Козлов Л. Произведение во времени. Статьи. Исследования. Беседы. – М.: Эйзенштейн –центр, 2005. – 448 с.
  70. Колодяжная В.С. Кино Италии (1945-1980). Уч. пособие. ‑ М.:ВГИК, 1998. – 117 с.
  71. Комаров С.В Великий немой. Из истории зарубежного киноискусства (1895-1930) / Комаров С.В. – М.: ВГИК им. С.А. Герасимова, 1994. ‑ 304 с.
  72. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. ‑ К.: Мистецтво, 1985.
  73. Корнієнко І.С. Мистецтво кіно. Принципи і художні засоби / Корнієнко І.С.‑ К.: Мистецтво, 1974. ‑ 240 с.
  74. Костенко Л.В. Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала. – К.: Видавничий дім "КМ Academia", - 1999. – 32 с.
  75. Кракауер З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. ‑ М., 1974. ‑ 186 с.
  76. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.1 – М.: ВГИК, 1961. – 40 с.
  77. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.2 – М.: ВГИК, 1963. – 38 с.
  78. Кулешов Л.В. Уроки кинорежиссуры / Кулешов Л.В. ‑ М. :ВГИК, 1999.‑262 с.
  79. Кулешов Л.В. Искусство кино, Собр.соч, в Зт., М., Искусство, 1987.*
  80. Левин Е.С .О художественном единстве фильма / Левин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1977. ‑ 119 с.
  81. Лейда Дж Из фильмов – фильмы / Лейда Джей ‑ М.: Искусство, 1966. ‑ 186 с. *
  82. Липківська А. К. Світ у дзеркалі драми. – К., 2007. – 356 с.
  83. Лисса З. Эстетика киномузыки / Лисса Зофья. ‑ М.: Музыка. – 1970.
  84. Листов В. С. История смотрит в объектив / Листов В. С. ‑ М.: Искусство, 1974.
  85. Листов В.С. Россия. Революция. Кинематограф. К столетию мирового кино. / Листов В.С. ‑ М.: Материк, 1995. ‑ 176 с. (РОСКОМКИНО, НИИ киноискусства).
  86. Литвинова О. Музика в кінематографі України: каталог / Литвинова О.У.; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Логос, 2009. ‑ Ч.1: Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України. – 453 с.
  87. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 с.
  88. Маневич И. Повествовательные жанры в кинодраматургии. – М.: ВГИК, 48 с.
  89. Мартен М. Язык кино / Мартен М. ‑ М.: Искусство, 1959.*
  90. "Мастерство кинодраматурга /Семинарий /. Учебное пособие. - М., ВГИК, 1979.
  91. Мачерет А.В. О поэтике киноискусства / Мачерет А.В. ‑ М: Искусство, 1981. ‑ 304 с.
  92. Микола Гоголь. Інтерпретації. Зб ст. / Упор Л. Брюховецька. – К.: Видавництво "Задруга". – 2009. – 196 с.
  93. Миколайчук І.В. Сценарії. – К.:*
  94. Милев Н. Божество с тремя лицами / Милев Неделчо ‑ М.: Искусство, 1968. ‑ 296 с.
  95. Мир и фильмы Андрея Тарковского. Размышления. Исследования. Воспоминания. Письма. / Сост. Сандлер. А.М. ‑ М.:Искусство, 1990. – 298с.
  96. Миславський В. Терміни, визначення, жаргонізми. –Харків: 2007. – 328с.
  97. Митта А.Н. Кино между раем и адом ‑ М.:Подкова, 2000.
  98. Монтегю Айвор Мир фильма. Путеводитель по кино. – Л.: Искусство, 1969. – 280 с.
  99. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст / Мусієнко О. – Глобус- Прес, 2009.
  100. Нариси з історії кіномистецтва України. Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.: Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. ‑ Київ: Інтертехнологія, 2006. ‑ 862 с.
  101. Недугов Е. Авторская речь в сценарии и фильме ‑ М.: ВГИК, 1965.‑ 76с.
  102. Паві: П. Словник театру / Патріс Паві. – Львів, Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 640 с.
  103. Парамонова К.К. Образ-характер в сценарии и фильме. ‑ М.: ВГИК, 1961. ‑ 61 с.
  104. Парандовський Ян. Алхімія слова. Пер. з польської Ю. Попсуєнко – К.: Дніпро, 1991. – 375 с.
  105. Паркинсон Дэвид Кино. Оксфордская библиотека. Пер. с англ. – М.: Росмэн, 1996. – 160 с.
  106. Поетичне кіно: заборонена школа. Зб. ст. та мат. / Авт ідеї й упор. Л. Брюховецька – К.: АртЕк: Ред. журн. "Кіно-Театр", 2001. – 464 с.
  107. После взрыва. Документальное кино 90-х. – М.: Андреевский флаг, 1995. – 224 с.
  108. Потянинник Б. В. Медіа: ключ до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
  109. Пудовкин В.И. Собр.соч. в 3 т., М.: Искусство, 1975.*
  110. Рабигер Майкл. Режисура документального кино. Пер. с англ. М.: ГИТР, 2006. – 543 с.
  111. Размышление у экрана. Сб. критичсеких статей. – Л. ‑ М. Искусство, 1966. – 368 с.
  112. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т. ‑ М.: Искусство, 1980.
  113. Ромм М.И. Беседы о кинорежиссуре. ‑ М.: Искусство, 1975.
  114. Ромм. М. Лекции о кинорежиссуре. ‑ М.: ВГИК, 1973.
  115. Рутковський А.Г. Український словник-довідник екранних медіа / Рутковський А.Г.‑ К.: 2007. ‑ 302 с
  116. Світова кінокласика. Зб. ст. студентів НаУКМА./ Упор. Л.Брюховецька. – К: Вид.дім "КМ Academia", 2000.- 140 с.
  117. Селезнёва Т.Ф. Киномысль 20-х годов / Селезнёва Т.Ф. – Ленинград: Искусство, 1972. ‑ 184 с.
  118. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство *
  119. Скуратівський В.Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Ґенеза. Структура. Функція: У 2-х ч. / Скуратівський В.Л. ‑ К.: Іван Федоров, 1997.
  120. Слободян М.І. Сучасний український документальний фільм / Слободян М.І.- К.: Наукова думка, 1972. ‑ 120 с.
  121. Соболев Р. П. Александр Довженко. Серия "Жизнь в искусстве" ‑ М.: Искусство, 1080. – 304 с.
  122. Советское кино семидесятых – первой половины восьмидесятых годов. Уч. пособие. - М.: ВГИК, 1977. – 181 с.
  123. Тарковский А. Запечатлённое время / Тарковский А. // Андрей Тарковский. Архивы, документы, воспоминания / Сост. П.Д. Волкова. ‑ М., 2002.
  124. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. М.: Просвещение, 1971.*
  125. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.
  126. Тримбач С. Олександр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часо-просторі / Тримбач С. ‑ Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2007. ‑ 796 с.
  127. Трюффо Франсуа Кинематограф по Хичкоку. – М.: Библиотека "Киноведческих записок". ‑ 224 с.
  128. Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино / Тынянов Ю.Н. ‑ М.: Наука, 1977. ‑ 575 с.
  129. Туркин. В Драматургия кино. М., Госкиноиздат, 1938.*
  130. Туркин В. Сюжет и композиция сценария. М., Госкиноиздат, 1934.*
  131. Туровская М. Герои "безгеройного времени" (Заметки о неканонических жанрах). – М.: Искусство, 1971. – 240 с.
  132. Фількевич Г.М. Співдружність муз. Театр - музика – кіно. Монографія. – К.: КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого. – 76 с.*
  133. Феллини о Феллини. Пер с итал. – М.: Радуга, 1988. – 478 с.
  134. Феллини Ф. Ночи Кабирии. От замысла к фильму. Сборник. М. Киноцентр, 1991.‑ 192 с.
  135. Феллини Ф. Делать фильм. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1984. – 287 с.
  136. Фомин В. Кино и власть / Фомин В. ‑ М.: Материк, 1996.*
  137. Фрейденберг О.М. Поэтика сюжета и жанра / Фрейденберг О.М. – М.: Лабиринт, 1997.*
  138. Фрейлих С.И. Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского: Учебник для вузов. – 6-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд "Мир", 2009. – 512 с.
  139. Фрумкин Г.М. Введение в сценарное мастерство. Кино. Телевидение. Реклама. Уч. пособ для вузов. ‑ М.: Академический проект; Альма Матер, 2005. – 144с.
  140. Фурманова З. Л."Роман" з Балаяном. – К.: КІNО-КОЛО ‑ 2007. ‑ 180 c.
  141. Фурманова З. Л. Шаги за горизонт. Фильмы о науке кинорежиссёра Феликса Соболева. – М.: СК СССР, ВБПК, 1987. – 112 с.
  142. Хичкок о Хичкоке Сборник. Пер. с англ.. франц. – М. 1991. *
  143. Цвіркунов В.В. Сюжет (деякі питання теорії). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 240 с.
  144. Цвіркунов В. В. Проблеми стилю в кіномистецтві / Цвіркунов В. В. ‑ К.: Мистецтво, 1988.
  145. Уэллс Орсон. Статьи. Свидетельства. Интервью. Сост. К. Разлогов. – М.: Искусство, 1975.‑ 271 с.
  146. Шилова И.М. О звукозрительном строе современного фильма // Шилова И.М. / Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства СССР; Редкол.: Е.С. Громов, В.С. Соколов, Л.К. Козлов. ‑ М.: Искусство, 1989. ‑ С. 138 ‑ 152.
  147. Шкловский В. О теории прозы. М.: Советский писатель, 1983. – 375 с.
  148. Шудря М. А. Геній найщирішої проби: Нариси. Розвідки. – К.: 2005. – 384 с.
  149. Шур П.Р. Альберт Ламорис. ‑ Изд. "Искусство" Ленинградское отделение, 1972. – 128 с.
  150. "Щорс": Збірник / Упоряд.: Ю. І. Солнцева, Т.Т. Дерев’янко. – К.: Мистецтво, 1984. – 196 с.
  151. Чаплін Ч.С. Моя біографія. / Пер. з англ. ‑ К.: Мистецтво, 1989. – 446с.
  152. Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства Госкино СССР; М.: Искусство, 1989. – 240 с.
  153. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т. ‑ М., Искусство, 1964.*
  154. Юнаковский В.С. Построение киносценария. ‑ М., Госкиноиздат, 1940.
  155. Юренев Р.Н. Советское киноискусство тридцатых годов. ‑ М.: ВГИК, 1997. – 110 с.
  156. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. ‑ М.: Искусство, 1990.
  157. Syd Field The Screen- writer’s Workbook. Exercises and Step-by-Step Instruction for Creating a Successful Screenplay. – 1984. – 211.
  158. Syd Field Selling a Screenplay: The Screenwriter’s Guide to Hollywood.1989. – 282.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Режисура телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання вступника з історії та теорії режисури телебачення. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею і має нахил до наукового її осмислення.

Також вступники мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і режисури телебачення зокрема.

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

1-99 балів (незадовільно) відсутні обов’язковий обсяг теоретичних знань, здатність до самостійного та критичного осмислення, знання базових понять та тем з історії та теорії режисури телебачення обмежені і невпевнені, виклад відповідей формальний, в практичних роботах відсутнє володіння необхідним арсеналом професійних вмінь, недостатній рівень розуміння професійної культури

100-139 балів (задовільно) – недостатній рівень самостійного та критичного мислення, відсутнє вміння вільно, логічно, послідовно викладати матеріал, володіти інструмента-рієм аналізу, посередній рівень знань з історії та теорії режисури телебачення, недостатньо розвинену риторику, посередній професійний рівень практичних екранних та письмових робіт.

140-179 балів (добре) достатній рівень творчого, самостійного мислення, наявність знань нормативного матеріалу, вміння послідовно викладати матеріал; в практичних роботах володіння базовим обсягом професійних вмінь, засвоєння теоретичного матеріалу з історії та теорії режисури телебачення; брак яскравих творчих знахідок, переконливості у викладі думок, свободи в оцінках і аналізі.

180-200 балів (відмінно) високий рівень зрілого, оригінального та критичного мислення, широту знань, логіку викладу думок, спроможністю до узагальнень та інтерпретації; володіння на високому фаховому рівні теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури; практичні роботи виконані на високому творчому та фаховому рівні. Вступник впевнено викладає власну точку зору

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  2. Станіславський К.С. «Моє життя у мистецтві»
  3. Кісін В.Б. «Із творчої спадщини», К., «KM Academia», 1999
  4. Ромм М.И. Избранные произведения в 3-х т., М., Искусство, 1980
  5. Саппак Вл. Телевидение и мы: 4 беседы – М., 1988
  6. Кун «Міфіи та легенди стародавньої Греції»
  7. Базен А. «Что такое кино?». – М.: Искусство, 1972
  8. Монтегю А. Мир фильма. -Л.: Искусство, 1969
  9. Качерович А. «Звук в фильме». – М.: Киноведческие записки», N 15, 1992.
  10. Лисса З. «Эстетика киномузыки». – М.: Музыка, 1970
  11. Феллини Ф. «Делать фильм». – М.: Искусство, 1972
  12. Кулешов Л.В. «Статьи и материалы». – М.: Искусство, 1979
  13. Тарковский А.О. «О кинообразе». – М.: Искусство кино N 3, 1979
  14. Эйзенштейн С.М. Соч. в 6 тт. – М.: Искусство, 1964
  15. Выготский Л.С. «Психологий искусства». – М.: Искусство , 1986
  16. Гинзбург С. Фильм и зритель. Анатомия киновосприятия. В нк. «Очерки теории кино». – М.: Искусство, 1974
  17. Фрейлих С. «Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского».

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма
«Майстерність диктора та ведучого програм телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії телебачення, журналістики, виконавської майстерності на телебаченні. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею, здатний до наукового її осмислення. Вступники також мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і телебачення зокрема.

Особливу увагу буде приділено вільному володінню вступника українською мовою та спеціальною риторикою.

Під час вступного фахового випробування буде оцінено глибину теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, визначено здатність застосування ним набуті знання, уміння і навички, а саме:

– виконувати професійні функції диктора та ведучого програм телебачення;

– створювати телевізійний продукт (спираючись на отримані знання та творчі пошуки);

– у творчій діяльності керуватися надбаннями майстрів українського та світового кінотелемистецтва;

– виховувати естетичний смак глядача (формувати та розвивати світогляд, художньо-естетичний смак);

– використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності;

– планувати та організовувати власну професійну діяльність (складати плани власної професійної діяльності);

– прогнозувати та передбачати вірогідні наслідки власної професійної діяльності (результати професійної діяльності у найближчому та віддаленому майбутньому).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

1-99 балів (незадовільно) у відповіді вступника відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії телебачення; нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника; низький професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

100-139 балів (задовільно) – відповідь вступника відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії телебачення); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

140-179 балів (добре) відповідь вступника відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії телебачення; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні навчальних практичних робіт, здійснених, протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок.

180-200 балів (відмінно) відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії телебачення; морально-вольові якості вступника у відмінному стані; вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні телевізійні твори.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Азаріна В. Від задуму до екрану. М., 1995.
  2. Борецький Р. Телевізійна програма. М., 1967.
  3. Борецький Р. Телебачення на роздоріжжі. М., 1998.
  4. Борецький Р., Кузнецов Г. Журналіст ТВ: за кадром і в кадрі, М. 1990.
  5. Борецький Р. У Бермудському трикутнику ТБ. М., 1999.
  6. Вертов Д. Статті. Щоденники. Задуми. М., 1966.
  7. Вільчек В. Під знаком ТБ. М., 1987.
  8. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Секреты развития психики. – СПб: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.
  9. Голдовський М. Людина крупним планом. М., 1981.
  10. Голдовський М. Творчість і техніка. М., 1986.
  11. Голядкин Н. ТВ-інформація в США. М., 1995.
  12. Дробашенко С. Простір екранного документа. М., 1986.
  13. Крип’якевич Н. Історія української культури – К., 2000.
  14. Культура української мови /За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь.-1990.
  15. Кузнєцов Г. Так працюють журналісти ТБ. М., 2000..
  16. Отт У. Питання + відповідь = інтерв'ю. М., 1991.
  17. Керівництво для творців передач Бі-бі-сі. М., 1995.
  18. Саппак В. Телебачення і ми. М., 1988.
  19. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. – М.: Вагриус, 2003.
  20. Синіцин Є. Я веду репортаж. М., 1983.
  21. Юровський А. Телебачення - пошуки і рішення М., 1983.
  22. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  23. Кісін В.Б. “Із творчої спадщини”, К., ”КМ Academia”, 1999
  24. Митта А.Н. “Кино между раем и адом”, М., “Подкова”, 2000
  25. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т.,  М., Искусство, 1980
  26. Скуратівський В. «Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя», К., Мистецтво, 1997-98.
  27. Тарковский А.А. «Лекции по режиссуре», «Искусство кино», № 10//1990
  28. Чубасов В.Л. Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво» - К.: 2005.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Звукорежисура»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Звукорежисура» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного випробування є виявлення рівня базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за ступенем магістр за освітньо-професійною програмою «Звукорежисура», а також для їх участі у конкурсному відборі.

Для забезпечення ефективності реалізації завдань освітньої та професійної підготовки, до вступників ставляться вимоги щодо їх професійних здібностей та підготовленості у вигляді системи знань, умінь і навичок, визначених програмою базової вищої освіти за напрямом «Аудіовізуальне мистецтво і виробництво».

Завданням вступного іспиту є: оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступників; виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій звукорежисера, визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок:

  • виконувати професійні функції звукорежисера;
  • працювати з режисером над створенням звуко-зорових образів кіно та телефільмів.

Програма складена для перевірки теоретичних знань та практичних навичок вступників. Вступне випробування за освітньо-професійною програмою «Звукорежисура» повинно визначити рівень теоретичної та практичної підготовки вступника, а також виявити наявність розвинутого слуху, професійної пам’яті на звукові та зорові компоненти кіно і телефільму, виявити відповідні здібності до роботи звукорежисера.

Вступне випробувння проводиться усно і передбачає опитування по біетах: відповідь на два запитання з основної дисципліни, опанованої прлотягом визначеного терміну навчання. Відповідаючи на питання білету, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання, підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Якість звуку у кіно і ТБ. Слухові відчуття при різних спотвореннях звуку.
  2. Підготовчий період виробництва кіно-телефільму. Основні роботи. Створення звукової експлікації.
  3. Основні теорії звукового вирішення кіно і ТВ фільмів /огляд/.
  4. Слуховий аналіз звукової партитури фільму. Оцінка якості звучання мови.
  5. Щумоподавлювачі: різновиди, принципи дії, практичне застосування.
  6. Блок - схема порогового шумоподавлювача. Графічне представлення дії шумоподавлювача.
  7. Теорія функціонального звукового рішення фільму (за З.Ліссою). Основні функції.
  8. Головні елементи художньої мови. Наголос, паузи, мелодика мови. Звуковий ритм. Робота над текстом перед записом.
  9. Лімітування звукових сигналів. Блок-схема порогового лімілера.
  10. Амплітудно-частотні характеристики лімітерів. Особливості роботи, сфери застосування.
  11. Запобігання спотворень при використанні лімітерів та компресорів.
  12. Поліфункційність музики у фільмах.
  13. Стилістика мови. Побутова, театральна та кіномова. Диктор у кіно і на телебаченні, види дикторської мови.
  14. Блок-схема компресора. Особливості використання та налаштування в кіно та телебаченні.
  15. Головні функції шумів і музики на прикладі художніх кіно і телефільмів.
  16. Запис і використання/редагування графіків автоматизації функцій при зведенні фонограм у звукових редакторах.
  17. Характеристики різних систем та процесорів ефектів для шумоподавлення. видалення клацання, шуму вітру та інших акустичних перешкод. Практика роботи.
  18. Розташування акустичних систем при прослуховуванні звуку. Оцінка якості звучання. Вплив прослуховування на кінцеву якість фонограм.
  19. Частотне редагування запису мови, оцінка якості при різних видах коректування.
  20. Включення компресорів і лімітерів в канали сучасних мікшерських пультів. Смугова (багатосмугова) компресія/лімітування. Практика роботи.
  21. Інтегральний звукоряд у фільмах. Особливості використання шумів, фонів, музики, акустичної атмосфери.
  22. Оцінка якості запису симфонічної музики. Поняття про музичний та акустичний баланси. Природній (ансамбль) і штучний музичний баланс.
  23. Обладнання і умови для чистової синхронної зйомки кіно і відеофільмів. Переваги і недоліки таких зйомок.
  24. Музично-драматургічні концепції звукового вирішення кіно і телефільмів.
  25. Синхронність, асинхронність, паралелізм, контрапункт звуку і зображення у ТВ фільмах.
  26. Фонотека музична і шумова, пошукові та стокові системи. Юридичні закони цитування музики.
  27. Аудіо і відео копакт-диски. Поняття про цифровий -лазерний звуко- і відеозапис.
  28. Баланс мови і музики в художніх, документальних і науково-популярних кіно і телефільмах.
  29. Оцінка якості запису камерної музики.
  30. Особливості запису мови у художніх кіно і відео фільмах. Синхронний чистовий та чорновий запис.
  31. Робота звукорежисера з композитором і музичним оформлювачем. Підготовка фонограм до зйомок під фонограму. Принципи поділення на монтажні куски. Плановість при зйомках.
  32. Техніка і практика тонування фільмів. Різні підходи до практики тонування. Особливості роботи з мікрофоном.
  33. Міжнародні вимоги до дистрибуції фільмів. Дубляж і озвучування фільмів.
  34. Перешкоди у трактах передач і запису. Фони і шуми.
  35. Тонування і дублювання мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  36. Принципи та приклади використання лейтмотивів у музичній драматургії фільму. Лейтмотив і лейт-тембр. Пісня як лейтмотив фільму.
  37. Синхронний чорновий запис мови при зйомках кіно і телефільмів, техніка і практика роботи.
  38. Тонування синхронних шумів. Імітація і штучне створення шумів.
  39. Принцип монотематизму у музичній драматургії фільмів. Приклади з кіно і телефільмів.
  40. Особливості роботи звукорежисера в театрі.
  41. Види розсаджень та технологій запису симфонічного оркестру.
  42. Використання пауз в драматургічному розвитку фільмів. Приклади використання.
  43. Репортажні записи. Акустичні і орфоепічні аспекти підготовки до запису. Практика роботи з портативною аудіо і відеоапаратурою та ПТС.
  44. Практика застосування процесорів динамічної обробки. Вибір часових характеристик.
  45. Поліфонія звукових пластів у фільмах і телепередачах.
  46. Акустичні репортажні записи, плани і шумова атмосфера запису. Інтерпретація різних планів запису. Вплив акустичних умов і фонів на запис. Негативні і позитивні фони, їх співвідношення з мовою.
  47. Перезапис кіно і відео фільмів. Основні етапи роботи під час процесу перезапису.
  48. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису музики для музичних фільмів і шоу.
  49. Репортажні записи. Підготовлене і непідготовлене інтєрв"ю. Передача у прямий ефір. Особливості роботи з технікою в прямому ефірі.
  50. Види процесорної обробки звукових сигналів. Використання процесорів акустичної обробки звуку під час перезапису.
  51. Основні концепції звукового вирішення фільмів.
  52. Цифровий звукозапис. Техніка і практика роботи. Комп’ютерні програми для зведення і запису звуку.
  53. Тонування мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  54. Принципи застосування дизайну звуку в музичній драматургії.
  55. Особливості запису вокально-інструментальних ансамблів. Практика звукопідсилення на сценічних майданчиках.
  56. Звуковий тракт каналу передачі при звукозапису і ефірній трансляції.
  57. Психофізіологічна концепція звукового вирішення фільму.
  58. Системи штучної реверберації. Параметри і налаштування.
  59. Мастеринг звуку в кіно та на телебаченні.
  60. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису кіномузики.
  61. Вибір технологічних процесів створення первинних фонограм художніх кіно і телефільмів.
  62. Типові мікшувальні пульти студійної апаратури телебачення. Блок-схеми, елементи включення, управління, комутації.
  63. Розробка мікшувального паспорту. Попередній перегляд фонограм після монтажу. Художні можливості перезапису фільмів.
  64. Комп'ютерні програми для запису, монтажу та обробки звуку.
  65. Використання психофізіологічного стресу Ганса Сольє в звуковому рішенні фільмів.
  66. Музичний коментар у фільмах.
  67. Процесорна обробка фонограм і види процесорів.
  68. Принципи прохідного (наскрізного) симфонічного розвитку у музичній драматургії фільму.
  69. Підготовчий період виробництва кіно-телефільмів. Основні роботи.
  70. Програма Nuendo – можливості запису, монтажу та обробки звуку.
  71. Амплітудно-частотна обробка звуку. Особливості застосування фільтрів та еквалайзерів.
  72. Зведення звуку у кіно і відеофільмах.
  73. Акустичний стрес і сприйняття кінофільмів.
  74. Фонотека музична і шумова.
  75. Монтажно-тонувальний період виробництва кіно і відеофільмів.
  76. Цифровий звукозапис: параметри, формати, стандарти. Історія розвитку цифрового звукозапису.
  77. Поняття про аранжування та синтез звуку. Особливості створення музики для кіно і телефільмів.
  78. Основні характеристики системи Dolby Digital 5.1
  79. Стереофонічна система А/Б, Х/У, М/S.
  80. Головні функції шумів у кіно і відеофільмах.
  81. Особливості запису духових інструментів та оркестрів.
  82. Природна і штучна реверберація. Використання акустичних ефектів при створенні звукозорових образів.
  83. Запис струно-смичкових музичних інструментів.
  84. Панорамування у сучасних комп’ютерних програмах і мікшувальних пультах.
  85. Програма Nuendo - можливості запису звуку.
  86. Особливості запису вокальної музики. Запис хору.
  87. Бінауральне сприйняття звуку людиною.
  88. Основні поняття про психоакустику. Прихоакустичні закони та вчені, що їх дослідили.
  89. Лінійні і нелінійні властивості слуху.
  90. Двоканальна стереофонія в системах X/Y. Практика запису, розташування мікрофонів.
  91. Поняття про музичний та акустичний баланс.
  92. Поняття про просторові і багатоканальні системи запису і відтворення звуку.
  93. Особливості роботи звукорежисера на радіо та в студії звукозапису.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1-99 балів (незадовільно) обмеженість в опануванні мистецькою культурною спадщиною, недостатня зацікавленість у сучасному кінотелепроцесі. Обмежений діапазон творчої уяви, певна обмеженість мислення. Непереконлива мотивація вибору професії. Нечіткість у висловлюваннях власних думок.

100-139 балів (задовільно) – наявність певного, але дуже поверхового, загальнокультурного рівня, слабка і хаотична обізнаність у питаннях літератури та мистецтва; брак справжньої зацікавленості в особливостях сучасного кінотелепроцесу.

140-179 балів (добре) вступник продемонстрував належні знання нормативного матеріалу, необхідний загальнокультурний рівень уміння формулювати і послідовно викладати свої думки. Вільне володіння в опануванні мистецькою культурною спадщиною, розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Переконлива мотивація вибору професії.

180-200 балів (відмінно) вступник виявмв широких і системних знання у царині культури, літератури, мистецтва; знання класичної спадщини; знання і розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Оригінальність та винахідливість власних думок, належного образно-пластичного мислення. Наявність і достатній прояв необхідних організаційних здібностей. Переконлива мотивація вибору професії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Зофья Лисса. Естетика кіно музики.
  2. Корганов Т., Фролов І. Кіно і музика.
  3. Мееерзон Б. Я. Основи звукорежисури та обладнання студій звукозапису.
  4. Глухов А. Основи звукового мовлення.
  5. Никалмин В. А. Цифровий звукозапис.
  6. Никалмин В. А. Формати звукозапису.
  7. Никалмин В. А. Система просторового звучання.
  8. Медведев Є. В., Трусова В. А.. Секрети віртуального звуку.
  9. Севашко А. В. Звукорежисура.
  10. Римський - Корсаков А. В. Електроакустика.
  11. Ньюэлл Ф. Project –студії.
  12. Маньковский В.С. Основи звукооператорської роботи.
  13. Нісбет А. Звукова студія. Техніка і методи використання.
  14. Ковалгин Ю. А. Стереофонія.
  15. Алдошина І.А. Вологди Е.І. Електроакустика і звукове мовлення.
  16. Козюренко Ю. Звукорежисура театру.
  17. Алдошина І.А. Історія просторового звуку.
  18. Альошина І.А. Багатоканальні просторові системи рекомендації міжнародних стандартів.
  19. Чернецький М. Психоакустичні процесори - що це таке.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Кінооператорство»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Кінооператорство» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного фахового випробування є виявлення рівня базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за освітнім ступенем магістр, спеціальністю «Аудіовізуальне мистецтво і виробництво» за освітньо-професійною програмою «Кінооператорство».

Для забезпечення ефективності реалізації завдань освітньої та професійної підготовки до вступникіів ставляться вимоги щодо їх професійних здібностей та підготовленості у вигляді системи знань, умінь і навичок, визначених програмою базової вищої освіти за напрямом «Культура і мистецтво».

Завданням вступного випробування є оцінка глибини теоретичної фахової підготовки вступника, здатності застосування ним набутих знань, умінь і навичок, а саме:

  • у творчій діяльності керуватися надбаннями майстрів українського та світового кіномистецтва;
  • виховувати естетичний смак (формувати та розвивати світогляд, художньо-естетичний смак);
  • створювати візуальні образи на основі художнього бачення;
  • використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності ;
  • прогнозувати та передбачити вірогідні наслідки власної професійної діяльності у майбутньому;
  • виконувати професійні функції оператора в кіновиробництві та на телебаченні

Вступне фахове випробування проводиться усно і передбачає відповіді на 3 питання з історії і теорії мистецтва. Також на іспит обов’язково подається реферат з обраної теми для подальшого дослідження в рамках захисту майбутньої магістерської роботи з освітньо-професійної програми «Кінооператорство». Вимоги до оформлення реферату: 18 – 20 аркушів формату А4; шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал – 1,5.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Аналіз і творчість кінооператорів ігрових фільмів Украіни.
  2. Творчість кінооператора Данила Демуцького.
  3. Творчість кінооператора Анатолія Головні.
  4. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Андрія Москвіна.
  5. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Юрія Екельчика.
  6. Пошук зображальноі стилістики у фільмах Сергія Урусевського 50-60 р.
  7. Творчість кінооператора Вадима Юсова.
  8. Творчість кінооператорів України 80-90 р.
  9. Творчість кінооператора Грегга Толланда.
  10. Творчість кінооператора Юрія Iллєнка.
  11. Творчість кінооператора Віторіо Стораро.
  12. Нові тенденції в розвитку зображального вирішення в сучасних ігрових, документальних фільмах і на телебаченні.
  13. Технологічна схема класичного кіновиробництва.
  14. Завдання оператора по роботі над режисерським сценарієм та постановочним проектом фільму. Аналіз власного досвіду.
  15. Носії зображення: кіноплівки, відеоплівки, телевізійні матриці ПЗС, цифрові носії їх характеристики та творче використання.
  16. Науково-популяризаторські можливості кіно. Види і жанри науково-популярних фільмів. Принципи зображального рішення у фільмі «Кояніскаци».
  17. Особливості роботи оператора в музичних фільмах, наведіть 3-5 прикладів.
  18. Постановочна робота оператора в ігрових фільмах наведіть 3-5 прикладів.
  19. Операторське освітлення. Техніка і технологія операторського освітлення.
  20. Робота зі світлом у павільйоні в роботах кіно та телеоператорів. Аналіз.
  21. Загальні принципи роботи з світлом у павільйоні. Аналіз власного досвіду.
  22. Зображальні можливості кінокамери.
  23. Метод світлотінівого освітлення. Аналіз власного досвіду. Сучасний підхід.
  24. Обсяг творчої і виробничої роботи головного оператора при багатокамерному методі зйомки кіно- та телефільмів.
  25. Творчі проблеми операторів ігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  26. Організація «оптичної» уваги лядача. Об’єктивна та суб’єктивна камера.
  27. Професія кінооператора в період німого кіно. Зображувальна техніка.
  28. Динамічні прийоми зйомки. Використання в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  29. Кінокадр як зображувальна форма. Формати кінокадра в кіно і на телебачені.
  30. Творчі проблеми оператора неігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  31. Кінетичні прийоми зйомки. Зображальний ефект. Аналіз власного досвіду.
  32. Штучне освітлення. Кінозйомка в павільйоні та інтер’єрі. Аналіз власного досвіду.
  33. Панорамна кінозйомка. Типи. Використання.
  34. Види кінокомпозиції. Особливості динамічної композиції.
  35. Організація і основні принципи побудови студії новин. Взаємодія оператора і тележурналіста. Освітлення телестудій новин.
  36. Професія і робота кінооператора в період звукового кіно. Зображальна техніка.
  37. Методи зміни часу в кіно. Особливості.
  38. Зображальна мова оператора; знімальна техніка, види та призначення, характеристики, творче використання.
  39. Об’єктив – головна частина зйомочної камери; історія, види, характеристики, творче використання.
  40. Зображальні можливості телекамер.
  41. Зображальна мова оператора, етапи становлення.
  42. Опори для знімальних камер; види, характеристики.
  43. Кінокомпозиція як зображальна мова оператора. Визначення кінокомпозиції.
  44. Освітлювальні прилади: історія винкнення, види, характеристики та творче використання.
  45. Задачи кінокомпозиції – види перспективи; кадр та мізансцена.
  46. Закони кінокомпозиції. Елементи кінокомпозиції.
  47. Пейзаж у фільмі. Зйомка на натурі. Аналіз власного досвіду.
  48. Схема кіновиробництва по гібридній технології. Етапи кіновиробництва з використанням кіноплівки та цифрових електронних технологій.
  49. Інтер’єр у фільмі. Види, особливості зйомки. Аналіз власного досвіду.
  50. Світло як основне джерело одержаня зображення та основний елемент кінокомпозиції.
  51. Натюрморт у фільмі. Аналіз власного досвіду.
  52. Види, характер кіноосвітлення, техніка.
  53. Портрет у ігровому кіно. Робота кінооператора над екранним образом актора. Можливості виразних і живописних вирішень. Індивідуальні риси і характер персонажа. Аналіз власного досвіду.
  54. Натурне освітлення. Характеристика основних джерел.
  55. Документальний портрет. Аналіз власного досвіду.
  56. Шучне освітлення в павільйоні та інтер’єрі. Аналіз власного досвіду. Методика роботи кінооператора над мізансценуванням та освітленням.
  57. Сучасні тенденції розвитку кіноосвітлення, засобів та прийомів зйомки в кіно і на телебаченні.
  58. Порівняйте техніку отримання зображення кіно та відеозасобами. Технологічна схема Digital Intermediate (DI)-кіновиробництва. Додаткові можливості та втрати.
  59. Особливості роботи оператора телебачення під час транслювання спортивних змагань.
  60. Зображальні можливості додатковоі операторськоі техніки.
  61. Операторська підготовка до багатокамерної подієвої телевізійної трансляції.
  62. Робота оператора у підготовчому періоді до зйомок художнього фільму. Аналіз власного досвіду.
  63. Підготовка відеокамери до документальних зйомок. Дії оператора.
  64. Широкоекрана та широкоформана зйомки. Особливості. Аналіз робіт.
  65. Лінійна перспектива в кінокадрі. Ракурс.
  66. Як ви розумієте поняття «золотий перетин» стосовно до екранного зображення.
  67. Особливості роботи оператора під час зйомок сніговоі та водноі натури.
  68. Закони тональної перспективи. Використання при павільонних зйомках.
  69. Монтажна зйомка. Основні загальноприйняті закони.
  70. Творча та виробнича робота оператора в хронікально-документальному фільмі.
  71. Творча та виробнича робота оператора в науково-популярному фільмі. Специфічні особливості роботи оператора. Особливості зйомки тварин.
  72. Художньо-образна структура ігрового фільму, його виразні методи та сфера художньо-постановчої діяльності кінооператора. Візуально-пластичні засоби втілення драматургічного образу та стилю, жанру.
  73. Творча та виробнича робота оператора в телевізійному фільмі та серіалі.
  74. Творча та виробнича робота оператора при виробництві комбінованих зйомок різних видів.
  75. Застосування кольору в кіно в різні періоди його становлення і розвитку.
  76. Експозиційні прийоми зйомки як виразний засіб. Можливості та методика застосування в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  77. Постановка і зйомка спец ефектів. Специфіка зйомки в т. зв. «режимному часі» та методи «день під ніч». Робота із світлом на натурі та інтерєрі.
  78. Особливості багатокамерної відеозйомки.
  79. Творча та виробнича робота оператора при створені відеофільмів.
  80. Зображальна композиція художнього фільму.
  81. Особливості роботи оператора над екраним образом актора.
  82. Метод світлотонального освітлення. Сучасний підхід. Аналіз власного досвіду.
  83. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами різних жанрів.
  84. Порівняльний аналіз можливостей кіно- і телекамери як інструменту фіксації події та часу. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами для телебачення.
  85. Особливості роботи оператора хронікально-документальних фільмів та телеоператора-журналіста новин.
  86. Особливості роботи із світлом при хронікально-документальних зйомках.
  87. Творчі методи роботи оператора у фільмі «Рома» 2018.
  88. Особливості зйомки об’єктів в різних погодних умовах і характеру освітлення. Особливості кіно та відеозйомки в горах, під водою.
  89. Особливості кіно та відеозйомки рухомих об’єктів і на рухомих об’єктах.
  90. Розвиток комбінованих прийомів зйомок. Види комбінованих прийомів зйомок. Використання різноманітних прийомів зйомки у роботах Жоржа Мельеса та в сучасних технологіях.
  91. Колорит, гамонія кольорів, кольоровий контраст. Драматургія і колір.
  92. Особливості багатокамерної кінозйомки.
  93. Система Техніколор. Колір – психофізиологічні особливості.
  94. Творчі методи роботи оператора Карла Фройнда у фільмі «Остання людина».
  95. Творчі методи роботи оператора Джека Кардіфа у фільмі «Червоні черевички».
  96. Творчі методи роботи оператора Чарльза Рошера у фільмі «Схід сонця».
  97. Творчі методи роботи оператора Клода Лелуша у фільмі «Чоловік і Жінка».
  98. Творчі методи роботи оператора Бориса Кауфмана.
  99. Творчі методи роботи оператора Михайла Кауфмана.
  100. Творчі методи роботи оператора Рауль Кутара у фільмі «На останньому дихані».
  101. Творчі методи роботи оператора Саша Верни у фільмі «Повар, злодій, його жінка, її коханець».
  102. Творчі методи роботи оператора Роберта Краскера у фільмі «Третя людина».
  103. Творчі методи роботи оператора Єжи Вуйчика у фільмі «Попіл і діамант».
  104. Творчі методи роботи оператора Роберта Беркса у фільмі «Запаморочення».
  105. Творчі методи роботи оператора Ернеста Хеллера у фільмі «Знесені вітром».
  106. Творчі методи роботи оператора Йоса Вакано у фільмі «Човен».
  107. Творчі методи роботи оператора Рікардо Ароновича у фільмі «Бал».
  108. Творчі методи роботи оператора Джона Олкота у фільмі «Барі Ліндон».
  109. Творчі методи роботи оператора Нестора Альмендроса у фільмі «Дні жнив».
  110. Творчі методи роботи оператора Сурена Шахбазяна у фільмі «Колір гранату».
  111. Творчі методи роботи операторів Григорія Рерберга та Олександра Княжинського.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1-99 балів (незадовільно) відсутність базових знань у галузі мистецтва. Відсутність знань основних положень у розділах курсу: історія зображального мистецтва, композиція, освітлення, майстерність кінооператора. Відсутність фахових знань з історії і розвитку кінооператорського мистецтва.

100-139 балів (задовільно) – відсутність конкретних відповідей на запитання, що подані у переліку. Лише загальна уява про основні історичні та сучасні процеси розвитку зображального мистецтва, кіномистецтва і телебачення. Невпевнені відповіді на фахові запитання.

140-179 балів (добре) надані чіткі відповіді на питання за переліком, але допущені 1-2 помилки. Розуміння розділів курсу з фахових дисциплін, але нечітке формування теоретичних положень. Загальна обізнаність в галузі кінооператорського мистецтва, але невміння надати ґрунтовний аналіз творчості видатних кінооператорів.

180-200 балів (відмінно) повна відповідь на поставлені запитання. Безпомилкове формування основних мистецьких та художньо-технологічних положень з кінооператорської майстерності. Досконалий аналіз творчості видатних кінооператорів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Косматов Л. Свет в интерьере. "Искусство", 1973.
  2. Гальперин А. Определение фотографической экспозиции. "Искусство", 1955.
  3. Гальперин А. Глубина резкоизображаемого пространства при кино- и фото съемке. "Искусство", 1958.
  4. Головня А.Д. Мастерство кинооператора. "Искусство", 1965.
  5. Горданов В.В. Записки кинооператора. "Искусство", 1979.
  6. История советского кино в 4-х томах. "Искусство", 1973.
  7. Кинословарь. В 2-х томах. Советская энциклопедия, 1966.
  8. Десять операторских биографий. Сборник. "Искусство", 1964. /А.А.Левицкий, Э.К,Тиссе, А.Д.Головня, А.Н.Москвин, Д.П.Демуцкий, М.П.Магидсон, Б.И.Волчек, А.В.Гальперин, Л.В.Косматов, П.Урусевский/.
  9. Кохно Л. Данило Порфирович Демуцкий. «Мистецтво», 1965.
  10. Меркель М. В сто сорок солнц... "Искусство", 1968.
  11. Ильин Р. Юрий Экельчик. "Искусство", 1962.
  12. Кинооператор Андрей Москвин. Сборник "Искусство", 1971.
  13. Р.Хеймен. Светофильтры.
  14. Д.Килпатрик. Свет и освещение.
  15. Голубева О.Л. Основы композиции. Москва. «Изобразительное искусство», 2001.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма «Кінознавство»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Кінознавство» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю. Враховуючи специфіку майбутнього навчання, спрямовану переважно на теоретичну роботу, в першу чергу до магістратури приймаються особи, які окрім усного та письмового мислення, розвинули здібності аналітичного узагальнення кінопроцесу.

Метою вступного випробування є виявлення рівня базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за ступенем магістр зі спеціальності «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», а також для їх участі у конкурсному відборі для зарахування на навчання.

Завданням вступного випробування є оцінка теоретичної та практичної фахової підготовок вступників, виявлення ними загальних знань про основні тенденції в сучасному кінопроцесі; уявлення про історичні етапи в розвитку кінотелемистецтва, його жанрово-стильові особливості, вміння характеризувати найважливіші творчі постаті у світовому та вітчизняному кіно, характеризувати взаємозв’язки і взаємодію кіно і телебачення, їх відмінність і спільні риси, а також визначення здатності застосування вступниками набутих знань, умінь і навичок, а саме:

- бути компетентним у проведені наукових досліджень, вибрати необхідну методологію, формулювати цілі дослідження, давати обґрунтування;

- вміти доводити до аудиторії наукову інформацію та аргументувати свої висновки, вміти користуватися сучасними технологіями;

- вибирати необхідні методи дослідження, формулювати його цілі й дати його обґрунтування, Аналізувати окремі явища кіномистецтва, що подаються фрагментарно, без складання їх у структурну єдність;

- мати уявлення про методологію аналізу кінопроцесу, достатню компетентність в проведенні наукових досліджень, володіти сучасними інформаційними технологіями, вміти давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам; завжди чітко і аргументовано доводити до аудиторії наукову інформацію та обґрунтовувати свої висновки;

- володіти методологією аналізу закономірностей кінопроцесу, використовувати порівняльно історичний підхід до кінематографічних явищ компетентно проводити наукові дослідження, мати науково коректне уявлення про функціонування кінематографа як соціокультурного феномена;

- вміти вибирати необхідні методи дослідження, формулювати його цілі, давати його обґрунтування;

- виявляти самостійність в науково-дослідній роботі, проводити ґрунтовний аналіз результатів досліджень, вміти точно сформулювати наукові висновки. Точно враховувати запити аудиторії, і її можливості у сприйнятті наукової інформації.

Оцінювання знань вступників носить комплексний характер та складається з одного усного вступного випробування зі спеціальності. Екзаменаційний білет містить 3 запитання, зорієнтовані на виявлення знань, вмінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі кінотелемистецтва.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Кінознавство як наука.
  2. Еволюція творчості Ю. Іллєнка.
  3. Значення творчості Д.-У. Гріффіта у розвитку світового кіно.
  4. Жанри кіномистецтва.
  5. Тенденції розвитку радянського кінематографу 70-х – поч. 80-х рр..
  6. Творчість Ф. Фелліні. Естетична і етична проблематика.
  7. Німецький експресіонізм, його вплив на світовий кінематограф.
  8. Творчість О. Довженка.
  9. Постмодерністські тенденції у фільмах Пітера Грінуея.
  10. Кінознавство в структурі гуманітарного знання.
  11. Радянський кінематограф 30-х рр..
  12. Емір Кустуріца: особливості творчого стилю.
  13. Синтетична природа кіномистецтва.
  14. Французький кіноавангард 20-х рр.
  15. Сучасний український кінематограф: проблеми, тенденції розвитку.
  16. Кінодраматургія як оригінальний вид літературної творчості.
  17. Новаторство О. Веллса. Фільм «Громадянин Кейн».
  18. Радянський кінематограф доби «відлиги».
  19. Основні функції кіномонтажу в художній структурі фільму: теорія і практика.
  20. Провідні американські режисери 30-х рр. (В. Вайлер, Д. Форд).
  21. Український кінематограф 70 – 80-х рр. : головні характеристики.
  22. Телебачення: головні видові характеристики.
  23. Д. Демуцький. Головні особливості української операторської школи.
  24. Британське кіно 50 – 60-х рр.. «Молоді розгнівані».
  25. Рецензія на фільм: її жанри.
  26. Фільми Л. Шепітько: особливості авторського кінематографу.
  27. Еволюція творчого шляху Л. Бунюеля.
  28. Мелодрама у кінематографі. Особливості жанру, феномен успіху.
  29. Творчість Ч.- С. Чапліна: від «комічної» до трагікомедії.
  30. С. Параджанов та його внесок в розвиток українського кінематографу.
  31. Феномен кінозірки: соціально-естетичний контекст.
  32. Звукова революція в кіно.
  33. Німецьке молоде кіно (Р.-В. Фасбіндер, В. Герцог, Ф. Шльондорф).
  34. Поняття стилю в мистецтві, зокрема авторського стилю в кінематографі.
  35. Анімаційний світ В. Діснея.
  36. Українська кінодокументалістика другої половини 80-х – 90-х років ХХ століття: провідні режисери, проблематика фільмів.
  37. Актор у кіно. Концепції актора в радянському кінематографі 20-х рр..
  38. Творчість братів Вертових.
  39. Екзистенціальні мотиви у творчості Мікеланджело Антоніоні.
  40. Томас Інс – режисер і продюсер американського кіно.
  41. Анімаційний фільм, його види. Провідні режисери української анімації.
  42. Сільська проза в радянському кінематографі. Творчість В. Шукшина.
  43. Корифеї українського театру в кино.
  44. Теоретичні погляди З. Кракауера.
  45. Авторський кінематограф О.Сокурова.
  46. Мак Сенет і рання «комічна».
  47. Теоретичні погляди А. Базена.
  48. Творчість А. Тарковського, її філософська наповненість.
  49. Фільми і теоретичні погляди В. Пудовкіна.
  50. Літературна класика на українському екрані другої половини ХХ ст.
  51. Трагедія естетизму в творчості Лукіно Вісконті.
  52. Документальній кінематограф: історія становлення, художня специфіка, жанри.
  53. Камершпіль у німецькому кіно 20-х рр..
  54. Міська проза в кінематографі. Творчість Романа Балаяна.
  55. Теоретичні погляди С. Єйзенштейна.
  56. Творчість Кіри Муратової.
  57. Фільми С.А. Спілберга.
  58. Ленінградська формалістична школа, її вплив на поширення структурно-семіотичного аналізу в кіно.
  59. Жорсткий реалізм фільмів Еріка Штрогейма.
  60. Радянське кіно часів «перебудови».
  61. Становлення кінематографу в Україні.
  62. Значення творчості Л. Кулєшова для світової кінематографії.
  63. Філософсько-релігійний світ Ларса фон Трієра.
  64. Маяковський і кіно.
  65. «Нова хвиля» у французському кіно.
  66. Творчість Леоніда Бикова.
  67. Становлення професії режисера. Піонери світового кінематографу.
  68. Фільми радянського кінематографа для дітей та юнацтва (1960-1980-ті рр..).
  69. Творчість А. Вайди.
  70. Луї Делюк і режисери його кола.
  71. Поетичний світ фільмів С. Параджанова.
  72. Творчість А. Куросави.
  73. Поетичний реалізм у французькому кіно.
  74. Фантастика на сучасному екрані: її жанри, фільми.
  75. І.Миколайчук: актор і режисер кіно.
  76. 1.Науково-популярний кінематограф: історія становлення, художні особливості, жанри.
  77. Нова проблематика в українському кінематографі початку ХХІ ст.
  78. Фільми Дж. Лукаса, їх місце в сучасній кінофантастиці.
  79. Музичний фільм: його становлення, різновиди, провідні режисери.
  80. Творчість І. Кавалерідзе.
  81. Польска школа провідні кіномитці.
  82. Український кіноавангард 20-х рр.
  83. Творчість А. Міхалкова –Кончаловського.
  84. Фільми С. Кубрика: особливості філософської проблематики.
  85. Основні світові кінофестивалі, їх роль у кіно процесі.
  86. Стиль та жанр як драматургічні категорії: паралелі та перетини.
  87. Кінематограф Японії кінця ХХ – поч.. ХХІ ст.: естетичні особливості, провідні митці.
  88. Кінематограф і театр: досвід взаємодії.
  89. До термінологічних означень фабули та сюжету: наукові інтерпретації.
  90. Чехословацька «нова хвиля» в кіномистецтві 1960-х рр..
  91. Зображальне мистецтво і кінематограф.
  92. Образ-характер в кіно: художні підходи та принципи.
  93. Особливості авторського кінематографу І. Бергмана.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1-99 балів (незадовільно) відсутність компетентності у проведенні наукових досліджень, неспроможність вибрати необхідну методологію, сформулювати цілі дослідження, дати їх обґрунтування. Невміння доводити до аудиторії наукову інформацію та аргументувати свої висновки. Невміння забезпечити доступ до джерел, невміння користуватися сучасними інформаційними технологіями.

100-139 балів (задовільно) – неспроможність вибрати необхідні методи дослідження сформулювати його цілі і дати його обґрунтування. Аналіз окремих явищ кіномистецтва, що подаються фрагментарно, без складання їх у структурну єдність. Хиби стилю при викладі певних теоретичних положень.

140-179 балів (добре) загальне уявлення про методологію аналізу кінопроцесу, достатня компетентність у проведенні наукових досліджень, володіння сучасними інформаційними технологіями, вміння давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам. Не завжди чітке й аргументоване доведення до аудиторії наукової інформації та обґрунтованості своїх висновків.

180-200 балів (відмінно) володіння методологією аналізу закономірностей кінопроцесу, використання порівняльно-історичного підходу до кінематографічних явищ, компетентність у проведенні наукових досліджень, мати науково коректне уявлення про функціонування кінематографа як соціокультурного феномена. Уміння вибирати необхідні методи дослідження, формулювати його цілі, давати його обґрунтування. Виявлення самостійності в науково-дослідній роботі, ґрунтовний аналіз результатів досліджень, вміння точно сформулювати наукові висновки. Точне врахування запитів аудиторії, її можливостей у сприйняття наукової інформації.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Актер в кино. Сост. Е. Захаров. М., 1976.
  2. Аннинский Л. А. Шестидесятники и мы. М., 1991.
  3. Асенин С.В. Волшебники экрана. Эстетические проблемы современной мультипликации. М., 1974.
  4. Базен А. Что такое кино? М., 1972.
  5. Безручко А.В. Неизвестный Довженко. К., 2008.
  6. Братерська-Дрон ь М. Кінофантастика: філософський аспект. К, 2013.
  7. Богемский Г. Политичнское кино: угроза мистификации /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Шестой выпуск. М., 1978
  8. Богомолов Ю. А. По мотивам истории советского кино //Искусство кино. – 1989. – № 8; 1990, - № 2.
  9. Борецький Р.А. Беседы об истории телевидения. Икар, 2-11.
  10. Брюховецька Л. Кіномистецтво. К.. 2009.
  11. Брюховецька Л. Кіносвіт Юрія Ілленка. К., 2010.
  12. Брюховецька Л. Молоді режисери українського кіно. К., 1987
  13. Вайда Анжей Кіно и решта світу. Автобіографія /переклад з польської Віри Авксентьєвої. К., 2004.
  14. Васильков И. Искусство кинопопуляризации. Очерки теории научно-популярного кино. М., 1982.
  15. Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы. М., 1966.
  16. Висконти о Висконти / Пер. с итал. Предислов. В. Божовича. М., 1990.
  17. Геращенкова И.Н. Советская кинорежиссура. История и современность. Проблемы и имена. М., 1982.
  18. Гинзбург С.С. Кинематография дореволюционной России. М., 1963.
  19. Гинзбург С.С. Очерки теории кино. М., 1974.
  20. Гинсбург С. Рисованный и кукольный фильм. Очерки развития советской мультипликации. М., 1957.
  21. Госейко Л. Історія українського кінематографу. К., 2000.
  22. Громов Е. Лев Кулешов. М., 1984.
  23. Грузинское кино. Страницы истории. Тбилиси, 1979.
  24. Гурова Л.Л. Кино о науке. М., 1980.
  25. Довженко О.П. Твори в 5-ти тт. К., 1983-1985.
  26. Довженко в воспоминаниях современников. М., 1982.
  27. Долгов К.К., Долгов К.М. Федерико Феллини, Ингмар Бергман: Фильмы. Философия творчества. М., 1995.
  28. Дробашенко С. Пространство экранного документа. М., 1986.
  29. Енциклопедія постмодернізму. К., 2003.
  30. Жанры кино. – Сб. ст. (отв. ред. В.И. Фомин). М., 1979
  31. Жукова А. Журов Г. Кинематографическая жизнь столицы Украины. – К., 1983.
  32. Зак М. Кинорежиссура: опыт и поиск. М., 1983
  33. Згуриди А. Экран. Наука. Жизнь. М., 1983.
  34. Зубавіна І. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. К., 2008.
  35. Ильин Р. Кино и телевидение /Сб. ст. Кинематограф сегодня. М., 1967.
  36. История советского кино (1917-1967) в 4-х тт. М., 1969-1978.
  37. Зоркая Н.М. На рубеже столетий. У истоков массового искусства в России 1900- 1910. - М., 1978.
  38. Зоркая Н. Фильмы и режиссеры // сб. Проблемы современного кино. – М., 1976.
  39. Караганов А.В. Всеволод Пудовкин.– М., 1984.
  40. Караганов А. У итальянских кинематографистов /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Пятый выпуск. М., 1976.
  41. Кино Италии: Неореализм: Пер. с итал. / Сост., вступ.ст. и комм. Г.Д. Богемского. М., 1989.
  42. Кино и наука. Научно-популярно кино. Выпуск 4. М., 1984.
  43. Кино и современная культура. Сб.науч. трудов. Ленинград, 1988.
  44. Кино Италии. Неореализм. / пер. с итальянского. Составление и вступительная статья Г.Д. Богемского. М.,1989.
  45. Кино тоталитарной эпохи // Искусство кино. - 1990. - № 1-3.
  46. Кино Японии: Пер. с англ. / Послесл. И. Ю. Генс. М., 1988.
  47. Кино. Энциклопедический словарь. М., 1986.
  48. Классическое наследие и современный кинематограф. Сб. науч. Трудов. – Ленинград, 1988.
  49. Комаров С.В. Киноискусство Чехословацкой Социалистической Республики 1945-1970. М., 1974.
  50. Копылова Р. Кинематограф плюс телевидение. М., 1977.
  51. Корниенко И.С. Кино советской Украины. М., 1975.
  52. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. – В 2-х тт. К., 1985.
  53. Кракауєр З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. М., 1974.
  54. Краткая история советского кино (1917-1967) /Вступительная статья и общ. ред. В. Ждана. М., 1969.
  55. Кулешов Л. Собр. соч. в 3-х тт. М., 1987-1988.
  56. Кулешов Л., Хохлова А. 50 лет в кино. М., 1975.
  57. Лаборатория. Подборка статей о “параллельном кино” России //Искусство кино. – 1989. - № 6.
  58. Лариса Шепитько. Сб. статей. М., 1982.
  59. Лебедев Н., Смирнова Е., Зайцева Л. Кино в дореволюционной России (1986 – 1917).
  60. Лотман Ю. Язак кино и проблемы семиотики // Киноведческие записки. – 1989. - № 2.
  61. Становление и расцвет советской кинематографии (1918 – 1930). Учебное пособие. М., 1992.
  62. Лебедев Н. Очерки истории кино СССР. Немое кино. М., 1965.
  63. Лебедев Н. Внимание: кинематограф! О кино и телевидении. Статьи, исследования, выступления. М., 1974.
  64. Левин Е.С. Художественный образ в киноискусстве. К., 1985.
  65. Лемешева Л.Г. Украинское кино: проблемы одного поколения. М., 1987.
  66. Маркулан Я. Киномелодрама. Фильм ужасов. Кино и буржуазная массовая культура. Л., 1978.
  67. Маматова Л.Х. Ветви могучей короны. М., 1987.
  68. Маматова. Л.Х. Многонациональное советское киноискусство. М., 1982.
  69. Маматова Л.Х. Модель киномиров 30-х годов //Искусство кино. – 1990. - № 11; 1991. - № 3.
  70. Мартыненко Ю. НТР и научный экран // Искусство кино. – 1981. - № 11.
  71. Мачерет А. О Поэтике киноискусства. М., 1981.
  72. Мачерет А. Художественность фильма. М., 1975.
  73. Миславський В. Н. Кино в Украине. 1896 – 1921. Факты. Фильмы. Имена. Харьков, 2005.
  74. Миславский В.Н. Альфред Федецкий – поет фотографії. Харьков, 2010
  75. Михалкович В. И. Андрей Тарковский. М., 1989.
  76. Мусієнко О. Новаторські течії у французькому кінематографі (друга половина ХХ століття). К., 2005.
  77. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст. Глобус-Прес, 2009.
  78. Мусієнко О., Мусієнко Н., В. Слободян В. Р. Світло далеких зірок. К., 1995.
  79. На экране Америка / Сб. статей под ред. И.Е. Кокарева. М., 1978
  80. Нариси з історії кіномистецтва України. / Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.., К., 2006.
  81. О Тарковском / Сост., авт.. предисл. М.А. Тарковская. – М., 1989.
  82. От структурализма к пост-структурализму. М., 2000.
  83. Очерки истории советского кино в трех томах / Под. ред.Ю.С. Калашникова, Н. А.
  84. Лебедева, Л.П. Погоживой, Р.Н. Юренева. М., 1956-1959.
  85. Плахов А. Всего 33. Звезды ировой кинорежиссуры Винница: Аквилон» и Киевская кинотелестудия 1+1, 2000.
  86. Поетичне кіно: заборонена школа. К., 2001.
  87. Пудовкин В.И. Соб. соч. в 3-х тт. М., 1974-1976.
  88. Рошаль Л.М. Дзига Вертов. М., 1982.
  89. Садуль Ж. История киноискусства. М., 1957.
  90. Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т. 4. М., 1982.
  91. Слободян В. Р. Актор і кіно. К., 1975.
  92. Слободян В.Р. Кіноактор і сучасність. К., 1987.
  93. Слободян М.І. Сучасна українська радянська кінопубліцистика. К., 1981.
  94. Соболев Р. Голливуд. 60-е годы. М., 1975.
  95. Соболев Р.П. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. М., 1961.
  96. Советское кино. 70-е годы. Основные тенденции развития. М., 1984. Сосновский И.
  97. Сценаристы советского художественного кино. Справочник. М., 1972.
  98. Тадао Сато. Кино Японии. М., 1988.
  99. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978.
  100. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978
  101. Тримбач С. Выжженая земля Олександра Довженко // Искусство кино. – 1996. - № 9.
  102. Тримбач С. Олександр Довженко. Загибель богів. К., 2007.
  103. Трояновкий В.А. Человек оттепели: явление первое //Киноведческие записки. – 1995. - № 26.
  104. Утилов В.А. Очерки истории мирового кино. М., 1991.
  105. Фомин В. Кинематограф “оттепели”. М., 1998.
  106. Фрадкин Л. Второе рождение. М., 1960.
  107. Фрейлих С. Беседы о советском кино. М., 1985.
  108. Фрейлих С. Золотое сечение экрана. М., 1976.
  109. Фуксевич Яцек Кино в Польше. Варшава, 1973.
  110. Ханжонков А.А. Первые годы русского кинематографа. М.-Л., 1937.
  111. Ханжонков А. Первый мультипликатор // Из истории кино. – 1968. - № 7.
  112. Ханютин Ю. Реальность фантастического мира. – М., 1977.
  113. Хесонский Х.Н. Страницы юности кино. Записки критика. М., 1965.
  114. Цвіркунов В.В. Проблеми стилю в кіномистецтві. К., 1988.
  115. Шкловский В.Б. За 60 лет. Статьи о кино. М., 1985.
  116. Шкловский В.Б. Эйзенштейн. М., 1978.
  117. Шупик О.Б. Мистецтво мультиплікації. К., 1982.
  118. Эйзенштейн С.М. Собр. соч. в 6-ти тт.- М., 1964-1971.
  119. Эрмлер Ф. Документы, статьи, воспоминания. М. –Л., 1974.
  120. Юренев Р. Краткая история советского кино. М., 1979.
  121. Юренев Р. Сергей Эйзенштейн. Замыслы. Фильмы. Метод. Часть первая.
  122. 1889-1929.– М., 1985, Часть вторая, 1930-1948. М., 1988.
  123. Юренев Р.  Александр Довженко. М., 1959.
  124. Юренев Р. Советское киноискусство 30-х годов. Учебное пособие. М., 1977.
  125. Ямпольский М. Тупики психоаналитического структурализма // Искусство кино. – 1979. - № 5.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма
«Продюсерство аудіовізуального мистецтва та виробництва»

[НАВЕРХ]

На навчання для здобуття освітнього ступеня магістр за освітньо-професійною програмою «Продюсерство з аудіовізуального мистецтва та виробництва» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за цією чи іншою спеціальністю.

Метою вступного випробування є виявлення рівня базових знань та вмінь вступників, які необхідні для опанування ними програм підготовки за ступенем магістр з означеної освітньо-професійної програми.

Оцінювання знань вступників носить комплексний характер та складається з одного усного вступного випробування, завданням якого є оцінка теоретичних та практичних фахових знань вступників за такими напрямками як:

– основні тенденції в сучасному кінопроцесі;

– функціонування продюсерської системи та роль продюсера в ній;

– історичні етапи в розвитку кіномистецтва;

– проблеми сучасної економіки, права та захисту інтелектуальної власності.

Рівень вступника оцінюється за результатами відповіді на 3 питання екзаменаційного білету містить. Питання зорієнтовані на виявлення знань, вмінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі кінотелемистецтва.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Ваша методика пошуку ідеї і теми літературного сценарію.
  2. Специфіка менеджменту і маркетингу в аудіовізуальній сфері.
  3. Бізнес-план кінопроекту. Методика розробки.
  4. Творчі аспекти продюсування. Взаємодія продюсера і авторів фільму.
  5. Взаємодія продюсера з інвесторами, спонсорами, фондами, інститутами фінансово-кредитної системи, з органами державного управління.
  6. Оцінка комерційного потенціалу фільму при прийнятті управлінських рішень на стадії розробки кінопроекту.
  7. Кіно бізнес в Україні. Перспективи розвитку.
  8. Планування виробничо-економічних параметрів створення фільмів.
  9. Методологія планування витрат з монтажно-тонувальних робіт (постпродакшн)
  10. Робота продюсера з літературною основою майбутнього проекту. Складнопостановчий проект.
  11. Особливості організації творчо-виробничого процесу в знімальному періоді
  12. Ризики при виробництві аудіовізуальної продукції і способи їх уникнення.
  13. Сучасний кінопроцес і тенденції розвитку продюсерського кінематографа в Україні. Роль і місце продюсера у сучасному кінопроцесі.
  14. Методи визначення часових параметрів створення фільмів. «Рамкові умови» реалізації проекту та їх вплив на терміни виробництва. Календарно-постановочний план: зміст, вихідні данні для його розробки.
  15. Особливості продюсування анімаційних фільмів. Основні етапи творчо-виробничого і технологічного процесів створення анімації. Визначення виробничо-економічних параметрів створення анімаційних фільмів.
  16. Нормативно-правова база галузі кінематографії в Україні.
  17. Види і технології телебачення.
  18. Методи дослідження телевізійної аудиторії. Піплметрія.
  19. Собівартість аудіовізуальної продукції: визначення виробничої та повної собівартості: структура, класифікація витрат.
  20. Договірне регулювання знімальної групи
  21. Зарубіжний досвід організації кінобізнесу і підтримки національного кіновиробництва, прокату і демонстрування.
  22. Спецефекти і їх призначення у кінопроцесі. Методологія планування витрат, пов’язаних із створенням спецефектів і трюкових сцен.
  23. Методологія планування витрат, пов’язаних з придбанням об’єктів авторських і суміжних прав при створенні фільму. Взаємовідносини продюсера з авторами фільму.
  24. Особливості продюсування фільмів спільного виробництва із зарубіжними кінофірмами.
  25. Методологія планування витрат на оплату праці художньо-виробничого персоналу знімальної групи.
  26. Реформування виробничо-фінансової системи функціонування вітчизняної кінематографії в дев’яності роки минулого сторіччя. Сучасний стан кінобізнесу.
  27. Копродукція як перспектива кінобізнесу в Україні.
  28. Принципи побудови телесеріалу.
  29. Економіко – математичні методи обґрунтування та прийняття рішень у продюсерській діяльності.
  30. Форми і системи оплати праці у кіновиробництві. Особливості оплати праці художньо-виробничого та художньо-виконавчого персоналу зйомочних груп.
  31. Сучасний стан аудіовізуальної сфери в Україні, її жанрове і тематичне наповнення.
  32. Принципи функціонування ринку аудіовізуальної продукції.
  33. Основні технологічні новації в аудіовізуальній сфері і їх застосування у виробництві і демонструванні фільмів.
  34. Особливості роботи продюсера при підборі локацій.
  35. Креативні технології в діяльності продюсера.
  36. Методологія планування витрат, пов’язаних з проведенням кіноекспедицій.
  37. Творчо-постановочна концепція кіно – і телепроекту. Оптимальна тактика його підготовки і реалізації.
  38. Основні складові кінематографічного процесу: основи режисури, монтажу, кінодраматургії, кінооператорської , акторської майстерності. Художнє і звукове рішення фільму (загальні поняття).
  39. Методологія планування витрат на підготовчих етапах створення фільму.
  40. Порядок укладання і виконання договорів при виробництві кіно і телепроектів за державної підтримки. Механізми державного регулювання.
  41. Фандрайзинг.
  42. Специфіка прокату національних фільмів в Україні. Особливості діяльності дистриб’юторських фірм на вітчизняному кіноринку.
  43. Принципи, методи і практичні основи здійснення підприємницької діяльності у сфері кінематографії і телебачення.
  44. Сучасні технології трансформації зображення.
  45. Фактори впливу на касовий успіх вітчизняного фільму.
  46. Комерційні витрати продюсера. Структура. Методи розрахунку.
  47. Визначення основних показників виробництва фільмів: обсяг фільму, кількість об’єктів, сцен і кадрів, характер зйомок. Вихідні данні для їх розробки. Основні витратні статті при виробництві фільму.
  48. Формати телевізійної продукції.
  49. Методологія планування витрат на виплату гонорарів та винагород за створення і використання об’єктів авторського права і суміжних прав.
  50. Медіаплан. Структура. Способи використання засобів масової комунікації для збільшення інформованості споживача аудіовізуальної продукції.
  51. Планування витрат, пов’язаних з виготовленням вихідних матеріалів фільмів. Склад вихідних матеріалів.
  52. Планування витрат, пов’язаних з придбанням прав на використання раніше опублікованих творів літератури, музичних творів, текстів пісень, виплати авторських гонорарів за написання літературного сценарію за цими творами, винагороди за використання раніше створених музичних творів.
  53. Режисерський сценарій.
  54. Директор фільму. Основні функціональні обов’язки.
  55. Фінансові показники економічної ефективності здійснення аудіовізуального проекту. Принципи бухгалтерського обліку.
  56. Сучасні технології показу фільмів.
  57. Особливості організаційно-виробничого процесу неігрового фільму.
  58. Методика розробки бізнес-плану аудіовізуального проекту. Його структура.
  59. Господарські механізми діяльності продюсерських компаній.
  60. Методи прийняття рішень продюсером для вибору стратегії реалізації кіно-телепроектів в умовах ризику.
  61. Особливості продюсування у створенні рекламної аудіовізуальної продукції.
  62. Методи планування витрат для забезпечення виробництва фільму матеріальними ресурсами.
  63. Гранти як важливий ресурс для продюсера.
  64. Технологія інтерактивного телебачення.
  65. Структура і основні умови договорів між продюсером і режисером – постановником, оператором – постановником, художником – постановником.
  66. Основні вимоги з охорони праці при проведенні зйомок в павільйоні, натурі, інтер’єрах.
  67. Структура і основні умови договорів продюсера з інвестором.
  68. Сучасний стан кіномережі України. Проблеми розвитку.
  69. Джерела фінансування і оцінка результативності реклами кінопродукції.
  70. Комп’ютерні технології у кіно і телевиробництві.
  71. Страхування ризиків у діяльності продюсера.
  72. Технології 3D кінопоказу.
  73. Структура і склад пакету цифрової кінокопії.
  74. Соціальні і соціально- психологічні питання управління в діяльності продюсера. Повноваження і відповідальність.
  75. Телеформат і його значення для телебачення.
  76. Клієнт- сервіс сучасного показу фільмів.
  77. Генеральний кошторис фільму, телефільму.
  78. Договірні відносини між продюсером і дистриб’ютором.
  79. Банкрутство і санація.
  80. Операції лізингу.
  81. Система ризик – менеджменту у кінопідприємницьких проектах.
  82. Постановочний проект. Його склад.
  83. Підготовчі роботи з безпеки зйомок. Робота на об’єктах з підвищеним ризиком
  84. Кінофестивалі та їх роль у просуванні фільму.
  85. Product placement як форма фінансування кіно – і телепроекту.
  86. Кіно і телеринки.
  87. Аналіз фінансових результатів кінопроекту.
  88. Трудовий договір. Цивільно-правовий договір. Основні відмінності.
  89. Постановочний проект. Його склад і позиції його захисту.
  90. Організація зйомок в складних, небезпечних умовах.
  91. Методологія розробки та обґрунтування кінотелепроекту.
  92. Порядок проведення пітчингу кінопроектів у Держкіно України.
  93. Краудфандинг і його застосування в аудіовізуальній сфері.
  94. «Public Relations» кінотелепроектів.
  95. Оцінка кінопроекту на основі SWOT аналізу.
  96. Міжнародні організації по фінансуванню кінотелепроектів.
  97. Значення Інтернету і соціальних мереж для підготовки і просування кінотелепроектів.
  98. Імідж ділової людини у кінотелебізнесі.
  99. Психологія ділового спілкування у кінотелебізнесі.
  100. Ваші прогнози щодо розвитку кінотелебізнесу в Україні.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1-99 балів (незадовільно) – повна відсутність знань про сучасний кінопроцес в світі і в Україні. Відсутність елементарних знань з питань кіномистецтва, організації кінотелевиробництва, функціонування продюсерської системи, ролі в ній продюсера. Повне незнання проблем сучасної економіки права та захисту інтелектуальної власності. Допущення ряд суттєвих помилок

100-139 балів (задовільно) – нечітке уявлення про стан сучасного кіномистецтва і кінотелевиробництва в сіті і в Україні, приблизне уявлення про роботу кінопродюсера, його ролі в кінопроцесі. Обмежені знання про розвиток сучасної економіки, про стан захисту прав інтелектуальної власності.

140-179 балів (добре) – загальна обізнаність з станом справ у світовій і національній кіноіндустрії, тенденціями в розвитку сучасного кіномистецтва. Знання форм, методів і засобів просування фільму до глядача.

180-200 балів (відмінно) – впевнені знання про стан національної і світової кіноіндустрії проблем національної кінематографії та шляхів їх вирішення. Професійна обдарованість та загальний культурний рівень майбутніх продюсерів, вміння розв’язати складні ситуації, пов’язані з організацією виробництва фільму. Знання сучасної економіки та права, організації кінобізнесу та захисту інтелектуальної власності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. «Основи продюсерства. Аудіовізуальна сфера», підручник для вузів. Під редакцією Г. П .Іванова , П. К. Огурчикова , В. І . Сидоренко. М. ЮНІТІ-ДАНА, 2003.
  2. «Професія – продюсер кіно і телебачення» , Сидоренко В. І., М. ЮНІТІ-ДАНА, 2010.
  3. «Кіно як бізнес», Кокарев І. Є., Мінськ , 1991.
  4. «Професія – директор фільму», Криштул Б. І., М. «Кіноцентр», 1990.
  5. «Створення кіно й відеофільмів від А до Я» Розенталь А.М.Тріумф, 2003.
  6. «Майстерність продюсера кіно і телебачення» ,Огурчиков П.К., М.2008.
  7. «Медіа економіка зарубіжних країн», Є. Вартанова, М. 2003.
  8. «Про творчість художника в кінофільмі», Богданов М. А., М. ВГИК, 1976.
  9. «Створення кіно і відеофільмів як захопливий бізнес», А. Розенталь, М. 2000.
  10. «Аудіовізуальний бізнес. Договірне регулювання», Чуковська О.Є., М. 1999.
  11. Закони України: «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права», «Про рекламу».
  12. «Бізнес – пан: Технологія розробки та обґрунтування», Покропивний С.Ф., К. 2002.
  13. «Організація виробництва фільмів», Г.Н.Горюнова, М. 1983.
  14. «Основи підприємницької діяльності в кінематографії», В.К. Кокошкін.
  15. «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників кінематографії».

[НАВЕРХ]



 










   




Новини в офіційному телеграм каналі:
https://t.me/knutkt

Загальний чат
для питань:

https://t.me/knutktgroup
Чат гуртожитку:
https://t.me/knutkthostel

 


Генеральні партнери

Компанія «Інтеко-холдінг»






© 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Розробка сайту bo-co