КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти



         Увага!
Інформація розміщена на сайті www.knutkt.kiev.ua не є офіційною інформацією Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого та є недостовірною. Офіційний сайт нашого університету знаходиться за адресою:
  www.knutkt.com.ua

Програми фахових випробувань спеціальності "Сценічне мистецтво" 2018


Програми ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

Спеціальність 026 – "СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО"

Освітньо-професійні програми:


«Акторське мистецтво театру і кіно»

«Режисура драматичного театру»

«Режисура цирку»

"Мистецтво театру ляльок"

«Режисура балету»

«Театрознавство»

«Продюсерство сценічного мистецтва»



Освітньо-професійна програма
«Акторське мистецтво театру і кіно»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування носить загальний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії театрального мистецтва. Випробування передбачає відповідь на три питання екзаменаційної картки. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею, має нахил до наукового її осмислення.

Вступники також мають виявити готовність до самостійної творчої та освітньої діяльності, показати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і театру зокрема.

Особливу увагу слід приділити вільному володінню вступника українською мовою та спеціальною риторикою.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Також необхідно виявити практичні знання з основних елементів європейського акторського тренінгу.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення:

– вступник не має певної теоретичної підготовки, знання базових понять з історії та теорії театрального мистецтва занадто посередні;

– нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості абітурієнта;

– недостатньо професійний рівень творчих робіт, створених протягом попереднього навчання.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь, а також приблизне виконання вправ тренінгу:

- втступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії театрального мистецтва);

- неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками;

- посередній професійний рівень творчих робіт, створених протягом навчання.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

- вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії театрального мистецтва;

- достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка абітурієнта (відсутність відчуття страху, розгубленості);

- при достатньому професійному рівні навчальних практичних робіт, здійснених протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих доробок.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь та бездоганно практично виконувати вправи з європейського тренінгу:

- вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії театрального мистецтва;

- морально-вольові якості вступника у відмінному стані;

- вступник має високий професійний рівень навчальних практичних робіт, здійснених протягом навчання, спостерігаються яскраві творчі доробки.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Основні напрямки акторського мистецтва: мистецтво переживання, мистецтво удавання.
  2. Сценічна уява. Її різновиди та тренінг. Значення уяви в роботі актора.
  3. Особливості акторської особистості в школі А. Чехова.
  4. К.С. Станіславський «Моє життя в мистецтві».
  5. Словесна взаємодія. Що це таке?
  6. Етапи шляху від «Я» в запропонованих обставинах до неповторного характеру персонажу. Як Ви це розумієте?
  7. Театральна етика К.С. Станіславського.
  8. Сценічна дія і сценічне самопочуття. Природа дії. Актор розмовляючий і актор діючий.
  9. Творче бачення ролі і процес роботи над її втіленням.
  10. «Система К.С. Станіславського». Її структура і значення в професії.
  11. Надзавдання ролі, її наскрізна дія. Приклади дипломних вистав.
  12. Монолог. Що він вимагає від актора.
  13. Які елементи професії розвиває акторський тренінг?
  14. Ритм і існування актора в сценічній ситуації. Проблема створення ритму персонажу.
  15. В чому різниця між природою творчості і акторською технікою театрального актора і кіноактора.
  16. Творча особливість Вахтанговського актора?
  17. Перспектива ролі, перспектива артиста.
  18. Елементи системи К.С. Станіславського.
  19. В. Топорков «Станіславський на репетиції».
  20. Особливості акторської школи Л. Курбаса.
  21. Ваші театральні потрясіння.
  22. М. Чехов «Шлях актора». Про творчий метод М. Чехова.
  23. Внутрішній монолог і шлях образу (за книгою Є. Лебедєва «Мой Бессеменов»)
  24. Театральна система Б. Брехта. Що вона бере від системи К.С. Станіславського і чим відрізняється.
  25. А. Бучма.
  26. Ритм і темп в процесі акторського сценічного переживання в трактуванні Л. Курбаса.
  27. В. Мейєрхольд про творчість актора.
  28. М. Садовський.
  29. Сценічна увага: широке – вузьке коло уваги.
  30. Поняття про характерність у акторському мистецтві. Її різновиди
  31. І.К. Карпенко-Карий, драматург, актор.
  32. Розуміння поняття «імпровізація» та «імпровізаційне поле». Джерело і межі їх використання в акторському проживанні.
  33. Є. Вахтангов про творчість актора.
  34. В.І. Немирович-Данченко про творчість актора.
  35. Сценічна дія: зовнішня (фізична) і внутрішня лінії. Про другий план і підтекст.
  36. Основні драматургічні жанри. Природа почуттів і особливості виконання кожного з них.
  37. Особливості естетики Мейєрхольдівського актора.
  38. Віра в запропоновані обставини.
  39. Марія Заньковецька: ролі і особливості творчої особи.
  40. М. Заньковецька.
  41. Про поняття «характерність» в акторському мистецтві.
  42. Психологія сучасного актора в процесі перевтілення.
  43. А. Коонен «Сторінки життя».
  44. Метод дійового аналізу. Використання етюдів.
  45. Етика як невід’ємна складова творчості в системі К.С. Станіславського.
  46. Ж. Барро «Спогади для майбутнього».
  47. Взаємодія між партнерами на сцені: ставлення до обставин, партнерів з точки зору надзадачі та наскрізної дії. Конфлікт.
  48. Мистецтво актора в театрі корифеїв.
  49. Великі актори минулого. Особливості їх мистецтва.
  50. М’язова напруга в процесі акторської дії. Станіславський про м’язову напругу – м’язову свободу.
  51. К.С. Станіславський про рушійні сили життя – воля, розум, почуття.
  52. М. Кнебель «Слово в творчості актора».
  53. Вчення К.С. Станіславського про надзавдання та наскрізну дію.
  54. Особливості акторської майстерності в студії телебачення або на знімальному майданчику.
  55. В. Пансо «Труд і талант в творчості актора».
  56. Сценічна дія як джерело і збудник почуттів на сцені.
  57. Поняття про конфлікт в акторській дії.
  58. Г.П. Юра – актор і режисер.
  59. Сценічна уява – магічне «ЯКБИ». Ставлення до ситуації в виставі.
  60. Внутрішній монолог актора в процесі сценічної дії.
  61. К.П. Хохлов. – режисер, педагог.
  62. Поняття «перетворення» в творчій практиці Л.Курбаса.
  63. Сценічне ставлення актора: партнери, предмети, обставини.
  64. М.М. Карасьов «К.С. Станіславський і сценічна мова».
  65. Акторське пристосування як шлях до збудження підсвідомості.
  66. Поняття про ритм і темп в роботі актора на сцені.
  67. А.М. Бучма – актор українського театру і кіно.
  68. Дійовий аналіз ролі: події, вчинки, мотивація.
  69. Розуміння драматургічного жанру: трагедія, драма, комедія.
  70. Ж.-Б. Мольєр і театр.
  71. Сценічне ставлення до предметів, ситуація, партнерів – взаємодія.
  72. «Етюдний метод» К.С. Станіславського і його застосування.
  73. Про книгу М. Чехова «Путь актора».
  74. Поняття «біомеханіка» в творчій майстерні В. Мейєрхольда.
  75. Природа сценічного спілкування. Особливості.
  76. С.В. Данченко – режисер, педагог.
  77. Театр Березіль – рух театру у 30-рр.
  78. Б.С. Ступка – актор театру і кіно.
  79. Камерний театр. Режисура Таїрова.
  80. Що таке акторський спів?
  81. Актори театру ім. І. Франка: А. Гашинський, П. Кумаченко.
  82. Ролі. Що таке акторська техніка. Її складові частини.
  83. Основні риси психологічного театру 20 ст.
  84. М. Романов – актор театру і кіно.
  85. Класика і її сучасність (українська, російська).
  86. Основні ролі М. Чехова.
  87. Творчість М. Щепкина.
  88. Кропивницький та його основні ролі.
  89. Драматургія Т.Г. Шевченка.
  90. Поняття театр – дім. На прикладі театрів 20-ст.
  91. Проза на сцені. Особливості роботи над сценічним втіленням.
  92. Ритм епізоду, сцени вистави.
  93. Про книгу М.Чехова “Путь актера”.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Режисура драматичного театру»

[НАВЕРХ]

Завданням вступного випробування є оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступників; виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій режисера драматичного театру; визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок. Випробування органічно поєднує теоретичні і практичні питання, що дозволяє виявити знання і уміння використовувати категоріальний апарат, виконувати професійні функції актора драматичного театру, тощо.

Вступне випробування з фаху складається з двох частин.

І. Теоретична.

Передбачає опитування по білетах. Відповідаючи на питання, вступник повинен підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

ІІ. Практична.

Вступник повинен захистити визначений в білеті пункт режисерського постановочного плану та дипломної вистави бакалавра. Постановочний план виконується за вибраним вступником драматичному твору та є обов’язковим документом на вступному іспиті з фаху.

Режисерський постановочний план складається з наступних основних розділів: режисерський аналіз п'єси, режисерський задум; документація.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

І. Теоретична частина

Під час усної відповіді вступник хаотично викладає матеріал, узагальнює відповідь важко, аналіз художнього твору поверховий. Вступник непереконливо захищає свій вибір, не розуміє, як визначити надзавдання. Культурно і художньо недостатньо обізнаний. Відповідь вступника характеризується слабким творчим, не самостійним та не критичним мисленням, дуже приблизним рівнем знань нормативного матеріалу чи взагалі його відсутністю.

Під час усної відповіді хаотично викладає матеріал, узагальнює відповідь приблизно, аналіз художнього твору поверховий. Вступник непереконливо захищає свій вибір, має проблеми з визначенням надзавдання. Культурно і художньо недостатньо обізнаний. Відповідь вступника характеризується слабким творчим, самостійним та критичним мисленням, приблизним рівнем знань нормативного матеріалу.

Під час усної відповіді вступник логічно та послідовно викладає матеріал, проявляє здатність узагальнювати відповідь, вміє проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір. Має проблеми з визначенням надзавдання. Культурно і художньо обізнаний. Відповідь вступника відрізняється творчим, самостійним та критичним мисленням, але приблизним рівнем знань нормативного матеріалу.

Під час співбесіди вступник логічно та послідовно викладає матеріал, має здатність узагальнювати і інтерпретувати відповідь, вміє проаналізувати художній твір, обґрунтувати його вибір, визначити надзавдання. Професійно, культурно і художньо обізнаний. Відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, метафоричного, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу.

І. Практична частина

Режисерський постановочний план вступника не розкриває теми, ілюструє тему завдання, не має чіткої ідеї – заради чого обрано його твір, вступник проявив відсутність режисерського мислення, уяви. Конфлікт твору не розкрито, наскрізна дія не побудована, немає зіткнення виконавців у конфлікті. Пластичне оформлення драматургії та мізансцен випадкові, використання деталей реквізиту та предметів ілюстративне. Використане музично-звукове оформлення не допомагає дії чи взагалі відсутнє.

Дипломна вистава бакалавра не проявила волю та вміння вступника організовувати репетиційний процес.

Режисерський постановочний план вступника відрізняється розкриттям теми, але не чіткою ідеєю. вступник проявив банальне мислення. Приблизно, хаотично побудована композиція вистави, приблизне розкриття конфлікту. Зав'язка, кульмінація, розв'язка не чітко проявлені в аналізі та реалізації твору. Наскрізна дія не чітка та слабка, мляве зіткнення виконавців у конфлікті. Банальне пластичне оформлення драматургії та мізансцен, використання деталей реквізиту та предметів ілюстративне. Використано музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила волю вступника організовувати репетиційний процес.

Режисерський постановочний план вступника відрізняється розкриттям теми, знайденою ідеєю. Вступник проявив самостійне мислення, уяву. Розкрито конфлікт твору, логічно побудована композиція. Знайдено небанальне яскраве зорове вирішення зав'язки, кульмінації, розв'язки, є прагнення побудувати наскрізну дію, побудовано зіткнення виконавців у конфлікті. Побудовано пластичне оформлення драматургії та мізансцени, використання деталей реквізиту та предметів грає на ідею. Використано музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила волю вступника організовувати репетиційний процес

Режисерський постановочний план вступника відрізняється образним, небанальним розкриттям теми, знайденою цікавою ідеєю. Вступник проявив самостійне, оригінальне мислення, яскраву уяву, фантазію, образне метафоричне мислення. Розкрито конфлікт твору, логічно побудована композиція. Знайдено не банальне яскраве зорове вирішення: зав'язки, кульмінації, розв'язки та окремих епізодів. Практично побудована наскрізна дія твору, побудовано зіткнення виконавців у конфлікті, знайдено цікаве пластичне вирішення драматургії через сценографію та мізансцени, використання деталей реквізиту та предметів цікаве і грає на ідею. Використано образне музично-звукове оформлення.

Дипломна вистава бакалавра проявила вміння та волю вступника організовувати репетиційний процес.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Поняття режиссури. Основні засади професії.
  2. Основні принципи театру Арістотеля. Поетика.
  3. Психологія творчості – наука дослідження процесу створення творів мистецтва.
  4. Сценічна дія – словесна, пластична, вчинок, тощо.
  5. Витоки давньогрецького театру. Культ Діонісія.
  6. Класична українська література. Франко, Українка, Коцюбинський та інші.
  7. Конфлікт.
  8. Театр та драматургія Евріпіда, Есхіла, Софокла.
  9. Класична музика. Бах, Моцарт, Бетховен та інші.
  10. Внутрішній конфлікт.
  11. Зародження театру в Україні. Шкільний театр, театр Котляревського.
  12. Некласична філософія. Шопенгауер, Ніцше та інші.
  13. Поняття надзавдання.
  14. Театр та драматургія Шекспіра.
  15. Стилі в мистецтві.
  16. Наскрізна дія.
  17. Театр та драматургія Мольєра.
  18. Український модернізм в літературі, архітектурі, сульптурі та малярстві.
  19. Подієвий ряд. Галовна - вихідна події.
  20. Театр та драматургія Брехта.
  21. Античне мистецтво. Гомер. Платон. Арістотель та інші.
  22. Сюжет – фабула.
  23. Театр корифеїв. Садовський. Саксаганськой.
  24. Епоха Відродження. Леонардо Да Вінчі, Бокаччо та інші.
  25. Жанр вистави – етапи розвитку поняття, вимоги постмодернізму.
  26. Театр та драматургія Карпенка -Карого.
  27. Арто, Меєрхольд, Гротовський – революціонери і реформатори театру.
  28. Стиль вистави – етапи розвитку поняття, вимоги постмодернізму.
  29. Драматургія Куліша.
  30. Класична німецька філософія. Кант, Гегель, Феєрбах та інші.
  31. Образ вистави. Зерно образу персонажа.
  32. Драматургія Островського.
  33. Шевченко. Роль творчості митця в житті нації.
  34. Інтрига – засіб режисерської майстерності.
  35. Драматургія Чехова.
  36. Народне мистецтво примітивізму. Примаченко, Піросмані та інші.
  37. Мізансцена – засіб режисерської виразності.
  38. Драматургія Ібсена.
  39. Вплив Станіславського та його системи на розвиток світового театру.
  40. Темпоритм – механізм впливу на глядача.
  41. Театр Курбаса – Молодий театр, Театр Березіль.
  42. Класична російська література. Пушкін, Достоєвський, Толстой та інші.
  43. Пауза – види та функції пауз в тілі вистави.
  44. Основні засади постдраматичного театру.
  45. Довженко – письменник і кінорежисер.
  46. Акторська творчість – головний матеріал та інструментарій режисера.
  47. Основні засади репертуарного театру.
  48. Українське поетичне кіно. Параджанов, Іллєнко, Осика.
  49. Режисер – організатор життя глядача під час перегляду вистави.
  50. Основні засади проектного театру.
  51. Епоха постнекласичної науки, філософії та мистецтва. Постмодернізм.
  52. Трактовка – інструментарій режисера на шляху до авторства вистави. Від ілюстрації до інтерпретації.
  53. Радянський театр. Товстоногов. Ефрос. Любимов. Данченко.
  54. Психоаналіз і художня творчість. Вплив вчення Фрейда на розвиток мистецтв.
  55. Задум – основний етап роботи режисера в процесі створення вистави.
  56. «Театр абсурду»: філософські засади, естетичні принципи, драматургія, особливості сценічного втілення.
  57. Мистецтво скульптури епохи Відродження.
  58. Атмосфера вистави – фактор впливу на глядача.
  59. Вертеп та його традиції в сучасній сценічній практиці.
  60. Балет як вид мистецтва.
  61. Запропоновані обставини – елемент режисерської технології роботи з актором.
  62. Творчість Лесі Українки в контексті розвитку українського модернізму.
  63. Архітектура як вид мистецтва. Особливості, майстри, етапи розвитку.
  64. Метод дієвого аналізу – елемент режисерської технології роботи з актором.
  65. Від акторського театру – до театру режисерського: історичний мистецький процес в персоналіях.
  66. «Нова хвиля» французького кіно. Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Ерік Ромер, Клод Шаброль.
  67. Метод фізичної дії – елемент режисерської технології роботи з актором.
  68. Сучасний театральний процес в Україні: тенденції розвитку.
  69. Оперета – специфіка жанру.
  70. Творчий задум ролі і процес роботи над його втіленням.
  71. Європейське театральне мистецтво доби Середньовіччя. Містерія, мораліте, вистави на площах.
  72. Новітні форми мистецтва: перформанс, хепенінг, акціонізм.
  73. Простір вистави і час вистави. їх зв’язок.
  74. Театральна культура США ХХ ст.
  75. Українська класична музика. Леонтович, Лисенко, Аркас.
  76. Співвідношення наскрізної дії і надзавдання (вистави, ролі).
  77. Світовий театр ХХ століття в акторських постатях.
  78. Мистецтво німого кіно.
  79. Репетиція як основна форма підготовки вистави. Види репетиції.
  80. Первісні обряди та релігійні ритуали як прояви театральності на світанку людства.
  81. Види і жанри кінематографу.
  82. Театр і суспільство. Соціальна та суспільна функції театру.
  83. Художньо-декоративне мистецтво та мистецтво сценографії в театрі. Особливості, відмінності, найвідоміші майстри.
  84. Теорія монтажу Ейзенштейна.
  85. Обгрунтування вибору п'єси режисером.
  86. Американська драматургія ХХ століття. О’Ніл, Вайлдер, Олбі.
  87. Французький імпресіонізм в образотворчому мистецтві.
  88. Робота режисера з художником-сценографом.
  89. Традиції комедії дель арте у світовій театральній культурі.
  90. Сучасна зарубіжна режисура.
  91. Робота над виставою під час її експлуатації.
  92. Сучасні музично-драматичні жанри (мюзикл, рок-опера та ін.).
  93. Кінематограф «класичного Голівуду» 30-х – 50-х рр.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Василько В. Фрагменти режисури. – К., 1967.
  2. Гончаров А. Режиссерские тетради. – М., 1980.
  3. Березкин В.И. Художник в театре сегодня. – М., 1980
  4. Захава Б. Мастерство актера и режиссера. – М., 1978.
  5. Коваленко Г.Ф. Художник театра Даниил Лидер. – М., 1980.
  6. Курбас Л. Березіль. – К., 1988.
  7. Курбас Л. Молодий театр. – К., 1991.
  8. Мейерхольд В. Статьи. Письма. Речи. Беседы: В 2-х томах. – М., 1968.
  9. Неллі В. Про режисуру. – К., 1977.
  10. Образцов С. Моя профессия. – М., 1981.
  11. Коломієць Р. Франківці. – К., 1995.
  12. Красильникова О. Історія українського театру XX сторіччя. –К., 1999.
  13. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. – К.,1955.
  14. Станіславський К. Етика. – М., 1961.
  15. Товстоногов Г. Зеркало сцены: В 2-х книгах. – Л., 1980.
  16. Эфрос А. Репетиция – любовь моя. – М., 1975.
  17. Эфрос А. Профессия – режиссер. – М., 1979.
  18. Юра Г. Режисер у театрі. – К., 1967.
  19. Евгений Вахтангов. Сборник статей. – М.: ВТО, 1984.
  20. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Мистецтво, 1998.
  21. Ремез О. Мізансцена – мова режисера. – К., Мистецтво, 1970
  22. Станиславский К.С. Собр. соч. в 9-ти т. Т. 1-4. – М.: Искусство, 1988–1994.
  23. Фрадкин И.М. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М.: Искусство, 1965.
  24. Попов А. Д. Художественная целостность спектакля. – М., 1958.
  25. Кнебель М. О. О действенном анализе пьесы и роли. – М., 1961.
  26. Питер Брук. Пустое пространство. – М.,1986.
  27. Гиппиус С. Гимнастика чувств. – М., 1967.
  28. Горчаков Н. Режиссерские уроки Вахтангова. – М., 1957
  29. Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского. – М., 1952,
  30. Гротовський С. До бідного театру /У Український театр. – К., 1993. – № 3.
  31. Кнебель М. Слово о творчестве актера. – М., 1964.
  32. Резникович М. Долгий путь к спектаклю. – К., 1979.
  33. Резникович М. От репетиции к репетиции. – К., 1996.
  34. Топорков В. К.С.Станиславский на репетиции : Воспоминания. –М.-Л., 1949.
  35. Чехов М. Об искусстве актёра // Чехов М.: Литературное наследие. В 2-х томах.–М., 1995.–Т. 2.
  36. Швыдкой М. Питер Брук и Ежи Гротовский: опыт параллельного исследования // Театр.–М., 1988.–№П. –С.100-113.
  37. Саксаганський П. Думки про театр. – К., 1955.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Режисура цирку»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху органічно поєднує теоретичні і практичні питання, що дозволяє виявити знання і уміння вступника використовувати категоріальний апарат, виконувати професійні функції актора цирку, тощо.

Вступне випробування передбачає усне опитування за екзаменаційними картками: відповідь на два питання та один тест. Питання орієнтовані на виявлення знань, вмінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі театрального та циркового мистецтва.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи на питання білету, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на питання, підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, відповідь якого характеризувалася відсутністю самостійного та критичного мислення, слабкою творчою складовою, дуже приблизним рівнем знань нормативного матеріалу чи взагалі їх відсутністю. Вступник хаотично викладав матеріал, важко узагальнював відповідь. Продемонстрував низький рівень культурної та художньої обізнаності, проявив слабкі морально-вольові якості (губився, був незібраним, нервував).

Виставляється вступнику, відповідь якого характеризувалася слабким творчим, самостійним та критичним мисленням, приблизним рівнем знань нормативного матеріалу. Вступник хаотично викладав матеріал, погано узагальнював відповідь, непереконливо захищав свій вибір. Продемонстрував недостатню культурну і художню обізнаність, проявив слабкі морально-вольові якості (губився, був незібраним, нервував).

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється творчим, самостійним та критичним мисленням, але приблизним рівнем знань нормативного матеріалу. Вступник логічно та послідовно викладає матеріал, проявив здатності узагальнювати відповідь, культурно і художньо обізнаний, проявив морально-вольові якості (не розгубився, був зібраним, коректним).

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, метафоричного, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь. Вступник професійно, культурно і художньо обізнаний, проявив морально-вольові якості (не розгубився, був зібраним, коректним).


КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Витоки циркового мистецтва.
  2. Дресура в цирку І. Бугрімова.
  3. Якими були основні форми підготовки артистів цирку в Україні до революції?
  4. Витоки циркового мистецтва в Стародавніх Єгипті, Греції, Римі.
  5. Творці Російського національного цирку – брати Нікітіни. Зв'язок Нікітіних з Україною.
  6. Умови виробництва площі сучасного цирку.
  7. Художні особливості циркового мистецтва.
  8. Ріст спортивно-акробатичних жанрів, їх різновиди. Вплив естради на партерні жанри.
  9. Де виникли перші амфітеатри.
  10. Художні особливості естрадного мистецтва.
  11. Б.О. Едер. Творчий шлях.
  12. Хто був родоначальником амплуа клоуна в цирку?
  13. Розвиток циркових жанрів у середньовічній Європі.
  14. Поняття «маска» в цирку та на естраді.
  15. Хто такий Крутиков в історії цирку в Україні?
  16. Амфітеатр Астлея та цирк Франконі. Загальна характеристика.
  17. Повітряна гімнастика. Виникнення та історія розвитку.
  18. З чиїм іменем пов’язане виникнення жанру дресури?
  19. Німецький цирк другої половини ХІХ ст., його роль в становленні сучасного цирку.
  20. Сім’я циркових артистів Манжеллі. Виникнення та історія розвитку.
  21. Кого називають основоположником жанру повітряної гімнастики в цирку?
  22. Народні гуляння та ярмарки. Їх роль в естрадному та цирковому мистецтві.
  23. Українські майстри дресировки Володимир та Людмила Шевченки. Характеристика їх творчості.
  24. Хто вважається родоначальником німецького цирку?
  25. Олімпійський цирк А. Франконі. Характеристика програм.
  26. Е.Т. Кіо та радянський цирк.
  27. Чим визначалось засилля іноземних номерів в програмах радянських і, зокрема, українських цирків?
  28. Виникнення циркових жанрів. Загальна характеристика.
  29. Акробати-стрибуни під керівництвом В. Довейка.
  30. Кого називають творцем школи м’якої, гуманної, безболісної дресури?
  31. Загальна характеристики театру дель арте, елементи циркового та естрадного мистецтва в ньому.
  32. Моя спеціальність та мій номер.
  33. Чим було викликано рідкість професійних кінних видовищ протягом XVІ-XVІІ століть?
  34. Клоунада в цирку. Зародження та розвиток. Роль і функції.
  35. Історія появи та розвитку Українського циркового колективу.
  36. Хто був автором номеру «Велика корзина» і його виконавцем?
  37. Жанр дресировки. Виникнення та історія розвитку.
  38. Виникнення та значення реклами для популяризації циркового мистецтва та виконавства.
  39. Як називалася перша дитяча пантоміма на арені цирку?
  40. Пантоміми на манежі Олімпійського цирку, їхній вплив на зміну виробничої площі.
  41. Євген Михайлович Кузнєцов і радянський цирк.
  42. Для чого служить Шамбар’єр на манежі?
  43. Роль сімейства Гегенбек в утвердженні жанру дресури в цирку та розвитку видів дресури (шкіл).
  44. Творчість М.М. Румянцева («Карандаша»).
  45. Як називалася перша пантоміма-оперета на манежі?
  46. Сімейні витоки російського та українського циркового мистецтва. Матеріали та письмові джерела.
  47. Перші державні цирки. Центр управління державними цирками (ЦУДЦ), його роль в розвитку радянського цирку.
  48. Де виникла перша в історії світу циркового та естрадного мистецтва школа з підготовки акробатів, еквілібристів, музикантів, танцюристів.
  49. Цирк Чінізеллі в Росії. Загальна характеристика.
  50. Організаційно-мистецьке становлення цирку в України в 20-ті роки. Заходи щодо створення самостійного Державного управління цирків в Україні.
  51. В практиці світового цирку відома традиція роботи на трьох манежах одночасно. В яких країнах ця форма організації циркових вистав переважає?
  52. Цирк М. Труцці в Росії. Академія циркового мистецтва.
  53. Дитяча пантоміма в цирку. Характеристика, причина виникнення.
  54. Хто із дресирувальників і приборкувачів вперше застосував на манежі круглу манежну клітку?
  55. Кінні видовища на ярмарках та бульварах міст середньовічної Європи.
  56. Цирк А. Саламонського в Росії. Загальна характеристика.
  57. Що таке дивертисмент?
  58. Три основні напрямки клоунади: клоунада акробатична, клоунада розмовна, клоунада музична. Представники.
  59. О.Г. Кіссо – артист та адміністратор, його роль у розвитку циркового мистецтва в Україні.
  60. Вкажіть рік створення українських цирків у Києві, в Харкові, Одесі.
  61. Творчість родини канатохідців Волжанських.
  62. Клоунський дует Г. Ротман та Г. Маковський.
  63. Кого називали Сонячним клоуном?
  64. Пантоміми, що були поставлені в Київському національному цирку.
  65. Циркова династія родини Запашних.
  66. Що таке Антре?
  67. Види та жанри циркових пантомім.
  68. Відомі режисери цирку Арнольд, Венеціанов, Местечкін та інші.
  69. Що таке Payс?
  70. Циркова династія родини Філатових.
  71. Принцип роботи Cirque du Soleil.
  72. Що таке вентрологія?
  73. Атракціон «Слони та танцівниці» під керівництвом А. Корнілова.
  74. Специфіка роботи, технічні та творчі відкриття цирків на льоду та цирків на воді.
  75. Яка країна є батьківщиною створення цирку «Du Soleil»?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Гончаров А. Режиссерские тетради. – М., 1980.
  2. Захава Б. Мастерство актера и режиссера. – М., 1978.
  3. Курбас Л. Березіль. – К., 1988.
  4. Курбас Л. Молодий театр. – К., 1991.
  5. Мейерхольд В. Статьи. Письма. Речи. Беседы: В 2- х томах. – М., 1968.
  6. Неллі В. Про режисеру. – К., 1977.
  7. Кузнєцов Е.Н. Цирк. Исс. 1971 г.
  8. Красильникова О. Історія українського театру XX сторіччя. – К., 1999.
  9. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. – К.,1955.
  10. Станіславський К. Етика. – М., 1961.
  11. Товстоногов Г. Зеркало сцены: В 2-х книгах. – Л, 1980.
  12. Эфрос А Репетиция - любовь моя. – М., 1975.
  13. Эфрос А. Профессия - режиссер. – М., 1979.
  14. Юра Г. Режисер у театрі. – К., 1967.
  15. Евгений Вахгангов. Сб статей. – М.: ВТО, 1984.
  16. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Мистецтво, 1998.
  17. Ремез О. Мізансцена - мова режисера. – К., Мистецтво, 1970
  18. Станиславский К.С. Собр. соч. в 9-ти т. Т. 1-4. – М.: Искусство, 1988-1994..
  19. Попов А. Д. Художественная целостность спектакля. – М., 1958.
  20. Кнебель М. О. Одейственном анализе пьесьі и роли. – М., 1961.
  21. Питер Брук. Пустое пространство. – М.,1986.
  22. Горчаков Н. Режиссерские уроки Вахтангова. – М, 1957.
  23. Горчаков Н. Режиссерские уроки К.С.Станиславского, – М., 1952.
  24. Чехов М. Об искусстве актера // Чехов М.: Литературное наследие. В 2-х томах. – М., 1995. – Т. 2.
  25. Саксаганський П. Думки про театр. К., – 1955.
  26. Альперов А.Д. На арене старого цирка. М.Иск. 1968 г.
  27. Тристан Реми, клоуны. иск. 1985 г.
  28. Макаров С.М Советская клоунада М. Иск. 1986 г.
  29. Макаров С.М. Клоунада мирового цирка история и репертуар. РОСПЕН 2001г.
  30. Дмитриев Ю.А. Цирк в России от истоков до 2000 г. РОСПЕН 2004 г.
  31. Немчинский М.И. Цирк России на перегонки сов ременем: модели циркових спектаклів 1920- 1990 годов . – М. ГИТИС, 2001 г.
  32. Немчинский М.И. Цирк, в поисках собственного лица, М., Искуство. 1995 г.
  33. Немчинский М.И. Драматургия циркового номера М., Искуство. 1986 г.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Мистецтво театру ляльок»

[НАВЕРХ]

Завданням вступного випробування є: оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступника; виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій актора, режисера та сценографа театру ляльок; визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок.

Вступне випробування з фаху складено для перевірки теоретичних знань та практичних навичок вступників і передбачає опитування за питаннями, розміщеними в екзаменаційних картках. Картка складається з трьох питань:

перше ґрунтується на питаннях з основ історії та теорії мистецтв;

друге – з історії та теорії театру ляльок;

третє – захист творчого реферату з фаху: з питань акторської, режисерської або сценографічної майстерності театру ляльок.

Відповідаючи на питання, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь, підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у якого у відповіді відсутні: знання нормативного матеріалу, також відсутній рівень самостійного та критичного мислення, відсутня здатність послідовно викладати матеріал, узагалюнювати та інтерпретувати відповідь:

  • вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання;
  • не спостерігаються базові теоретичні знання;
  • відсутня логіка побудови відповіді;
  • не розвинуті до належного стану особистісні якості вступника;
  • відсутні знання професійної термінології.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється не достатнім рівнем самостійного та критичного мислення, зі знаннями на низькому рівні, не вмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

  • вступник має задовільну теоретичну підготовку;
  • морально-вольова підготовка досягла посереднього рівня;
  • відсутня логіка у відповіді, відчувається невпевненість у відповіді;
  • задовільно володіє професійною термінологією.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

  • · вступник має досить розвинуту професійну підготовку; добре засвоїв теоретичний матеріал;
  • · морально-вольова підготовка розвинута певною мірою (відсутність відчуття страху та розгубленості);
  • · вступник логічно вибудовує відповідь з теорії;
  • · добре володіє професійною термінологією.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

  • має досить розвинуту професійну підготовку та на високому професійному рівні володіє теоретичним матеріалом;
  • морально-вольові якості – у відмінному стані;
  • вміє аналізувати;
  • вступник досконало володіє професійною термінологією.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Що таке зерно ролі?
  2. Що таке художній образ вистави?
  3. Характер і характерність у виставі.
  4. Якими бувають віхи вистави?
  5. Творчий шлях ДЦТЛ та С.В. Образцова.
  6. Прослідкуйте різницю: роль – персонаж – образ.
  7. Діяльність УНІМА.
  8. Які Міжнародні фестивалі театрів ляльок України Ви знаєте?
  9. Які основні засоби художньої виразності сучасного театру ляльок?
  10. Надзавдання та наскрізна дія.
  11. Специфіка художнього мислення в театрі ляльок: художник, режисер, актор.
  12. Які складові частини сценічного образу?
  13. Які є системи керування театральною лялькою та їх зв'язок з естетикою і жанровими характеристиками лялькової вистави?
  14. Запропоновані обставини, їх значення в побудові сценічної дії.
  15. Витоки та естетика театру Петрушки.
  16. Маска в традиційному та сучасному театрі ляльок.
  17. Темп і ритм дії (ролі та вистави).
  18. Основи епічного театру Б. Брехта.
  19. Естетичні принципи та особливості ляльководіння в відкритому прийомі в традиційному та сучасному театрі ляльок.
  20. Увага - елемент сценічної дії. Види уваги.
  21. Значення діяльності К.С. Станіславського в розвитку світового театрального мистецтва.
  22. Лялька та актор: двоєдність та проблема "ведучого і ведемого"
  23. Все про тему та ідею.
  24. Вчення про театральну етику та її значення у формуванні актора та режисера.
  25. Лялька, як інструмент та художній образ.
  26. Етюд, як засіб оволодіння основами акторської майстерності.
  27. Спілкування – елемент сценічної дії.
  28. Лесь Курбас та його погляди на театр ляльок.
  29. Все про підтекст.
  30. Другий план у виставі.
  31. Особливості роботи актора в виставах малих форм.
  32. Театр "Цендеріке" та творчість Маргарити Нікулеску.
  33. Метод дійового аналізу та його значення в роботі на роллю.
  34. Історичне коріння та естетика лялькового вертепу.
  35. Комедія Дельарте. Маска, п’єси, драматурги.
  36. Живий план в традиційному та сучасному театрі ляльок
  37. Розкажіть про складові частини ролі.
  38. Театр ляльок 70-80 рр. Уроки та проблеми театру "третього жанру"
  39. Внутрішній монолог.
  40. Творча діяльність Гордона Крега та теорія "над маріонетки".
  41. Дія – основний матеріал театрального мистецтва.
  42. Театри ляльок України. Основні творчі пошуки та здобутки українського театру ляльок.
  43. Історія «маріонетки».
  44. Видатні сценографи 20 сторіччя.
  45. Театр «Бунраку», «Кабукі», «Но».
  46. Українська драматургія театру ляльок другої половини 20ст.
  47. Вертеп та його персонажі.
  48. Який головний спосіб дії лежить у акторській грі.
  49. Історія виникнення та розвитку водевілю.
  50. Творчий шлях В.А. Афанасьєва.
  51. Атмосфера у виставі.
  52. Особливості голосоведіння в театрі ляльок.
  53. Що є мовою режисера?
  54. Специфіка роботи режисера з художником.
  55. Специфіка роботи режисера з драматургом.
  56. Робота режисера з композитором.
  57. Робота режисера з актором.
  58. Робота режисера з балетмейстером.
  59. Мізансцена у виставі.
  60. Етюдний метод роботи над виставою.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Виходцевський В. Технологія виготовлення театральної ляльки – Навчальний посібник. – Київ-Львів-2011.160с.:іл.
  2. Вериківська М.І. Становлення української радянської сценографії. – К.: Мистецтво, 1981.
  3. Голдовский Б., Смелянская С. Театр кукол Украины. – Сан-Франциско, 1998.
  4. Захава Б. Мастерство актера и режиссера. – М., 1978.
  5. Клековкін О. Містерія у генезі театральних форм і сценічних жанрів: навч. посібник. – К.: Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого, 2001.
  6. Клековкін О. Сакральний театр: Генеза. Форми. Поетика (Структурно-технологічне дослідження). – К.: КДІТМ, 2002.
  7. Коломієць Р.П. Театр Саксаганського і Карпенка-Карого. – К.: Мистецтво, 1984.
  8. Корифеї українського театру. Зб. статей. – К.: Мистецтво, 1982.
  9. Корниенко Н.Н. Лесь Курбас и художники // Советские художники театра и кино: Сб.статей. – Л.: Искусство, 1978.
  10. Корнієнко Н. М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Мистецтво, 1998.
  11. Королёв М. Искусство театра кукол. – Л., 1991.
  12. Курбас Л. Березіль. – К., 1988.
  13. Курбас Лесь: Статьи и воспоминания о Лесе Курбасе. Литературное наследие. /Сост. М.Г.Лабинский, Л.С. Танюк, вступ. ст. Н.Б.Кузякиной. –М.: Искусство, 1988
  14. Митці України: Енциклопедичний довідник. – К.: Вища школа,1992.
  15. Мочалов Ю. Композиция сценического пространства: Поэтика мизансцены. Учебное пособие для учебных заведений культуры. –М.: Просвещение, 1981
  16. Неллі В.О. Про режисуру. – К., Мистецтво, 1977
  17. Немеровский А. Пластическая выразительность актера. –М.: Искусство, 1988
  18. Обертинська А.П. Основи теорії драми та сценарної майстерності: навч. посібник. – К.: КДАКККіМ, 1999.
  19. Образцов С. Моя профессия. – М.,1981.
  20. Пави П. Словарь театра: Перев. с фр. – М.: Искусство, 1991.
  21. Попов Л.П. Віктор Андрійович Афанасьєв . – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2009 – с.344.
  22. Режиссерский тренинг ( сост. Клековкин А.Ю. ). – К.: РМКУЗИиК, 1987.
  23. Ремез О. Мізансцена – мова режисера. – К., Мистецтво, 1970
  24. Рубинський А.Ю. Харьковский театр кукол: история, анализ традиций и школи (опыт исторической философии). – Харьков: Тим Паблиш Груп, 2014. – 512с, илл.
  25. Сибиряков Н.Н. Мировое значение Станиславского. –М.: Искусство, 1974.
  26. Смирнова Н. Искусство играющих кукол. – М., 1983.
  27. Сперанский Е. Актёр театра кукол. – М., 1968.
  28. Станіславський К. Етика. – М., 1961.
  29. Станиславский К.С. Собр. соч. в 9-ти т. Т. 1- 4. – М.: Искусство, 1988-1994.
  30. Сценарное мастерство: метод. пособие в помощь начинающему автору. – М.: МГИК, 2002.
  31. Фрадкин И.М. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М.: Искусство, 1965.
  32. Хрущева М. Работа режиссера над спектаклем. Методическая разработка к 6-му заданию 1-го курса основ режиссуры «Словесное действие». –М., МГИК, 1986.
  33. Чайковський Д. Шляхи розвитку режисури як професії – К.:ДУХ І ЛІТЕРА,2013. – 672с.
  34. 100 великих режиссеров. – М.: Вече, 2004.
  35. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття/ Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Редкол.: В.Сидоренко(голова) та ін. – Київ:Інтертехнологія, 2006. – 1054с.: іл.
  36. Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід / Наталія Єрмакова; Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. – К.: Фенікс, 2012. – 512с.
  37. Роман Черкашин, Юлія Фоміна. Ми – Березільці. Театральни спогади-роздуми. – Київ: «Акта», 2008. – 334с.: іл.
  38. Комаров С. В., История зарубежного кино,.т.1 – М., «Искусство», 1965.; 416стр. 778 ил.
  39. Колодяжная В. С., Трутко И. И., История зарубежного кино, т. 2 – М., «Искусство», 1970.; 432стр.: ил.
  40. Розеншильд К. К., История зарубежной музыки до середины 18 века. Выпуск 1. – М., Музгиз, 1963.;488с., 78 И
  41. Валентина Джозефина Конен, История зарубежной музыки . Выпуск 3. – М., Музгиз, 1965.;728с., 78 И
  42. Друскин М.С., История зарубежной музыки второй половины Х!Х века. Выпуск 4. – М., Музгиз, 1963.;584с.
  43. Кінорежисер світової слави. Збірник статей. Упорядник Л.Брюхлвецька. – Редакція журналу «Кіно-Театр». – Вид-во»Логос». – 2013. – 216с., іл.
  44. Кино: Энциклопедический словарь./Гл.ред.С.И.Юткевич; Редкол.: Ю.С.Афанасьев, В.Е.Баскаков, И.В.Вайсфельд и др. – М.: Сов.Энциклопедия, 1986. – 640с.,96л.ил.
  45. Світова кінокласика. Зб.ст./ Упорядник Л.Брюховецька. – К.: видавництво «Задруга». – 2011. –
    140 с., іл.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Режисура балету»

[НАВЕРХ]

Завдання вступного випробування – виявлення глибини теоретичних знань вступника, а також рівня його практичних умінь і навичок щодо професійних функцій режисера балету, педагога-хореографа.

Вступне випробування з фаху проходить усно, за питаннями екзаменаційних білетів, які мають виявити знання вступника з історії, теорії та практики хореографічного мистецтва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику за невміння вірно розкрити задану тему, нерозуміння основ хореографії та відсутність самостійного та критичного мислення.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, досить посередніми знаннями з історії та теорії хореографії, невмінням вільно, логічно і послідовно розкрити тему.

Виставляється вступнику за хороші знання з історії та теорії хореографії, вміння логічно і послідовно розкрити тему та достатній рівень самостійного та критичного мислення

Виставляється вступнику, який продемонстрував впевнені та глибокі знання з історії, теорії та практики хореографічного мистецтва, вміння чітко, логічно та послідовно розкрити тему, а також креативно, самостійно та критично мислити.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Приклади оригінальних балетмейстерських рішень в жанрах хореографічної мініатюри та одноактного балету.
  2. Історичне значення перших романтичних балетів.
  3. Класична спадщина М. Петіпа.
  4. Видатні балетні композитори : А. Адан, Л. Мінкус, Ц. Дріго, Ц. Пуні.
  5. Робота педагога-репетитора як одна із складових творчого процесу балетної трупи.
  6. Співпраця балетмейстера з іншими цехами в театрі.
  7. Балетні вистави П. І. Чайковського та їх значення в історії балету.
  8. Основні завдання методики класичного танцю перших років навчання в хореографічному училищі.
  9. Сценарний план як основа створення балетної вистави.
  10. Хореоформи та їх зв’язок з сюжетом балету.
  11. Історичне значення “Російських сезонів” в Парижі.
  12. Мізансцена як складова частина балетної вистави. Балети-хореодрами.
  13. Перші українські балети та їх сценічна історія.
  14. Перші пошуки в балетній лексиці. Творчість Л. Фуллєр, А. Дункан.
  15. Творчість великих балетмейстерів Ф. Лопухова та К. Голейзовського.
  16. Неокласика Баланчіна та її значення в балетному мистецтві.
  17. Співпраця балетмейстера з актором.
  18. Завдання педагога при створенні балетного класу.
  19. Значення народно-сценічного танцю в балетній виставі.
  20. Творчість сучасних українських балетмейстерів.
  21. Методика викладання народно-сценічного танцю в хореографічному училищі.
  22. Українська балетна класика та її сценічна історія.
  23. Засоби виразності у танцях центральних областей України.
  24. Основні рухи та їх манера виконання у танцях західного регіону України.
  25. Приклади народно-сценічних танців у класичних балетних виставах.
  26. Поняття народного і народно-сценічного танцю.
  27. Композиційна побудова танцю.
  28. Що спільного та чим відрізняються класичний та народно-сценічний екзерсис ?
  29. Основне завдання народно-сценічного екзерсису та принципи його побудови.
  30. Завдання та принципи музичного оформлення уроку.
  31. Завдання та принципи роботи педагога, хореографа, репетитора.
  32. Історична роль методики викладання класичного танцю за А. Я. Вагановою.
  33. Фільм-балет – новий погляд на балетну виставу.
  34. Побутові танці різних епох.
  35. Виникнення історико-побутового танцю і його значення в професійній підготовці артистів балету.
  36. Вплив побутової хореографії на лексику сценічного танцю.
  37. Методика викладання історико-побутового танцю в хореографічних училищах.
  38. Історична характеристика танцювальної культури епохи Середньовіччя.
  39. Історична характеристика танцювальної культури епохи Відродження.
  40. Історична характеристика танцювальної культури ХVІІІ століття.
  41. Бальна хореографія ХVІІІ століття – вершина технічної майстерності побутового танцю.
  42. Стилістика бальних танців на прикладі швидкого менуету, гавоту, жиги, сарабанди та інших танців ХVІІІ століття.
  43. Методика проведення уроків для старших класів хореографічного училища на матеріалі побутових танців ХVІІІ століття.
  44. Історична характеристика танцювальної культури ХІХ століття.
  45. Загальна характеристика бальної хореографії ХХ століття.
  46. Бальна хореографія кінця ХХ – початку ХХІ століття.
  47. Види і жанри хореографічного мистецтва.
  48. Модерністські течії в хореографічному мистецтві.
  49. Відомі балетмейстери ХХ століття, які створювали модерністські етюди та вистави.
  50. Що таке зміст, форма, жанр?
  51. Принципи створення хореографічної мініатюри, її основні форми та жанри.
  52. Роль кінематографу в популяризації танцю (на конкретних прикладах).
  53. Методи позбавлення рук від зайвого напруження, розвиток їх свободи і пластичності.
  54. Методика проведення уроків на матеріалі побутових танців ХІХ століття.
  55. Методика проведеня уроків на матеріалі класичної спадщини історико-побутового танцю.
  56. Організаційні аспекти роботи театрів та танцювальних колективів.
  57. Мистецтво сучасної хореографії.
  58. Творча та організаційна робота балетмейстера в процесі підготовки балетної вистави.
  59. Балетні вистави українських театрів останніх років.
  60. Робота балетмейстера з художником і постановчою частиною над втіленням творчого задуму.
  61. Класика та неокласика Сержа Лифаря.
  62. Специфіка та особливості використання українського танцю у процесі розвитку класичного балету в Україні.
  63. Дуетний танець в системі хореографічної освіти.
  64. Творчість В.П. Ковтуна.
  65. Балет А. Хачатуряна «Спартак» на українській сцені.
  66. Володимир Васильєв – танцівник і балетмейстер.
  67. Психофізіологічний аспект хореографічної роботи в дитячих колективах.
  68. Роль і місце балетмейстера у драматичному театрі.
  69. Педагог-репетитор в професійному учбовому закладі та в музичному театрі.
  70. Роль хореографії в розвитку дитячої творчості (на прикладі балетів для дітей).
  71. Удосконалення техніки обертів та великі стрибки у класичному танці.
  72. Жіночі образи в українському балеті.
  73. Фольклорні мотиви в постановках видатних балетмейстерів (М. Петіпа, М. Фокін, В. Ніжинський та ін.).
  74. Українські театри опери та балету: балетні вистави, балетмейстери, солісти.
  75. Балетний простір Західної Європи.
  76. Новаторство балетмейстерів М. Фокіна, В. Ніжинського.
  77. Нові підходи до створення танцю в творчій практиці Ф. Дельсарта, Е. Ж.. Далькроза.
  78. Творчість балетмейстерів радянської доби В. Вайнонена, М. Лавровського.
  79. Новаторська сутність творчості Л. Якобсона.
  80. Творчість Павла Вірського – засновника театру українського танцю.
  81. Нові напрямки сучасного танцювального мистецтва.
  82. Сюжетна та безсюжетна хореографія. Їх співіснування у хореографічній виставі.
  83. Творчість Б. Ейфмана як приклад втілення ідей літератури у розгорнутих театрально-хореографічних формах.
  84. Робота балетмейстера в танцювальному колективі.
  85. Особливості роботи балетмейстера в кіно, шоу на естрадній сцені.
  86. Співпраця балетмейстера і репетитора.
  87. Значення творчості національних народних колективів (ансамбль ім. П. Вірського, хор ім. Г. Вірьовки та ін.) у справі популяризації високих зразків народного танцю в нашій країні та за кордоном.
  88. Що таке художній образ у хореографії. Засоби його створення.
  89. Видатні виконавці на українській сцені.
  90. Хореографічна освіта в Україні.
  91. Завдання педагога при створенні класу народно-сценічного танцю.
  92. Драматургія балетної вистави як сюжетно-образна концепція, створена хореографом.
  93. Видатні майстри балетної педагогіки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Базарова Н. Классический танец. – Искусство, 1984.
  2. Базарова Н., Мей В. Азбука классического танца. Первые три года обучения. Л. – М.: Искусство, 1983.
  3. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность. Искусство, 1987.
  4. Ваганова А. Основы классического танца. Л.: Искусство, 1980.
  5. Захаров Р. Сочинение танца. Искусство, 1983.
  6. Костровицкая В. Классический танец. Слитные движения. /Под ред. А. Вагановой/ - М.: Советская Россия, 1961.
  7. Костровицкая В. 100 уроков классического танца.(с 1-го по 8-й классы). Л.: Искусство, 1981.
  8. Костровицкая В., Писарев А. Школа классического танца. Искусство, 1968.
  9. Мессерер А. Уроки классического танца.- М.: Искусство, 1967.
  10. Никифорова А. Советы педагога классического танца. – Искусство, 2005.
  11. Тарасов Н. Классический танец. – Искусство, 1971.
  12. Тарасов Н. Классический танец. Школа мужского исполнительства. – М.: Искусство, 1981.

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Театрознавство»

[НАВЕРХ]

Завдання вступного випробування – виявлення вступником загальних знань у галузі театрального мистецтва: історії світового і українського театру, драматургії; виявлення світогляду вступника та його загальних знань у галузі мистецтв, які співіснують у театрі: живопис, архітектура, музика тощо.

Вступне випробування з фаху проходить усно, за питаннями екзаменаційних білетів, і має на меті виявити загальноосвітній рівень вступника, знання загальних та спеціальних питань за обраною освітньо-професійною програмою.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику у відповіді якого наявні недостатні знання нормативного матеріалу, низький рівень самостійного та критичного мислення, слабка здатність до узагальнення, не володіння контекстом екзаменаційних питань та літературою з них.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного критичного мислення, знання нормативного матеріалу слабкі; вступник не вміє вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати факти і явища, має розмиту уяву про тему магістерської наукової роботи. Відповіді на екзаменаційні питання неповні, інколи помилкові. Слабка обізнаність з фахової літератури та сучасним театральним процесом.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатність узагальнювати факти. Вступник має заявити тему магістерської наукової роботи і зробити огляд літератури з цієї проблеми.

Недостатнє володіння контекстом заявленої теми і екзаменаційного питання.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати факти до рівня постановки проблеми. Вступник мусить обґрунтувати вибір теми: методика дослідження магістерської наукової роботи, виявити ознайомленість з джерельною базою. Він мусить засвідчити своє вміння бачити контекст поставленої проблеми та екзаменаційного питання.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Античний театр і його місце у розвитку світової театральної культури.
  2. Режисура Г. Юри.
  3. Театр доби середньовіччя. Використання його головних естетичних принципів у практиці світового театру.
  4. Режисура українського театру ІІ половини ХХ ст..
  5. Традиції комедії дель арте у світовій театральній культурі.
  6. Українська драматургія початку ХХ ст. та її сценічне втілення
  7. Театр української діаспори.
  8. Українська драматургія другої половини ХХ ст. початку ХХІ ст.
  9. В. Шекспір і світова театральна культура.
  10. Театральність в давній українській народній культурі. Український вертеп та його традиції в сучасній сценічній практиці.
  11. Театр французького класицизму і його значення у розвитку світової сценічної культури.
  12. Режисери-реформатори російського театру І половини ХХ ст.
  13. Художні пошуки у європейському театрі рубежу ХІХ – ХХ ст.: драматургія, сценічне мистецтво.
  14. Режисура російського театру ІІ половини ХХ ст.
  15. Творча спадщина Б. Брехта в контексті розвитку світового театру.
  16. Театр абсурду: філософські засади, естетичні принципи, особливості сценічного втілення.
  17. Художні явища театральної культури США ХХ ст.
  18. Лесь Курбас – режисер, театральний діяч.
  19. Драматургія А. Чехова і світова театрального культура.
  20. Театрознавство в Україні ХХ ст.
  21. Трагікомедія у театрі ХХ – початку ХХІ ст.
  22. Провідні режисери європейського театру другої половини ХХ ст..
  23. Театр корифеїв, його місце в історії театральної культури України.
  24. Театр, кінематограф і телебачення: зв’язки та взаємний вплив на сучасному етапі.
  25. Українська сценографія ХХ ст.: тенденції, майстри.
  26. Видатні актори українського театру першої половини ХХ ст.
  27. Видатні актори українського театру другої половини ХХ ст.
  28. Українська драматургія 20-х – 50-х років ХХ ст.
  29. Український театр періоду Другої світової війни (1939 – 1945)
  30. Драматургія Лесі Українки. Її сценічна історія
  31. Проза на сцені театру.
  32. Музика у драматичних виставах українського театру.
  33. Шекспір на українській сцені.
  34. Театральна критика як дієвий чинник розвитку театрального процесу.
  35. Ігровий простір в сучасному театрі.
  36. Тенденції розвитку сучасного театру ляльок України.
  37. М. Гоголь і світова театральна культура.
  38. Жанри театральної критики.
  39. Пошуковий театр України кінця ХХ – початку ХХІ ст.
  40. Західноєвропейська режисура меж ХІХ – ХХ ст.
  41. Театральний простір і час.
  42. Жанр комедії: основні риси, різновид.
  43. Драматургія Ж.-Б. Мольєра в світовому театральному процесі.
  44. Діяльність театру ім. І. Франка: історія і сучасність.
  45. Теорія і практика епічного театру Б. Брехта
  46. Львівський театр ім. М. Заньковецької – історія та сьогодення.
  47. Європейський театр епохи ренесансу і його значення у розвитку світової сценічної культури.
  48. Провідні актори українського театру II пол. ХХст.
  49. Обґрунтування теми майбутньої магістерської роботи.
  50. Опера як жанр музичного театру.
  51. Провідні майстри сучасного українського театру.
  52. Драматургія М. Куліша на сцені українського театру.
  53. Школа сценографії Д. Лідера.
  54. Провідні актори України I пол. ХХ ст.
  55. Сучасні музично-драматичні жанри (мюзикл, рок-опера та ін.)
  56. Новітня європейська драма.
  57. Режисерська діяльність С.Данченка.
  58. Т. Г. Шевченко і театр.
  59. Поняття умовності в театрі.
  60. І. Франко і театр.
  61. Сучасний театральний процес в Україні: тенденції розвитку.
  62. Театр Прибалтики - історія, драматургія, провідні режисери.
  63. Матеріал, тема, ідея у творі драматургії; поняття режисерської концепції у виставі.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919. — Л., 2001.
  2. Арістотель. Поетика. – К.: «Мистецтво», 1967.
  3. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. — М., 1986.
  4. Бентли Э. Жизнь драмы. – М., 1978.
  5. Берк П. Что такое культуральная история. — М., 2015.
  6. Богатырев П. Вопросы теории народного искусства. — М., 1971.
  7. Брехт Б. Театр. Т.5/1, 5/2. – М., 1965.
  8. Брук П. Жодних секретів. Думки про акторську май­стерність і театр. – Львів: 2005. – 136 с.
  9. Василько В. Микола Садовський та його театр. — К., 1962.
  10. Веселовська Г. Український театральний авангард. — К., 2010.
  11. Владимирова Н. Західноєвропейський театр у динаміці культуротворчого процесу межі XIX-XX століть. — К., 2008.
  12. Вороний М. Театр і драма: Зб. статей / Упорядкування, вступна стаття О. Бабишкіна. — К., 1989.
  13. Гвоздєв О. З історії театру і драми. — Львів, 2008.
  14. Георгий Товстоногов репетирует и учит. — СПб., 2007.
  15. Еко У. Як написати дипломну роботу. — Тернопіль, 2007.
  16. Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід. – К., 2012.
  17. История европейского искусствознания: Вторая половина ХІХ века — начало ХХ века: В 2 кн. — М., 1969.
  18. История европейского искусствознания: От античности до конца XVIII века. — М., 1963.
  19. Каган М. Морфология искусства. Историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусств. — Л., 1972.
  20. Кисіль О. Український театр. Дослідження / Упоряд. О. Кисіль. Вст. ст. М. Рильського. Редакція, примітки й коментарі П. Перепелиці та Р. Пилипчука. — К., 1968.
  21. Клековкін О. Історіографія театру: Напрями. Школи. Методи. Постаті: Навчальний посібник / Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.– К.: АртЕк, 2017. – 336 с.
  22. Клековкін О. Mise en scene: Ідеї. Концепції. Напрями – К.: ІПСМ, 2017. – 800 с.
  23. Клековкін О. Театр при столику. – ІПСМ НАМ України. К.: Фенікс, 2013. — 432 с.
  24. Клековкін О. THEATRICA : Лексикон [Текст] / Олександр Клековкін ; Ін-т проблем сучас. Мистецтва НАМ України. — К. : Фенікс, 2012. — 800 с.
  25. Кнебель М. О том, что мне кажется особенно важным. — М., 1971.
  26. Корнієнко Н. Запрошення до хаосу. Театр (художня культура) і синергетика. Спроба нелінійності. — К., 2008.
  27. Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К., 1998.
  28. Лесь Курбас. Березіль: Із творчої спадщини / Упоряд. М. Лабінський. — К., 1988.
  29. Лотман Ю. Избранные статьи: В 3 т. — Таллин, 1993.
  30. Моль А. Социодинамика культуры. — М., 1973.
  31. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. — М., 1966.
  32. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. / Редкол.: Н. В. Сидоренко та ін. — К., 2006.
  33. Паві П. Словник театру // Наук. ред. О. Клековкін. — Львів, 2006.
  34. Перетц В. Краткий очерк методологии истории русской литературы. — Пг., 1922.
  35. Пилипчук Р. Український професіональний театр в Галичині (60-ті роки ХІХ ст.) / Упоряд Є. Гулякіна; вступ. ст. О. Клековкін. — К., 2015.
  36. Пилипчук Р. Український театр // Історія української культури. У 5 Т. — К., 2005. — Т.4.: Українська культура другої половини XІХ століття.
  37. Поппер К. Логика научного исследования. — М., 2005.
  38. Рєзанов В. Драма українська. Старовинний театр український. — Випуск перший: Вступ. Сценічні вистави у Галичині. — К., 1926.
  39. Рєзанов В. Драма українська. Старовинний театр український. — Випуск третій: Шкільні дійства Великоднього циклу. — К., 1925.
  40. Рєзанов В. Драма українська. Старовинний театр український. — Випуск четвертий: Шкільні дійства Різдвяного циклу. — К., 1927.
  41. Рєзанов В. Драма українська. Старовинний театр український. — Випуск п`ятий: Драматизовані легенди апокрифічні. — К., 1928.
  42. Рєзанов В. Драма українська. Старовинний театр український. — Випуск шостий: Драми-мораліте. — К., 1929.
  43. Рулін П. Завдання історії українського театру // Річник Українського театрального музею. За редакцією П. Руліна. — К., 1929. — Вип. 1.
  44. Софронова Л. Старовинний український театр. — Львів, 2004.
  45. Стайн Дж. Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці: В 3 Т. — Львів, 2003–2004.
  46. Татаркевич В. Історія шести понять. — К., 2001.
  47. Товстоногов Г. Зеркало сцены. В 2-х кн. — Л., 1984.
  48. Український театр ХХ століття / Редкол.: Н. М. Корнієнко та ін. – К., 2003.
  49. Фіалко В. Театр України другої половини XX століття: образна лексика. – К. : Видавничий дім «Антиквар», 2016.
  50. Франко І. Про театр і драматургію. — K., 1957.
  51. Френкель М. Пластика сценического пространства: Некоторые вопросы теории и практики сценографии. — К., 1987.
  52. Френкель М. Современная сценография. — К., 1980.
  53. Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Кушнаренко Н. М. Наукова творчість у галузі культурології і мистецтвознавства: Навч. посібник. — Х., 2016.
  54. Якобсон Р. Формальная школа и современное русское литературоведение. — М., 2011.
  55. Яковенко Н. Вступ до історії. — К., 2007.
  56. Ясь О. Історик і стиль: Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок ХІХ — 80-ті роки ХХ ст.): У 2 ч. — К., 2014.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Продюсерство сценічного мистецтва»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху проводиться з метою виявити у вступника основні тенденції в сучасному вітчизняному та світовому театральному процесі, уявлення про організаційно-творче становлення українського театру, загального культурного рівня; вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки, менеджменту і права та вміння вступника аналітично та науково здійснювати аналіз зазначених вище напрямків, мати здібності до науково-дослідної діяльності.

Програма вступного випробування передбачає широке коло питань з історії та теорії вітчизняного та світового театру, з економіки, менеджменту, маркетингу, має виявити серед вступників найкращих, які, вступивши до магістратури, зможуть розвинути власний потенціал.

Важливе значення має наявність у вступника досвіду роботи в театрально-видовищних закладах, публікацій та виступів у мас-медіа, участі у наукових конференціях тощо.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59 (незадовільно)

60-73 (задовільно)

74-89 (добре)

90-100 (відмінно)

Вступник виявив повну відсутність уявлення про театральний процес як такий, а саме:

-відсутність елементарних знань з питань театрального мистецтва, не вміння сформулювати свою думку, збіднена мова;

- відсутнє уявлення, що до стану та проблем сучасної економіки та управління в державі та в театральній справі;

- невміння формулювати та висловлювати власну думку, незнання засад організації театральної справи, історії та теорії мистецтва;

- відсутність аналітичного мислення, авторського бачення, бідний словниковий запас.

Вступник надав не чіткі відповіді на питання. Вступник має приблизне уявлення про театр, загальну картина сучасної театральної справи.

Відсутність аналітичного інструментарію при розгляді питання, що подані в переліку. Лише загальна уява про основні процеси розвитку театрального мистецтва.

Поверхові знання з основ історії та теорії театру, професійної термінології з основ менеджменту, маркетингу в театральній справі, історичних та сучасних процесів розвитку театрального мистецтва.

Слабке аналітичне мислення та авторське бачення.

Відсутність власної позиції в осмисленні матеріалу.

Вступником надані вірні відповіді, проте нечітке їх формулювання:

- вступник виявив загальну обізнаність в питаннях з історії мистецтв та в проблемах сучасної економіки і управління, проте - допущені деякі помилки;

- не досить чітке уявлення про місце в системі театральної справи професії менеджера.

Вступник повинен продемонструвати впевнені відповіді на поставлені питання, повинен виявити:

- виразне розуміння організаційно-економічних основ діяльності театру, яскраві здібності аналітичного та наукового мислення, розвинуті асоціативне мислення, ерудиція, світогляд, багатий словниковий запас;

- уміння конструювати відповідь максимально стисло та змістовно. Чітко виражена власна позиція, що ґрунтується на глибокому осмисленні теоретичної літератури;

- безпомилкові відповіді та вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки та менеджменту, актуальних проблемах розвитку театру та концертних організацій, як у нашій країні так і за її межами;

- високий загальний культурний рівень вступника та професійна обдарованість до управлінської діяльності в виконавському мистецтві.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Авторське право і суміжні права у сфері виконавського мистецтва.
  2. Актуальні проблеми експлуатаційної діяльності театру.
  3. Архітектура Києво-Печерської Лаври.
  4. В. Винниченко і театр.
  5. Віденська класична школа – найвищий ступінь культури європейського симфонізму ХVIII ст.
  6. Головні етапи режисерської діяльності Дж. Стреллера.
  7. Головні напрямки розвитку американського театру другої половини ХХ ст. Еволюція жанру мюзикл.
  8. Д.Д. Шостакович, С.С. Прокоф'єв, Б.М. Лятошинський, А.І. Хачатурян – класики музичного мистецтва XX ст.
  9. Джаз як своєрідне явище музичного життя XX ст.
  10. Діяльність театру товариства «Руська бесіда» в 1900-1918 рр. Провідні актори цього театру: І. Рубчак, К. Рубчакові, Л. Курбас, В. Юрчак.
  11. Етапи підготовки та випуску нових вистав в театрі.
  12. Ж.Вілар і діяльність ТNP.
  13. Життєвий і творчий шлях М. Заньковецької.
  14. Загальна характеристика творчості У.Шекспіра. Її філософська та образно-метафорична природа.
  15. Зарубіжна драматургія на сцені сучасного українського театру.
  16. І. Франко і театр.
  17. Імпресіонізм у музичному мистецтві кінця XIX – початку XX ст.
  18. Леся Українка і театр.
  19. М. І. Глінка – засновник російської музичної класики.
  20. М.А. Римський-Корсаков і П.І. Чайковський – яскраві представники російської музики XIX ст.
  21. М.В. Лисенко – фундатор української музичної класики.
  22. Методи соціологічних досліджень глядачевої аудиторії театру.
  23. Мистецька студія Л. Курбаса в Києві – нове естетичне явище української театральної культури.
  24. Модернізм в західноєвропейському живописі ХХ ст.
  25. Мольєр. Загальна характеристика творчості.
  26. Найкрупніші театральні фестивалі в культурному європейському просторі.
  27. Оперний театр Італії XIX ст.
  28. Органи управління культурою і мистецтвом в Україні.
  29. Організаційні принципи театру корифеїв.
  30. Основні документи, що супроводжують процес випуску нової вистави в театрі.
  31. Основні особливості мистецтва Італійського Ренесансу
  32. Основні принципи організації бухгалтерського обліку в театрі.
  33. Основні принципи організації гастрольної діяльності театрів.
  34. Особливості управління театрально-видовищними підприємствами.
  35. Порядок ведення білетного господарства в театрально-видовищних підприємствах.
  36. Порядок складання штатного розпису театру.
  37. Постімпресіонізм. Загальна характеристика.
  38. Принципи організації роботи цехів художньо-постановочної частини театру.
  39. Провідні теми й образи творчості композиторів-романтиків.
  40. Режисерська діяльність П.Брука. Своєрідність та неповторність кожного з етапів творчості майстра.
  41. Російський живопис ХІХ ст. Загальна характеристика.
  42. Софія Київська. Архітектура, мозаїка, фрески.
  43. Способи організації глядачевої аудиторії та реалізації театральних квитків.
  44. Статут театру.
  45. Стиль управління керівника.
  46. Сучасні інформаційні технології в театрі.
  47. Т.Г.Шевченко – художник.
  48. Творчий шлях першого українського стаціонарного театру М. Садовського в Києві.
  49. Театр імені І. Франка у 1920-ті роки
  50. Театр українських корифеїв.
  51. Театральна діяльність Б.Шоу у першій половині ХХ ст.
  52. Театральні приміщення України: історія і сучасність.
  53. Українське акторське мистецтво ХХ століття.
  54. Українське вокально-хорове мистецтво ХVIII ст.
  55. Українське мистецтво 20-30-х рр. ХХ ст.
  56. Український живопис ХІХ ст. Загальна характеристика.
  57. Формування та діяльність органів управління театральною справою в Україні. Історія та сучасність.
  58. Французький імпресіонізм
  59. Функції маркетингу в театрі.
  60. Художньо-естетичні принципи театральної діяльності Б.Брехта.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Авторське право і суміжні права. Словник-довідник у 2-х томах за редакцією О.Д. Святоцького.-К., 2000.
  2. Авторськое право в Украине. Сборник нормативно-правовых актов (под редакцией В.В. Ситцевого). - К., 1996.
  3. Актуальні культурно-мистецькі проблеми. Організаційний апект. – К., 2001.
  4. Актуальні проблеми мистецького менеджменту. Збірник наукових праць. – К.,2013
  5. Актуальні проблеми організації театральної справи: Тематичний збірник наукових праць. – К., 1994.
  6. Базанов В. Сцена ХХ века. – Л., 1980.
  7. Базанов В. Техника и технология сцены. – Л., 1976 .
  8. Безгин И. Д. Организационные проблемы театра. – К., 1993.
  9. Безгин И.Д., Орлов Ю.М. Театральное искусство: организация и творчество. – К., 1986.
  10. Безгін І.Д. Визначення рівня організації та керування творчо-виробничим процесом в театрі.– К., 1972.
  11. Безгін І.Д. Мистецтво і ринок. – К., 2005.
  12. Безгін І.Д., Семашко О.М., Ковтуненко В.І. Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності. – К., 2002.
  13. Безгін І.Д., Семашко О.М., Юдова-Романова К.В. Глядач і театр: соціодинаміка взаємовідносин. – К., 2006.
  14. Безгін О.І. Система управління театральною справою: Історія організаційних форм (20-30-ті р.р. ХХ чт.). – К., 2003
  15. Белинский В.Г. Петровский театр.– Полн.собр.соч.: В 13-ти т. – М.; Л., 1953.–Т.2.–С.516-530.
  16. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры.–М., 1992.
  17. Бизнес-план или как повысить доходность Вашего предприятия.– М.,1993.
  18. Ваганова Н., Дондошанская А., Сорочкин Б. Перспективное планирование творческого, экономического и социального развития коллектива драматического театра: Учеб. пособие. – М., 1985.
  19. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. – М., 1994.
  20. Гаврилов Э. Издательство и автор. Вопросы и ответы по авторскому праву. - М., 1991.
  21. Дондошанская А. В поисках методов руководства театральным делом в СССР (начало 20-х годов) // Экономика и организация театра. – Л., 1981.– С.116-131.
  22. Єкскузович И. Техника театральной сцены в прошлом и в настоящем. – М., 1930.
  23. Заявлин Г.А. Вл. И. Немирович-Данченко – директор театра // Ежегодник Московского Художественного театра за 1946 год. - М., 1948. – С.375-429.
  24. Зигерт Вернер, Ланг Лючия. Руководить без конфликтов. – М., 1990.
  25. Извеков И. Сцена. – М., 1935.
  26. Инструкция по ведению билетного хозяйства в театрально-зрелищных предприятиях систему Министерства культуры СССР. – М., 1985.
  27. Инструкция по учету сценическо-постановочных средств в театрах системы Министерства культуры СССР. – М., 1979.
  28. Интелектуальная собственость в Украине: правовые основы и практика: в 4 томах. - К., 1999.
  29. Історія українського театру у трьох томах. – К., 2009.
  30. Історія української культури. – К., 2011.
  31. Капица В. М. Интелектуальная собственость в Украине: права автора, организации, государства. - К., 1995.
  32. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992.
  33. Кознинский В., Фрезе Є. Художник і театр. – М., 1975.
  34. Коломієць Р. Франківці. – К., 1995
  35. Комплексный эксперимент по совершенствованию управления и повышению эффективности деятельности театров. Приказы и положения. - М., 1986.
  36. Корифеї українського театру: Збірник - К., 1982.
  37. Котлер Ф. Основы маркетинга. - К., 2001.
  38. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. – М., 1996.
  39. Культура в условиях рыночной экономики: Учебное пособие. – СПб, 1993.
  40. Культура і влада: теорія та практика культурної політики в сучасному світі (збірник). Український центр культурних досліджень. - К., 2000
  41. Курбас Л. “Березіль”. – К., 1991
  42. Левшина Е.А. Бенефисы в русском театре // Экономика и организация театра. – Л., 1981.– Вып. 6 – С.131-138.
  43. Левшина Е.А. Управление и творческий процес в современном советском театре. – М., 1988.
  44. Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід / Переклад з англ. мови під ред. І.Д. Безгіна. – К., 2000
  45. Максимовский М.В. Этикет делового человека. – М., 1994.
  46. Маскон М.Х., Альберт М.., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М., 2000.
  47. Матеріальна підтримка культурних проектів: світовий досвід та можливості застосування в Україні – К.,2010
  48. Мир управления проектами / Под ред. Х.Решке, Х.Шелле. – М., 1994.
  49. Молодцов А.В. Соционика для менеджера.– К., 1993.
  50. Мордисон Г.З. История театрального дела в России. Основание и развитие государственного театра в России (ХVІ-ХVІІІ века) в 2-х частях. – Л., 1994.
  51. Музикант В. Теория и практика современной рекламы. – М., 1998.
  52. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття. – К., 2006
  53. Орлов Ю.М. Организационные структуры русских драматических театров: Учебное пособие. М., 1979.– Ч. І.
  54. Орлов Ю.М. Проект организационно-экономической реформы императорских театров 1900 года // Экономика и организация театра. – Л., 1979.–С.133-147.
  55. Основи інтелектуальної власності. - К., 1999.
  56. Основы предпринимательского дела / Под ред. Ю.М.Осипова. – М., 1992.
  57. Островский А.Н. Записка о положений драматического искусства в России в настоящее время: О причинах упадка драматического искусства в Москве. Автобиографическая заметка // Полн.собр.соч.: В 16-ти т.– М., 1952.–Т.12.– С.110-128, 130-162, 246-259.
  58. Оуен Лінет. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори. -К., 1997.
  59. Письма А.П.Сумарокова // Письма русских писателей XVIII века.– Л., 1980. – С.68-224.
  60. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. - К., 1998.
  61. Почепцов Г. Имидж-мейкер.– К., 1995.
  62. Правові нормативні акти з видавничої справи: тематичний збірник. – К., 1998.
  63. Проблеми фонограмних та аудіовізуальних індустрій в Україні: захист авторських прав, піратство, корупція (збірник). Український центр культурних досліджень. - К., 1999.
  64. Рейсс, Алвін Г. Кеш ін! Як залучати кошти для мистецтва та просування його в суспільстві. – К.2010
  65. Реклама. Словник термінів (уклав Р.Іванченко). – К., 1998.
  66. Ремез О. 208 первых репетиций МХТ // Экономика и организация театра. - Л., 1979. - Вып.5. - С.124-133.
  67. Рехельс М.Л. О режиссёрской этике. – М., 1968.
  68. Ромат Е. Реклама. – К., 1996.
  69. Рубинштейн А., Рубинштейн Б. Зрительский спрос, предложения и политика цеп в театральной отрасли // Экономика и организация театра. –– Л., 1976. - Вып. 4.
  70. Рубинштейн А.Я. Введение в экономику исполнительского искусства. – М., 1991.
  71. Сборник нормативных документов по бухгалтерскому учету и отчетности в театрально-зрелищных и хозрасчетных культурно-просветительных предприятиях Министерства культуру СССР. – М., 1980.
  72. Скотт Д.Г. Конфликты: пути их разрешения. – К., 1991.
  73. Скровцов Н.Н. Как разработать бизнес-план предприятия? – К., 1995.
  74. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. 1917-1921. – Л., 1968.
  75. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. 1921-1926. –Л., 1975.
  76. Советский театр: Документы и материалы. Русский советский театр. Московские театры. 1927-1932. –Л., 1982.
  77. Советский театр: Документы и материалы. Театр народов СССР. 1917-1921. –Л., 1972.
  78. Социально-психологические особенности некоторых коллективов. Творческие коллективы в искусстве // Коллектив и личность: Сб.– М., 1975.
  79. Станиславский К.С. Об артистической этике. – Собр. соч. – М., 1955. - Т. 3.
  80. Столяров И.А. Организационно-экономический механизм управления культурой. - М., 1989.
  81. Столяров И.А. Современные методы и средства управления в отраслях культуры и искусства.— М., 1983.
  82. Сухарев В.А. Этика и психология делового человека. – М., 1997.
  83. Театральний менеджмент – 25. – К., 1996.
  84. Теляковский В.А. Воспоминания. – Л.; М., 1965.
  85. Тимофеенко Л. О смежных правах. - К., 1996.
  86. Трабский А.Я. Первые мероприятия Советской власти по организации театрального дела. (Октябрь 1917 – январь 1918 г.): Учебное пособие.– Л., 1981.
  87. Туркевич В.Д. Проблеми охорони інтелектуальної власності. // Актуальні культурно-мистецькі проблеми: Організаційний аспект. Київський інститут театрального мистецтва.- К., 2001. - С. 29-50.
  88. Уткін Е., Кочеткова А. Рекламное дело (підручник). - М., 1998.
  89. Хруцький В.Є., Корнєєва І.В., Автухова Є.Є. Сучасний маркетинг. – М., 1991.
  90. Экономика и организация театра: Сб. – Л., 1972-1987.– №№ 1-7.
  91. Юфит А. Революция и театр. – Л., 1977.

[НАВЕРХ]




 








  

   



Генеральні партнери

Компанія «Інтеко-холдінг»






© 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Розробка сайту bo-co