КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти


Програми фахових випробувань спеціальності "Аудіовізуальне мистецтво та виробництво" 2019



Програми ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 021
«АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ТА ВИРОБНИЦТВО»

Освітньо-професійні програми:







Освітньо-професійна програма
«Режисура ігрового кіно
»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії режисури ігрового кіно. Він передбачає співбесіду з переліку питань: відповідь на три запитання з вищезазначеної дисципліни, опанованої протягом визначеного терміну навчання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Запитання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення:

вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури ігрового кіно;

нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника;

недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури ігрового кіно);

неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками;

посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури ігрового кіно;

достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості);

при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури ігрового кіно; морально-вольові якості вступника – у відмінному стані;

має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ:

  1. Режисура, як мистецтво і професія.
  2. Звукова палітра екранного твору.
  3. "Монтаж атракціонів" Сергія Ейзенштейна.
  4. Специфіка роботи режисера в кіно і на телебаченні.
  5. Режисер, як художник, керівник і вихователь.
  6. Видатні українські режисери XX ст.
  7. Знімальний період виробництва фільму.
  8. Творча діяльність С.Параджанова.
  9. Знімальна група та проблеми спільної творчості.
  10. Етапи розвитку екранної мови.
  11. Літературна мова і мова екрану.
  12. Характер у кіно.
  13. Одиниці монтажної структури фільму.(Кадр, монтажна фраза, епізод…).
  14. Режисерська експлікація екранного твору.
  15. Робота режисера над літературним сценарієм.
  16. Актор у екранному творі.
  17. Основні етапи роботи режисера з композитором.
  18. Крупний план та деталь, як засоби виразності екранного твору.
  19. Характери еволюції режисерської думки протягом виробництва фільму.
  20. Актор, як центральна фігура ігрового фільму.
  21. Монтаж як головний принцип утворення кіновидовища та еволюція монтажу.
  22. Проблеми вибору актора на роль.
  23. Літературний сценарій та кіносценарій.
  24. Режисерський сценарій як творчий і матеріально-фінансовий документ.
  25. Контрапункт. Його роль в образному вирішенні екранного твору.
  26. Режисерська розробка та розкадровка.
  27. Деталь. ЇЇ функція в драматургії фільму.
  28. Перезапис фільму як остаточна редакція художньої структури фільму.
  29. Види сюжета в кіно.
  30. Основні принципи монтажу звуку.
  31. Пластичний образ фільму.
  32. Принципові відмінності між кіно і телебаченням.
  33. Авторська відповідальність. (Проблеми режисерської влади та етики).
  34. Роль оператора на різних етапах створення фільму.
  35. Творчість О. Довженка.
  36. Слово в кінотворі.
  37. Сучасні види і жанри екранних мистецтв.
  38. Режисер та продюсер, їх функціональні взаємовідносини.
  39. Технологічні і творчі етапи виробництва екранного твору.
  40. Творчо-виробничі стосунки кінодраматурга та режисера.
  41. Творчість І.Миколайчука.
  42. Формула задуму екранного твору.
  43. Глибинна мізансцена.
  44. Шляхи образотворчого вирішення екранного твору.
  45. Феномен фільму "Пропала грамота".
  46. Шляхи образотворчого вирішення екранного твору.
  47. Пост-продакшн, як кінцевий етап фільмовиробництва.
  48. Режисура, як соціальна психологія.
  49. "Ефект Кулешова".
  50. Жанри і стилі екранних творів.
  51. Феномен фільму "За двома зайцями".
  52. Жанри ігрового кіно.
  53. Творча діяльність Л.Осики.
  54. Монтаж та його взаємовідносини з простором і часом.
  55. Робота режисера в підготовчому періоді.
  56. Творчо-виробничі стосунки кінодраматурга та режисера.
  57. Специфіка художнього образу в кіно.
  58. Види і форми монтажу.
  59. Ситуація і колізія в кіно.
  60. Жанр кінокомедії.
  61. Технічні розробки локацій фільму.
  62. Творчість Ю.Іллєнка.
  63. Міра імпровізації під час знімального періоду.
  64. Епоха поетичного кінематографу:кращі представники.
  65. Монтаж та його взаємовідносини з простором і часом.
  66. Точка зору і ракурс.
  67. Композитор в кіно.
  68. Робота режисера з художником-постановником фільму.
  69. Акторська імпровізація.
  70. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  71. Мізансцена і мізанкадр.
  72. Специфіка роботи актора в театрі і в кіно.
  73. Зображальне рішення фільму.
  74. Особливості екранізації літературної класики.
  75. Синопсис, трітмент, логлайн.
  76. Костюм у фільмі.
  77. Основні форми, види і типи кіномонтажу.
  78. Роль титрів в екранному творі.
  79. Поетика Арістотеля.
  80. Грим у фільмі.
  81. Звукорежисер у фільмі, його роль і функції.
  82. Підготовчий період виробництва фільму.
  83. Характер і типаж.
  84. Звукова палітра екранного твору.
  85. Епізод як сюжетно завершена частина фільму.
  86. "Позакадровий голос" в ігровому фільмі та міра його використання.
  87. Герой фільму – його характер та засоби розкриття.
  88. Шуми як виражальний засіб кінотвору.
  89. Міра застосування документалістики в ігровому фільмі.
  90. Акторська імпровізація та її місце у творчості кіноактора.
  91. Послідовний та паралельний монтаж.
  92. Межа реалізму і натуралізму в екранному творі.
  93. Шуми штучні і шуми природні.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Алов А.А., Наумов В.Н."Статьи, свидетельства, высказывания", М., Искусство, 1989
  2. Бондарчук С.Ф."Желание чуда", М., Искусство, 1981
  3. Вертов Дзига"Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  4. Герасимов С.Собрание сочинений в 3 т., М.,Искусство, 1983
  5. Горпенко В.Г."Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  6. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  7. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  8. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  9. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  10. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  11. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  12. Мачерет А.В. "Художественные течения в советском кино", М., Искусство.
  13. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  14. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  15. Ромм М.И.Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  16. Станиславский К.С.Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  17. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997-98
  18. Тарковский А.А."Лекции по режиссуре","Искусство кино", № 10//1990
  19. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  20. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990.

[НАВЕРХ]


Освітньо-професійна програма
«Режисура неігрового кіно
»

[НАВЕРХ]

Фахове вступне випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії режисури неігрового кіно. Випробування передбачає співбесіду з переліку питань: відповідь на три запитання з вищезазначеної дисципліни, опанованої протягом визначеного терміну навчання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

У відповіді вступника відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення:

  • вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури неігрового кіно;
  • нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості абітурієнта;
  • недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання.

Відповідь
вступника відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

  • вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури неігрового кіно);
  • неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками;
  • посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання.

Відповідь вступника відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

  • вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури неігрового кіно;
  • достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка (відсутність відчуття страху, розгубленості);
  • при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок.

Відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

  • ·вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури неігрового кіно;
  • ·морально-вольові якості вступника – у відмінному стані;
  • ·вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях

КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ:

  1. Предмет «кінорежисура» і професія кінорежисер.
  2. Зображальні засоби кінорежисури.
  3. Герой – його характер та засоби розкриття.
  4. Співпраця режисера, звукорежисера, композитора – загальна звукова та музична експлікація фільму.
  5. Дія у фільмі як спосіб художньої організації екранного простору і часу.
  6. Сцена та епізод як драматургічні складники фільму.
  7. Акторська імпровізація. Її місце у створенні художнього образу.
  8. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  9. Літературний та режисерський сценарій – спільне та відмінне.
  10. Проблеми умовності в кіно.
  11. Композиція фільму, її основні компоненти.
  12. Композиція кадру. Вплив на глядацьке сприйняття візуального змісту у просторі-часі.
  13. Герой – його характер та засоби розкриття.
  14. Класифікація неігрового фільму ( науково-дослідницький, учбовий, науково-популярний, документальний, фільм-портрет, видовий, музичний, рекламний). Тематика і жанрова розмаїтість.
  15. Пост-продакшн: аналіз та обробка матеріалів зйомок. Основні процеси.
  16. Неігрове кіно як «дзеркало часу» та матриця формування суспільної свідомості.
  17. Візуальні ефекти, спецефекти та комп’ютерна графіка у кінематографі. Особливості застосування в неігровому кіно.
  18. Постановочний проект фільму.
  19. Стандартні вимоги до оформлення літературного сценарію.
  20. Телевізійні формати, що стали органічним продовженням напрацьованих прийомів та естетики неігрового кіно.
  21. Інтеграція комп’ютерних та кінематографічних технологій. Коли це стало можливим? Чому? Що відбувається зараз? Які перспективи?
  22. Основні етапи та процеси цифрового монтажу.
  23. Схема сучасного цифрового пост-продакшн у порівнянні з традиційним плівковим кіновиробництвом.
  24. Крупність планів та її монтажне використання.
  25. Коротка характеристика еволюції технологічного розвитку кінематографа. Основні важелі розвитку.
  26. Принципи нелінійного монтажу.
  27. Монтажна зйомка: точка зору и ракурс.
  28. Що таке “колір” та його основні параметри.
  29. Аналого-цифрове перетворення: основні характеристики процесу.
  30. Режисерська розробка кіносценарію.
  31. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  32. Специфіка художнього образу в кіно.
  33. Призначення стиснення цифрового зображення. Методи стиснення та їх вплив на подальше можливе використання цифрових матеріалів.
  34. Роль та місце пост-продакшн у сучасному кіновиробництві. Основні процеси етапу цифрового пост-продакшн.
  35. Операторське втілення режисерського бачення.
  36. Елементи монтажного процесу та їх взаємодія.
  37. Поняття: “кадр”, “фрейм”, “піксель”. Основні параметри цифрового зображення: частота кадрів, формат кадру, розрізнення.
  38. Музика у фільмі та звукове рішення режисерської концепції.
  39. Пластичний образ у кіно.
  40. Музика в кіно.
  41. Тонування, дубляж. Перезапис.
  42. Рух і простір в кіномізансцені. Роль крупного плану.
  43. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  44. Звукове вирішення фільму. Звукова партитура. Музичне та шумове оформлення фільму. Звукомонтаж.
  45. Поняття ритму. Ритм, метр, темп.
  46. Ситуація, колізія та конфлікт в кіно.
  47. Основні монтажні засоби керування простором та часом.
  48. Соціальна кінореклама – функціональність та дієвість у вирішенні проблем суспільства.
  49. Режисер документаліст – продюсер власних кінопроектів. Основні засади просування малобюджетних фільмів.
  50. Сучасні технології цифрової кінопроекції. Коротка характеристика.
  51. Процес створення фонограми фільму у кіновиробництві.
  52. Основні засоби послідовного (оповідального) монтажу.
  53. Мізанкадр як елемент цілісного кінематографічного образу.
  54. Сценарій - основа фільму. Ігровий та неігровий фільм - загальне і відмінність у засобах вираження технічних шляхів реалізації. Сценарний задум.
  55. Мізансцена і засоби просторової виразності в кіно.
  56. Поняття: “стандарт”, “формат кіноданих”; “контейнер зберігання”, “кодек”.
  57. Пластичний образ у кіно.
  58. Резервне копіювання даних у кіновиробництві. Засоби реалізації.
  59. Стандартне розрізнення відеозображення, високе розрізнення та розрізнення цифрового кінозображення.
  60. Монтаж та його історична еволюція.
  61. Основні види монтажних переходів та їх використання.
  62. Характеристика та основні різновиди системи кінотехнологій IMAX.
  63. Що таке кінозображення. Чому і як людина сприймає кінозображення. Аналогове та цифрове зображення. Основні характеристики, спільне та відмінне.
  64. Підготовчий період: мета та засоби реалізації.
  65. Роль деталі у фільмі.
  66. Режисерський сценарій як матеріально-фінансовий документ.
  67. Режисерський сценарій фільму: мета та методологія розробки.
  68. Знімальний період кіновиробництва: мета та організація процесу.
  69. “Золотий перетин”: живопис та кінозображення. “Золотий перетин” з точки зору сприйняття людиною статичних та рухомих зображень.
  70. Монтажний кадр як основний елемент монтажного процесу. Інші структурні монтажні елементи.
  71. Поняття про звуко-зоровий образ та контрапункт режисера.
  72. Поняття монтажної зйомки та її особливості.
  73. Основні плівкові та цифрові кіноформати. Загальна характеристика.
  74. Поняття “кольоровий простір”. Кольорові моделі представлення зображень. Основні види.
  75. Типи монтажу за функцією. Причина зміни кадру як основа типізації монтажу.
  76. Композиція кадру. Основні закони композиції.
  77. Типові засоби вирішення монтажної зйомки діалогу двох персонажів.
  78. Монтажні особливості роботи з матеріалами зйомки з декількох камер.
  79. Монтажна зйомка. Основні елементи та засоби монтажної зйомки.
  80. Особливості кадрування та композиційного вирішення кадру.
  81. Чорновий та чистовий монтаж. Основні характеристики процесів.
  82. Авторські і суміжні права. Юридичні норми договірних взаємовідносин у виробництві та розповсюдженні фільмів.
  83. Компоненти музикального відео. Їх взаємозв’язок.
  84. Сучасні носії даних та системи зберігання даних, що їх використовують в кінематографі.
  85. Музикальне відео як один з видів кінопродукції.
  86. Поняття широкоекранного, широкоформатного кіно та анаморфотногокіноформату.
  87. Особливості та види монтажу звуку. Синхрон, відзеркалення (“отраженка”), накладення звуку (роздільний монтаж).
  88. Загальні принципи монтажної зйомки та монтажу музикального відео.
  89. Основні завдання корекції кольору кіноматеріалів у пост-продакшн.
  90. Основні монтажні правила та мотиви їх порушення.
  91. Цифрова реставрація кіноматеріалів: завдання та засоби реалізації.
  92. Музикальний фільм, мюзикл, музикальна комедія. Характерні особливості.
  93. Можливості та практика використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сучасному кіновиробництві.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Алов А.А., Наумов В.Н."Статьи, свидетельства, высказывания", М., Искусство, 1989
  2. Бондарчук С.Ф. "Желание чуда", М., Искусство, 1981
  3. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  4. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.,Искусство, 1983
  5. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  6. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  7. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  8. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  9. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  10. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  11. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  12. Мачерет А.В. "Художественные течения в советском кино", М., Искусство.
  13. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  14. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  15. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  16. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  17. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997-98
  18. Тарковский А.А. "Лекции по режиссуре", "Искусство кино", №10//1990
  19. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  20. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990



Освітньо-професійна програма
«Драматургія кіно і телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне творче випробування проводиться з метою виявлення найкращих серед вступників, які мають розвинене образне, літературне, екранне, критичне мислення, зрілу громадянську позицію поряд з умінням розвивати спостережливість як за власною творчістю, так і за новітніми фільмотворчими тенденціями, теоретичним їх осмисленням, умінням запроваджувати здобуті теоретичні знання у власній кіносценарній практиці.

Важливе значення має наявність у вступника досвіду екранізації власних сценаріїв, співпраці з кіно і телебаченням, публікацій та виступів у мас-медіа, участі у кіносценарних конкурсах тощо.

Програма вступного випробування передбачає широке коло питань з драматургії, має виявити серед вступників найкращих, які, вступивши до магістратури, зможуть розвинути власний потенціал для аналізу аспектів специфіки майбутньої професії у контексті зображальної природи кінематографа, та представити своє дослідження у вигляді теоретичної праці.

Вступне випробування з фаху

Рівень знань та практичних навичок абітурієнтів оцінюється приймальною комісією за результатами фахового випробування. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури та мистецтва.Відповідаючи, студент повинен дати усну розгорнуту відповідь та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури і мистецтва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії кінодраматургіїнерозвинуті до належного стану морально-вольові якості.


Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії кінодраматургії);неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії кінодраматургії; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка (відсутність відчуття страху, розгубленості).

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії кінодраматургії;

морально-вольові якості вступника у відмінному стані.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Драматургія, як мистецтво і професія.
  2. Взаємозв'язок фабули і характеру у сценарії. Умова виникнення драматичного напруження.
  3. Форми сценарного запису. Формат іособливостісучасногосценарію.
  4. Специфіка роботи над матеріалом.
  5. Екранний образ. Природа і структура екранного образу та образотворчогопроцесу у сценарії.
  6. Ідентифікація героя. Способи її досягнення.
  7. Конфлікт, як генератор дії. Центральний та другорядніконфлікти. Взаємозв'язокмотиваціїйконфлікту.
  8. Персонажі у сценарії. Їхні функції.
  9. Характер головного героя у сценарії. Способи розвитку.
  10. Динаміка й різноманітність характерів у кіно. Типологіяхарактерів у драматургії.
  11. Композиція сценарію.
  12. Структура композиції повнометражного сценарію. Параметри літературного сценарію повнометражного фільму.
  13. Драматична ситуація і колізія у сценарії.
  14. Екранізація. Особливості. Сценарні проблеми.
  15. Сцена, епізод у сценарії.
  16. Аналіз сценарію. Ідейно-тематичний аналіз драматургічного матеріалу.
  17. Сюжет, як один з основних компонентів драматургії фільму. Складові елементи сюжету.
  18. Атмосфера та деталь, як засоби виразності сценарію.
  19. Герой (персонаж), як драматургічнакатегорія. Створення героя завдяки ідентифікації. Персонаж і автор.
  20. . Характер іхудожній образ. Сторони характеру: зовнішність, внутрішній світ, походження. Типи (стереотипи), персонажі.
  21. Концепція твору як індикатор художньої цілісності. Конфлікт.
  22. Драматургічнийсенскомунікацій. Діалогі монолог, як феноменидраматургії. Органічність.
  23. Літературний сценарій та кіносценарій.
  24. Трьохактна структура в сценарії.
  25. Контрапункт. Його роль в образному вирішенні сценарію.
  26. Вплив сюжету на зростання головного героя. Зміни характеру.
  27. Загальна характеристика композиції та їїелементи у сценарії.
  28. Змісті форма у сценарії. Діалектикавзаємин. Відповідністьвибраноїформидо внутрішньоїідеї. Типологіядраматичноїситуації.
  29. Різниця між кульмінацією та розв’язкою.
  30. Характер антагоніста.
  31. Життєва правда в сценарії. Чи варто на це звертати увагу?
  32. Принципові відмінності між кіно і телебаченням.
  33. Дія ‑ основа сюжету. Дія і контрдія. Наскрізна дія. Дія та подія. Структура подієвості.
  34. Слово в кінотворі.Функції слова: закадровий текст, ремарка, надпис.
  35. Задум. Джерелазадуму та його критична оцінка. Дисциплінапраці сценариста. Щоденникспостережень. Записник. Диктофон.
  36. Характер і стиль закадрового тексту. Лаконізм, інформаційнанаповненість ремарок.
  37. Перипетія та катарсис у драматургії.
  38. Шляхи образотворчого вирішення сценарного твору.
  39. Головний герой.
  40. Мотивація. Мотивація головного героя та інших персонажів.
  41. Стилі екранних творів.
  42. Жанри у драматургії. Особливості, схожості, відмінності.
  43. Особливостікомпозиції короткометражного сценарію.
  44. Поворот сюжету. Для чого він існує? Скільки їх має бути в повнометражному фільмі?
  45. Сценарій історичного фільму. Особливості. Достеменність персонажів.
  46. Лінії. Паралельна дія.
  47. Кіноповість і кіносеріал. Особливість роботи над сценарієм.
  48. Вплив кіно на світову культуру.
  49. Різновиди сюжету в кіно. Особливості.
  50. Характер як сукупністьособливих рис темпераменту, вадіцнот. Вчинок. Характер, щопровокуєконфлікт, рухає сюжет.
  51. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  52. Портрет, як драматургічний жанр. Характер і портрет.
  53. Жанр як рівеньумовностіспілкуваннязглядачем. Роди. Видиіжанри в драматургії, стиль.
  54. Кінороман. Адаптація кінопрози.
  55. Класичніжанри: трагедія, комедія, драма. Природа та витокижанрів.
  56. Етика та естетика в сучасній драматургії. Вплив часу.
  57. Поворот як невід’ємна частина драматургії сценарію.
  58. Деталь. Природа, функції, значеннякінематографічноїдеталі. Вплив на сюжет.
  59. Взаємодія головного і другорядного героїв в сценарії. Функціональне навантаження.
  60. Поворотні події в сценарії. Їхня кількість та необхідність.
  61. Конструкція характеру будь-яких героїв у сценарії.
  62. Межа між реалізмом і натуралізмом у сценарії.
  63. Історичнівитокидраматургії.
  64. Інтрига. Способи розгортання дії.
  65. Стилістикадіалогу: лексика, діалектні, жаргонні слова та вирази.
  66. Заявка, експлікація як способивикладузадуму.
  67. Творчість І. Миколайчука, як кінодраматурга.
  68. Образ простору місцядії у сценарії. Натура, павільйон, інтер’єр.
  69. . Діалог.Специфічніособливостідіалогу. Слово ‑дія. Підтекст. Фільми, де домінуєдіалог. Темп та ритммовлення.
  70. Антагоніст.
  71. Відмінності сценаріїв німого та звукового кіно.
  72. Літературна мова і мова у сценарії.
  73. Фабула і сюжет сценарію.
  74. Екранний час та хронометраж. Різноманіттясценарних форм: відетюдуйкіноновели‑ до сценаріюповнометражногофільму та серіалу.
  75. Драматургічні особливості анімаційного фільму.
  76. Драматургічні особливості фільму М. Формана «Політ над гніздом зозулі».
  77. Прогнозуванняглядачевогосприйняття. Необхіднійдостатніскладовіхудожнього та комерційногоуспіху.
  78. Тема у сценарії.
  79. Засоби індивідуалізації в кіносценарії..
  80. Вплив Аристотеля на сучасну драматургію.
  81. Ритм, як елементкомпозиції у сценарії. Ритм і темпоритм.
  82. Драматургічніособливостіфільмівнапрямкупоетичногокіно.
  83. Драматургічніособливостіфільму О. Саніна «Мамай».
  84. Синопсис, трітмент, логлайн.
  85. Драматургічні особливості комедійного сценарію.
  86. Драматична ситуація. Її необхідність.
  87. Атмосфера як стиль. Приклади.
  88. Театр і кіно, взаємовплив.
  89. Функції героїв у сценарії фільму.
  90. Вплив кінематографа на літературу.
  91. Матеріал. Тема. Проблема. Ідея. Задум.
  92. Внутрішнє наповнення художнього твору. Вплив на глядача, читача.
  93. Естетика в сучасній драматургії.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Абуладзе Т. Покаяние. От замысла к фильму. ‑М.: ВТПО "Киноцентр", 1988.*
  2. Алов А.А., Наумов В.Н. Статьи, свидетельства, высказывания" ‑М., Искусство, 1989.*
  3. Афоризми та сентенції Юрія Ілленка Криниця для спраглих/Авт. ідеї, укладач та літ. ред. І. Фаріон. Співтворці укладання Л. Іллєнко, П. Іллєнко, А. Іллєнко. ‑ Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 160 с.
  4. Андронникова М.И. От прототипа к образу. К проблеме портрета в литературе и в кино. М.:Наука, 1974.‑ 200 с.
  5. Антониони об Антониони. – М.: Радуга, 1986. – 399 с.
  6. Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. ‑ М.: Наука, 1967.
  7. Аникст А. Теория драмы на Западе в первой половине ХІХ века. Эпоха романтизма. ‑ М.Наука, 1980.
  8. Аникст. А. Трагедия Шекспира "Гамлет". Лит. коммент.: М.: Просвещение, 1986. ‑ 124 с.
  9. Аристотель. Поэтика / Соч. В 4-х т. / Т. 4. – М.: Мысль, 1983.- С. 645-680.
  10. Базен А. Что такое кино? / Базен А. ‑ М.: Искусство, 1972.
  11. Безклубенко С. Д. Кіномистецтво та політика. Історико-теоретичний нарис. – К.: Наукова думка, 1991-1995. – 431 с.
  12. Бергман Ингмар. Картины. – Москва – Таллин, 1997. – 438 с.
  13. Бергман Ингмар Приношение к 70-летию. – М.:СК СССР, ВТПО "Киноцентр", 1991. – 160 с.
  14. Білецький О.І. Теорія драми в історичному розвиттку. ‑ К., 1950.
  15. Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії / Упор.: М.Є. Миколайчук. – К,: Мистецтво, 1991. – 399 с.
  16. Бондарчук С.Ф. Желание чуда‑М.: Молодая гвардия, 1984. – 223с.
  17. Большак Л. Науково-популярний кінематограф. Учбовий посібник. 1 ч. / Большак Л. В. ‑ К.: КДІТМ. – 1995.
  18. Брюховецька Л.І. Кіносвіт Юрія Ілленка ‑ К.: Вид-во "Задруга"; 2006. – 288 с.
  19. Брюховецька Л.І. Кіно часів своєї юності. Зб. статей. – К.: В-во "Задруга", 2008. – 176 с.
  20. Брюховецька Л.І. Приховані фільми: Укр. кіно 1990-х / Брюховецька Л ‑ [Б-ка журн."КіноТеатр"] – К.: АртЕк; 2003. – 384 с.
  21. Брюховецька Л.І. Леонід Осика. ‑ К.: Вид. Дім Академія, 1999. ‑ 220 с.
  22. Вартанов А. Научное кино об искусстве / Вартанов Ан. // Кино и наука: Науч.-попул. кино. Вып 4. ‑ М.: Искусство, 1994.
  23. Вайсфельд И.В. Композиция в киноискусстве. Ч.1. ‑М.: ВГИК, 1974. – 84 с.
  24. Вайсфельд И.В. Мастерство кинодраматурга. – М.: Советский писатель, 1961. ‑304 с.
  25. Вайсфельд И.В. Сюжет и действительность. М.: ВГИК, 1965. – 24 с.
  26. Вайсфельд И.В. У истоков теории сценария. М.: ВГИК, 1965. - 21 с.
  27. Вейцман Е. Очерки философии кино / Вейцман Е. ‑ М.: Искусство, 1978. ‑ 232 с.
  28. Вендерс о Вендерсе. Сб. Пер. з нем. англ. фр.‑М.: 1991.*
  29. Вертов Дзига Статьи. Дневники. Замыслы, М., Искусство, 1966. ‑320с.
  30. Висконти Лукино Статьи. Свидетельства. Высказывания. М.Искусство, 1986.‑302 с.
  31. Висконти о Висконти. / Пер с итал.– М.:Радуга, 1990. - 445 с.
  32. Волькенштейн В.М. Драматургия М.: Советский писатель, 1960. ‑ 338 с.
  33. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник. – К.:Либідь, 2005. – 488 с.
  34. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.: Искусство, 1983.
  35. Горбов А.С. Режисура видовищно-театралізованих заходів. Посібник. – Фастів.: "Поліфаст", 2004. – 264 с.
  36. Горпенко В.Г. Пластика фільму: Кінообраз і пластичні засоби виразності / Горпенко В.Г. ‑ К.: Мистецтво, 1984. ‑ 99 с.
  37. Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму: Режисерські засоби і способи формування структури екранного видовища. / Горпенко В.Г. ‑ В 5 т. – Київ, ДІТМ, 2000.
  38. Добин Е.С. Поэтика киноискусства. Повествование и метафора / Добин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1961.
  39. Добин Е.С. Герой. Сюжет. Деталь. – Л.: Советский писатель, 1962. – 408с.
  40. Довженко О.П. Твори в 5 т. ‑К.: Дніпро, 1966.
  41. Довженко і кіно ХХ століття. Зб. статей. К.: Вид. Поліграфцентр "ТАТ". – 2004. – 264 с.
  42. Дзаваттини Чезаре. Дневники жизни и кино. Статьи, интервью. Добряк Тото. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1982. – 302 с.
  43. Дробашенко С.В. Пространство экранного документа / Дробашенко С.В – М.: Искусство, 1986.
  44. Дубровина И.М. Дубровина Т.А. Очерки истории русской кинодраматургии. – М. 1996. – 83 с.
  45. Ейзенштейн С. Естетика кіномистецтва. Дослідження, статті, лекції. / Ейзенштейн С. ‑ К.: Мистецтво, 1978.
  46. Ждан В.Н. Об условности в киноискусстве. М.: ВГИК, 1982. – 101с.
  47. Загданский Е.П. От мысли к образу.- 2-е изд., доп. / Загданский Е.П. ‑ К.: Мистецтво, 1990. ‑ 161 с.
  48. Згуриди А.М. Слово в научном фильме / Згуриди А.М. ‑ Учебное пособие. ‑ М.: ВГИК, 1969. – 62 с.
  49. Зотов Н. Н. Об основных особенностях диалога в сценарии художественного фильма. М.: 1960. – 39 с.
  50. Зотов Н.Н. Основы драматического диалога. М.: ВГИК, 1964.- 41 с.
  51. Зубавіна І. Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. (Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ) – К.: Щек, 2008.‑ 448 с.
  52. Иванов Вяч. Вс. О структурном подходе к языку кино / Иванов Вяч. Вс. // Искусство кино. ‑ 1973. ‑ №11. ‑ С. 97 ‑109.
  53. Ілляшенко В. В. Книга режисури / Ілляшенко В.В. - К.: Арт-студія "ВІК", 2002. ‑ 144 с.
  54. Іллєнко Ю. "Парадигма кіно", К., 1999
  55. Іллєнко М. "КінО. Шпори для абітурієнтів". – Вінниця: НОВА КНИГА. 2006. – 280 с.
  56. Левчук Т., Ілляшенко В. В. Кінорежисура. ‑ К., 1981*
  57. Как хорошо продать хороший сценарий./Обзор американских учебников сценарного мастерства, составленный Александром Червинским/. Книга 1. ‑М., 1993.
  58. Карєва І.О. Людина науки на екрані / Карєва І.О. ‑ К.: Наукова думка, 1986. ‑ 99 с.
  59. Кино: Методология исследования. Сб. науч. Работ. - М.: ВГИК им. С. Герасимова, 2001. ‑ 220 с.
  60. Кино: политика и люди (30-е годы) – М.: Материк, 1995. – 232 с. (К 100-летию мирового кино).
  61. Кино: Энциклопедический словарь. Гл. ред. С.И. Юткевич. ‑ М.: Советская энциклопедия, 1986. ‑ 638 с.
  62. Кісін В. Режисура як мистецтво та професія. Життя. Актор. Образ: Із творчої спадщини / Кісін В. ‑ К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1999. ‑ 268 с.
  63. Кісін В.Б. Із творчої спадщини, К.: КМ Academia, 1999.*
  64. Клейман Н. Кадр как ячейка монтажа / Клейман Н. // Вопросы киноискусства. Вып. 11. ‑ М.: Наука, 1968.
  65. Клер Рене Кино вчера, кино сегодня. – М.:Прогресс, 1981. – 360 с.
  66. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л., Искусство, 1986.*
  67. Козлов Л.К. Лукино Висконти и его кинематограф. – М. СК СССР, ВБПК. ‑ 128 с.
  68. Козлов Л. О приметах времени и образе истории. В сб.: Из прошлого в будущее: проверка на дорогах. Об историзме в кино. ‑ М.: ВНИИК, 1990.
  69. Козлов Л. Произведение во времени. Статьи. Исследования. Беседы. – М.: Эйзенштейн –центр, 2005. – 448 с.
  70. Колодяжная В.С. Кино Италии (1945-1980). Уч. пособие. ‑ М.:ВГИК, 1998. – 117 с.
  71. Комаров С.В Великий немой. Из истории зарубежного киноискусства (1895-1930) / Комаров С.В. – М.: ВГИК им. С.А. Герасимова, 1994. ‑ 304 с.
  72. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. ‑ К.: Мистецтво, 1985.
  73. Корнієнко І.С. Мистецтво кіно. Принципи і художні засоби / Корнієнко І.С.‑ К.: Мистецтво, 1974. ‑ 240 с.
  74. Костенко Л.В. Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала. – К.: Видавничий дім "КМ Academia", - 1999. – 32 с.
  75. Кракауер З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. ‑ М., 1974. ‑ 186 с.
  76. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.1 – М.: ВГИК, 1961. – 40 с.
  77. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.2 – М.: ВГИК, 1963. – 38 с.
  78. Кулешов Л.В. Уроки кинорежиссуры / Кулешов Л.В. ‑ М. :ВГИК, 1999.‑262 с.
  79. Кулешов Л.В.Искусство кино, Собр.соч, в Зт., М., Искусство, 1987.*
  80. Левин Е.С .О художественном единстве фильма / Левин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1977. ‑ 119 с.
  81. Лейда Дж Из фильмов – фильмы / Лейда Джей ‑ М.: Искусство, 1966. ‑ 186 с. *
  82. Липківська А. К. Світ у дзеркалі драми. – К., 2007. – 356 с.
  83. Лисса З. Эстетика киномузыки / Лисса Зофья. ‑ М.: Музыка. – 1970.
  84. Листов В. С. История смотрит в объектив / Листов В. С. ‑ М.: Искусство, 1974.
  85. Листов В.С. Россия. Революция. Кинематограф. К столетию мирового кино. / Листов В.С. ‑ М.: Материк, 1995. ‑ 176 с. (РОСКОМКИНО, НИИ киноискусства).
  86. Литвинова О. Музика в кінематографі України: каталог / Литвинова О.У.; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Логос, 2009. ‑ Ч.1: Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України. – 453 с.
  87. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 с.
  88. Маневич И. Повествовательные жанры в кинодраматургии. – М.: ВГИК, 48 с.
  89. Мартен М. Язык кино / Мартен М. ‑ М.: Искусство, 1959.*
  90. "Мастерство кинодраматурга /Семинарий/. Учебное пособие. - М., ВГИК, 1979.
  91. Мачерет А.В. О поэтике киноискусства / Мачерет А.В. ‑ М: Искусство, 1981. ‑ 304 с.
  92. Микола Гоголь. Інтерпретації. Зб ст. / Упор Л. Брюховецька. – К.: Видавництво "Задруга". – 2009. – 196 с.
  93. Миколайчук І.В. Сценарії. – К.:*
  94. Милев Н. Божество с тремя лицами / Милев Неделчо ‑ М.: Искусство, 1968. ‑ 296 с.
  95. Мир и фильмы Андрея Тарковского. Размышления. Исследования. Воспоминания. Письма. / Сост. Сандлер. А.М. ‑ М.:Искусство, 1990. – 298с.
  96. Миславський В. Терміни, визначення, жаргонізми. –Харків: 2007. – 328с.
  97. Митта А.Н. Кино между раем и адом ‑ М.:Подкова, 2000.
  98. Монтегю Айвор Мир фильма. Путеводитель по кино. – Л.: Искусство, 1969. – 280 с.
  99. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст / Мусієнко О. – Глобус- Прес, 2009.
  100. Нариси з історії кіномистецтва України. Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.: Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. ‑ Київ: Інтертехнологія, 2006. ‑ 862 с.
  101. Недугов Е. Авторская речь в сценарии и фильме ‑ М.: ВГИК, 1965.‑ 76с.
  102. Паві: П. Словник театру / Патріс Паві. – Львів, Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 640 с.
  103. Парамонова К.К. Образ-характер в сценарии и фильме. ‑ М.: ВГИК, 1961. ‑ 61 с.
  104. Парандовський Ян. Алхімія слова. Пер. з польської Ю. Попсуєнко – К.: Дніпро, 1991. – 375 с.
  105. Паркинсон Дэвид Кино. Оксфордская библиотека. Пер. с англ. – М.: Росмэн, 1996. – 160 с.
  106. Поетичне кіно: заборонена школа. Зб. ст. та мат. / Авт ідеї й упор. Л. Брюховецька – К.: АртЕк: Ред. журн. "Кіно-Театр", 2001. – 464 с.
  107. После взрыва. Документальное кино 90-х. – М.: Андреевский флаг, 1995. – 224 с.
  108. Потянинник Б. В. Медіа: ключ до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
  109. Пудовкин В.И. Собр.соч. в 3 т., М.: Искусство, 1975.*
  110. Рабигер Майкл. Режисура документального кино. Пер. с англ. М.:ГИТР, 2006. – 543 с.
  111. Размышление у экрана. Сб. критичсеких статей. – Л.‑ М. Искусство, 1966. – 368 с.
  112. Ромм М.И.Избранные произведения в 3 т.‑М.: Искусство, 1980.
  113. Ромм М.И. Беседы о кинорежиссуре. ‑М.: Искусство, 1975.
  114. Ромм. М. Лекции о кинорежиссуре. ‑М.: ВГИК, 1973.
  115. Рутковський А.Г. Український словник-довідник екранних медіа / Рутковський А.Г.‑ К.: 2007. ‑ 302 с
  116. Світова кінокласика. Зб. ст. студентів НаУКМА./ Упор. Л.Брюховецька. – К: Вид.дім "КМ Academia", 2000.- 140 с.
  117. Селезнёва Т.Ф. Киномысль 20-х годов / Селезнёва Т.Ф. – Ленинград: Искусство, 1972. ‑ 184 с.
  118. Станиславский К.С.Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство *
  119. Скуратівський В.Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Ґенеза. Структура. Функція: У 2-х ч. / Скуратівський В.Л. ‑ К.: Іван Федоров, 1997.
  120. Слободян М.І. Сучасний український документальний фільм / Слободян М.І.- К.: Наукова думка, 1972. ‑ 120 с.
  121. Соболев Р. П. Александр Довженко. Серия "Жизнь в искусстве" ‑ М.: Искусство, 1080. – 304 с.
  122. Советское кино семидесятых – первой половины восьмидесятых годов. Уч. пособие. - М.: ВГИК, 1977. – 181 с.
  123. Тарковский А. Запечатлённое время / Тарковский А. // Андрей Тарковский. Архивы, документы, воспоминания / Сост. П.Д. Волкова. ‑ М., 2002.
  124. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. М.: Просвещение, 1971.*
  125. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.
  126. Тримбач С. Олександр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часо-просторі / Тримбач С. ‑ Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2007. ‑ 796 с.
  127. Трюффо Франсуа Кинематограф по Хичкоку. – М.: Библиотека "Киноведческих записок". ‑ 224 с.
  128. Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино / Тынянов Ю.Н. ‑ М.: Наука, 1977. ‑ 575 с.
  129. Туркин. В Драматургия кино. М., Госкиноиздат, 1938.*
  130. Туркин В. Сюжет и композиция сценария. М., Госкиноиздат, 1934.*
  131. Туровская М. Герои "безгеройного времени" (Заметки о неканонических жанрах). – М.: Искусство, 1971. – 240 с.
  132. Фількевич Г.М. Співдружність муз. Театр - музика – кіно. Монографія. – К.: КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого. – 76 с.*
  133. Феллини о Феллини. Пер с итал. – М.: Радуга, 1988. – 478 с.
  134. Феллини Ф. Ночи Кабирии. От замысла к фильму. Сборник. М. Киноцентр, 1991.‑ 192 с.
  135. Феллини Ф. Делать фильм. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1984. – 287 с.
  136. Фомин В. Кино и власть / Фомин В. ‑ М.: Материк, 1996.*
  137. Фрейденберг О.М. Поэтика сюжета и жанра / Фрейденберг О.М. – М.: Лабиринт, 1997.*
  138. Фрейлих С.И. Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского: Учебник для вузов. – 6-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд "Мир", 2009. – 512 с.
  139. Фрумкин Г.М. Введение в сценарное мастерство. Кино. Телевидение. Реклама. Уч. пособ для вузов. ‑ М.: Академический проект; Альма Матер, 2005. – 144с.
  140. Фурманова З. Л."Роман" з Балаяном. – К.: КІNО-КОЛО ‑2007.‑ 180 c.
  141. Фурманова З. Л. Шаги за горизонт. Фильмы о науке кинорежиссёра Феликса Соболева. – М.: СК СССР, ВБПК, 1987. – 112 с.
  142. Хичкок о Хичкоке Сборник. Пер. с англ.. франц. – М. 1991. *
  143. Цвіркунов В.В. Сюжет (деякі питання теорії). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 240 с.
  144. Цвіркунов В. В. Проблеми стилю в кіномистецтві / Цвіркунов В. В. ‑ К.: Мистецтво, 1988.
  145. Уэллс Орсон. Статьи. Свидетельства. Интервью. Сост. К. Разлогов. – М.: Искусство, 1975.‑ 271 с.
  146. Шилова И.М. О звукозрительном строе современного фильма // Шилова И.М. / Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства СССР; Редкол.: Е.С. Громов, В.С. Соколов, Л.К. Козлов. ‑ М.: Искусство, 1989. ‑ С. 138 ‑ 152.
  147. Шкловский В. О теории прозы. М.: Советский писатель, 1983. – 375 с.
  148. Шудря М. А. Геній найщирішої проби: Нариси. Розвідки. – К.: 2005. – 384 с.
  149. Шур П.Р. Альберт Ламорис. ‑ Изд. "Искусство" Ленинградское отделение, 1972. – 128 с.
  150. "Щорс": Збірник / Упоряд.: Ю. І. Солнцева, Т.Т. Дерев’янко. – К.: Мистецтво, 1984. – 196 с.
  151. Чаплін Ч.С. Моя біографія. / Пер. з англ. ‑ К.: Мистецтво, 1989. – 446с.
  152. Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства Госкино СССР; М.: Искусство, 1989. – 240 с.
  153. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т. ‑М., Искусство, 1964.*
  154. ЮнаковскийВ.С.Построение киносценария. ‑М., Госкиноиздат, 1940.
  155. Юренев Р.Н. Советское киноискусство тридцатых годов. ‑ М.: ВГИК, 1997. – 110 с.
  156. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. ‑М.: Искусство, 1990.
  157. Syd Field The Screen- writer’s Workbook. Exercises and Step-by-Step Instruction for Creating a Successful Screenplay. – 1984. – 211.
  158. Syd Field Selling aScreenplay: The Screenwriter’s Guide to Hollywood.1989. – 282.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Режисура телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування носить теоретичний характері має на меті виявити знання вступника з історії та теорії режисури телебачення. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею і має нахил до наукового її осмислення.

Також вступники мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і режисури телебачення зокрема.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

0-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Відсутні обов’язковий обсяг теоретичних знань, здатність до самостійного та критичного осмислення, знання базових понять та тем з історії та теорії режисури телебачення обмежені і невпевнені, виклад відповідей формальний, в практичних роботах відсутнє володіння необхідним арсеналом професійних вмінь, недостатній рівень розуміння професійної культури

Недостатній рівень самостійного та критичного мислення, відсутнє вміння вільно, логічно, послідовно викладати матеріал, володіти інструмента-рієм аналізу, посередній рівень знань з історії та теорії режисури телебачення, недостатньо розвинену риторику, посередній професійний рівень практичних екранних та письмових робіт.


Достатній рівень творчого, самостійного мислення, наявність знань нормативного матеріалу, вміння послідовно викладати матеріал; в практичних роботах володіння базовим обсягом професійних вмінь, засвоєння теоретичного матеріалу з історії та теорії режисури телебачення; брак яскравих творчих знахідок, переконливості у викладі думок, свободи в оцінках і аналізі.

Високий рівень зрілого, оригінального та критичного мислення, широту знань, логіку викладу думок, спроможністю до узагальнень та інтерпретації; володіння на високому фаховому рівні теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури; практичні роботи виконані на високому творчому та фаховому рівні. Вступник впевнено викладає власну точку зору


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. «Хомо Луденс» і розуміння мистецтва як гри.
  2. Зародження театрального видовища: ритуальні ігри та містерії Стародавньої Греції.
  3. Як виглядала класична давньогрецька театральна вистава?
  4. В чому особливості драматургії Есхіла, Софокла та Еврипіда?
  5. «Поетика» Арістотеля: ключові принципи театральної драматургії.
  6. Римський театр: різновиди комедії, зміна трагедії, персоналії.
  7. Чому у середньовіччі загинув театр?
  8. Містерія, «мораліте» та «міракль» як середньовічні театральні жанри.
  9. Відродження: що грали на вулицях Італіі та Іспанії?
  10. Гольдоні та Гоцці – з якої культури вони вийшли?
  11. Шекспір як особистість – хто він?
  12. Що таке «шекспірівські хроніки?
  13. Ранні та «високі» трагедії Шекспіра.
  14. Театр французького класицизму: п'єси та спосіб гри.
  15. Мольєр: як народилась французька комедія?
  16. Як герої Бомарше «створили» французьку революцію?
  17. Шиллер: в чому він бачив місію театру?
  18. Гете: «Фауст» і особливе бачення театру.
  19. В чому особливість режисури Мейнінгенського театру?
  20. «Школа Станіславського»: підготовка нового актора.
  21. «Школа Станіславського»: теорія дієвого аналізу.
  22. Драматургія А.П.Чехова: нове розуміння конфлікту і жанру.
  23. Основні події драматичного твору (за К.Станіславським-М.Кнебель-Г.Товстоноговим)
  24. Б.Брехт: що таке «теорія «відсторонення»?
  25. Б.Брехт: що таке епічний театр?
  26. М.Чехов і «голлівудська школа» кіноактора.
  27. Лесь Курбас: до якого театру він прагнув?
  28. Театральні школи 20-го сторіччя: Арто, Гротовський, Брук.
  29. Філософія та драматургія екзистенціалізму.
  30. Що таке театр абсурду? Хто його ключові особи?
  31. Театральна стилістика Вс.Мейерхольда, особливості акторської школи.
  32. Ейзенштейн: народження монтажу атракціонів.
  33. Монтажний кінематограф Ейзенштейна: кінетичний ряд.
  34. Монтажний кінематограф Ейзенштейна: семантичний ряд.
  35. Монтажний кінематограф Ейзенштейна: що таке вертикальний монтаж?
  36. О.Довженко: естетика поетичного кіно (атмосфера зображення).
  37. Українське поетичне чи «міфологічне» кіно?
  38. Неореалізм в кіно : виникнення, особливості драматургії і кіномови.
  39. «Нові хвилі» в кіно: Франція, СРСР, США.
  40. Документальне кіно: народження та формування мови. Р.Флаерті.
  41. Документальне кіно 20-х років: авангард, який творить «нову реальність». Ключові особистості.
  42. Документальне кіно 30-х: Жан Віго, Лені Ріфеншталь, британська школа.
  43. Документальне кіно: «сінема веріте» та «дірект сінема».
  44. Способи зйомки документального фільму: репортаж, спостереження, провокація, інтерв`ю.
  45. Телевізійний простір, різновиди телеканалів, глядацька аудиторія.
  46. Основні функції телебачення.
  47. Телеканал як бренд. Інстументарій «брендування».
  48. «Сітка мовлення» і основні програмні продукти.
  49. Як вимірюється глядацька активність? Основні показники?
  50. Інформаційні програми і їхні компоненти.
  51. Основні жанри телевізійної журналістики.
  52. Ток-шоу: з чого народились класичні форми цього жанру?
  53. Ток-шоу з аудиторією: особливості драматургії та режисури.
  54. Телевізійна гра: походження, еволюція, різновиди жанру.
  55. Що таке «реаліті-шоу»?
  56. «Пошук талантів» - особливості жанру, природа популярності.
  57. Що таке «телевізійний формат» і як він діє в сучасному телебаченні?
  58. Документальні «кіножанри» сучасного телебачення – документальна екранізація, документальний фільм, докудрама, документальні серіали.
  59. Телесеріал: «мильна опера» та теленовелла.
  60. Телесеріал: сітком як жанр, драматургічні особливості.
  61. Що таке «процедурна драма» ?
  62. Що таке «горизонтальна» і «вертикальна» драматургія серіалу?
  63. Види сценарію і форми запису.
  64. «Піраміда драматургії»: ідея, тема, герой.
  65. Конфлікт і його різновиди в кінодраматургії.
  66. Структорна композиція і її складові.
  67. Сюжетна композиція: основні елементи та їхній зміст.
  68. Лінійна композиція і її основні типи.
  69. Фабула і сюжет – головні відмінності.
  70. Елементи сценарію: запис дії, ремарка, діалог і його різновиди.
  71. Деталь в драматургії і в зображенні; різновиди деталей.
  72. Екранний твір за літературною першоосновою: різновиди і особливості.
  73. Закадровий текст як інструмент драматургії: різновиди і функції.
  74. Діалог і його види.
  75. Режисерський сценарій: форма та зміст.
  76. Розкадровка та «каверідж»: хто і для чого їх створює?
  77. Підготовчий період виробництва фільму: задачі і склад групи.
  78. Акторський кастинг: різновиди і способи проведення.
  79. Календарно-постановний план і бюджет: що первинне?
  80. Натура, інтер'єри, павільйон: особливості виробництва.
  81. Репетиційний процес в підготовчому періоді – в чому мета і доцільність?
  82. Знімальний період: основні персонажі, сфери відповідальності та «вертикалі підлеглості».
  83. Знімальний період: режисерський персонал «другого ешалону». Керування знімальним майданчиком.
  84. Основні компоненти звукового вирішення фільму.
  85. Музика в кіно: творчі і виробничі аспекти.
  86. Шкала «крупностей планів»: змістовна специфіка, особливості використання на ТБ.
  87. «Непомітний монтаж» і «експресивний монтаж»: що це таке і які стилістичні особливості їхнього використання?
  88. Майстер-план та укрупнення: вимоги в процесі зйомок. Правила монтажу діалогу за схемою «вісімки»
  89. Паралельний монтаж: мотивація застосування технології реалізації.
  90. Як ви розумієте поняття «алоціативний монтаж» і його застосування?
  91. Внутрішньокадровий монтаж: зміст поняття та основні прийоми реалізації.
  92. Суб`єктивна камера: зміст і особливості застосування прийому.
  93. Постпродакшн: які роботи здійснюються на цьому етапі?


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  2. Станіславський К.С. «Моє життя у мистецтві»
  3. Кісін В.Б. «Із творчої спадщини», К., «KMAcademia», 1999
  4. Ромм М.И. Избранные произведения в 3-х т., М., Искусство, 1980
  5. Саппак Вл. Телевидение и мы: 4 беседы – М., 1988
  6. Кун «Міфіи та легенди стародавньої Греції»
  7. Базен А. «Что такое кино?». – М.: Искусство, 1972
  8. Монтегю А. Мир фильма. -Л.: Искусство, 1969
  9. Качерович А. «Звук в фильме». – М.: Киноведческие записки», N 15, 1992.
  10. Лисса З. «Эстетика киномузыки». – М.: Музыка, 1970
  11. Феллини Ф. «Делать фильм». – М.: Искусство, 1972
  12. Кулешов Л.В. «Статьи и материалы». – М.: Искусство, 1979
  13. Тарковский А.О. «О кинообразе». – М.: Искусство кино N 3, 1979
  14. Эйзенштейн С.М. Соч. в 6 тт. – М.: Искусство, 1964
  15. Выготский Л.С. «Психологий искусства». – М.: Искусство , 1986
  16. Гинзбург С. Фильм и зритель. Анатомия киновосприятия. В нк. «Очерки теории кино». – М.: Искусство, 1974
  17. Фрейлих С. «Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского».

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма
«Майстерність диктора та ведучого програм телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії телебачення, журналістики, виконавської майстерності на телебаченні. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею, здатний до наукового її осмислення. Вступники також мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і телебачення зокрема.

Особливу увагу буде приділено вільному володінню вступника українською мовою та спеціальною риторикою.

Вступне випробування з фаху

Під час вступного фахового випробування буде оцінено глибину теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, визначено здатність застосування ним набуті знання, уміння і навички, а саме:

– виконувати професійні функції диктора та ведучого програм телебачення;

– створювати телевізійний продукт (спираючись на отримані знання та творчі пошуки);

– у творчій діяльності керуватися надбаннями майстрів українського та світового кінотелемистецтва;

– виховувати естетичний смак глядача (формувати та розвивати світогляд, художньо-естетичний смак);

– використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності;

– планувати та організовувати власну професійну діяльність (складати плани власної професійної діяльності);

– прогнозувати та передбачати вірогідні наслідки власної професійної діяльності (результати професійної діяльності у найближчому та віддаленому майбутньому).

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

У відповіді вступника відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії телебачення; нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника; низький професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

Відповідь вступника відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії телебачення); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

Відповідь вступника відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії телебачення; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні навчальних практичних робіт, здійснених, протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок.

Відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії телебачення; морально-вольові якості вступника у відмінному стані; вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні телевізійні твори


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Функції телебачення. Інформаційна.
  2. Функції телебачення. Культурно-просвітницька.
  3. Функції телебачення. Соціально-педагогічна.
  4. Функції телебачення. Освітня.
  5. Функції телебачення. Організаційна.
  6. Функції телебачення. Рекреативна.
  7. Видовище. Визначення та різновиди.
  8. Видовищні мистецтва. Визначення та різновиди.
  9. Тема у видовищних мистецтвах.
  10. Подія. Визначення та складові.
  11. Види телевізійних подій.
  12. Робота автора-сценариста на всіх етапах створення телевізійного продукту.
  13. Формування задуму телевізійного твору. Авторська заявка.
  14. Специфіка створення телевізійного сценарію.
  15. Етичні принципи роботи телеведучого.
  16. Професія телеведучий. Риси особистості.
  17. Професія телеведучий. Складові майстерності.
  18. Види телевізійних виконавців. Актор.
  19. Види телевізійних виконавців. Документальний виконавець .
  20. Види телевізійних виконавців. Експерт.
  21. Види телевізійних виконавців. Коментатор.
  22. Види телевізійних виконавців. Ведучий.
  23. Види телевізійних виконавців. Журналіст.
  24. Види телевізійних виконавців. Диктор.
  25. Журналістські професії на телебаченні. Редактор (продюсер).
  26. Журналістські професії на телебаченні. Телерепортер.
  27. Журналістські професії на телебаченні. Ведучий новин.
  28. Журналістські професії на телебаченні. Коментатор, оглядач.
  29. Журналістські професії на телебаченні. Шоу-мен.
  30. Журналістські професії на телебаченні. Інтерв`юер
  31. Журналістські професії на телебаченні. Модератор.
  32. Журналістські професії на телебаченні. Ведучий ток-шоу.
  33. Поліпрофесії на телебаченні. Тенденції розвитку.
  34. Амплуа телевізійного ведучого.
  35. Особливості екранного існування телеведучого в різних типах програм.
  36. Авторський текст. Особливості створення.
  37. Специфіка журналістського тексту на телебаченні.
  38. Специфіка роботи із документальним персонажем.
  39. Специфіка роботи телеведучого у прямому ефірі.
  40. Елементи акторської майстерності в роботі телеведучого.
  41. Виступ ведучого в кадрі. Специфіка та принципи побудови.
  42. Драматургія і режисура інтерв'ю.
  43. Види інтерв`ю.
  44. Бліц-опитування.
  45. Протокольне інтерв`ю
  46. Інформаційне інтерв`ю.
  47. Портретне інтерв`ю.
  48. Проблемне інтерв`ю.
  49. Репортаж. Методика створення.
  50. Види репортажів.
  51. Подієвий репортаж.
  52. Тематичний репортаж.
  53. Постановочний репортаж.
  54. Стенд-ап. Завдання і принципи використання.
  55. Журналістське розслідування.
  56. Діалогічні телевізійні жанри.
  57. Бесіда. Дискусія.
  58. Ток-Шоу.
  59. Прес-конференція.
  60. Телевізійна передача. (Тележурнал)
  61. Реаліті-шоу. Складові формату, роль ведучого.
  62. Ведучий ранкового блоку. Специфіка роботи в кадрі.
  63. Ведучий-персонаж. Специфіка створення та подачі образу.
  64. Ведучий-фахівець. Принципи роботи і варіанти застосування.
  65. Специфіка ведення дитячих телевізійних програм.
  66. Складові екранного образу (іміджу) телеведучого.
  67. Роль імпровізації в роботі телеведучого.
  68. Вербальна креативність в роботі телеведучого.
  69. Особливості створення форматних телепередач.
  70. Особливості існування телеведучого в форматних передачах.
  71. Ведучий розважальних передач.
  72. Ведучий інформаційних передач.
  73. Особливості верстки телевізійних новин.
  74. Автор-ведучий. Специфіка роботи.
  75. Ведучий гумористичних шоу. Специфіка творчості.
  76. Психо-фізична підготовка телеведучого до виходу в ефір (запису).
  77. Робота телеведучого над власним візуальним образом.
  78. Робота телеведучого над власним голосово-вербальним образом.
  79. Акторський тренінг в підготовці телеведучого.
  80. Методи подолання страху ефірного виступу. Створення індивідуального налаштування.
  81. Психологічні аспекти телевізійного контакту.
  82. Робота телеведучого в команді.
  83. Робота телеведучого на всіх етапах створення телевізійного твору.
  84. Професія – телеведучий. Виникнення, розвиток, існування на сучасному етапі.
  85. Невербальна комунікація. Особливості екранного спілкування.
  86. Поняття співведучих. Практика спілкування в ефірі.
  87. Тематична спеціалізація телеведучого.
  88. Метод персоніфікації та його застосування в екранній творчості.
  89. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
  90. Особливості ведення монотематичних телевізійних програм.
  91. Ведучий авторської програми в кадрі і за кадром. Специфіка ведення.
  92. Колективний та синтетичний характер телевізійної творчості.
  93. Сучасні тенденції розвитку українського телебачення.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Азаріна В. Від задуму до екрану. М., 1995.
  2. Борецький Р. Телевізійна програма. М., 1967.
  3. Борецький Р. Телебачення на роздоріжжі. М., 1998.
  4. Борецький Р., Кузнецов Г. Журналіст ТВ: за кадром і в кадрі, М. 1990.
  5. Борецький Р. У Бермудському трикутнику ТБ. М., 1999.
  6. Вертов Д. Статті. Щоденники. Задуми. М., 1966.
  7. Вільчек В. Під знаком ТБ. М., 1987.
  8. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Секреты развития психики. – СПб: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.
  9. Голдовський М. Людина крупним планом. М., 1981.
  10. Голдовський М. Творчість і техніка. М., 1986.
  11. Голядкин Н. ТВ-інформація в США. М., 1995.
  12. Дробашенко С. Простір екранного документа. М., 1986.
  13. Крип’якевич Н. Історія української культури – К., 2000.
  14. Культура української мови /За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь.-1990.
  15. Кузнєцов Г. Так працюють журналісти ТБ. М., 2000..
  16. Отт У. Питання + відповідь = інтерв'ю. М., 1991.
  17. Керівництво для творців передач Бі-бі-сі. М., 1995.
  18. Саппак В. Телебачення і ми. М., 1988.
  19. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. – М.: Вагриус, 2003.
  20. Синіцин Є. Я веду репортаж. М., 1983.
  21. Юровський А. Телебачення - пошуки і рішення М., 1983.
  22. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  23. Кісін В.Б. “Із творчої спадщини”, К., ”КМ Academia”, 1999
  24. Митта А.Н. “Кино между раем и адом”, М., “Подкова”, 2000
  25. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  26. Скуратівський В. «Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя», К., Мистецтво, 1997-98.
  27. Тарковский А.А.«Лекции по режиссуре»,«Искусство кино», № 10//1990
  28. Чубасов В.Л. Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво» - К.: 2005.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Звукорежисура»

[НАВЕРХ]

Завданням вступного фахового випробування є: оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки всьупників; виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій звукорежисера, визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок, а саме:

– виконувати професійні функції звукорежисера;

– працювати з режисером над створенням звуко-зорових образів кіно та телефільмів.

Вступне випробування з фаху передбачає опитування на два запитання з екзаменаційного білету. Відповідаючи на питання, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання, підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

0-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Обмеженість в опануванні мистецькою культурною спадщиною, недостатня зацікавленість у сучасному кінотелепроцесі. Обмежений діапазон творчої уяви, певна обмеженість мислення. Непереконлива мотивація вибору професії. Нечіткість у висловлюваннях власних думок.

Наявність певного, але дуже поверхового, загальнокультурного рівня, слабка і хаотична обізнаність у питаннях літератури та мистецтва; брак справжньої зацікавленості в особливостях сучасного кінотелепроцесу.

Вступник повинен продемонструвати належні знання нормативного матеріалу, необхідний загальнокультурний рівень уміння формулювати і послідовно викладати свої думки. Вільне володіння в опануванні мистецькою культурною спадщи-ною, розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Переконлива мотивація вибору професії.

Вступник повинен продемонструвати вияв широких і системних знань у царині культури, літератури, мистецтва; знання класичної спадщини; знання і розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Оригінальність та винахідливість власних думок, належного образно-пластичного мислення. Наявність і достатній прояв необхідних організаційних здібностей. Переконлива мотивація вибору професії.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Якість звуку у кіно і ТБ. Слухові відчуття при різних спотвореннях звуку.
  2. Підготовчий період виробництва кіно-телефільму. Основні роботи. Створення звукової експлікації.
  3. Основні теорії звукового вирішення кіно і ТВ фільмів /огляд/.
  4. Слуховий аналіз звукової партитури фільму. Оцінка якості звучання мови.
  5. Щумоподавлювачі. Принципи дії. Блок - схеми.
  6. Графічне представлення дії елементів шумоподавлювача.
  7. Теорія функціонального звукового рішення фільму. (За З.Ліссою) Основні функції.
  8. Головні елементи художньої мови. Наголос, паузи, мелодика мови. Звуковий ритм.
  9. Лімітування звукових сигналів.
  10. Амплітудно-частотні характеристики лімітерів. Особливості роботи.
  11. Запобігання спотворень при використанні лімітерів.
  12. Поліфункціональність музики у фільмах.
  13. Стилістика мови. Побутова, театральна і кіномова. Диктор у кіно і на телебаченні, види дикторської мови.
  14. Блок-схема компресора. Особливості використання та налаштування в кіно та телебаченні.
  15. Головні функції шумів і музики на прикладі художніх кіно і телефільмів.
  16. Автоматизація при зведенні фонограм в звукових редакторах.
  17. Характеристики різних систем шумоподавленя. Практика роботи.
  18. Розташування акустичних систем при прослуховуванні звуку. Оцінка якості звучання. Вплив прослуховування на кінцеву якість фонограм.
  19. Частотне редагування запису мови, оцінка якості при різних видах коректування.
  20. Включення компресорів і лімітерів в канали сучасних мікшерських пультів. Де-ессування. Практика роботи.
  21. Інтегральний звукоряд у фільмах. Особливості використання шумів, фонів, музики, акустичної атмосфери.
  22. Оцінка якості запису симфонічної музики. Поняття про музичний баланс. Природній і штучний музичний баланс.
  23. Обладнання і умови для чистової синхронної зйомки кіно і відеофільмів. Переваги і недоліки таких зйомок.
  24. Музично-драматургічні концепції звукового вирішення кіно і телефільмів.
  25. Синхронність, асинхронність, паралелізм, контрапунктзвуку і зображення у ТВ фільмах.
  26. Фонотека музична і шумова. Юридичні закони цитування музики.
  27. Аудіо і відео копакт-диски. Поняття про цифровий -лазерний звуко- і відеозапис.
  28. Баланс мови і музики в художніх, документальних і науково-популярних кіно і телефільмах.
  29. Системи шумоподавлювачів.
  30. Особливості запису мови у художніх кіно і відео фільмах. Синхронний чистовий або чорновий запис.
  31. Робота звукорежисера з композитором і музичним оформлювачем. Підготовка фонограм до зйомок під фонограму. Принципи поділення на монтажні куски. Плановість при зйомках.
  32. Техніка і практика тонування фільмів. Різні підходи до практики тонування. Особливості роботи з мікрофоном.
  33. Міжнародні вимоги до дистрібюції фільмів. Дубляж і озвучування фільмів.
  34. Перешкоди у трактах передач і запису. Фони і шуми.
  35. Тонування мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  36. Принципи лейт-мотивів у музичній драматургії фільму. Лейтмотив і лейт-тембр. Пісня, як лейтмотив фільму.
  37. Синхронний чистовий запис мови при зйомках кіно ітелефільмів, техніка і практика роботи.
  38. Тонування синхронних шумів. Імітація і штучне створення шумів.
  39. Принцип монотематизму у музичній драматургії фільмів. Приклади з кіно і телефільмів.
  40. Особливості роботи звукорежисера в театрі.
  41. Види розсаджень та технологій запису симфонічного оркестру.
  42. Використання пауз в драматургічному розвитку фільмів. Приклади використання.
  43. Репортажні записи. Акустичні і орфоепічні аспекти підготовки до запису. Практика роботи з репортажною аудіо і відеоапаратурою, з відеокамерами різних форматів.
  44. Динамічні властивості шумоподавлювачів. Вибір часових характеристик.
  45. Поліфонія звукових пластів у фільмах і телепередачах.
  46. Акустичні репортажні записи, плани і шумова атмосфера запису. Інтерпретація різних планів запису. Вплив акустичних умов і фонів на запис. Негативні і позитивні фони, їх співвідношення з мовою.
  47. Перезапис кіно і відео фільмів. Основні процеси перезапису. /7 видів/.
  48. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису музики для музичних фільмів і шоу.
  49. Репортажні записи. Підготовлене і непідготовлене інтєрв"ю. Передача у прямий ефір. Особливості роботи з технікою в прямому ефірі.
  50. Використання звукових процесорів під час перезапису. Види процесорної обробки звукових сигналів.
  51. Основні концепції звукового вирішення фільмів.
  52. Цифровий звукозапис. Техніка і практика роботи. Комп’ютерні програми для зведення і запису звуку.
  53. Тонування мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  54. Принцип монотематизму в музичній драматургії.
  55. Особливості запису вокально-інструментальних ансамблів. Практика звукопідсилення. На сценічних майданчиках.
  56. Компандерні системи шумоподавлення. Структура схема компандерного каналу передачі при звукозапису.
  57. Основні концепції звукового вирішення фільмів.
  58. Системи штучної реверберації.
  59. Мастеринг звуку у кіно і на телебаченні.
  60. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису музики.
  61. Вибір технологічних процесів створення первинних фонограм художніх кіно і телефільмів.
  62. Типові мікшувальні пульти студійної апаратури телебачення. Блоксхеми, елементи включення, управління, комутації.
  63. Розробка мікшувального паспорту. Попередній перегляд фонограм після монтажу. Художні можливості перезапису фільмів.
  64. Комп’ютерні програми для запису і монтуванню мови.
  65. Використання психофізіологічного стресу Ганса Сольє в звуковому рішенні фільмів.
  66. Музичний коментар у фільмах.
  67. Процесорна обробка фонограм і види процесорів.
  68. Принципи прохідного (наскрізного) симфонічного розвитку у музичній драматургії фільму.
  69. Підготовчий період виробництва кіно-телефільмів. Основні роботи.
  70. Програма Nuendo – можливості запису, монтажу та обробки звуку.
  71. Частота обробки звуку особливості застосування фільтрів та еквалайзерів.
  72. Зведення звуку у кіно і відеофільмах.
  73. Акустичний стрес і сприйняття кінофільмів.
  74. Фонотека музична і шумова.
  75. Постпродакшен кіно і відеофільмів.
  76. Цифровий звукозапис фрагмента.
  77. Поняття про двоканальну стереофонію.
  78. Основні характеристики системи Dolby Digital 5.1
  79. Стереофонічна система А/Б, Х/У, М/S.
  80. Головні функції шумів у кіно і відеофільмах.
  81. Особливості запису духових інструментів та оркестрів.
  82. Природна і штучна реверберація.
  83. Запис струно-смичкових музичних інструментів.
  84. Панорамування у сучасних комп’ютерних програмах і мікшувальних пультах.
  85. Програма Nuendo 5.1- можливості запису звуку.
  86. Особливості запису вокальної музики. Запис хору..
  87. Бінауральне сприйняття звуку людиною.
  88. Основні поняття про психоакустику.
  89. Лінійні і нелінійні властивості слуху.
  90. Двоканальна стереофонія в системах X/Y.
  91. Поняття про музичний та акустичний баланс.
  92. Поняття про просторові системи запису і відтворення звуку.
  93. Робота звукорежисера в підготовчому періоді.
  94. Обладнання для прослуховування звуку у мікшерських і кінозалах.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Зофья Лисса. Естетика кіно музики.
  2. Корганов Т. Фролов . Кіно і музика.
  3. Мееерзон Б.Я. Основы звукорежисури и оборудование студий звукозаписи.
  4. Глухов А. Основи звукового вещания.
  5. Никалмин В.А. Цифровая звукозапись.
  6. Никалмин В.А. Форматы звукозаписи.
  7. Никалмин В. А. «Система пространственного звучання».
  8. Медведев Е. Трусова .Секреты виртуального звука.
  9. Севашко Л. Звукорежисура.
  10. Римський - Корсаков «Электроакустика».
  11. Ньюэлл Ф. «Project –студии».
  12. Маньковский В.С. «Основы звукооператорской работы».
  13. Нисбетт А. «Звуковая студия. Техника и методы использования».
  14. Ковалгин Ю. А. «Стереофония».
  15. Алдошина И.А. Вологди Э.И. «Електроакустика и звуковое вещание».
  16. Козюренко «Звукорежисура театра».
  17. Алдошина И.А. «История пространственного звука».
  18. Альошина И.А. « Многоканальные пространственные системы рекомендации международных стандартов».
  19. Чернецький М. «Психоакустические процессоры – что это такое».

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Кінооператорство»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху

Фахове випробування передбачає відповіді на три питання з історії і теорії мистецтва.

Також під час вступного ипробування обов’язково подається реферат з обраної теми для подальшого дослідження в рамках захисту майбутньої магістерської роботи. Вимоги до оформлення реферату: обсяг – 18-20 аркушів формату А4, набраних шрифтом Times New Roman 14, через 1,5 інтервал.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Відсутність базових знань у галузі кінотелемистецтва. Відсутність знань основних положень у розділах курсу, композиція, освітлення, комбіновані зйомки, експонометрія. Відсутність фахових знань з історії і розвитку кінооператорської майстерності.

Відсутність конкретних відповідей на запитання, що подані у переліку. Лише загальна уява про основні історичні та сучасні процеси розвитку кіномистецтва і телебачення. Невпевнені відповіді на запитання щодо розділу курсу композиція, освітлення, комбіновані зйомки, експонометрія.

Надані чіткі відповіді на питання за переліком, але допущені 1-2 помилки. Розуміння розділів курсу композиція, освітлення, комбіновані зйомки, експонометрія, але нечітке формування теоретичних положень. Загальна обізнаність в галузі кінотеле-операторського мистецтва, але невміння надати ґрунтовний аналіз творчості видатних кінооператорів.

Повна відповідь на поставлені запитання. Безпомилкове формування основних мистецьких та художньо-технологічних положень з кінотелеоператорської майстерності. Досконалий аналіз творчості видатних кінооператорів.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Аналіз і творчість кінооператорів ігрових фільмів Украіни.
  2. Творчість кінооператора Данила Демуцького.
  3. Творчість кінооператора Анатолія Головні.
  4. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Андрія Москвіна.
  5. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Юрія Екельчика.
  6. Пошук зображальноі стилістики у фільмах Сергія Урусевського 50-60р.
  7. Творчість кінооператора Вадима Юсова.
  8. Творчість кінооператорів Украіни 80-90р.
  9. Творчість кінооператора Грегга Толланда.
  10. Творчість кінооператора Юрія Iленко
  11. Творчість кінооператора Віторіо Стораро.
  12. Нові тенденції в розвитку зображального вирішення в сучасних ігрових, документальних фільмах і на телебаченні.
  13. Технологічна схема класичного кіновиробництва.
  14. Завдання оператора по роботі над режисерським сценарієм та постановочним проектом фільму. Аналіз власного досвіду.
  15. Носії зображення: кіноплівки, відеоплівки, телевізійні матриці ПЗС, цифрові носії їх характеристики та творче використання.
  16. Науково-популяризаторські можливості кіно. Види і жанри науково-популярних фільмів. Принципи зображального рішення у фільмі «Кояніскаци».
  17. Особливості роботи оператора в музичних фільмах, наведіть 3-5 прикладів.
  18. Постановочна робота оператора в ігрових фільмах наведіть 3-5 прикладів.
  19. Операторське освітлення. Техніка і технологія операторського освітлення.
  20. Робота зі світлом у павільйоні в роботах кіно та телеоператорів. Аналіз.
  21. Загальні принципи роботи з світлом у павільйоні. Аналіз власного досвіду.
  22. Зображальні можливості кінокамери.
  23. Метод світлотінівого освітлення. Аналіз власного досвіду. Сучасний підхід.
  24. Обсяг творчої і виробничої роботи головного оператора при багатокамерному методі зйомки кіно- та телефільмів.
  25. Творчі проблеми операторів ігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  26. Організація «оптичної» уваги лядача. Об”єктивна та суб”єктивна камера.
  27. Професія кінооператора в період німого кіно. Зображувальна техніка.
  28. Динамічні прийоми зйомки. Використання в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  29. Кінокадр як зображувальна форма. Формати кінокадра в кіно і на телебачені.
  30. Творчі проблеми оператора неігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  31. Кінетичні прийоми зйомки. Зображальний ефект. Аналіз власного досвіду.
  32. Штучне освітлення. Кінозйомка в павільйоні та інтер”єрі. Аналіз власного досвіду.
  33. Панорамна кінозйомка. Типи. Використання.
  34. Види кінокомпозиції. Особливості динамічної композиції.
  35. Організація і основні принципи побудови студії новин. Взаємодія оператора і тележурналіста. Освітлення телестудій новин.
  36. Професія і робота кінооператора в період звукового кіно. Зображальна техніка.
  37. Методи зміни часу в кіно. Особливості.
  38. Зображальна мова оператора; знімальна техніка, види та призначення, характеристики, творче використання.
  39. Об’єктив – головна частина зйомочної камери; історія, види, характеристики, творче використання.
  40. Зображальні можливості телекамер.
  41. Зображальна мова оператора, етапи становлення.
  42. Опори для знімальних камер; види, характеристики.
  43. Кінокомпозиція як зображальна мова оператора. Визначення кінокомпозиції.
  44. Освітлювальні прилади: історія винкнення, види, характеристики та творче використання.
  45. Задачи кінокомпозиції – види перспективи; кадр та мізансцена.
  46. Закони кінокомпозиції. Елементи кінокомпозиції.
  47. Пейзаж у фільмі. Зйомка на натурі. Аналіз власного досвіду.
  48. Схема кіновиробництва по гібридній технології. Етапи кіновиробництва з використанням кіноплівки та цифрових електронних технологій.
  49. Інтер’єр у фільмі. Види, особливості зйомки. Аналіз власного досвіду.
  50. Світло як основне джерело одержаня зображення та основний елемент кінокомпозиції.
  51. Натюрморт у фільмі. Аналіз власного досвіду.
  52. Види, характер кіноосвітлення, техніка.
  53. Портрет у ігровому кіно. Робота кінооператора над екранним образом актора. Можливості виразних і живописних вирішень. Індивідуальні риси і характер персонажа. Аналіз власного досвіду.
  54. Натурне освітлення. Характеристика основних джерел.
  55. Документальний портрет. Аналіз власного досвіду.
  56. Шучне освітлення в павільйоні та інтер’єрі. Аналіз власного досвіду. Методика роботи кінооператора над мізансценуванням та освітлення.
  57. Сучасні тенденції розвитку кіноосвітлення, засобів та прийомів зйомки в кіно і на телебаченні.
  58. Порівняйте техніку отримання зображення кіно та відеозасобами. Технологічна схема Digital Intermediate (DI)-кіновиробництва. Додаткові можливості та втрати.
  59. Особливості роботи оператора телебачення під час транслювання спортивних змагань.
  60. Зображальні можливості додатковоі операторськоі техніки.
  61. Операторська підготовка до багатокамерної подієвої телевізійної трансляції.
  62. Робота оператора у підготовчому періоді до зйомок художнього фільму. Аналіз власного досвіду.
  63. Підготовка відеокамери до документальних зйомок. Дії оператора.
  64. Широкоекрана та широкоформана зйомки. Особливості. Аналіз робіт.
  65. Лінійна перспектива в кінокадрі. Ракурс.
  66. Як ви розумієте поняття «Золотий перетин» стосовно до екранного зображення.
  67. Особливості роботи оператора під час зйомок сніговоі та водноі натури.
  68. Закони тональної перспективи. Використання при павільонних зйомках.
  69. Монтажна зйомка. Основні загальноприйняті закони.
  70. Творча та виробнича робота оператора в хронікально-документальному фільмі.
  71. Творча та виробнича робота оператора в науково-популярному фільмі. Специфічні особливості роботи оператора. Особливості зйомки тварин.
  72. Художньо-образна структура ігрового фільму, його виразні методи та сфера художньо-постановчої діяльності кінооператора. Візуально-пластичні засоби втілення драматургічного образу та стилю, жанру.
  73. Творча та виробнича робота оператора в телевізійному фільмі та серіалі.
  74. Творча та виробнича робота оператора при виробництві комбінованих зйомок різних видів.
  75. Застосування кольору в кіно в різні періоди його становлення і розвитку.
  76. Експозиційні прийоми зйомки як виразний засіб. Можливості та методика застосування в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  77. Постановка і зйомка спец ефектів. Специфіка зйомки в т.зв. «режимному часі» та методи «день під ніч». Робота із світлом на натурі та інтерєрі.
  78. Особливості багатокамерної відеозйомки.
  79. Творча та виробнича робота оператора при створені відеофільмів.
  80. Зображальна композиція художнього фільму.
  81. Особливості роботи оператора над екраним образом актора.
  82. Метод світлотонального освітлення. Сучасний підхід. Аналіз власного досвіду.
  83. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами різних жанрів.
  84. Порівняльний аналіз можливостей кіно – і телекамери як інструменту фіксації події та часу. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами для телебачення.
  85. Особливості роботи оператора хронікально-документальних фільмів та телеоператора-журналіста новин.
  86. Особливості роботи із світлом при хронікально-документальних зйомках.
  87. Творчі методи роботи оператора у фільмі «Рома» 2018
  88. Особливості зйомки об’єктів в різних погодних умовах і характеру освітлення. Особливості кіно та відеозйомки в горах, під водою.
  89. Особливості кіно та відеозйомки рухомих об’єктів і на рухомих об’єктах.
  90. Розвиток комбінованих прийомів зйомок. Види комбінованих прийомів зйомок. Використання різноманітних прийомів зйомки у роботах Жоржа Мельеса та в сучасних технологіях.
  91. Колорит, гамонія кольорів, кольоровий контраст. Драматургія і колір.
  92. Особливості багатокамерної кінозйомки.
  93. Система Техніколор. Колір – психофізиологічні особливості.
  94. Творчі методи роботи оператора Карла Фройнда у фільмі «Остання людина».
  95. Творчі методи роботи оператора Джека Кардіфа у фільмі «Червоні черевички».
  96. Творчі методи роботи оператора Чарльза Рошера у фільмі «Схід сонця».
  97. Творчі методи роботи оператора Клода Лелуша у фільмі «Чоловік і Жінка».
  98. Творчі методи роботи оператора Бориса Кауфмана.
  99. Творчі методи роботи оператора Михайла Кауфмана.
  100. Творчі методи роботи оператора Рауль Кутара у фільмі «На останньому дихані».
  101. Творчі методи роботи оператора Саша Верни у фільмі «Повар, злодій, його жінка, її коханець».
  102. Творчі методи роботи оператора Роберта Краскера у фільмі «Третя людина».
  103. Творчі методи роботи оператора Єжи Вуйчика у фільмі «Попіл і діамант».
  104. Творчі методи роботи оператора Роберта Беркса у фільмі «Запаморочення».
  105. Творчі методи роботи оператора Ернеста Хеллера у фільмі «Знесені вітром».
  106. Творчі методи роботи оператора Йоса Вакано у фільмі «Човен».
  107. Творчі методи роботи оператора Рікардо Ароновича у фільмі «Бал».
  108. Творчі методи роботи оператора Джона Олкота у фільмі «Барі Ліндон».
  109. Творчі методи роботи оператора Нестора Альмендроса у фільмі «Дні жнив».
  110. Творчі методи роботи оператора Сурена Шахбазяна у фільмі «Колір гранату»
  111. Творчі методи роботи операторів Григорія Рерберга та Олександра Княжинського.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Косматов Л. Свет в интерьере. "Искусство", 1973.
  2. Гальперин А. Определение фотографической экспозиции. –"Искусство", 1955.
  3. Гальперин А. Глубина резкоизображаемого пространства при кино- и фото съемке. "Искусство", 1958.
  4. Головня А.Д Мастерство кинооператора. "Искусство", 1965.
  5. Горданов В.В. Записки кинооператора. "Искусство", 1979.
  6. История советского кино в 4-х томах. –"Искусство", 1973.
  7. Кинословарь. В 2-х томах. Советская энциклопедия, 1966.
  8. Десять операторских биографий. Сборник. "Искусство", 1964. /А.А.Левицкий, Э.К,Тиссе, А.Д.Головня, А.Н.Москвин, Д.П.Демуцкий, М.П.Магидсон, Б.И.Волчек, А.В.Гальперин, Л.В.Косматов, П.Урусевский/
  9. Кохно Л. Данило Порфирович Демуцкий. Мистецтво, 1965.
  10. Меркель М. В сто сорок солнц... "Искусство", 1968
  11. Ильин Р. Юрий Экельчик. – "Искусство", 1962.
  12. Кинооператор Андрей Москвин. Сборник "Искусство", 1971.
  13. Хеймен Р. Светофильтры.
  14. Килпатрик Д. Свет и освещение.
  15. Голубева О.Л. Основы композиции. Москва. –«Изобразительное искусство»,2001.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма «Кінознавство»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху

Завданням вступного випробування є оцінка теоретичної та практичної фахових підготовок вступника; виявлення ним загальних знань про основні тенденції в сучасному кінопроцесі; уявлення про історичні етапи в розвитку кінотелемистецтва, його жанрово-стильові особливості, вміння характеризувати найважливіші творчі постаті у світовому та вітчизняному кіно, характеризувати взаємозв’язки і взаємодію кіно і телебачення, їх відмінність і спільні риси, визначення здатності застосування ними набутих знань, умінь і навичок:

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Практична відсутність знань з наріжних питань історії та теорії кіномистецтва та телебачення. Відсутність компетентності у проведенні наукових досліджень, неспроможність вибрати необхідну методологію, сформулювати цілі дослідження, дати їх обґрунтування. Невміння доводити до аудиторії наукову інформацію та аргументувати свої висновки. Необізнаність з наріжною базою джерел кінознавчої науки, невміння користуватися сучасними інформаційними технологіями. Неспроможність орієнтуватися в явищах і тенденціях сучасного кіно-телепроцесу в світі і в Україні.


Недостатньо повні знання з наріжних питань історії, теорії кіномистецтва та телебачення Складність в орієнтації проблем і тенденцій сучасного кінотелепроцесу. Неспроможність вибрати необхідні методи кінознавчого дослідження сформулювати його мету і дати переконливе обґрунтування. Аналіз окремих явищ кіномистецтва, подаються фрагментарно, без складання їх у структурну єдність. Погана обізнаність з наріжною базою джерел кінознавчої науки.

Достатньо повна обізнаність з питань історії та теорії кіномистецтва та телебачення. Загальне уявлення про методологію аналізу кіно-телепроцесу, достатня компетентність в проведенні наукових досліджень, володіння сучасними інформаційними технологіями, вміння давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам. Не завжди чітке і аргументоване доведення до аудиторії наукової інформації та обґрунтованості своїх висновків.

Хороша обізнаність з питань історії, теорії кіномистецтва та телебачення. Володіння методологією аналізу закономірностей кіно-телепроцесу, використання порівняльно-історичного підходу до кінематографічних явищ, компетентність в проведенні наукових досліджень, мати науково коректне уявлення про функціонування кінематографа як соціокультурного феномена. Уміння вибирати необхідні методи дослідження, формулювати його цілі, давати його обґрунтування. Виявлення самостійності в науково-дослідній роботі, ґрунтовний аналіз результатів досліджень, вміння точно сформулювати наукові висновки.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Кінознавство як наука.
  2. Еволюція творчості Ю. Іллєнка.
  3. Значення творчості Д.-У. Гріффіта у розвитку світового кіно.
  4. Жанри кіномистецтва.
  5. Тенденції розвитку радянського кінематографу 70-х – поч. 80-х рр..
  6. Творчість Ф. Фелліні. Естетична і етична проблематика.
  7. Німецький експресіонізм, його вплив на світовий кінематограф.
  8. Творчість О. Довженка.
  9. Постмодерністські тенденції у фільмах Пітера Грінуея.
  10. Кінознавство в структурі гуманітарного знання.
  11. Радянський кінематограф 30-х рр..
  12. Емір Кустуріца: особливості творчого стилю.
  13. Синтетична природа кіномистецтва.
  14. Французький кіноавангард 20-х рр.
  15. Сучасний український кінематограф: проблеми, тенденції розвитку.
  16. Кінодраматургія як оригінальний вид літературної творчості.
  17. Новаторство О. Веллса. Фільм «Громадянин Кейн».
  18. Радянський кінематограф доби «відлиги».
  19. Основні функції кіномонтажу в художній структурі фільму: теорія і практика.
  20. Провідні американські режисери 30-х рр. (В. Вайлер, Д. Форд).
  21. Український кінематограф 70 – 80-х рр. : головні характеристики.
  22. Телебачення: головні видові характеристики.
  23. Д. Демуцький. Головні особливості української операторської школи.
  24. Британське кіно 50 – 60-х рр.. «Молоді розгнівані».
  25. Рецензія на фільм: її жанри.
  26. Фільми Л. Шепітько: особливості авторського кінематографу.
  27. Еволюція творчого шляху Л. Бунюеля.
  28. Мелодрама у кінематографі. Особливості жанру, феномен успіху.
  29. Творчість Ч.- С. Чапліна: від «комічної» до трагікомедії.
  30. С. Параджанов та його внесок в розвиток українського кінематографу.
  31. Феномен кінозірки: соціально-естетичний контекст.
  32. Звукова революція в кіно.
  33. Німецьке молоде кіно (Р.-В. Фасбіндер, В. Герцог, Ф. Шльондорф).
  34. Поняття стилю в мистецтві, зокрема авторського стилю в кінематографі.
  35. Анімаційний світ В. Діснея.
  36. Українська кінодокументалістика другої половини 80-х – 90-х років ХХ століття: провідні режисери, проблематика фільмів.
  37. Актор у кіно. Концепції актора в радянському кінематографі 20-х рр..
  38. Творчість братів Вертових.
  39. Екзистенціальні мотиви у творчості Мікеланджело Антоніоні.
  40. Томас Інс – режисер і продюсер американського кіно.
  41. Анімаційний фільм, його види. Провідні режисери української анімації.
  42. Сільська проза в радянському кінематографі. Творчість В. Шукшина.
  43. Корифеї українського театру в кино.
  44. Теоретичні погляди З. Кракауера.
  45. Авторський кінематограф О.Сокурова.
  46. Мак Сенет і рання «комічна».
  47. Теоретичні погляди А. Базена.
  48. Творчість А. Тарковського, її філософська наповненість.
  49. Фільми і теоретичні погляди В. Пудовкіна.
  50. Літературна класика на українському екрані другої половини ХХ ст.
  51. Трагедія естетизму в творчості Лукіно Вісконті.
  52. Документальній кінематограф: історія становлення, художня специфіка, жанри.
  53. Камершпіль у німецькому кіно 20-х рр..
  54. Міська проза в кінематографі. Творчість Романа Балаяна.
  55. Теоретичні погляди С. Єйзенштейна.
  56. Творчість Кіри Муратової.
  57. Фільми С.А. Спілберга.
  58. Ленінградська формалістична школа, її вплив на поширення структурно-семіотичного аналізу в кіно.
  59. Жорсткий реалізм фільмів Еріка Штрогейма.
  60. Радянське кіно часів «перебудови».
  61. Становлення кінематографу в Україні.
  62. Значення творчості Л. Кулєшова для світової кінематографії.
  63. Філософсько-релігійний світ Ларса фон Трієра.
  64. Маяковський і кіно.
  65. «Нова хвиля» у французському кіно.
  66. Творчість Леоніда Бикова.
  67. Становлення професії режисера. Піонери світового кінематографу.
  68. Фільми радянського кінематографа для дітей та юнацтва (1960-1980-ті рр..).
  69. Творчість А. Вайди.
  70. Луї Делюк і режисери його кола.
  71. Поетичний світ фільмів С. Параджанова.
  72. Творчість А. Куросави.
  73. Поетичний реалізм у французькому кіно.
  74. Фантастика на сучасному екрані: її жанри, фільми.
  75. І.Миколайчук: актор і режисер кіно.
  76. 1.Науково-популярний кінематограф: історія становлення, художні особливості, жанри.
  77. Нова проблематика в українському кінематографі початку ХХІ ст.
  78. Фільми Дж. Лукаса, їх місце в сучасній кінофантастиці.
  79. Музичний фільм: його становлення, різновиди, провідні режисери.
  80. Творчість І. Кавалерідзе.
  81. Польска школа провідні кіномитці.
  82. Український кіноавангард 20-х рр.
  83. Творчість А. Міхалкова –Кончаловського.
  84. Фільми С. Кубрика: особливості філософської проблематики.
  85. Основні світові кінофестивалі, їх роль у кіно процесі.
  86. Стиль та жанр як драматургічні категорії: паралелі та перетини.
  87. Кінематограф Японії кінця ХХ – поч.. ХХІ ст.: естетичні особливості, провідні митці.
  88. Кінематограф і театр: досвід взаємодії.
  89. До термінологічних означень фабули та сюжету: наукові інтерпретації.
  90. Чехословацька «нова хвиля» в кіномистецтві 1960-х рр..
  91. Зображальне мистецтво і кінематограф.
  92. Образ-характер в кіно: художні підходи та принципи.
  93. Особливості авторського кінематографу І. Бергмана.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Актер в кино. Сост. Е. Захаров. М., 1976.
  2. Аннинский Л. А. Шестидесятники и мы. М., 1991.
  3. Асенин С.В. Волшебники экрана. Эстетические проблемы современной мультипликации. М., 1974.
  4. Базен А. Что такое кино? М., 1972.
  5. Безручко А.В. Неизвестный Довженко. К., 2008.
  6. Братерська-Дрон ь М. Кінофантастика: філософський аспект. К, 2013.
  7. Богемский Г. Политичнское кино: угроза мистификации /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Шестой выпуск. М., 1978
  8. Богомолов Ю. А. По мотивам истории советского кино //Искусство кино. – 1989. – № 8; 1990, - № 2.
  9. Борецький Р.А. Беседы об истории телевидения. Икар, 2-11.
  10. Брюховецька Л. Кіномистецтво. К.. 2009.
  11. Брюховецька Л. Кіносвіт Юрія Ілленка. К., 2010.
  12. Брюховецька Л. Молоді режисери українського кіно. К., 1987
  13. Вайда Анжей Кіно и решта світу. Автобіографія /переклад з польської Віри Авксентьєвої. К., 2004.
  14. Васильков И. Искусство кинопопуляризации. Очерки теории научно-популярного кино. М., 1982.
  15. Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы. М., 1966.
  16. Висконти о Висконти / Пер. с итал. Предислов. В. Божовича. М., 1990.
  17. Геращенкова И.Н. Советская кинорежиссура. История и современность. Проблемы и имена. М., 1982.
  18. Гинзбург С.С. Кинематография дореволюционной России. М., 1963.
  19. Гинзбург С.С. Очерки теории кино. М., 1974.
  20. Гинсбург С. Рисованный и кукольный фильм. Очерки развития советской мультипликации. М., 1957.
  21. Госейко Л. Історія українського кінематографу. К., 2000.
  22. Громов Е. Лев Кулешов. М., 1984.
  23. Грузинское кино. Страницы истории. Тбилиси, 1979.
  24. Гурова Л.Л. Кино о науке. М., 1980.
  25. Довженко О.П. Твори в 5-ти тт. К., 1983-1985.
  26. Довженко в воспоминаниях современников. М., 1982.
  27. Долгов К.К., Долгов К.М. Федерико Феллини, Ингмар Бергман: Фильмы. Философия творчества. М., 1995.
  28. Дробашенко С. Пространство экранного документа. М., 1986.
  29. Енциклопедія постмодернізму. К., 2003.
  30. Жанры кино. – Сб. ст. (отв. ред. В.И. Фомин). М., 1979
  31. Жукова А. Журов Г. Кинематографическая жизнь столицы Украины. – К., 1983.
  32. Зак М. Кинорежиссура: опыт и поиск. М., 1983
  33. Згуриди А. Экран. Наука. Жизнь. М., 1983.
  34. Зубавіна І. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. К., 2008.
  35. Ильин Р. Кино и телевидение /Сб. ст. Кинематограф сегодня. М., 1967.
  36. История советского кино (1917-1967) в 4-х тт. М., 1969-1978.
  37. Зоркая Н.М. На рубеже столетий. У истоков массового искусства в России 1900- 1910. - М., 1978.
  38. Зоркая Н. Фильмы и режиссеры // сб. Проблемы современного кино. – М., 1976.
  39. Караганов А.В. Всеволод Пудовкин.– М., 1984.
  40. Караганов А. У итальянских кинематографистов /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Пятый выпуск. М., 1976.
  41. Кино Италии: Неореализм: Пер. с итал. / Сост., вступ.ст. и комм. Г.Д. Богемского. М., 1989.
  42. Кино и наука. Научно-популярно кино. Выпуск 4. М., 1984.
  43. Кино и современная культура. Сб.науч. трудов. Ленинград, 1988.
  44. Кино Италии. Неореализм. / пер. с итальянского. Составление и вступительная статья Г.Д. Богемского. М.,1989.
  45. Кино тоталитарной эпохи // Искусство кино. - 1990. - № 1-3.
  46. Кино Японии: Пер. с англ. / Послесл. И. Ю. Генс. М., 1988.
  47. Кино. Энциклопедический словарь. М., 1986.
  48. Классическое наследие и современный кинематограф. Сб. науч. Трудов. – Ленинград, 1988.
  49. Комаров С.В. Киноискусство Чехословацкой Социалистической Республики 1945-1970. М., 1974.
  50. Копылова Р. Кинематограф плюс телевидение. М., 1977.
  51. Корниенко И.С. Кино советской Украины. М., 1975.
  52. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. – В 2-х тт. К., 1985.
  53. Кракауєр З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. М., 1974.
  54. Краткая история советского кино (1917-1967) /Вступительная статья и общ. ред.В. Ждана. М., 1969.
  55. Кулешов Л. Собр. соч. в 3-х тт. М., 1987-1988.
  56. Кулешов Л., Хохлова А. 50 лет в кино. М., 1975.
  57. Лаборатория. Подборка статей о “параллельном кино” России //Искусство кино. – 1989. - № 6.
  58. Лариса Шепитько. Сб. статей. М., 1982.
  59. Лебедев Н., Смирнова Е., Зайцева Л. Кино в дореволюционной России (1986 – 1917).
  60. Лотман Ю. Язак кино и проблемы семиотики // Киноведческие записки. – 1989. - № 2.
  61. Становление и расцвет советской кинематографии (1918 – 1930). Учебное пособие. М., 1992.
  62. Лебедев Н. Очерки истории кино СССР. Немое кино. М., 1965.
  63. Лебедев Н. Внимание: кинематограф! О кино и телевидении. Статьи, исследования, выступления. М., 1974.
  64. Левин Е.С. Художественный образ в киноискусстве. К., 1985.
  65. Лемешева Л.Г. Украинское кино: проблемы одного поколения. М., 1987.
  66. Маркулан Я. Киномелодрама. Фильм ужасов. Кино и буржуазная массовая культура. Л., 1978.
  67. Маматова Л.Х. Ветви могучей короны. М., 1987.
  68. Маматова. Л.Х. Многонациональное советское киноискусство. М., 1982.
  69. Маматова Л.Х. Модель киномиров 30-х годов //Искусство кино. – 1990. – № 11; 1991 – № 3.
  70. Мартыненко Ю. НТР и научный экран // Искусство кино. – 1981. - № 11.
  71. Мачерет А. О Поэтике киноискусства. М., 1981.
  72. Мачерет А. Художественность фильма. М., 1975.
  73. Миславський В. Н. Кино в Украине. 1896 – 1921. Факты. Фильмы. Имена. Харьков, 2005.
  74. Миславский В.Н. Альфред Федецкий – поет фотографії. Харьков, 2010
  75. Михалкович В. И. Андрей Тарковский. М., 1989.
  76. Мусієнко О. Новаторські течії у французькому кінематографі (друга половина ХХ століття). К., 2005.
  77. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст. Глобус-Прес, 2009.
  78. Мусієнко О., Мусієнко Н., В. Слободян В. Р. Світло далеких зірок. К., 1995.
  79. На экране Америка / Сб. статей под ред. И.Е. Кокарева. М., 1978
  80. Нариси з історії кіномистецтва України. / Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.., К., 2006.
  81. О Тарковском / Сост., авт.. предисл. М.А. Тарковская. – М., 1989.
  82. От структурализма к пост-структурализму. М., 2000.
  83. Очерки истории советского кино в трех томах / Под. ред.Ю.С. Калашникова, Н. А.
  84. Лебедева, Л.П. Погоживой, Р.Н. Юренева. М., 1956-1959.
  85. Плахов А. Всего 33. Звезды ировой кинорежиссуры Винница: Аквилон» и Киевская кинотелестудия 1+1, 2000.
  86. Поетичне кіно: заборонена школа. К., 2001.
  87. Пудовкин В.И. Соб. соч. в 3-х тт. М., 1974-1976.
  88. Рошаль Л.М. Дзига Вертов. М., 1982.
  89. Садуль Ж. История киноискусства. М., 1957.
  90. Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т. 4. М., 1982.
  91. Слободян В. Р. Актор і кіно. К., 1975.
  92. Слободян В.Р. Кіноактор і сучасність. К., 1987.
  93. Слободян М.І. Сучасна українська радянська кінопубліцистика. К., 1981.
  94. Соболев Р. Голливуд. 60-е годы. М., 1975.
  95. Соболев Р.П. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. М., 1961.
  96. Советское кино. 70-е годы. Основные тенденции развития. М., 1984. Сосновский И.
  97. Сценаристы советского художественного кино. Справочник. М., 1972.
  98. Тадао Сато. Кино Японии. М., 1988.
  99. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978.
  100. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978
  101. Тримбач С. Выжженая земля Олександра Довженко // Искусство кино. – 1996. - № 9.
  102. Тримбач С. Олександр Довженко. Загибель богів. К., 2007.
  103. Трояновкий В.А. Человек оттепели: явление первое //Киноведческие записки. – 1995. - № 26.
  104. Утилов В.А. Очерки истории мирового кино. М., 1991.
  105. Фомин В. Кинематограф “оттепели”. М., 1998.
  106. Фрадкин Л. Второе рождение. М., 1960.
  107. Фрейлих С. Беседы о советском кино. М., 1985.
  108. Фрейлих С. Золотое сечение экрана. М., 1976.
  109. Фуксевич Яцек Кино в Польше. Варшава, 1973.
  110. Ханжонков А.А. Первые годы русского кинематографа. М.-Л., 1937.
  111. Ханжонков А. Первый мультипликатор // Из истории кино. – 1968. - № 7.
  112. Ханютин Ю. Реальность фантастического мира. – М., 1977.
  113. Хесонский Х.Н. Страницы юности кино. Записки критика. М., 1965.
  114. Цвіркунов В.В. Проблеми стилю в кіномистецтві. К., 1988.
  115. Шкловский В.Б. За 60 лет. Статьи о кино. М., 1985.
  116. Шкловский В.Б. Эйзенштейн. М., 1978.
  117. Шупик О.Б. Мистецтво мультиплікації. К., 1982.
  118. Эйзенштейн С.М. Собр. соч. в 6-ти тт.- М., 1964-1971.
  119. Эрмлер Ф. Документы, статьи, воспоминания. М. –Л., 1974.
  120. Юренев Р. Краткая история советского кино. М., 1979.
  121. Юренев Р. Сергей Эйзенштейн. Замыслы. Фильмы. Метод. Часть первая.
  122. 1889-1929.– М., 1985, Часть вторая, 1930-1948. М., 1988.
  123. Юренев Р. Александр Довженко. М., 1959.
  124. Юренев Р. Советское киноискусство 30-х годов. Учебное пособие. М., 1977.
  125. Ямпольский М. Тупики психоаналитического структурализма // Искусство кино. – 1979. - № 5.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма
«Продюсерство аудіовізуального мистецтва та виробництва»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху.

Завданням вступного випробування є оцінка теоретичної та практичної фахових підготовок вступника, виявлення ним загальних знань про основні тенденції в сучасному кінопроцесі; наявність уявлення про історичні етапи в розвитку кіномистецтва, виявлення загального культурного рівня вступника, його вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки та права, визначення здатності застосування ним набутих знань, умінь і навичок:

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Відсутність базового об’єму знань, про сучасний кіно-телепроцес в світі і в Україні, зокрема з питань кіномистецтва, організації кінотелевиробництва, функціонування продюсерської системи, ролі в ній продюсера. Повне незнання проблем сучасної економіки права та захисту інтелектуальної власності. Допущення ряд суттєвих помилок.

Нечітке уявлення про стан сучасного кіномистецтва і кінотелевиробництва в світі і в Україні, приблизне уявлення про роботу кіно-телепродюсера, його ролі в кінопроцесі. Обмежені знання про розвиток сучасної економіки, про стан захисту прав інтелектуальної власності.

Загальна обізнаність з станом справ у світовій і національній кіно-телеіндустрії, тенденціями в розвитку, сучасного кіномистецтва. Знання форм методів і засобів просування фільму до глядача.

Впевнені знання про стан національної і світової кіноіндустрії проблем національної кінематографії та шляхів їх вирішення. Професійна обдарованість та загальний культурний рівень майбутніх продюсерів, вміння розв’язати складні ситуації пов’язані з організацією виробництва фільму. Знання сучасної економіки та права, організації кіно-телебізнесу та захисту інтелектуальної власності.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

  1. Задум, ідея і тема літературного сценарію. Конфлікт як основа дії. Вимоги до діалогу. Персонаж. Його роль і місце в сценарії.
  2. Особливості продюсування і менеджменту на телебаченні і в телевізійному виробництві.
  3. Методологія визначення витрат, пов’язаних із забезпеченням кінопроцесу зйомочною, звукозаписуючою технікою і автотранспортними засобами.
  4. Творчі аспекти продюсування. Взаємодія продюсера і авторів фільму.
  5. Взаємодія продюсера з інвесторами, спонсорами, фондами, інститутами фінансово-кредитної системи, з органами державного управління. Інвестиційний проект: зміст, витратна і доходна частини.
  6. Оцінка комерційного потенціалу фільму як інструмент прийняття управлінських рішень на стадії розробки кінопроекту.
  7. Структура сценарію. Історія як головний компонент якісного сценарію. Сюжет. Фабула. Сцена, кадр, епізод, акт, об’єкт зйомки.
  8. Художні і постановочні особливості продюсування кіно і теледокументалістики. Планування виробничо-економічних параметрів створення документальних фільмів.
  9. Методологія планування витрат з монтажно-тонувальних робіт.
  10. Робота продюсера з літературною основою майбутнього проекту. Витратні параметри сценарію, які визначають постановочну складність проекту.
  11. Особливості організації творчо-виробничого процесу і продюсування інформаційних програм і проектів на телебаченні.
  12. Ризики при виробництві аудіовізуальної продукції і системи їх страхування.
  13. Сучасний кінопроцес і тенденції розвитку продюсерського кінематографа в Україні. Роль і місце продюсера у сучасному кінопроцесі. Функціональні права та обов’язки продюсера фільму.
  14. Методи визначення часових параметрів створення фільмів. «Рамкові умови» реалізації проекту та їх вплив на терміни виробництва. Календарно-постановочний план: зміст, вихідні данні для його розробки.
  15. Особливості продюсування анімаційних фільмів. Основні етапи творчо-виробничого і технологічного процесів створення анімації. Визначення виробничо-економічних параметрів створення анімаційних фільмів.
  16. Нормативно-правова база кінематографії в Україні: Закон України «Про державну підтримку кінематографії України». Поняття національного фільму. Основні норми державної підтримки виробництва і розповсюдження національних фільмів.
  17. Конфлікт і його реалізація в сценарії. Методика оцінки сцени. Композиція. Ритм.
  18. Особливості організації творчо-виробничого процесу створення тематичних проектів на телебаченні.
  19. Собівартість аудіовізуальної продукції: визначення виробничої та повної собівартості: структура, класифікація витрат.
  20. Регулювання трудових відносин продюсера з працівниками зйомочних груп при відхиленні режимів праці від нормальних умов.
  21. Зарубіжний досвід організації кінобізнесу і підтримки національного кіновиробництва, прокату і демонстрування.
  22. Спецефекти і їх призначення у кінопроцесі. Методологія планування витрат, пов’язаних із створенням спецефектів і трюкових сцен.
  23. Методологія планування витрат, пов’язаних з придбанням об’єктів авторських і суміжних прав при створенні фільму. Взаємовідносини продюсера з автором сценарію і автором оригінальної музики.
  24. Особливості продюсування фільмів спільного виробництва із зарубіжними кінофірмами.
  25. Методологія планування витрат на оплату праці художньо-виробничого персоналу знімальної групи та виробничих робітників, що беруть участь у кінопроцесі
  26. Реформування виробничо-фінансової системи функціонування вітчизняної кінематографії в дев’яності роки минулого сторіччя. Сучасний стан кінобізнесу.
  27. Маркетингова стратегія і тактика продюсера при реалізації кіно – і телепроектів.
  28. 1.Методи аналізу творів літератури і мистецтва з точки зору продюсера.
  29. Економіко – математичні методи обґрунтування та прийняття рішень у продюсерській діяльності.
  30. Форми і системи оплати праці у кіновиробництві. Особливості оплати праці художньо-виробничого та художньо-виконавчого персоналу зйомочних груп.
  31. Сучасний стан аудіовізуальної сфери в Україні, її жанрове і тематичне наповнення.
  32. Принципи функціонування ринку аудіовізуальної продукції і системи їх реалізації.
  33. Методологія планування витрат на декораційно-технічне оформлення фільмів і забезпечення виробництва сценічно-постановочними засобами.
  34. Основні технологічні новації в кінематографії і на телебаченні в сучасних умовах. Застосування їх у виробництві фільмів, їх демонструванні.
  35. Креативні технології в діяльності продюсера.
  36. Методологія планування витрат, пов’язаних з проведенням кіноекспедицій.
  37. Творчо-постановочна концепція кіно – і телепроекту. Оптимальна тактика його підготовки і реалізації.
  38. Основні складові кінематографічного процесу: основи режисури, монтажу, кінодраматургії, кінооператорської , акторської майстерності. Художнє і звукове рішення фільму.
  39. Методологія планування витрат на підготовчих етапах створення фільму.
  40. Порядок укладання і виконання договорів при виробництві кіно і телепроектів за державної підтримки. Механізми державного регулювання.
  41. Фандрайзинг.
  42. Специфіка прокату національних фільмів в Україні. Особливості діяльності дистриб’юторських фірм на вітчизняному кіноринку.
  43. Принципи, методи і практичні основи здійснення підприємницької діяльності у сфері кінематографії і телебачення.
  44. Сучасні технології трансформації зображення.
  45. Фактори впливу на касовий успіх вітчизняного фільму в українському кінопрокаті.
  46. Комерційні витрати продюсера. Структура. Методи розрахунку.
  47. Визначення основних показників виробництва фільмів: обсяг, кількість об’єктів, сцен і кадрів, характер зйомок. Вихідні данні для їх розробки. Основні витратні фактори при виробництві фільму.
  48. Особливості регулювання оплати праці при залученні працівників за цивільно-правовим договорам в процесі створення фільму.
  49. Методологія планування витрат на виплату гонорарів та винагород за створення і використання об’єктів авторського права і суміжних прав.
  50. Медіаплан. Структура. Способи використання засобів масової комунікації для збільшення інформованості споживача аудіовізуальної продукції.
  51. Планування витрат, пов’язаних з виготовленням вихідних матеріалів при використанні цифрових технологій. Склад вихідних матеріалів.
  52. Планування витрат, пов’язаних з придбанням прав на використання раніше опублікованих творів літератури, музичних творів, текстів пісень, виплати авторських гонорарів за написання літературного сценарію за цими творами, винагороди за використання раніше створених музичних творів.
  53. Технічний сценарій.
  54. Директор фільму. Основні функціональні обов’язки.
  55. Фінансові показники економічної ефективності здійснення аудіовізуального проекту. Принципи бухгалтерського обліку.
  56. Технології нелінійного монтажу.
  57. Особливості організаційно-виробничого процесу створення документального і науково-просвітницького фільму.
  58. Методика розробки бізнес-плану аудіовізуального проекту. Його структура.
  59. Господарські механізми діяльності продюсерських компаній.
  60. Методи прийняття рішень продюсером для вибору стратегії реалізації кіно-телепроектів в умовах ризику.
  61. Особливості продюсування у створенні рекламної аудіовізуальної продукції.
  62. Методи планування витрат для забезпечення виробництва фільму матеріальними ресурсами.
  63. Гранти як важливий ресурс для продюсера. Структура кінотелепроекту для отримання гранту.
  64. Технологія інтерактивного телебачення.
  65. Структура і основні умови договорів між продюсером і режисером – постановником, оператором – постановником, художником – постановником.
  66. Основні вимоги з охорони праці при проведенні зйомок в павільйоні, натурі, інтер’єрах.
  67. Структура і основні умови договорів продюсера з інвестором.
  68. Сучасний стан кіномережі України. Проблеми розвитку.
  69. Джерела фінансування і оцінка результативності реклами кінопродукції.
  70. Комп’ютерні технології у кіно і телевиробництві.
  71. Страхування ризиків у діяльності продюсера.
  72. Технології 3D кінопоказу.
  73. Структура і склад пакету цифрової кінокопії.
  74. Соціальні і соціально- психологічні питання управління в діяльності продюсера. Повноваження і відповідальність.
  75. Телеформат і методи його просування.
  76. Клієнт- сервіс сучасного показу фільмів.
  77. Генеральний кошторис телепроекту.
  78. Договірні відносини між продюсером і дистриб’ютором.
  79. Методи проведення польових маркетингових досліджень.
  80. Операції лізингу.
  81. Система ризик – менеджменту у кінопідприємницьких проектах.
  82. Постановочний проект. Його склад.
  83. Підготовчі роботи з безпеки зйомок.
  84. Кінофестивалі та їх роль у просуванні фільму.
  85. Product placement як форма фінансування кіно – і телепроекту.
  86. Кіно і телеринки.
  87. Аналіз фінансових результатів кінопроекту.
  88. Трудовий договір. Цивільно-правовий договір. Основні відмінності.
  89. Постановочний проект. Його склад і позиції його захисту.
  90. Організація зйомок в складних, небезпечних умовах.
  91. Методологія розробки та обґрунтування кінотелепроекту.
  92. Порядок проведення пітчингу кінопроектів у Держкіно України.
  93. Краудфандинг і його застосування в аудіовізуальній сфері.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. «Основи продюсерства. Аудіовізуальна сфера», підручник для вузів. Під редакцією Г. П .Іванова , П. К. Огурчикова, В.І. Сидоренко, М. ЮНІТІ-ДАНА , 2003
  2. «Професія – продюсер кіно і телебачення», Сидоренко В.І., М. ЮНІТІ-ДАНА , 2010
  3. «Кіно як бізнес», Кокарев І. Є., Мінськ , 1991
  4. «Професія – директор фільму», Криштул Б. І., М. «Кіноцентр», 1990
  5. «Створення кіно й відеофільмів від А до Я», Розенталь А.М., Тріумф, 2003.
  6. «Майстерність продюсера кіно і телебачення» ,Огурчиков П.К., М.2008
  7. «Медіа економіка зарубіжних країн», Є. Вартанова, М. 2003
  8. «Про творчість художника в кінофільмі», Богданов М. А., М. ВГИК,1976
  9. «Створення кіно і відеофільмів як захопливий бізнес», А. Розенталь, М. 2000.
  10. «Аудіовізуальний бізнес. Договірне регулювання», Чуковська О.Є., М. 1999.
  11. Закони України: «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права», «Про рекламу».
  12. «Бізнес – пан: Технологія розробки та обґрунтування», Покропивний С.Ф., К. 2002.
  13. «Організація виробництва фільмів», Г.Н.Горюнова, М. 1983
  14. «Основи підприємницької діяльності в кінематографії», В.К. Кокошкін
  15. «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників кінематографії».

[НАВЕРХ]



 










   




Новини в офіційному телеграм каналі:
https://t.me/knutkt

Загальний чат
для питань:

https://t.me/knutktgroup
Чат гуртожитку:
https://t.me/knutkthostel

 


Генеральні партнери

Компанія «Інтеко-холдінг»






© 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Розробка сайту bo-co