КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
      ТЕАТРУ, КIНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
      іменi І. К. Карпенка-Карого

Офіційний сайт
eng   рус
Вступнику Факультет театрального мистецтва Інститут екранних мистецтв Новини Контакти



         Увага!
Інформація розміщена на сайті www.knutkt.kiev.ua не є офіційною інформацією Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого та є недостовірною. Офіційний сайт нашого університету знаходиться за адресою:
  www.knutkt.com.ua

Програми фахових випробувань спеціальності "Аудіовізуальне мистецтво та виробництво" 2018



Програми ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 021
«АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ТА ВИРОБНИЦТВО»

Освітньо-професійні програми:


«Режисура ігрового кіно»

"Режисура неігрового кіно"

"Режисура кіномонтажу"

"Режисура анімаційного фільму"

«Драматургія кіно і телебачення»

«Режисура телебачення»

«Майстерність диктора та ведучого програм телебачення»

«Звукорежисура»

«Кінооператорство»

«Кінознавство»

«Продюсерство з аудіовізуального мистецтва та виробництва»





Освітньо-професійна програма
«Режисура ігрового кіно
»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії режисури ігрового кіно. Він передбачає співбесіду з переліку питань: відповідь на три запитання з вищезазначеної дисципліни, опанованої протягом визначеного терміну навчання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Запитання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення:

вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури ігрового кіно;

нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника;

недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури ігрового кіно);

неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками;

посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого
відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь:

абітурієнт має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури ігрового кіно;

достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості);

при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури ігрового кіно; морально-вольові якості вступника – у відмінному стані;

має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Режисура, як мистецтво і професія.
  2. Принципові відмінності між кіно і телебаченням.
  3. Авторська відповідальність. (Проблеми режисерської влади та етики)
  4. Звукова палітра екранного твору.
  5. Роль оператора на різних етапах створення фільму.
  6. Творчість О.Довженка.
  7. "Монтаж атракціонів" Сергія Ейзенштейна.
  8. Слово в кінотворі.
  9. Сучасні види і жанри екранних мистецтв.
  10. Специфіка роботи режисера в кіно і на телебаченні.
  11. Режисер та продюсер, їх функціональні взаємовідносини.
  12. Технологічні і творчі етапи виробництва екранного твору.
  13. Режисер, як художник, керівник і вихователь.
  14. Творчо-виробничі стосунки кінодраматурга та режисера.
  15. Творчість І.Миколайчука
  16. Видатні українські режисери XX ст.
  17. Формула задуму екранного твору.
  18. Глибинна мізансцена.
  19. Знімальний період виробництва фільму.
  20. Шляхи образотворчого вирішення екранного твору.
  21. Феномен фільму "Пропала грамота".
  22. Творча діяльність С.Параджанова.
  23. Шляхи образотворчого вирішення екранного твору.
  24. Пост-продакшн, як кінцевий етап фільмовиробництва.
  25. Знімальна група та проблеми спільної творчості.
  26. Режисура, як соціальна психологія.
  27. "Ефект Кулешова".
  28. Етапи розвитку екранної мови.
  29. Жанри і стилі екранних творів.
  30. Феномен фільму "За двома зайцями".
  31. Літературна мова і мова екрану.
  32. Жанри ігрового кіно.
  33. Творча діяльність Л.Осики.
  34. Характер у кіно.
  35. Монтаж та його взаємовідносини з простором і часом.
  36. Робота режисера в підготовчому періоді.
  37. Одиниці монтажної структури фільму.(Кадр, монтажна фраза, епізод…)
  38. Творчо-виробничі стосунки кінодраматурга та режисера.
  39. Специфіка художнього образу в кіно.
  40. Режисерська експлікація екранного твору.
  41. Види і форми монтажу.
  42. Ситуація і колізія в кіно.
  43. Робота режисера над літературним сценарієм.
  44. Жанр кінокомедії.
  45. Технічні розробки локацій фільму.
  46. Актор у екранному творі.
  47. Творчість Ю.Іллєнка.
  48. Міра імпровізації під час знімального періоду.
  49. Основні етапи роботи режисера з композитором.
  50. Епоха поетичного кінематографу:кращі представники.
  51. Монтаж та його взаємовідносини з простором і часом.
  52. Крупний план та деталь, як засоби виразності екранного твору.
  53. Точка зору і ракурс.
  54. Композитор в кіно.
  55. Характери еволюції режисерської думки протягом виробництва фільму.
  56. Робота режисера з художником-постановником фільму.
  57. Акторська імпровізація.
  58. Актор, як центральна фігура ігрового фільму.
  59. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  60. Мізансцена і мізанкадр.
  61. Монтаж як головний принцип утворення кіновидовища та еволюція монтажу.
  62. Специфіка роботи актора в театрі і в кіно.
  63. Зображальне рішення фільму.
  64. Проблеми вибору актора на роль.
  65. Особливості екранізації літературної класики.
  66. Синопсис, трітмент, логлайн.
  67. Літературний сценарій та кіносценарій.
  68. Костюм у фільмі.
  69. Основні форми, види і типи кіномонтажу.
  70. Режисерський сценарій як творчий і матеріально-фінансовий документ.
  71. Роль титрів в екранному творі.
  72. Поетика Арістотеля.
  73. Контрапункт. Його роль в образному вирішенні екранного твору.
  74. Грим у фільмі.
  75. Звукорежисер у фільмі, його роль і функції.
  76. Режисерська розробка та розкадровка.
  77. Підготовчий період виробництва фільму.
  78. Характер і типаж.
  79. Деталь. ЇЇ функція в драматургії фільму.
  80. Звукова палітра екранного твору.
  81. Епізод як сюжетно завершена частина фільму.
  82. Перезапис фільму як остаточна редакція художньої структури фільму.
  83. "Позакадровий голос" в ігровому фільмі та міра його використання.
  84. Герой фільма – його характер та засоби розкриття.
  85. Види сюжета в кіно.
  86. Шуми як виражальний засіб кінотвору.
  87. Міра застосування документалістики в ігровому фільмі.
  88. Основні принципи монтажу звуку.
  89. Акторська імпровізація та її місце у творчості кіноактора.
  90. Послідовний та паралельний монтаж.
  91. Пластичний образ фільму.
  92. Межа реалізму і натуралізму в екранному творі.
  93. Шуми штучні і шуми природні.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Алов А.А., Наумов В.Н. "Статьи, свидетельства, высказывания", М., Искусство, 1989
  2. Бондарчук С.Ф. "Желание чуда", М., Искусство, 1981
  3. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  4. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.,Искусство, 1983
  5. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  6. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  7. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  8. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  9. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  10. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  11. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  12. Мачерет А.В. "Художественные течения в советском кино", М., Искусство.
  13. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  14. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  15. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  16. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  17. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997-98
  18. Тарковский А.А. "Лекции по режиссуре", "Искусство кино", № 10//1990
  19. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  20. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма
«Режисура неігрового кіно»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і що має на меті виявити знання з історії та теорії режисури неігрового кіно. Передбачає співбесіду – відповідь на три запитання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Запитання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури неігрового кіно;

нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості; недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури неігрового кіно); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури неігрового кіно; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:

абітурієнт має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури неігрового кіно; морально-вольові якості вступника у відмінному стані; має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Предмет «кінорежисура» і професія кінорежисер.
  2. Специфіка художнього образу в кіно.
  3. Що таке кінозображення. Чому і як людина сприймає кінозображення. Аналогове та цифрове зображення. Основні характеристики, спільне та відмінне.
  4. Зображальні засоби кінорежисури.
  5. Призначення стиснення цифрового зображення. Методи стиснення та їх вплив на подальше можливе використання цифрових матеріалів.
  6. Підготовчий період: мета та засоби реалізації
  7. Герой – його характер та засоби розкриття.
  8. Роль та місце пост-продакшн у сучасному кіновиробництві. Основні процеси етапу цифрового пост-продакшн.
  9. Роль деталі у фільмі.
  10. Співпраця режисера, звукорежисера, композитора – загальна звукова та музична експлікація фільму.
  11. Операторське втілення режисерського бачення.
  12. Режисерський сценарій як матеріально-фінансовий документ.
  13. Дія у фільмі як спосіб художньої організації екранного простору і часу.
  14. Елементи монтажного процесу та їх взаємодія.
  15. Режисерський сценарій фільму: мета та методологія розробки.
  16. Сцена та епізод як драматургічні складники фільму.
  17. Поняття: “кадр”, “фрейм”, “піксель”. Основні параметри цифрового зображення: частота кадрів, формат кадру, розрізнення.
  18. Знімальний період кіновиробництва: мета та організація процесу.
  19. Акторська імпровізація. Її місце у створенні художнього образу.
  20. Музика у фільмі та звукове рішення режисерської концепції.
  21. “Золотий перетин”: живопис та кінозображення. “Золотий перетин” з точки зору сприйняття людиною статичних та рухомих зображень.
  22. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  23. Пластичний образ у кіно.
  24. Монтажний кадр як основний елемент монтажного процесу. Інші структурні монтажні елементи.
  25. Літературний та режисерський сценарій – спільне та відмінне.
  26. Музика в кіно.
  27. Поняття про звуко-зоровий образ та контрапункт режисера.
  28. Проблеми умовності в кіно.
  29. Тонування, дубляж. Перезапис
  30. Поняття монтажної зйомки та її особливості.
  31. 1.Композиція фільму, її основні компоненти.
  32. 2. Рух і простір в кіномізансцені. Роль крупного плану.
  33. 3. Основні плівкові та цифрові кіноформати. Загальна характеристика.
  34. Композиція кадру. Вплив на глядацьке сприйняття візуального змісту у просторі-часі.
  35. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  36. Поняття “кольоровий простір”. Кольорові моделі представлення зображень. Основні види.
  37. Герой – його характер та засоби розкриття.
  38. Звукове вирішення фільму. Звукова партитура. Музичне та шумове оформлення фільму. Звукомонтаж.
  39. Типи монтажу за функцією. Причина зміни кадру як основа типізації монтажу.
  40. Класифікація неігрового фільму ( науково-дослідницький, учбовий, науково-популярний, документальний, фільм-портрет, видовий, музичний, рекламний). Тематика і жанрова розмаїтість.
  41. Поняття ритму. Ритм, метр, темп.
  42. Композиція кадру. Основні закони композиції.
  43. Пост-продакшн: аналіз та обробка матеріалів зйомок. Основні процеси.
  44. Ситуація, колізія та конфлікт в кіно.
  45. Типові засоби вирішення монтажної зйомки діалогу двох персонажів.
  46. Неігрове кіно як «дзеркало часу» та матриця формування суспільної свідомості.
  47. Основні монтажні засоби керування простором та часом.
  48. Монтажні особливості роботи з матеріалами зйомки з декількох камер.
  49. Візуальні ефекти, спецефекти та комп’ютерна графіка у кінематографі. Особливості застосування в неігровому кіно.
  50. Соціальна кінореклама – функціональність та дієвість у вирішенні проблем суспільства
  51. Монтажна зйомка. Основні елементи та засоби монтажної зйомки.
  52. Постановочний проект фільму.
  53. Режисер документаліст – продюсер власних кінопроектів. Основні засади просування малобюджетних фільмів.
  54. Особливості кадрування та композиційного вирішення кадру.
  55. Стандартні вимоги до оформлення літературного сценарію.
  56. Сучасні технології цифрової кінопроекції. Коротка характеристика.
  57. Чорновий та чистовий монтаж. Основні характеристикі процесів.
  58. Телевізійні формати, що стали органічним продовженням напрацьованих прийомів та естетики неігрового кіно.
  59. Процес створення фонограми фільму у кіновиробництві.
  60. Авторські і суміжні права. Юридичні норми договірних взаємовідносин у виробництві та розповсюдженні фільмів.
  61. Інтеграція комп’ютерних та кінематографічних технологій. Коли це стало можливим? Чому? Що відбувається зараз? Які перспективи?
  62. Основні засоби послідовного (оповідального) монтажу.
  63. Компоненти музикального відео. Їх взаємозв’язок.
  64. Основні етапи та процеси цифрового монтажу.
  65. Мізанкадр як елемент цілісного кінематографічного образу.
  66. Сучасні носії даних та системи зберігання даних, що їх використовують в кінематографі.
  67. Схема сучасного цифрового пост-продакшн у порівнянні з традиційним плівковим кіновиробництвом.
  68. Сценарій - основа фільму. Ігровий та неігровий фільм - загальне і відмінність у засобах вираження технічних шляхів реалізації. Сценарний задум.
  69. Музикальне відео як один з видів кінопродукції.
  70. Крупність планів та її монтажне використання.
  71. Мізансцена і засоби просторової виразності в кіно.
  72. Поняття широкоекранного, широкоформатного кіно та анаморфотного кіноформату.
  73. Коротка характеристика еволюції технологічного розвитку кінематографа. Основні важелі розвитку.
  74. Поняття: “стандарт”, “формат кіноданих”; “контейнер зберігання”, “кодек”.
  75. Особливості та види монтажу звуку. Синхрон, відзеркалення (“отраженка”), накладення звуку (роздільний монтаж).
  76. Принципи нелінійного монтажу.
  77. Пластичний образ у кіно.
  78. Загальні принципи монтажної зйомки та монтажу музикального відео.
  79. Монтажна зйомка: точка зору и ракурс.
  80. Резервне копіювання даних у кіновиробництві. Засоби реалізації.
  81. Основні завдання корекції кольору кіноматеріалів у пост-продакшн.
  82. Що таке “колір” та його основні параметри.
  83. Стандартне розрізнення відеозображення, високе розрізнення та розрізнення цифрового кінозображення.
  84. Основні монтажні правила та мотиви їх порушення.
  85. Аналого-цифрове перетворення: основні характеристики процесу.
  86. Монтаж та його історична еволюція.
  87. Цифрова реставрація кіноматеріалів: завдання та засоби реалізації.
  88. Режисерська розробка кіносценарію.
  89. Основні види монтажних переходів та їх використання.
  90. Музикальний фільм, мюзикл, музикальна комедія. Характерні особливості.
  91. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  92. Характеристика та основні різновиди системи кінотехнологій IMAX.
  93. Можливості та практика використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сучасному кіновиробництві.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Алов А.А., Наумов В.Н. "Статьи, свидетельства, высказывания", М., Искусство, 1989
  2. Бондарчук С.Ф. "Желание чуда", М., Искусство, 1981
  3. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  4. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.,Искусство, 1983
  5. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  6. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  7. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  8. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  9. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  10. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  11. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  12. Мачерет А.В. "Художественные течения в советском кино", М., Искусство.
  13. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  14. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  15. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  16. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  17. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997-98
  18. Тарковский А.А. "Лекции по режиссуре", "Искусство кино", №10//1990
  19. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  20. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990





Освітньо-професійна програма
«Режисура кіномонтажу»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії режисури неігрового кіно. Передбачає співбесіду – відповідь на три запитання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, студент повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії кінорежисури монтажу; нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості ; недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії кінорежисури монтажу); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії кінорежисури монтажу; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь:вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії кінорежисури монтажу; морально-вольові якості у відмінному стані; вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Предмет «кінорежисура» і професія кінорежисер.
  2. Специфіка художнього образу в кіно.
  3. Що таке кінозображення. Чому і як людина сприймає кінозображення. Аналогове та цифрове зображення. Основні характеристики, спільне та відмінне.
  4. Зображальні засоби кінорежисури.
  5. Призначення стиснення цифрового зображення. Методи стиснення та їх вплив на подальше можливе використання цифрових матеріалів.
  6. Підготовчий період: мета та засоби реалізації
  7. Герой – його характер та засоби розкриття.
  8. Роль та місце пост-продакшн у сучасному кіновиробництві. Основні процеси етапу цифрового пост-продакшн.
  9. Роль деталі у фільмі.
  10. Співпраця режисера, звукорежисера, композитора – загальна звукова та музична експлікація фільму.
  11. Операторське втілення режисерського бачення.
  12. Режисерський сценарій як матеріально-фінансовий документ.
  13. Дія у фільмі як спосіб художньої організації екранного простору і часу.
  14. Елементи монтажного процесу та їх взаємодія.
  15. Режисерський сценарій фільму: мета та методологія розробки.
  16. Сцена та епізод як драматургічні складники фільму.
  17. Поняття: “кадр”, “фрейм”, “піксель”. Основні параметри цифрового зображення: частота кадрів, формат кадру, розрізнення.
  18. Знімальний період кіновиробництва: мета та організація процесу.
  19. Акторська імпровізація. Її місце у створенні художнього образу.
  20. Музика у фільмі та звукове рішення режисерської концепції.
  21. “Золотий перетин”: живопис та кінозображення. “Золотий перетин” з точки зору сприйняття людиною статичних та рухомих зображень.
  22. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  23. Пластичний образ у кіно.
  24. Монтажний кадр як основний елемент монтажного процесу. Інші структурні монтажні елементи.
    Літературний та режисерський сценарій – спільне та відмінне.
  25. Музика в кіно.
  26. Поняття про звуко-зоровий образ та контрапункт режисера
  27. 1. Проблеми умовності в кіно.
  28. 2. Тонування, дубляж. Перезапис
  29. 3. Поняття монтажної зйомки та її особливості.
  30. Композиція фільму, її основні компоненти.
  31. Рух і простір в кіномізансцені. Роль крупного плану.
  32. Основні плівкові та цифрові кіноформати. Загальна характеристика.
  33. Композиція кадру. Вплив на глядацьке сприйняття візуального змісту у просторі-часі.
  34. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  35. Поняття “кольоровий простір”. Кольорові моделі представлення зображень. Основні види.
  36. Герой – його характер та засоби розкриття.
  37. Звукове вирішення фільму. Звукова партитура. Музичне та шумове оформлення фільму. Звукомонтаж.
  38. Типи монтажу за функцією. Причина зміни кадру як основа типізації монтажу.
  39. Класифікація неігрового фільму ( науково-дослідницький, учбовий, науково-популярний, документальний, фільм-портрет, видовий, музичний, рекламний). Тематика і жанрова розмаїтість.
  40. Поняття ритму. Ритм, метр, темп.
  41. Композиція кадру. Основні закони композиції.
  42. Пост-продакшн: аналіз та обробка матеріалів зйомок. Основні процеси.
  43. Ситуація, колізія та конфлікт в кіно.
  44. Типові засоби вирішення монтажної зйомки діалогу двох персонажів.
  45. Неігрове кіно як «дзеркало часу» та матриця формування суспільної свідомості.
  46. Основні монтажні засоби керування простором та часом.
  47. Монтажні особливості роботи з матеріалами зйомки з декількох камер.
  48. Візуальні ефекти, спецефекти та комп’ютерна графіка у кінематографі. Особливості застосування в неігровому кіно.
  49. Соціальна кінореклама – функціональність та дієвість у вирішенні проблем суспільства
  50. Монтажна зйомка. Основні елементи та засоби монтажної зйомки.
  51. Постановочний проект фільму.
  52. Режисер документаліст – продюсер власних кінопроектів. Основні засади просування малобюджетних фільмів.
  53. Особливості кадрування та композиційного вирішення кадру.
  54. Стандартні вимоги до оформлення літературного сценарію.
  55. Сучасні технології цифрової кінопроекції. Коротка характеристика.
  56. Чорновий та чистовий монтаж. Основні характеристикі процесів.
  57. Телевізійні формати, що стали органічним продовженням напрацьованих прийомів та естетики неігрового кіно.
  58. Процес створення фонограми фільму у кіновиробництві.
  59. Авторські і суміжні права. Юридичні норми договірних взаємовідносин у виробництві та розповсюдженні фільмів
  60. Інтеграція комп’ютерних та кінематографічних технологій. Коли це стало можливим? Чому? Що відбувається зараз? Які перспективи?
  61. Основні засоби послідовного (оповідального) монтажу.
  62. Компоненти музикального відео. Їх взаємозв’язок.
  63. Основні етапи та процеси цифрового монтажу.
  64. Мізанкадр як елемент цілісного кінематографічного образу.
  65. Сучасні носії даних та системи зберігання даних, що їх використовують в кінематографі.
  66. Схема сучасного цифрового пост-продакшн у порівнянні з традиційним плівковим кіновиробництвом.
  67. Сценарій - основа фільму. Ігровий та неігровий фільм - загальне і відмінність у засобах вираження технічних шляхів реалізації. Сценарний задум.
  68. Музикальне відео як один з видів кінопродукції.
  69. Крупність планів та її монтажне використання.
  70. Мізансцена і засоби просторової виразності в кіно.
  71. Поняття широкоекранного, широкоформатного кіно та анаморфотного кіноформату.
  72. Коротка характеристика еволюції технологічного розвитку кінематографа. Основні важелі розвитку.
  73. Поняття: “стандарт”, “формат кіноданих”; “контейнер зберігання”, “кодек”.
  74. Особливості та види монтажу звуку. Синхрон, відзеркалення (“отраженка”), накладення звуку (роздільний монтаж).
  75. Принципи нелінійного монтажу.
  76. Пластичний образ у кіно.
  77. Загальні принципи монтажної зйомки та монтажу музикального відео.
  78. Монтажна зйомка: точка зору и ракурс.
  79. Резервне копіювання даних у кіновиробництві. Засоби реалізації.
  80. Основні завдання корекції кольору кіноматеріалів у пост-продакшн.
  81. Що таке “колір” та його основні параметри.
  82. Стандартне розрізнення відеозображення, високе розрізнення та розрізнення цифрового кінозображення.
  83. Основні монтажні правила та мотиви їх порушення.
  84. Аналого-цифрове перетворення: основні характеристики процесу.
  85. Монтаж та його історична еволюція.
  86. Цифрова реставрація кіноматеріалів: завдання та засоби реалізації.
  87. Режисерська розробка кіносценарію.
  88. Основні види монтажних переходів та їх використання.
  89. Музикальний фільм, мюзикл, музикальна комедія. Характерні особливості.
  90. Взаємовідносини кіно і літератури. Слово в кіно.
  91. Характеристика та основні різновиди системи кінотехнологій IMAX.
  92. Можливості та практика використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сучасному кіновиробництві.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  2. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  3. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  4. Л.В.Кулешов. Уроки кинорежиссуры, М., изд.ВГИК, 1999
  5. Л.Кулешов. Азбука кинорежиссуры, М., изд. «Искусство», 1969
  6. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  7. Пудовкин В.И. Собр.соч, в 3 т., М., Искусство, 1975
  8. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  9. Соколов А.Г. Монтаж: телевидение, кино, видео. Учебник, в 4-х частях – М.: Изд-во А.Г. Дворников, 2000 – 2007.
  10. Тарковский А.А. "Лекции по режиссуре", "Искусство кино", №10//1990
  11. Katz, Steven D. Film Directing Shot by Shot. Michael Wise Production, 1991
  12. James J. Digital Intermediates for Film and Video. – Focal Press, 2005.
  13. Рабигер М. Монтаж. Учебное пособие. – М.: Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 1999.
  14. Proferes, Nicholas T. Film directing fundamentals : see your film before shooting - 2nd ed., Focal Press / Elsevier, Inc., 2005
  15. Daniel Arijon. Grammar Of The Film Language. – Silman-James Press, 1991
  16. Steve Hullfish. The art and technique of digital color correction, Focal Press / Elsevier, Inc., 2008
  17. Rosenthal, Alan, Writing, directing, and producing documentary ¤lms and videos - 3nd ed., Southern Illinois University Press., 2002
  18. Goodwin, Andrew. Dancing in the Distraction Factory – Music Television and Popular Culture. Minnesota: University of Minnesota Press, 1992.
  19. Goodwin, Andrew, Simon FRITH and Lawrence GROSSBERG. Sound & Vision – The Music Video Reader. London - New York: Routledge, 2000.
  20. Carol Vemallls, The kindest cur - functions and meanings of music video editing, University of Oregon Libriries, 2011



Освітньо-професійна програма
«Режисура анімаційного фільму»

[НАВЕРХ]

Вступне творче випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії режисури анімаційного фільму. Передбачає співбесіду – відповідь на три питання.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, студент повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури і мистецтва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнику, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: встуник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії режисури анімаційного фільму; нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості; недостатньо професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії режисури анімаційного фільму); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних та сценічних режисерських робіт, створених протягом навчання

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії режисури анімаційного фільму; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні екранних творів, відзнятих протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок

Виставляється вступнку, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії режисури анімаційного фільму; морально-вольові якості у відмінному стані; вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні твори, що брали участь у студентських та інших кінофестивалях.


КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Що таке анімаційний фільм?
  2. Визначні зарубіжні анімаційні фільми.
  3. Де, коли виник кінематограф. Основні історичні етапи становлення нового мистецтва.
  4. Визначні українські анімаційні фільми.
  5. Визначні анімаційні фільми радянської доби.
  6. Першопрохідці кінематографа.
  7. Режисери та художники світової та вітчизняної анімації.
  8. Різниця між авторською та комерційною анімацією.
  9. Кінематограф і споріднені мистецтва.
  10. Ставлення до скульптури, архітектури, фотографії.
  11. Гумор та сатира у світовій та вітчизняній графіці.
  12. Кінематограф і література.
  13. Ставлення до бардівської пісні.
  14. Уолт Дісней та його фільми.
  15. Кінематограф і образотворче мистецтво.
  16. Режисери українського анімаційного кіно.
  17. Ставлення до коміксів.
  18. Сучасні форми екранних мистецтв.
  19. Мальована і об’ємна анімація.
  20. Визначні українські художники.
  21. Коли і де відбувся перший кінопоказ.
  22. Анімація та образотворче мистецтво.
  23. Фантазія автора в анімаційному фільмі.
  24. Сучасний український кінематограф.
  25. Що таке ідея та тема твору?
  26. Шляхи розвитку анімації.
  27. Сучасні форми екранних мистецтв.
  28. Зародження кінематографа.
  29. Багатогранність професії режисера анімаційного кіно.
  30. Природа екранного видовища.
  31. Сценарій – літературна основа майбутнього фільму.
  32. Екранізація літературного твору.
  33. Що таке ідея та тема.
  34. Умовність анімації.
  35. Улюблені анімаційні фільми.
  36. Що таке жанр та стиль
  37. Режисер і художник в анімаційному фільмі.
  38. Художній образ у кіно.
  39. Що таке фабула та сюжет.
  40. Роль кінодраматурга у створенні фільму.
  41. Основні принципи композиції фільму (експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка).
  42. Інформаційна та естетична функції кінематографа.
  43. Основні принципи композиції фільму (експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка).
  44. Українська школа анімації.
  45. Звук у кіно.
  46. Олександр Довженко – кінорежисер, письменник, кінопубліцист.
  47. Режисер Ю. Норштейн і його фільми.
  48. Художник у кіно.
  49. Ваш улюблений режисер-аніматор. Аналіз фільму.
  50. Класична українська література. Улюблений твір.
  51. Як вирозумієте термін "мізансцена"?
  52. Класична зарубіжна література. Улюблений твір.
  53. Сучасна українська література. Улюблений твір.
  54. Українська школа анімаційного кіно.
  55. Сучасна зарубіжна література. Улюблений твір.
  56. Живопис класичний та сучасний. Улюблений твір.
  57. Сергій Ейзенштейн – видатний кінорежисер та теоретик кіно.
  58. Ваш улюблений художник. Аналіз картини.
  59. Режисери анімаційного кіно: А.Хржановський, М.Котьоночкін, Е.Назаров, О.Татарський.
  60. Поетичне кіно України.
  61. Ваш улюблений композитор. Аналіз твору.
  62. Жанрові різновиди анімаційного кіно.
  63. Монтаж та його роль у кіно.
  64. Літературний сценарій фільму.
  65. Етапні ігрові та анімаційні фільми в історії кінематографа.
  66. Актор в анімаційному фільмі.
  67. Видатні постаті режисерів в історії вітчизняного та світового кіно (ігрового та анімаційного).
  68. Де, коли виник кінематограф. Основні історичні етапи становлення нового мистецтва.
  69. Характер героя. Засоби донесення характеру героя до глядача.
  70. Першопрохідці кінематографа.
  71. Кінематограф і споріднені мистецтва.
  72. Фільми про мистецтво.
  73. Кінематограф і література.
  74. Кінематограф і образотворче мистецтво.
  75. Комп’ютерні технології, їхній вплив на сучасне кіномистецтво.
  76. Кінематограф і образотворче мистецтво.
  77. Розшифруйте термін "Віртуальна реальність".
  78. У чому полягає синтетичність кіно як мистецтва.
  79. Фільми для дітей та юнацтва.
  80. Музика в кіно, музичні фільми.
  81. Перелічити значні світові кінофестивалі.
  82. Етапні ігрові та анімаційні фільми українського кіно.
  83. Фотографія і кінокадр – в чому спільність і в чому різниця.
  84. Визначні фільми та кіномитці радянської доби.
  85. Першопрохідці кінематографа.
  86. Кінематограф і театр.
  87. Кінематограф і музика.
  88. Музика в анімаційному фільмі.
  89. Сучасні форми екранних мистецтв.
  90. Видатні актори українського кіно.
  91. Київська студія анімаційних фільмів.
  92. Кінорежисер В. Пудовкін.
  93. Виховна функція кінематографа.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бондарчук С.Ф. "Желание чуда", М., Искусство, 1981
  2. Вертов Дзига "Статьи. Дневники. Замыслы", М., Искусство, 1966
  3. Горпенко В.Г. "Пластика фільму", К., Мистецтво, 1984
  4. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  5. Ілляшенко В.В. "Книга режисури", К. "ВІК", 2002
  6. Кісін В.Б. "Із творчої спадщини", К., "КМ Academia", 1999
  7. Корнієнко І.С. "Про кіномистецтво", К. Мистецтво 1985
  8. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л. Искусство, 1986.
  9. Кулешов Л.В. "Искусство кино", Собр.соч, в Зт., М.Искусство, 1987
  10. Митта А.Н. "Кино между раем и адом", М., "Подкова", 2000
  11. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  12. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство
  13. Скуратівський В. "Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя", К., Мистецтво, 1997
  14. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т., М., Искусство 1964
  15. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. М., Искусство, 1990.

СПЕЦІАЛЬНА ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Асенин С. "Волшебники экрана", М., 1974
  2. Асенин С. "Фантастический киномир Карела Земана", М., 1979
  3. Асенин С. "Иржи Трнка – тайна кинокуклы", М., 1982
  4. Арнольди З. "Жизнь и сказка Уолта Диснея", Л., 1968
  5. Бабиченко Д. "Искусство мультипликации", М., 1964
  6. Бартон К. "Как снимают мультфильмы", М., 1971
  7. Беляев Я. "Специальные виды мультипликационных съемок", М., 1967
  8. Гамбург Е. "Тайны рисованного мира", М., 1966
  9. Гамбург Е., Пекарь В. "Художники ожившего рисунка", М., 1984
  10. Гинзбург С. "Рисованый и кукольный фильм", М., 1957
  11. Бартон К. "Как снимают мультфильмы" М., 1971
  12. Иванов-Вано И. "Рисованый фильм", М., 1950
  13. Иванов-Вано И. "Кадр за кадром", М., 1980
  14. Крижанівський Б. "Мальоване кіно України", К., 1968
  15. Крижанівський Б. "Мистецтво мультиплікації", К., 1981
  16. Мультипанорама: зб. сценаріїв українських мультиплікаційних фільмів (Упоряд. Крижанівський Б.), К., 1979
  17. Каранович А. "Мои друзья – куклы", М., 1971.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма
«Драматургія кіно і телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне творче випробування проводиться з метою виявлення найкращих серед вступників, які мають розвинене образне, літературне, екранне, критичне мислення, зрілу громадянську позицію поряд з умінням розвивати спостережливість як за власною творчістю, так і за новітніми фільмотворчими тенденціями, теоретичним їх осмисленням, умінням запроваджувати здобуті теоретичні знання у власній кіносценарній практиці.

Важливе значення має наявність у вступника досвіду екранізації власних сценаріїв, співпраці з кіно і телебаченням, публікацій та виступів у мас-медіа, участі у кіносценарних конкурсах тощо.

Програма вступного випробування передбачає широке коло питань з драматургії, має виявити серед вступників найкращих, які, вступивши до магістратури, зможуть розвинути власний потенціал для аналізу аспектів специфіки майбутньої професії у контексті зображальної природи кінематографа, та представити своє дослідження у вигляді теоретичної праці.

Вступне випробування з фаху

Рівень знань та практичних навичок абітурієнтів оцінюється приймальною комісією за результатами фахового випробування. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури та мистецтва. Відповідаючи, студент повинен дати усну розгорнуту відповідь та підкріпити теоретичні положення певними прикладами. Питання зорієнтовані на виявлення знань, умінь та навичок щодо особливостей та принципів діяльності у галузі культури і мистецтва.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Виставляється вступнку, у відповіді якого відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії кінодраматургії нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості.


Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії кінодраматургії); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками.

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії кінодраматургії; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка (відсутність відчуття страху, розгубленості).

Виставляється вступнику, відповідь якого відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії кінодраматургії;

морально-вольові якості вступника у відмінному стані.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Драматургія, як мистецтво і професія.
  2. Принципові відмінності між кіно і телебаченням.
  3. Історичні витоки драматургії.
  4. Взаємозв'язок фабули і характеру у сценарії. Умова виникнення драматичного напруження.
  5. Дія основа сюжету. Дія і контрдія. Наскрізна дія. Дія та подія. Структура подієвості.
  6. Інтрига. Способи розгортання дії.
  7. Форми сценарного запису. Формат і особливості сучасного сценарію.
  8. Слово в кінотворі. Функції слова: закадровий текст, ремарка, надпис.
  9. 3. Стилістика діалогу: лексика, діалектні, жаргонні слова та вирази.
  10. Специфіка роботи над матеріалом.
  11. Задум. Джерела задуму та його критична оцінка. Дисципліна праці сценариста. Щоденник спостережень. Записник. Диктофон.
  12. Заявка, експлікація як способи викладу задуму.
  13. Екранний образ. Природа і структура екранного образу та образотворчого процесу у сценарії.
  14. Характер і стиль закадрового тексту. Лаконізм, інформаційна наповненість ремарок.
  15. Творчість І. Миколайчука, як кінодраматурга.
  16. Ідентифікація героя. Способи її досягнення.
  17. Перипетія та катарсис у драматургії.
  18. Образ простору місця дії у сценарії. Натура, павільйон, інтер’єр.
  19. Конфлікт, як генератор дії. Центральний та другорядні конфлікти. Взаємозв'язок мотивації й конфлікту.
  20. Шляхи образотворчого вирішення сценарного твору.
  21. Діалог. Специфічні особливості діалогу. Слово дія. Підтекст. Фільми, де домінує діалог. Темп та ритм мовлення.
  22. Персонажі у сценарії. Їхні функції.
  23. Головний герой.
  24. Антагоніст.
  25. Характер головного героя у сценарії. Способи розвитку.
  26. Мотивація. Мотивація головного героя та інших персонажів.
  27. Відмінності сценаріїв німого та звукового кіно.
  28. Динаміка й різноманітність характерів у кіно. Типологія характерів у драматургії.
  29. Стилі екранних творів.
  30. Літературна мова і мова у сценарії.
  31. Композиція сценарію.
  32. Жанри у драматургії. Особливості, схожості, відмінності.
  33. Фабула і сюжет сценарію.
  34. Структура композиції повнометражного сценарію. Параметри літературного сценарію повнометражного фільму.
  35. Особливості композиції короткометражного сценарію.
  36. Екранний час та хронометраж. Різноманіття сценарних форм: від етюду й кіноновели до сценарію повнометражного фільму та серіалу.
  37. Драматична ситуація і колізія у сценарії.
  38. Поворот сюжету. Для чого він існує? Скільки їх має бути в повнометражному фільмі?
  39. Драматургічні особливості анімаційного фільму.
  40. Екранізація. Особливості. Сценарні проблеми.
  41. Сценарій історичного фільму. Особливості. Достеменність персонажів.
  42. Драматургічні особливості фільму М. Формана «Політ над гніздом зозулі».
  43. Сцена, епізод у сценарії.
  44. Лінії. Паралельна дія.
  45. Прогнозування глядачевого сприйняття. Необхідні й достатні складові художнього та комерційного успіху.
  46. Аналіз сценарію. Ідейно-тематичний аналіз драматургічного матеріалу.
  47. Кіноповість і кіносеріал. Особливість роботи над сценарієм.
  48. Тема у сценарії.
  49. Сюжет, як один з основних компонентів драматургії фільму. Складові елементи сюжету.
  50. Вплив кіно на світову культуру.
  51. Засоби індивідуалізації в кіносценарії.
  52. Атмосфера та деталь, як засоби виразності сценарію.
  53. Різновиди сюжету в кіно. Особливості.
  54. Вплив Аристотеля на сучасну драматургію.
  55. Герой (персонаж), як драматургічна категорія. Створення героя завдяки ідентифікації. Персонаж і автор.
  56. Характер як сукупність особливих рис темпераменту, вад і цнот. Вчинок. Характер, що провокує конфлікт, рухає сюжет.
  57. Ритм, як елемент композиції у сценарії. Ритм і темпоритм.
  58. Характер і художній образ. Сторони характеру: зовнішність, внутрішній світ, походження. Типи (стереотипи), персонажі.
  59. Дія і подія в драматургічній структурі фільму.
  60. Драматургічні особливості фільмів напрямку поетичного кіно.
  61. Концепція твору як індикатор художньої цілісності. Конфлікт.
  62. Портрет, як драматургічний жанр. Характер і портрет.
  63. Драматургічні особливості фільму О. Саніна «Мамай».
  64. Драматургічний сенс комунікацій. Діалог і монолог, як феномени драматургії. Органічність
  65. Жанр як рівень умовності спілкування з глядачем. Роди. Види і жанри в драматургії, стиль.
  66. Синопсис, трітмент, логлайн.
  67. Літературний сценарій та кіносценарій.
  68. Кінороман. Адаптація кінопрози.
  69. Драматургічні особливості комедійного сценарію.
  70. Трьохактна структура в сценарії.
  71. Класичні жанри: трагедія, комедія, драма. Природа та витоки жанрів.
  72. Драматична ситуація. Її необхідність.
  73. Контрапункт. Його роль в образному вирішенні сценарію.
  74. Етика та естетика в сучасній драматургії. Вплив часу.
  75. Атмосфера як стиль. Приклади.
  76. Вплив сюжету на зростання головного героя. Зміни характеру.
  77. Поворот як невід’ємна частина драматургії сценарію.
  78. Театр і кіно, взаємовплив.
  79. Загальна характеристика композиції та її елементи у сценарії.
  80. Деталь. Природа, функції, значення кінематографічної деталі. Вплив на сюжет.
  81. Функції героїв у сценарії фільму.
  82. Зміст і форма у сценарії. Діалектика взаємин. Відповідність вибраної форми до внутрішньої ідеї. Типологія драматичної ситуації.
  83. Взаємодія головного і другорядного героїв в сценарії. Функціональне навантаження.
  84. Вплив кінематографа на літературу.
  85. Різниця між кульмінацією та розв’язкою.
  86. Поворотні події в сценарії. Їхня кількість та необхідність.
  87. Матеріал. Тема. Проблема. Ідея. Задум.
  88. Характер антагоніста.
  89. Конструкція характеру будь-яких героїв у сценарії.
  90. Внутрішнє наповнення художнього твору. Вплив на глядача, читача.
  91. Життєва правда в сценарії. Чи варто на це звертати увагу?
  92. Межа між реалізмом і натуралізмом у сценарії.
  93. Естетика в сучасній драматургії.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Абуладзе Т. Покаяние. От замысла к фильму. ‑ М.: ВТПО "Киноцентр", 1988.*
  2. Алов А.А., Наумов В.Н. Статьи, свидетельства, высказывания" ‑ М., Искусство, 1989.*
  3. Афоризми та сентенції Юрія Ілленка Криниця для спраглих/ Авт. ідеї, укладач та літ. ред. І. Фаріон. Співтворці укладання Л. Іллєнко, П. Іллєнко, А. Іллєнко. ‑ Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 160 с.
  4. Андронникова М.И. От прототипа к образу. К проблеме портрета в литературе и в кино. М.:Наука, 1974.‑ 200 с.
  5. Антониони об Антониони. – М.: Радуга, 1986. – 399 с.
  6. Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. ‑ М.: Наука, 1967.
  7. Аникст А. Теория драмы на Западе в первой половине ХІХ века. Эпоха романтизма. ‑ М.Наука, 1980.
  8. Аникст. А. Трагедия Шекспира "Гамлет". Лит. коммент.: М.: Просвещение, 1986. ‑ 124 с.
  9. Аристотель. Поэтика / Соч. В 4-х т. / Т. 4. – М.: Мысль, 1983.- С. 645-680.
  10. Базен А. Что такое кино? / Базен А. ‑ М.: Искусство, 1972.
  11. Безклубенко С. Д. Кіномистецтво та політика. Історико-теоретичний нарис. – К.: Наукова думка, 1991-1995. – 431 с.
  12. Бергман Ингмар. Картины. – Москва – Таллин, 1997. – 438 с.
  13. Бергман Ингмар Приношение к 70-летию. – М.: СК СССР, ВТПО "Киноцентр", 1991. – 160 с.
  14. Білецький О.І. Теорія драми в історичному розвиттку. ‑ К., 1950.
  15. Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії / Упор.: М.Є. Миколайчук. – К,: Мистецтво, 1991. – 399 с.
  16. Бондарчук С.Ф. Желание чуда ‑ М.: Молодая гвардия, 1984. – 223 с.
  17. Большак Л. Науково-популярний кінематограф. Учбовий посібник. 1 ч. / Большак Л. В. ‑ К.: КДІТМ. – 1995.
  18. Брюховецька Л.І. Кіносвіт Юрія Ілленка ‑ К.: Вид-во "Задруга"; 2006. – 288 с.
  19. Брюховецька Л.І. Кіно часів своєї юності. Зб. статей. – К.: В-во "Задруга", 2008. – 176 с.
  20. Брюховецька Л.І. Приховані фільми: Укр. кіно 1990-х / Брюховецька Л ‑ [Б-ка журн."КіноТеатр"] – К.: АртЕк; 2003. – 384 с.
  21. Брюховецька Л.І. Леонід Осика. ‑ К.: Вид. Дім Академія, 1999. ‑ 220 с.
  22. Вартанов А. Научное кино об искусстве / Вартанов Ан. // Кино и наука: Науч.-попул. кино. Вып 4. ‑ М.: Искусство, 1994.
  23. Вайсфельд И.В. Композиция в киноискусстве. Ч.1. ‑ М.: ВГИК, 1974. – 84 с.
  24. Вайсфельд И.В. Мастерство кинодраматурга. – М.: Советский писатель, 1961. ‑ 304 с.
  25. Вайсфельд И.В. Сюжет и действительность. М.: ВГИК, 1965. – 24 с.
  26. Вайсфельд И.В. У истоков теории сценария. М.: ВГИК, 1965. - 21 с.
  27. Вейцман Е. Очерки философии кино / Вейцман Е. ‑ М.: Искусство, 1978. ‑ 232 с.
  28. Вендерс о Вендерсе. Сб. Пер. з нем. англ. фр.‑ М.: 1991.*
  29. Вертов Дзига Статьи. Дневники. Замыслы, М., Искусство, 1966. ‑320с.
  30. Висконти Лукино Статьи. Свидетельства. Высказывания. М.Искусство, 1986.‑ 302 с.
  31. Висконти о Висконти. / Пер с итал.– М.:Радуга, 1990. - 445 с.
  32. Волькенштейн В.М. Драматургия М.: Советский писатель, 1960. ‑ 338 с.
  33. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник. – К.:Либідь, 2005. – 488 с.
  34. Герасимов С. Собрание сочинений в 3 т., М.: Искусство, 1983.
  35. Горбов А.С. Режисура видовищно-театралізованих заходів. Посібник. – Фастів.: "Поліфаст", 2004. – 264 с.
  36. Горпенко В.Г. Пластика фільму: Кінообраз і пластичні засоби виразності / Горпенко В.Г. ‑ К.: Мистецтво, 1984. ‑ 99 с.
  37. Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму: Режисерські засоби і способи формування структури екранного видовища. / Горпенко В.Г. ‑ В 5 т. – Київ, ДІТМ, 2000.
  38. Добин Е.С. Поэтика киноискусства. Повествование и метафора / Добин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1961.
  39. Добин Е.С. Герой. Сюжет. Деталь. – Л.: Советский писатель, 1962. – 408с.
  40. Довженко О.П. Твори в 5 т. ‑ К.: Дніпро, 1966.
  41. Довженко і кіно ХХ століття. Зб. статей. К.: Вид. Поліграфцентр "ТАТ". – 2004. – 264 с.
  42. Дзаваттини Чезаре. Дневники жизни и кино. Статьи, интервью. Добряк Тото. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1982. – 302 с.
  43. Дробашенко С.В. Пространство экранного документа / Дробашенко С.В – М.: Искусство, 1986.
  44. Дубровина И.М. Дубровина Т.А. Очерки истории русской кинодраматургии. – М. 1996. – 83 с.
  45. Ейзенштейн С. Естетика кіномистецтва. Дослідження, статті, лекції. / Ейзенштейн С. ‑ К.: Мистецтво, 1978.
  46. Ждан В.Н. Об условности в киноискусстве. М.: ВГИК, 1982. – 101с.
  47. Загданский Е.П. От мысли к образу.- 2-е изд., доп. / Загданский Е.П. ‑ К.: Мистецтво, 1990. ‑ 161 с.
  48. Згуриди А.М. Слово в научном фильме / Згуриди А.М. ‑ Учебное пособие. ‑ М.: ВГИК, 1969. – 62 с.
  49. Зотов Н. Н. Об основных особенностях диалога в сценарии художественного фильма. М.: 1960. – 39 с.
  50. Зотов Н.Н. Основы драматического диалога. М.: ВГИК, 1964.- 41 с.
  51. Зубавіна І. Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. (Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ) – К.: Щек, 2008.‑ 448 с.
  52. Иванов Вяч. Вс. О структурном подходе к языку кино / Иванов Вяч. Вс. // Искусство кино. ‑ 1973. ‑ №11. ‑ С. 97 ‑109.
  53. Ілляшенко В. В. Книга режисури / Ілляшенко В.В. - К.: Арт-студія "ВІК", 2002. ‑ 144 с.
  54. Іллєнко Ю. "Парадигма кіно", К., 1999
  55. Іллєнко М. "КінО. Шпори для абітурієнтів". – Вінниця: НОВА КНИГА. 2006. – 280 с.
  56. Левчук Т., Ілляшенко В. В. Кінорежисура. ‑ К., 1981*
  57. Как хорошо продать хороший сценарий./Обзор американских учебников сценарного мастерства, составленный Александром Червинским/. Книга 1. ‑ М., 1993.
  58. Карєва І.О. Людина науки на екрані / Карєва І.О. ‑ К.: Наукова думка, 1986. ‑ 99 с.
  59. Кино: Методология исследования. Сб. науч. Работ. - М.: ВГИК им. С. Герасимова, 2001. ‑ 220 с.
  60. Кино: политика и люди (30-е годы) – М.: Материк, 1995. – 232 с. (К 100-летию мирового кино).
  61. Кино: Энциклопедический словарь. Гл. ред. С.И. Юткевич. ‑ М.: Советская энциклопедия, 1986. ‑ 638 с.
  62. Кісін В. Режисура як мистецтво та професія. Життя. Актор. Образ: Із творчої спадщини / Кісін В. ‑ К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1999. ‑ 268 с.
  63. Кісін В.Б. Із творчої спадщини, К.: КМ Academia, 1999.*
  64. Клейман Н. Кадр как ячейка монтажа / Клейман Н. // Вопросы киноискусства. Вып. 11. ‑ М.: Наука, 1968.
  65. Клер Рене Кино вчера, кино сегодня. – М.:Прогресс, 1981. – 360 с.
  66. Козинцев Г.М. Собрание сочинений в 5 т., -Л., Искусство, 1986.*
  67. Козлов Л.К. Лукино Висконти и его кинематограф. – М. СК СССР, ВБПК. ‑ 128 с.
  68. Козлов Л. О приметах времени и образе истории. В сб.: Из прошлого в будущее: проверка на дорогах. Об историзме в кино. ‑ М.: ВНИИК, 1990.
  69. Козлов Л. Произведение во времени. Статьи. Исследования. Беседы. – М.: Эйзенштейн –центр, 2005. – 448 с.
  70. Колодяжная В.С. Кино Италии (1945-1980). Уч. пособие. ‑ М.:ВГИК, 1998. – 117 с.
  71. Комаров С.В Великий немой. Из истории зарубежного киноискусства (1895-1930) / Комаров С.В. – М.: ВГИК им. С.А. Герасимова, 1994. ‑ 304 с.
  72. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. ‑ К.: Мистецтво, 1985.
  73. Корнієнко І.С. Мистецтво кіно. Принципи і художні засоби / Корнієнко І.С.‑ К.: Мистецтво, 1974. ‑ 240 с.
  74. Костенко Л.В. Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала. – К.: Видавничий дім "КМ Academia", - 1999. – 32 с.
  75. Кракауер З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. ‑ М., 1974. ‑ 186 с.
  76. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.1 – М.: ВГИК, 1961. – 40 с.
  77. Крючечников Н.В. Сюжет киносценария. Ч.2 – М.: ВГИК, 1963. – 38 с.
  78. Кулешов Л.В. Уроки кинорежиссуры / Кулешов Л.В. ‑ М. :ВГИК, 1999.‑262 с.
  79. Кулешов Л.В. Искусство кино, Собр.соч, в Зт., М., Искусство, 1987.*
  80. Левин Е.С .О художественном единстве фильма / Левин Е.С. ‑ М.: Искусство, 1977. ‑ 119 с.
  81. Лейда Дж Из фильмов – фильмы / Лейда Джей ‑ М.: Искусство, 1966. ‑ 186 с. *
  82. Липківська А. К. Світ у дзеркалі драми. – К., 2007. – 356 с.
  83. Лисса З. Эстетика киномузыки / Лисса Зофья. ‑ М.: Музыка. – 1970.
  84. Листов В. С. История смотрит в объектив / Листов В. С. ‑ М.: Искусство, 1974.
  85. Листов В.С. Россия. Революция. Кинематограф. К столетию мирового кино. / Листов В.С. ‑ М.: Материк, 1995. ‑ 176 с. (РОСКОМКИНО, НИИ киноискусства).
  86. Литвинова О. Музика в кінематографі України: каталог / Литвинова О.У.; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Логос, 2009. ‑ Ч.1: Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України. – 453 с.
  87. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 с.
  88. Маневич И. Повествовательные жанры в кинодраматургии. – М.: ВГИК, 48 с.
  89. Мартен М. Язык кино / Мартен М. ‑ М.: Искусство, 1959.*
  90. "Мастерство кинодраматурга /Семинарий /. Учебное пособие. - М., ВГИК, 1979.
  91. Мачерет А.В. О поэтике киноискусства / Мачерет А.В. ‑ М: Искусство, 1981. ‑ 304 с.
  92. Микола Гоголь. Інтерпретації. Зб ст. / Упор Л. Брюховецька. – К.: Видавництво "Задруга". – 2009. – 196 с.
  93. Миколайчук І.В. Сценарії. – К.:*
  94. Милев Н. Божество с тремя лицами / Милев Неделчо ‑ М.: Искусство, 1968. ‑ 296 с.
  95. Мир и фильмы Андрея Тарковского. Размышления. Исследования. Воспоминания. Письма. / Сост. Сандлер. А.М. ‑ М.:Искусство, 1990. – 298с.
  96. Миславський В. Терміни, визначення, жаргонізми. –Харків: 2007. – 328с.
  97. Митта А.Н. Кино между раем и адом ‑ М.:Подкова, 2000.
  98. Монтегю Айвор Мир фильма. Путеводитель по кино. – Л.: Искусство, 1969. – 280 с.
  99. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст / Мусієнко О. – Глобус- Прес, 2009.
  100. Нариси з історії кіномистецтва України. Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.: Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. ‑ Київ: Інтертехнологія, 2006. ‑ 862 с.
  101. Недугов Е. Авторская речь в сценарии и фильме ‑ М.: ВГИК, 1965.‑ 76с.
  102. Паві: П. Словник театру / Патріс Паві. – Львів, Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 640 с.
  103. Парамонова К.К. Образ-характер в сценарии и фильме. ‑ М.: ВГИК, 1961. ‑ 61 с.
  104. Парандовський Ян. Алхімія слова. Пер. з польської Ю. Попсуєнко – К.: Дніпро, 1991. – 375 с.
  105. Паркинсон Дэвид Кино. Оксфордская библиотека. Пер. с англ. – М.: Росмэн, 1996. – 160 с.
  106. Поетичне кіно: заборонена школа. Зб. ст. та мат. / Авт ідеї й упор. Л. Брюховецька – К.: АртЕк: Ред. журн. "Кіно-Театр", 2001. – 464 с.
  107. После взрыва. Документальное кино 90-х. – М.: Андреевский флаг, 1995. – 224 с.
  108. Потянинник Б. В. Медіа: ключ до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
  109. Пудовкин В.И. Собр.соч. в 3 т., М.: Искусство, 1975.*
  110. Рабигер Майкл. Режисура документального кино. Пер. с англ. М.: ГИТР, 2006. – 543 с.
  111. Размышление у экрана. Сб. критичсеких статей. – Л. ‑ М. Искусство, 1966. – 368 с.
  112. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т. ‑ М.: Искусство, 1980.
  113. Ромм М.И. Беседы о кинорежиссуре. ‑ М.: Искусство, 1975.
  114. Ромм. М. Лекции о кинорежиссуре. ‑ М.: ВГИК, 1973.
  115. Рутковський А.Г. Український словник-довідник екранних медіа / Рутковський А.Г.‑ К.: 2007. ‑ 302 с
  116. Світова кінокласика. Зб. ст. студентів НаУКМА./ Упор. Л.Брюховецька. – К: Вид.дім "КМ Academia", 2000.- 140 с.
  117. Селезнёва Т.Ф. Киномысль 20-х годов / Селезнёва Т.Ф. – Ленинград: Искусство, 1972. ‑ 184 с.
  118. Станиславский К.С. Собрание сочинений в 8 т., М., Искусство *
  119. Скуратівський В.Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Ґенеза. Структура. Функція: У 2-х ч. / Скуратівський В.Л. ‑ К.: Іван Федоров, 1997.
  120. Слободян М.І. Сучасний український документальний фільм / Слободян М.І.- К.: Наукова думка, 1972. ‑ 120 с.
  121. Соболев Р. П. Александр Довженко. Серия "Жизнь в искусстве" ‑ М.: Искусство, 1080. – 304 с.
  122. Советское кино семидесятых – первой половины восьмидесятых годов. Уч. пособие. - М.: ВГИК, 1977. – 181 с.
  123. Тарковский А. Запечатлённое время / Тарковский А. // Андрей Тарковский. Архивы, документы, воспоминания / Сост. П.Д. Волкова. ‑ М., 2002.
  124. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. М.: Просвещение, 1971.*
  125. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.
  126. Тримбач С. Олександр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часо-просторі / Тримбач С. ‑ Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2007. ‑ 796 с.
  127. Трюффо Франсуа Кинематограф по Хичкоку. – М.: Библиотека "Киноведческих записок". ‑ 224 с.
  128. Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино / Тынянов Ю.Н. ‑ М.: Наука, 1977. ‑ 575 с.
  129. Туркин. В Драматургия кино. М., Госкиноиздат, 1938.*
  130. Туркин В. Сюжет и композиция сценария. М., Госкиноиздат, 1934.*
  131. Туровская М. Герои "безгеройного времени" (Заметки о неканонических жанрах). – М.: Искусство, 1971. – 240 с.
  132. Фількевич Г.М. Співдружність муз. Театр - музика – кіно. Монографія. – К.: КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого. – 76 с.*
  133. Феллини о Феллини. Пер с итал. – М.: Радуга, 1988. – 478 с.
  134. Феллини Ф. Ночи Кабирии. От замысла к фильму. Сборник. М. Киноцентр, 1991.‑ 192 с.
  135. Феллини Ф. Делать фильм. Пер. с итал. – М.: Искусство, 1984. – 287 с.
  136. Фомин В. Кино и власть / Фомин В. ‑ М.: Материк, 1996.*
  137. Фрейденберг О.М. Поэтика сюжета и жанра / Фрейденберг О.М. – М.: Лабиринт, 1997.*
  138. Фрейлих С.И. Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского: Учебник для вузов. – 6-е изд. – М.: Академический Проект; Фонд "Мир", 2009. – 512 с.
  139. Фрумкин Г.М. Введение в сценарное мастерство. Кино. Телевидение. Реклама. Уч. пособ для вузов. ‑ М.: Академический проект; Альма Матер, 2005. – 144с.
  140. Фурманова З. Л."Роман" з Балаяном. – К.: КІNО-КОЛО ‑ 2007. ‑ 180 c.
  141. Фурманова З. Л. Шаги за горизонт. Фильмы о науке кинорежиссёра Феликса Соболева. – М.: СК СССР, ВБПК, 1987. – 112 с.
  142. Хичкок о Хичкоке Сборник. Пер. с англ.. франц. – М. 1991. *
  143. Цвіркунов В.В. Сюжет (деякі питання теорії). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 240 с.
  144. Цвіркунов В. В. Проблеми стилю в кіномистецтві / Цвіркунов В. В. ‑ К.: Мистецтво, 1988.
  145. Уэллс Орсон. Статьи. Свидетельства. Интервью. Сост. К. Разлогов. – М.: Искусство, 1975.‑ 271 с.
  146. Шилова И.М. О звукозрительном строе современного фильма // Шилова И.М. / Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства СССР; Редкол.: Е.С. Громов, В.С. Соколов, Л.К. Козлов. ‑ М.: Искусство, 1989. ‑ С. 138 ‑ 152.
  147. Шкловский В. О теории прозы. М.: Советский писатель, 1983. – 375 с.
  148. Шудря М. А. Геній найщирішої проби: Нариси. Розвідки. – К.: 2005. – 384 с.
  149. Шур П.Р. Альберт Ламорис. ‑ Изд. "Искусство" Ленинградское отделение, 1972. – 128 с.
  150. "Щорс": Збірник / Упоряд.: Ю. І. Солнцева, Т.Т. Дерев’янко. – К.: Мистецтво, 1984. – 196 с.
  151. Чаплін Ч.С. Моя біографія. / Пер. з англ. ‑ К.: Мистецтво, 1989. – 446с.
  152. Что такое язык кино / ВНИИ киноискусства Госкино СССР; М.: Искусство, 1989. – 240 с.
  153. Эйзенштейн С.М., Избранные произведения в 3 т. ‑ М., Искусство, 1964.*
  154. Юнаковский В.С. Построение киносценария. ‑ М., Госкиноиздат, 1940.
  155. Юренев Р.Н. Советское киноискусство тридцатых годов. ‑ М.: ВГИК, 1997. – 110 с.
  156. Юткевич С.И. Собр.соч. в 3 т. ‑ М.: Искусство, 1990.
  157. Syd Field The Screen- writer’s Workbook. Exercises and Step-by-Step Instruction for Creating a Successful Screenplay. – 1984. – 211.
  158. Syd Field Selling a Screenplay: The Screenwriter’s Guide to Hollywood.1989. – 282.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Режисура телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання вступника з історії та теорії режисури телебачення. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею і має нахил до наукового її осмислення.

Також вступники мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і режисури телебачення зокрема.

Вступне випробування з фаху

Відповідаючи, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на запропоновані питання та підкріпити теоретичні положення певними прикладами.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Обмеженість в опануванні мистецькою культурною спадщиною, недостатня зацікавленість у сучасному кінотелевізійному процесі. Обмежений діапазон творчої уяви, певна обмеженість мислення. Непереконлива мотивація вибору професії. Нечіткість у висловлюваннях власних думок.

Наявність певного, але дуже поверхового, загальнокультурного рівня, слабка і хаотична обізнаність у питаннях літератури та мистецтва; брак справжньої зацікавленості в особливостях сучасного кінотелевізійного процесу. Слабка винахідливість, посереднє образно-пластичне мислення, посередній прояв психічно-вольових якостей, необхідних для режисури.

Належні знання нормативного матеріалу, необхідний загальнокультурний рівень уміння формулювати і послідовно викладати свої думки.

Вільне володіння в опануванні мистецькою культурною спадщиною, розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу, Переконлива мотивація вибору професії.


Вступник виявляє широкі і системні знання у царині культури, літератури, мистецтва; знання класичної спадщини; знання і розуміння проблематики сучасного кінотелевізійного процесу. Оригінальність та винахідливість власних думок, належного образно-пластичного мислення. Наявність і достатній прояв необхідних організаційних здібностей. Переконлива мотивація вибору професії.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Тема у видовищних мистецтвах.
  2. Монтажна фраза як елемент монтажної структури фільму.
  3. Соціальні функції видовищ. Співзмагальницька (компенсаторна).
  4. Типаж. Типажність в ігровому і документальному фільмі.
  5. Види виконавців. Актор.
  6. Стилі і методи відображення реальності у мистецтві.
  7. Види виконавців. Документальний виконавець.
  8. Монтаж простору і часу.
  9. Класи видовищ. Обрядово-ритуальні видовища.
  10. Поняття непомітного або комфортного монтажу.
  11. Подія.
  12. Диктор, коментатор, автор в документальному телевізійному фільмі.
  13. Класи видовищ. Спортивні видовища.
  14. Видовище у колі мистецтв. Природа видовища. Специфічний предмет мистецтв. Універсальний предмет видовищ.
  15. Специфічний предмет драматичного театру.
  16. Монтаж за орієнтацією в просторі.
  17. Специфічний матеріал драматичного театру.
  18. Постановка події. Характеристики і особливості монтажу в постановочній події.
  19. Специфічний інструмент драматичного театру.
  20. Специфіка роботи режисера з героєм у документальному фільмі.
  21. Соціальні функції видовищ. Суспільно-орієнтаційна.
  22. Критерії оцінки екранної творчості.
  23. Специфічний предмет, матеріал та інструмент кіно.
  24. Внутрішньокадровий монтаж.
  25. Класи видовищ. Балаганні видовища.
  26. Монтаж зворотніх точок («вісімка»).
  27. Вихідна подія.
  28. Задум і тема як основні етапи створення екранного видовища.
  29. Класи видовищ. Телевізійна програма.
  30. Художні видовища.
  31. Специфічний предмет телебачення.
  32. Монтаж за темпом руху об’єктів в кадрі.
  33. Специфічний матеріал телебачення.
  34. Членування (поділ) фільму. Структура монтажу.
  35. Специфічний інструмент телебачення.
  36. Монтаж як головний елемент рішення екранних видовищ.
  37. Соціальні функції видовищ. Гедоністична (рекреативна, релаксаційна).
  38. Документальна і постановочна режисури. Різниця та спільне.
  39. Конфлікт.
  40. Кадр як складова монтажної структури фільму. Характеристики кадру.
  41. Художні видовища. Безпосередньо просторові.
  42. Поняття «суб’єктивної камери».
  43. Специфічний предмет, матеріал та інструмент актора в театрі.
  44. Композиція як елемент рішення видовища.
  45. Специфічний предмет, матеріал та інструмент актора в кіно.
  46. Жанри телевізійних передач.
  47. Специфічний предмет, матеріал та інструмент актора на ТБ.
  48. Епізод як складова монтажної структури фільму. Характеристики епізоду.
  49. Художні видовища. Екранні видовища.
  50. Особливості монтажу в документальному фільмі.
  51. Види телевізійних подій.
  52. Вибір актора (кастинг) в ігровому кіно як елемент рішення екранного видовища.
  53. Художні видовища. Досценічні й позасценічні.
  54. Техногенні видовища.
  55. Процес створення задуму фільму.
  56. Серія як структурна одиниця монтажу телевізійного фільму. Характеристики серії.
  57. Соціальні функції видовищ. Пізнавальна.
  58. Монтаж за звуком. Особливості взаємодії зображення та звуку.
  59. Види телевізійних виконавців. Ведучий.
  60. Музичне оформлення. Робота режисера з композитором як елемент рішення екранного видовища.
  61. Види телевізійних виконавців. Диктор.
  62. Жанр як особливість стосунків глядача з видовищем та елемент рішення екранного видовища.
  63. Види телевізійних виконавців. Журналіст.
  64. Монтажна структура телевізійних передач.
  65. Художні видовища. Сценічні видовища.
  66. Панорама і тревелінг , комбіновані способи зйомок рухомих об’єктів.
  67. Режисерський задум.
  68. Художник в екранних видовищах. Специфіка роботи режисера з художником в ігровому кіно.
  69. Художні видовища. Екранно-сценічні видовища.
  70. Жанри на ТБ. Характеристики видів продукції сучасного ТБ.
  71. Види телевізійних виконавців. Експерт.
  72. Рух в кадрі. Способи зйомок рухомих об’єктів.
  73. Види телевізійних виконавців. Коментатор.
  74. Принципи застосування комфортного (непомітного) монтажу і некомфортного (агресивного) монтажу. Характеристики комфортного і некомфортного монтажу.
  75. Художні видовища. Аудіальні видовища (видовища без зображень).
  76. Особливості перенесення постановочних видовищ на екран.
  77. Режисура результату та режисура коріння.
  78. Відмінність роботи режисера на телевізійному каналі та на студії-продакшн.
  79. Конструкції документальних фільмів.
  80. Фабула та сюжет.
  81. Організація та психотехніка репетицій.
  82. Режисерське рішення.
  83. Елементи видовища.
  84. Жанр.
  85. Специфіка роботи з документальним виконавцем.
  86. Видовище та видовищні мистецтва.
  87. Методи зйомок документального фільму.
  88. Ідея у видовищних мистецтвах.
  89. Провідна функція видовищ. Комунікативна.
  90. Специфіка створення задуму документального фільму.
  91. Художник в екранних видовищах. Специфіка роботи режисера з художником в документальному кіно.
  92. Робота з художником як елемент рішення в екранному видовищі.
  93. Робота з оператором як елемент рішення в екранному видовищі.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  2. Станіславський К.С. «Моє життя у мистецтві»
  3. Кісін В.Б. «Із творчої спадщини», К., «KM Academia», 1999
  4. Ромм М.И. Избранные произведения в 3-х т., М., Искусство, 1980
  5. Саппак Вл. Телевидение и мы: 4 беседы – М., 1988
  6. Кун «Міфіи та легенди стародавньої Греції»
  7. Базен А. «Что такое кино?». – М.: Искусство, 1972
  8. Монтегю А. Мир фильма. -Л.: Искусство, 1969
  9. Качерович А. «Звук в фильме». – М.: Киноведческие записки», N 15, 1992.
  10. Лисса З. «Эстетика киномузыки». – М.: Музыка, 1970
  11. Феллини Ф. «Делать фильм». – М.: Искусство, 1972
  12. Кулешов Л.В. «Статьи и материалы». – М.: Искусство, 1979
  13. Тарковский А.О. «О кинообразе». – М.: Искусство кино N 3, 1979
  14. Эйзенштейн С.М. Соч. в 6 тт. – М.: Искусство, 1964
  15. Выготский Л.С. «Психологий искусства». – М.: Искусство , 1986
  16. Гинзбург С. Фильм и зритель. Анатомия киновосприятия. В нк. «Очерки теории кино». – М.: Искусство, 1974
  17. Фрейлих С. «Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского».

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма
«Майстерність диктора та ведучого програм телебачення»

[НАВЕРХ]

Вступне фахове випробування носить теоретичний характер і має на меті виявити знання з історії та теорії телебачення, журналістики, виконавської майстерності на телебаченні. Випробування передбачає відповідь на три запитання. Крім того, екзаменаційна комісія має впевнитися у тому, що вступник вільно орієнтується у спеціальній літературі, вміє працювати з нею, здатний до наукового її осмислення. Вступники також мають виявити готовність до самостійної творчої та викладацької діяльності, продемонструвати наявність чітких світоглядних позицій, глибокі теоретичні знання та фундаментальні уявлення щодо мистецтва взагалі і телебачення зокрема.

Особливу увагу буде приділено вільному володінню вступника українською мовою та спеціальною риторикою.

Вступне випробування з фаху

Під час вступного фахового випробування буде оцінено глибину теоретичної та практичної фахової підготовки вступника, визначено здатність застосування ним набуті знання, уміння і навички, а саме:

– виконувати професійні функції диктора та ведучого програм телебачення;

– створювати телевізійний продукт (спираючись на отримані знання та творчі пошуки);

– у творчій діяльності керуватися надбаннями майстрів українського та світового кінотелемистецтва;

– виховувати естетичний смак глядача (формувати та розвивати світогляд, художньо-естетичний смак);

– використовувати попередньо набуті знання в практичній діяльності;

– планувати та організовувати власну професійну діяльність (складати плани власної професійної діяльності);

– прогнозувати та передбачати вірогідні наслідки власної професійної діяльності (результати професійної діяльності у найближчому та віддаленому майбутньому).

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

У відповіді вступника відсутні знання нормативного матеріалу, а також недостатній рівень самостійного та критичного мислення: вступник не має певної теоретичної підготовки, занадто посередні знання базових понять з історії та теорії телебачення; нерозвинуті до належного стану морально-вольові якості вступника; недостатньо професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

Відповідь вступника відрізняється недостатнім рівнем самостійного та критичного мислення, невмінням вільно, логічно, послідовно викладати матеріал та узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має задовільну теоретичну підготовку (посередній рівень знань з історії та теорії телебачення); неточне розуміння професійної термінології, невміння користуватися професійними навичками; посередній професійний рівень екранних телевізійних робіт, створених протягом навчання.

Відповідь вступника відрізняється достатнім рівнем творчого, самостійного та критичного мислення, міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати та інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку, добре засвоїв теоретичний матеріал з історії та теорії телебачення; достатньою мірою розвинута морально-вольова підготовка вступника (відсутність відчуття страху, розгубленості); при достатньому професійному рівні навчальних практичних робіт, здійснених, протягом навчання, спостерігається відсутність яскравих творчих знахідок.

Відповідь вступника відрізняється високим рівнем творчого, оригінального та критичного мислення, глибиною та міцністю знань нормативного матеріалу, вмінням вільно, логічно та послідовно викладати матеріал, здатністю узагальнювати і інтерпретувати відповідь: вступник має досить розвинуту професійну підготовку та на високому фаховому рівні володіє теоретичним матеріалом з історії та теорії телебачення; морально-вольові якості вступника у відмінному стані; вступник має у власному творчому доробку відзняті протягом навчання екранні телевізійні твори

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Функції телебачення. Інформаційна.
  2. Функції телебачення. Культурно-просвітницька.
  3. Функції телебачення. Соціально-педагогічна.
  4. Функції телебачення. Освітня.
  5. Функції телебачення. Організаційна.
  6. Функції телебачення. Рекреативна.
  7. Видовище. Визначення та різновиди.
  8. Видовищні мистецтва. Визначення та різновиди.
  9. Тема у видовищних мистецтвах.
  10. Подія. Визначення та складові.
  11. Види телевізійних подій.
  12. Робота автора-сценариста на всіх етапах створення телевізійного продукту.
  13. Формування задуму телевізійного твору. Авторська заявка.
  14. Специфіка створення телевізійного сценарію.
  15. Етичні принципи роботи телеведучого.
  16. Професія телеведучий. Риси особистості.
  17. Професія телеведучий. Складові майстерності.
  18. Види телевізійних виконавців. Актор.
  19. Види телевізійних виконавців. Документальний виконавець .
  20. Види телевізійних виконавців. Експерт.
  21. Види телевізійних виконавців. Коментатор.
  22. Види телевізійних виконавців. Ведучий.
  23. Види телевізійних виконавців. Журналіст.
  24. Види телевізійних виконавців. Диктор.
  25. Журналістські професії на телебаченні. Редактор (продюсер).
  26. Журналістські професії на телебаченні. Телерепортер.
  27. Журналістські професії на телебаченні. Ведучий новин.
  28. Журналістські професії на телебаченні. Коментатор, оглядач.
  29. Журналістські професії на телебаченні. Шоу-мен.
  30. Журналістські професії на телебаченні. Інтерв`юер
  31. Журналістські професії на телебаченні. Модератор.
  32. Журналістські професії на телебаченні. Ведучий ток-шоу.
  33. Поліпрофесії на телебаченні. Тенденції розвитку.
  34. Амплуа телевізійного ведучого.
  35. Особливості екранного існування телеведучого в різних типах програм.
  36. Співвідношення зображення і слова на телеекрані.
  37. Специфіка журналістського тексту на телебаченні.
  38. Специфіка роботи із документальним персонажем.
  39. Специфіка роботи телеведучого у прямому ефірі.
  40. Елементи акторської майстерності в роботі телеведучого.
  41. Виступ ведучого в кадрі. Специфіка та принципи побудови.
  42. Інтерв`ю. Методика проведення.
  43. Види інтерв`ю.
  44. Бліц-опитування.
  45. Протокольне інтерв`ю
  46. Інформаційне інтерв`ю.
  47. Портретне інтерв`ю.
  48. Проблемне інтерв`ю.
  49. Репортаж. Методика створення.
  50. Види репортажів.
  51. Подієвий репортаж.
  52. Тематичний репортаж.
  53. Постановочний репортаж.
  54. Стенд-ап. Завдання і принципи використання.
  55. Журналістське розслідування.
  56. Діалогічні телевізійні жанри.
  57. Бесіда. Дискусія.
  58. Ток-Шоу.
  59. Прес-конференція.
  60. Телевізійна передача. (Тележурнал)
  61. Реаліті-шоу. Складові формату, роль ведучого.
  62. Ведучий ранкового блоку. Специфіка роботи в кадрі.
  63. Ведучий-персонаж. Специфіка створення та подачі образу.
  64. Ведучий-фахівець. Принципи роботи і варіанти застосування.
  65. Специфіка ведення дитячих телевізійних програм.
  66. Складові екранного образу (іміджу) телеведучого.
  67. Роль імпровізації в роботі телеведучого.
  68. Вербальна креативність в роботі телеведучого.
  69. Особливості створення форматних телепередач.
  70. Особливості існування телеведучого в форматних передачах.
  71. Ведучий розважальних передач.
  72. Ведучий інформаційних передач.
  73. Особливості верстки телевізійних новин.
  74. Автор-ведучий. Специфіка роботи.
  75. Ведучий гумористичних шоу. Специфіка творчості.
  76. Психо-фізична підготовка телеведучого до виходу в ефір (запису).
  77. Робота телеведучого над власним візуальним образом.
  78. Робота телеведучого над власним голосово-вербальним образом.
  79. Акторський тренінг в підготовці телеведучого.
  80. Методи подолання страху ефірного виступу. Створення індивідуального налаштування.
  81. Психологічні аспекти телевізійного контакту.
  82. Робота телеведучого в команді.
  83. Робота телеведучого на всіх етапах створення телевізійного твору.
  84. Професія – телеведучий. Виникнення, розвиток, існування на сучасному етапі.
  85. Невербальна комунікація. Особливості екранного спілкування.
  86. Поняття співведучих. Практика спілкування в ефірі.
  87. Тематична спеціалізація телеведучого.
  88. Метод персоніфікації та його застосування в екранній творчості.
  89. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
  90. Особливості ведення монотематичних телевізійних програм.
  91. Ведучий авторської програми в кадрі і за кадром. Специфіка ведення.
  92. Колективний та синтетичний характер телевізійної творчості.
  93. Сучасні тенденції розвитку українського телебачення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Азаріна В. Від задуму до екрану. М., 1995.
  2. Борецький Р. Телевізійна програма. М., 1967.
  3. Борецький Р. Телебачення на роздоріжжі. М., 1998.
  4. Борецький Р., Кузнецов Г. Журналіст ТВ: за кадром і в кадрі, М. 1990.
  5. Борецький Р. У Бермудському трикутнику ТБ. М., 1999.
  6. Вертов Д. Статті. Щоденники. Задуми. М., 1966.
  7. Вільчек В. Під знаком ТБ. М., 1987.
  8. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Секреты развития психики. – СПб: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.
  9. Голдовський М. Людина крупним планом. М., 1981.
  10. Голдовський М. Творчість і техніка. М., 1986.
  11. Голядкин Н. ТВ-інформація в США. М., 1995.
  12. Дробашенко С. Простір екранного документа. М., 1986.
  13. Крип’якевич Н. Історія української культури – К., 2000.
  14. Культура української мови /За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь.-1990.
  15. Кузнєцов Г. Так працюють журналісти ТБ. М., 2000..
  16. Отт У. Питання + відповідь = інтерв'ю. М., 1991.
  17. Керівництво для творців передач Бі-бі-сі. М., 1995.
  18. Саппак В. Телебачення і ми. М., 1988.
  19. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. – М.: Вагриус, 2003.
  20. Синіцин Є. Я веду репортаж. М., 1983.
  21. Юровський А. Телебачення - пошуки і рішення М., 1983.
  22. Довженко О.П. Твори в 5 т., К., Дніпро, 1966
  23. Кісін В.Б. “Із творчої спадщини”, К., ”КМ Academia”, 1999
  24. Митта А.Н. “Кино между раем и адом”, М., “Подкова”, 2000
  25. Ромм М.И. Избранные произведения в 3 т., М., Искусство, 1980
  26. Скуратівський В. «Екранні процеси в соціокультурних процесах ХХ сторіччя», К., Мистецтво, 1997-98.
  27. Тарковский А.А. «Лекции по режиссуре», «Искусство кино», № 10//1990
  28. Чубасов В.Л. Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво» - К.: 2005.

[НАВЕРХ]




Освітньо-професійна програма «Звукорежисура»

[НАВЕРХ]

Завданням вступного фахового випробування є: оцінка глибини теоретичної та практичної фахової підготовки вступників; виявлення рівня практичних умінь і навичок щодо професійних функцій звукорежисера, визначення здатності застосування набутих знань, умінь і навичок, а саме:

– виконувати професійні функції звукорежисера;

– працювати з режисером над створенням звуко-зорових образів кіно та телефільмів.

Вступне випробування з фаху передбачає опитування на два запитання з екзаменаційного білету. Відповідаючи на питання, вступник повинен дати усну розгорнуту відповідь на три запропоновані питання, підкріпити теоретичні положення певними прикладами або проілюструвати теоретичне положення у практичному його втіленні.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Обмеженість в опануванні мистецькою культурною спадщиною, недостатня зацікавленість у сучасному кінотелепроцесі. Обмежений діапазон творчої уяви, певна обмеженість мислення. Непереконлива мотивація вибору професії. Нечіткість у висловлюваннях власних думок.

Наявність певного, але дуже поверхового, загальнокультурного рівня, слабка і хаотична обізнаність у питаннях літератури та мистецтва; брак справжньої зацікавленості в особливостях сучасного кінотелепроцесу.

Вступник повинен продемонструвати належні знання нормативного матеріалу, необхідний загальнокультурний рівень уміння формулювати і послідовно викладати свої думки. Вільне володіння в опануванні мистецькою культурною спадщиною, розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Переконлива мотивація вибору професії.

Вступник повинен продемонструвати вияв широких і системних знань у царині культури, літератури, мистецтва; знання класичної спадщини; знання і розуміння проблематики сучасного кінотелепроцесу. Оригінальність та винахідливість власних думок, належного образно-пластичного мислення. Наявність і достатній прояв необхідних організаційних здібностей. Переконлива мотивація вибору професії.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Якість звуку у кіно і ТБ. Слухові відчуття при різних спотвореннях звуку.
  2. Підготовчий період виробництва кіно-телефільму. Основні роботи. Створення звукової експлікації.
  3. Основні теорії звукового вирішення кіно і ТВ фільмів /огляд/.
  4. Слуховий аналіз звукової партитури фільму. Оцінка якості звучання мови.
  5. Щумоподавлювачі: різновиди, принципи дії, практичне застосування.
  6. Блок - схема порогового шумоподавлювача. Графічне представлення дії шумоподавлювача.
  7. Теорія функціонального звукового рішення фільму (за З.Ліссою). Основні функції.
  8. Головні елементи художньої мови. Наголос, паузи, мелодика мови. Звуковий ритм. Робота над текстом перед записом.
  9. Лімітування звукових сигналів. Блок-схема порогового лімілера.
  10. Амплітудно-частотні характеристики лімітерів. Особливості роботи, сфери застосування.
  11. Запобігання спотворень при використанні лімітерів та компресорів.
  12. Поліфункційність музики у фільмах.
  13. Стилістика мови. Побутова, театральна та кіномова. Диктор у кіно і на телебаченні, види дикторської мови.
  14. Блок-схема компресора. Особливості використання та налаштування в кіно та телебаченні.
  15. Головні функції шумів і музики на прикладі художніх кіно і телефільмів.
  16. Запис і використання/редагування графіків автоматизації функцій при зведенні фонограм у звукових редакторах.
  17. Характеристики різних систем та процесорів ефектів для шумоподавлення. видалення клацання, шуму вітру та інших акустичних перешкод. Практика роботи.
  18. Розташування акустичних систем при прослуховуванні звуку. Оцінка якості звучання. Вплив прослуховування на кінцеву якість фонограм.
  19. Частотне редагування запису мови, оцінка якості при різних видах коректування.
  20. Включення компресорів і лімітерів в канали сучасних мікшерських пультів. Смугова (багатосмугова) компресія/лімітування. Практика роботи.
  21. Інтегральний звукоряд у фільмах. Особливості використання шумів, фонів, музики, акустичної атмосфери.
  22. Оцінка якості запису симфонічної музики. Поняття про музичний та акустичний баланси. Природній (ансамбль) і штучний музичний баланс.
  23. Обладнання і умови для чистової синхронної зйомки кіно і відеофільмів. Переваги і недоліки таких зйомок.
  24. Музично-драматургічні концепції звукового вирішення кіно і телефільмів.
  25. Синхронність, асинхронність, паралелізм, контрапункт звуку і зображення у ТВ фільмах.
  26. Фонотека музична і шумова, пошукові та стокові системи. Юридичні закони цитування музики.
  27. Аудіо і відео копакт-диски. Поняття про цифровий -лазерний звуко- і відеозапис.
  28. Баланс мови і музики в художніх, документальних і науково-популярних кіно і телефільмах.
  29. Оцінка якості запису камерної музики.
  30. Особливості запису мови у художніх кіно і відео фільмах. Синхронний чистовий та чорновий запис.
  31. Робота звукорежисера з композитором і музичним оформлювачем. Підготовка фонограм до зйомок під фонограму. Принципи поділення на монтажні куски. Плановість при зйомках.
  32. Техніка і практика тонування фільмів. Різні підходи до практики тонування. Особливості роботи з мікрофоном.
  33. Міжнародні вимоги до дистрибуції фільмів. Дубляж і озвучування фільмів.
  34. Перешкоди у трактах передач і запису. Фони і шуми.
  35. Тонування і дублювання мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  36. Принципи та приклади використання лейтмотивів у музичній драматургії фільму. Лейтмотив і лейт-тембр. Пісня як лейтмотив фільму.
  37. Синхронний чорновий запис мови при зйомках кіно і телефільмів, техніка і практика роботи.
  38. Тонування синхронних шумів. Імітація і штучне створення шумів.
  39. Принцип монотематизму у музичній драматургії фільмів. Приклади з кіно і телефільмів.
  40. Особливості роботи звукорежисера в театрі.
  41. Види розсаджень та технологій запису симфонічного оркестру.
  42. Використання пауз в драматургічному розвитку фільмів. Приклади використання.
  43. Репортажні записи. Акустичні і орфоепічні аспекти підготовки до запису. Практика роботи з портативною аудіо і відеоапаратурою та ПТС.
  44. Практика застосування процесорів динамічної обробки. Вибір часових характеристик.
  45. Поліфонія звукових пластів у фільмах і телепередачах.
  46. Акустичні репортажні записи, плани і шумова атмосфера запису. Інтерпретація різних планів запису. Вплив акустичних умов і фонів на запис. Негативні і позитивні фони, їх співвідношення з мовою.
  47. Перезапис кіно і відео фільмів. Основні етапи роботи під час процесу перезапису.
  48. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису музики для музичних фільмів і шоу.
  49. Репортажні записи. Підготовлене і непідготовлене інтєрв"ю. Передача у прямий ефір. Особливості роботи з технікою в прямому ефірі.
  50. Види процесорної обробки звукових сигналів. Використання процесорів акустичної обробки звуку під час перезапису.
  51. Основні концепції звукового вирішення фільмів.
  52. Цифровий звукозапис. Техніка і практика роботи. Комп’ютерні програми для зведення і запису звуку.
  53. Тонування мови у фільмах. Художній і технічний аспекти.
  54. Принципи застосування дизайну звуку в музичній драматургії.
  55. Особливості запису вокально-інструментальних ансамблів. Практика звукопідсилення на сценічних майданчиках.
  56. Звуковий тракт каналу передачі при звукозапису і ефірній трансляції.
  57. Психофізіологічна концепція звукового вирішення фільму.
  58. Системи штучної реверберації. Параметри і налаштування.
  59. Мастеринг звуку в кіно та на телебаченні.
  60. Музичні жанри кіно і телефільмів. Особливості запису кіномузики.
  61. Вибір технологічних процесів створення первинних фонограм художніх кіно і телефільмів.
  62. Типові мікшувальні пульти студійної апаратури телебачення. Блок-схеми, елементи включення, управління, комутації.
  63. Розробка мікшувального паспорту. Попередній перегляд фонограм після монтажу. Художні можливості перезапису фільмів.
  64. Комп'ютерні програми для запису, монтажу та обробки звуку.
  65. Використання психофізіологічного стресу Ганса Сольє в звуковому рішенні фільмів.
  66. Музичний коментар у фільмах.
  67. Процесорна обробка фонограм і види процесорів.
  68. Принципи прохідного (наскрізного) симфонічного розвитку у музичній драматургії фільму.
  69. Підготовчий період виробництва кіно-телефільмів. Основні роботи.
  70. Програма Nuendo – можливості запису, монтажу та обробки звуку.
  71. Амплітудно-частотна обробка звуку. Особливості застосування фільтрів та еквалайзерів.
  72. Зведення звуку у кіно і відеофільмах.
  73. Акустичний стрес і сприйняття кінофільмів.
  74. Фонотека музична і шумова.
  75. Монтажно-тонувальний період виробництва кіно і відеофільмів.
  76. Цифровий звукозапис: параметри, формати, стандарти. Історія розвитку цифрового звукозапису.
  77. Поняття про аранжування та синтез звуку. Особливості створення музики для кіно і телефільмів.
  78. Основні характеристики системи Dolby Digital 5.1
  79. Стереофонічна система А/Б, Х/У, М/S.
  80. Головні функції шумів у кіно і відеофільмах.
  81. Особливості запису духових інструментів та оркестрів.
  82. Природна і штучна реверберація. Використання акустичних ефектів при створенні звукозорових образів.
  83. Запис струно-смичкових музичних інструментів.
  84. Панорамування у сучасних комп’ютерних програмах і мікшувальних пультах.
  85. Програма Nuendo - можливості запису звуку.
  86. Особливості запису вокальної музики. Запис хору.
  87. Бінауральне сприйняття звуку людиною.
  88. Основні поняття про психоакустику. Прихоакустичні закони та вчені, що їх дослідили.
  89. Лінійні і нелінійні властивості слуху.
  90. Двоканальна стереофонія в системах X/Y. Практика запису, розташування мікрофонів.
  91. Поняття про музичний та акустичний баланс.
  92. Поняття про просторові і багатоканальні системи запису і відтворення звуку.
  93. Особливості роботи звукорежисера на радіо та в студії звукозапису.
  94. Обладнання для прослуховування звуку у мікшерських і кінозалах.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Зофья Лисса. Естетика кіно музики.
  2. Корганов Т. Фролов . Кіно і музика.
  3. Мееерзон Б.Я. Основы звукорежисури и оборудование студий звукозаписи.
  4. Глухов А. Основи звукового вещания.
  5. Никалмин В.А. Цифровая звукозапись.
  6. Никалмин В.А. Форматы звукозаписи.
  7. Никалмин В. А. «Система пространственного звучання».
  8. Медведев Е. Трусова .Секреты виртуального звука.
  9. Севашко Л. Звукорежисура.
  10. Римський - Корсаков «Электроакустика».
  11. Ньюэлл Ф. «Project –студии».
  12. Маньковский В.С. «Основы звукооператорской работы».
  13. Нисбетт А. «Звуковая студия. Техника и методы использования».
  14. Ковалгин Ю. А. «Стереофония».
  15. Алдошина И.А. Вологди Э.И. «Електроакустика и звуковое вещание».
  16. Козюренко «Звукорежисура театра».
  17. Алдошина И.А. «История пространственного звука».
  18. Альошина И.А. « Многоканальные пространственные системы рекомендации международных стандартов».
  19. Чернецький М. «Психоакустические процессоры – что это такое».

[НАВЕРХ]





Освітньо-професійна програма «Кінооператорство»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху

Фахове випробування передбачає відповіді на три питання з історії і теорії мистецтва.

Також під час вступного ипробування обов’язково подається реферат з обраної теми для подальшого дослідження в рамках захисту майбутньої магістерської роботи. Вимоги до оформлення реферату: обсяг – 18-20 аркушів формату А4, набраних шрифтом Times New Roman 14, через 1,5 інтервал.

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Відсутність базових знань у галузі мистецтва. Відсутність знань основних положень у розділах курсу: історія зображального мистецтва, композиція, освітлення, майстерність кінооператора. Відсутність фахових знань з історії і розвитку кінооператорського мистецтва.

Відсутність конкретних відповідей на запитання, що подані у переліку. Лише загальна уява про основні історичні та сучасні процеси розвитку зображального мистецтва, кіномистецтва і телебачення. Невпевнені відповіді на фахові запитання.

Надані чіткі відповіді на питання за переліком, але допущені 1-2 помилки. Розуміння розділів курсу з фахових дисциплін, але нечітке формування теоретичних положень. Загальна обізнаність в галузі кінооператорського мистецтва, але невміння надати ґрунтовний аналіз творчості видатних кінооператорів.

Повна відповідь на поставлені запитання. Безпомилкове формування основних мистецьких та художньо-технологічних положень з кінооператорської майстерності. Досконалий аналіз творчості видатних кінооператорів.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Аналіз і творчість кінооператорів ігрових фільмів Украіни.
  2. Творчість кінооператора Данила Демуцького.
  3. Творчість кінооператора Анатолія Головні.
  4. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Андрія Москвіна.
  5. Аналіз операторськоі роботи у фільмах Юрія Екельчика.
  6. Пошук зображальноі стилістики у фільмах Сергія Урусевського 50-60р.
  7. Творчість кінооператора Вадима Юсова.
  8. Творчість кінооператорів Украіни 80-90р.
  9. Творчість кінооператора Грегга Толланда.
  10. Творчість кінооператора Юрія Iленко
  11. Творчість кінооператора Віторіо Стораро.
  12. Нові тенденції в розвитку зображального вирішення в сучасних ігрових, документальних фільмах і на телебаченні.
  13. Технологічна схема класичного кіновиробництва.
  14. Завдання оператора по роботі над режисерським сценарієм та постановочним проектом фільму. Аналіз власного досвіду.
  15. Носії зображення: кіноплівки, відеоплівки, телевізійні матриці ПЗС, цифрові носії їх характеристики та творче використання.
  16. Науково-популяризаторські можливості кіно. Види і жанри науково-популярних фільмів. Принципи зображального рішення.
  17. Прийоми зйомки та зображальні можливості сучасних відеокамер різних систем запису.
  18. Постановочна робота оператора в ігрових фільмах.
  19. Операторське освітлення. Техніка і технологія операторського освітлення.
  20. Робота зі світлом у павільйоні в роботах кіно та телеоператорів. Аналіз.
  21. Загальні принципи роботи з світлом у павільйоні. Аналіз власного досвіду.
  22. Зображальні можливості кінокамери.
  23. Метод світлотінівого освітлення. Аналіз власного досвіду. Сучасний підхід.
  24. Обсяг творчої і виробничої роботи головного оператора при багатокамер-ному методі зйомки кіно- та телефільмів.
  25. Творчі проблеми операторів ігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  26. Організація «оптичної» уваги лядача. Об”єктивна та суб”єктивна камера.
  27. Професія кінооператора в період німого кіно. Зображувальна техніка.
  28. Динамічні прийоми зйомки. Використання в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  29. Кінокадр як зображувальна форма. Формати кінокадра в кіно і на телебачені.
  30. Творчі проблеми оператора неігрового кіно. Аналіз власного досвіду.
  31. Кінетичні прийоми зйомки. Зображальний ефект. Аналіз власного досвіду.
  32. Штучне освітлення. Кінозйомка в павільйоні та інтер”єрі. Аналіз власного досвіду.
  33. Панорамна кінозйомка. Типи. Використання.
  34. Види кінокомпозиції. Особливості динамічної композиції.
  35. Організація і основні принципи побудови студії новин. Взаємодія оператора і тележурналіста. Відеомікшери, титрування, запис фонограми. Освітлення телестудій новин.
  36. Професія і робота кінооператора в період звукового кіно. Зображальна техніка.
  37. Методи зміни часу в кіно. Особливості.
  38. Зображальна мова оператора; знімальна техніка, види та призначення, характеристики, творче використання.
  39. Об’єктив – головна частина зйомочної камери; історія, види, характеристики, творче використання.
  40. Зображальні можливості телекамер.
  41. Зображальна мова оператора; етапи.
  42. Опори для знімальних камер; види, характеристики.
  43. Кінокомпозиція як перший етап зображальної мови оператора. Визначення кінокомпозиції.
  44. Освітлювальні прилади: історія винкнення, види, характеристики та творче використання.
  45. Задачи кінокомпозиції – види перспективи; кадр та мізансцена.
  46. Закони кінокомпозиції. Елементи кінокомпозиції.
  47. Пейзаж у фільмі. Зйомка на натурі. Аналіз власного досвіду.
  48. Схема кіновиробництва по гібридній технології. Етапи кіновиробництва з використанням кіноплівки та цифрових електронних технологій.
  49. Інтер’єр у фільмі. Види, особливості зйомки. Аналіз власного досвіду.
  50. Світло як основне джерело одержаня зображення та основний елемент кінокомпозиції.
  51. Натюрморт у фільмі. Аналіз власного досвіду.
  52. Види, характер кіноосвітлення, техніка.
  53. Портрет у ігровому кіно. Робота кінооператора над екранним образом актора. Можливості виразних і живописних вирішень. Індивідуальні риси і характер персонажа. Аналіз власного досвіду.
  54. Натурне освітлення. Характеристика основних джерел.
  55. Документальний портрет. Аналіз власного досвіду.
  56. Шучне освітлення в павільйоні та інтер’єрі. Аналіз власного досвіду. Методика роботи кінооператора над мізансценуванням та освітленням.
  57. Сучасні тенденції розвитку кіноосвітлення, засобів та прийомів зйомки в кіно і на телебаченні.
  58. Порівняйте сучасну техніку отримання зображення кіно та відеозасобами. Технологічна схема Digital Intermediate (DI)-кіновиробництва. Додаткові можливості та втрати.
  59. Особливості роботи оператора телебачення під час транслювання спортивних змагань.
  60. Зображальні можливості додатковоі операторськоі техніки.
  61. Операторська підготовка до багатокамерної подієвої телевізійної трансляції.
  62. Робота оператора у підготовчому періоді до зйомок художнього фільму. Аналіз власного досвіду.
  63. Підготовка відеокамери до документальних зйомок. Дії оператора.
  64. Можливості створення комбінованих кадрів за допоогою відеотехніки.
  65. Лінійна перспектива в кінокадрі. Ракурс.
  66. Як ви розумієте поняття «золотий перетин» стосовно до екранного зображення.
  67. Особливості роботи оператора під час зйомок сніговоі та водноі натури.
  68. Закони тональної перспективи. Використання при павільонних зйомках.
  69. Монтажна зйомка. Основні загальноприйняті закони.
  70. Творча та виробнича робота оператора в хронікально-документальному фільмі.
  71. Творча та виробнича робота оператора в науково-популярному фільмі. Специфічні особливості роботи оператора в науково-популярному кіно. Особливості зйомки тварин.
  72. Художньо-образна структура ігрового фільму, його виразні методи та сфера художньо-постановчої діяльності кінооператора. Візуально-пластичні засоби втілення драматургічного образу та стилю, жанру.
  73. Творча та виробнича робота оператора в телевізійному фільмі та серіалі.
  74. Творча та виробнича робота оператора при виробництві комбінованих зйомок різних видів.
  75. Застосування кольору в кіно в різні періоди його становлення і розвитку.
  76. Експозиційні прийоми зйомки як виразний засіб. Можливості та методика застосування. Творче використання в кіно і на телебаченні. Аналіз власного досвіду.
  77. Постановка і зйомка спец ефектів. Специфіка зйомки в т.зв. «режимному часі» та методи «день під ніч». Робота із світлом на натурі та інтерєрі.
  78. Особливості багатокамерної відеозйомки.
  79. Творча та виробнича робота оператора при створені відеофільмів.
  80. Зображальна композиція художнього фільму.
  81. Особливості роботи оператора над екраним образом актора.
  82. Метод світлотонального освітлення. Сучасний підхід. Аналіз власного досвіду.
  83. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами різних жанрів.
  84. Порівняльний аналіз можливостей кіно – і телекамери як інструменту фіксації події та часу. Особливості зйомочно-постановочноі роботи оператора над фільмами для телебачення.
  85. Особливості роботи оператора хронікально-документальних фільмів та телеоператора-журналіста новин.
  86. Особливості роботи із світлом при хронікально-документальних зйомках.
  87. Загальні принципи побудови теле- та відеостудій. Варіанти комплектації обладнанням теле- та відеостудій. Студійні теле- та відеокамери. Принципи побудови постановочного освітлення телевізійних студій.
  88. Особливості зйомки об’єктів в різних погодних умовах і характеру освітлення. Особливості кіно та відеозйомки в горах, під водою.
  89. Особливості кіно та відеозйомки рухомих об’єктів і на рухомих об’єктах.
  90. Розвиток комбінованих прийомів зйомок. Види комбінованих прийомів зйомок. Використання різноманітних прийомів зйомки у роботах Жоржа Мельеса та в сучасних технологіях.
  91. Колорит, гамонія кольорів, кольоровий контраст. Драматургія і колір.
  92. Особливості багатокамерної кінозйомки.
  93. Колір – психофізиологічні особливості. Драматургія кольору в кіно.
  94. Творчі методи роботи оператора Карла Фройнда у фільмі «Остання людина».
  95. Творчі методи роботи оператора Джека Кардіфа у фільмі «Червоні черевички».
  96. Творчі методи роботи оператора Чарльза Рошера у фільмі «Схід сонця».
  97. Творчі методи роботи оператора Клода Лелуша у фільмі «Чоловік і Жінка».
  98. Творчі методи роботи оператора Бориса Кауфмана.
  99. Творчі методи роботи оператора Михайла Кауфмана.
  100. Творчі методи роботи оператора Рауль Кутара у фільмі «На останньому дихані».
  101. Творчі методи роботи оператора Леонс Онрі Бюреля у фільмі «Приречений до страти втік».
  102. Творчі методи роботи оператора Роберта Краскера у фільмі «Третя людина».
  103. Творчі методи роботи оператора Єжи Вуйчика у фільмі «Попіл і діамант».
  104. Творчі методи роботи оператора Роберта Беркса у фільмі «Запаморочення».
  105. Творчі методи роботи оператора Ернеста Хеллера у фільмі «Знесені вітром».
  106. Творчі методи роботи оператора Йоса Вакано у фільмі «Човен».
  107. Творчі методи роботи оператора Рікардо Ароновича у фільмі «Бал».
  108. Творчі методи роботи оператора Джона Олкота у фільмі «Барі Ліндон».
  109. Творчі методи роботи оператора Нестора Альмендроса у фільмі «Дні жнив».
  110. Творчі методи роботи оператора Сурена Шахбазяна у фільмі «Колір гранату».
  111. Творчі методи роботи оператора Свена Ньюквіста.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Косматов Л. Свет в интерьере. "Искусство", 1973.
  2. Гальперин А. Определение фотографической экспозиции. –"Искусство", 1955.
  3. Гальперин А. Глубина резкоизображаемого пространства при кино- и фото съемке. "Искусство", 1958.
  4. Головня А. Д Мастерство кинооператора. "Искусство", 1965.
  5. Горданов В.В. Записки кинооператора. "Искусство", 1979.
  6. История советского кино в 4-х томах. –"Искусство", 1973.
  7. Кинословарь. В 2-х томах. Советская энциклопедия, 1966.
  8. Десять операторских биографий. Сборник. "Искусство", 1964. /А.А.Левицкий, Э.К,Тиссе, А.Д.Головня, А.Н.Москвин, Д.П.Демуцкий, М.П.Магидсон, Б.И.Волчек, А.В.Гальперин, Л.В.Косматов, П.Урусевский/
  9. Кохно Л. Данило Порфирович Демуцкий. Мистецтво, 1965.
  10. Меркель М. В сто сорок солнц... "Искусство", 1968
  11. Ильин Р. Юрий Экельчик. – "Искусство", 1962.
  12. Кинооператор Андрей Москвин. Сборник "Искусство", 1971.
  13. Хеймен Р. Светофильтры.
  14. Килпатрик Д. Свет и освещение.
  15. Голубева О. Л. Основы композиции. Москва. –«Изобразительное искусство», 2001.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма «Кінознавство»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху

Завданням вступного випробування є оцінка теоретичної та практичної фахових підготовок вступника; виявлення ним загальних знань про основні тенденції в сучасному кінопроцесі; уявлення про історичні етапи в розвитку кінотелемистецтва, його жанрово-стильові особливості, вміння характеризувати найважливіші творчі постаті у світовому та вітчизняному кіно, характеризувати взаємозв’язки і взаємодію кіно і телебачення, їх відмінність і спільні риси, визначення здатності застосування ними набутих знань, умінь і навичок:

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Практична відсутність знань з наріжних питань історії та теорії кіномистецтва та телебачення. Відсутність компетентності у проведенні наукових досліджень, неспроможність вибрати необхідну методологію, сформулювати цілі дослідження, дати їх обґрунтування. Невміння доводити до аудиторії наукову інформацію та аргументувати свої висновки. необізнаність з наріжною базою джерел кінознавчої науки, невміння користуватися сучасними інформаційними технологіями. Неспроможність орієнтуватися в явищах і тенденціях сучасного кіно-телепроцесу в світі і в Україні.


Недостатньо повні знання з наріжних питань історії, теорії кіномистецтва та телебачення Складність в орієнтації проблем і тенденцій сучасного кінотелепроцесу. Неспроможність вибрати необхідні методи кінознавчого дослідження сформулювати його мету і дати переконливе обґрунтування. Аналіз окремих явищ кіномистецтва, подаються фрагментарно, без складання їх у структурну єдність. Погана обізнаність з наріжною базою джерел кінознавчої науки.

Достатньо повна обізнаність з питань історії та теорії кіномистецтва та телебачення. Загальне уявлення про методологію аналізу кіно-телепроцесу, достатня компетентність в проведенні наукових досліджень, володіння сучасними інформаційними технологіями, вміння давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам. Не завжди чітке і аргументоване доведення до аудиторії наукової інформації та обґрунтованості своїх висновків.

Хороша обізнаність з питань історії, теорії кіномистецтва та телебачення. Володіння методологією аналізу закономірностей кіно-телепроцесу, використання порівняльно-історичного підходу до кінематографічних явищ, компетентність в проведенні наукових досліджень, мати науково коректне уявлення про функціонування кінематографа як соціокультурного феномена. Уміння вибирати необхідні методи дослідження, формулювати його цілі, давати його обґрунтування. Виявлення самостійності в науково-дослідній роботі , ґрунтовний аналіз результатів досліджень, вміння точно сформулювати наукові висновки.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Кінознавство як наука.
  2. Еволюція творчості Ю. Іллєнка.
  3. Значення творчості Д.-У. Гріффіта у розвитку світового кіно.
  4. Жанри кіномистецтва.
  5. Тенденції розвитку радянського кінематографу 70-х – поч. 80-х рр..
  6. Творчість Ф. Фелліні. Естетична і етична проблематика.
  7. Німецький експресіонізм, його вплив на світовий кінематограф.
  8. Творчість О. Довженка.
  9. Постмодерністські тенденції у фільмах Пітера Грінуея і Ларса фон Трієра.
  10. Кінознавство в структурі гуманітарного знання.
  11. Радянський кінематограф 30-х рр..
  12. Емір Кустуріца: особливості творчого стилю.
  13. Синтетична природа кіномистецтва.
  14. Французький кіноавангард 20-х рр.
  15. Сучасний український кінематограф: проблеми, тенденції розвитку.
  16. Кінодраматургія як оригінальний вид літературної творчості.
  17. Новаторство О. Веллса. Фільм «Громадянин Кейн».
  18. Радянський кінематограф доби «відлиги».
  19. Основні функції кіномонтажу в художній структурі фільму: теорія і практика.
  20. Провідні американські режисери 30-х рр. (В. Вайлер, Д. Форд).
  21. Український кінематограф 70 – 80-х рр. : головні характеристики.
  22. Телебачення: головні видові характеристики.
  23. Д. Демуцький. Головні особливості української операторської школи.
  24. Британське кіно 50 – 60-х рр.. «Молоді розгнівані».
  25. Рецензія на фільм: її жанри.
  26. Фільми Л. Шепітько: особливості авторського кінематографу.
  27. Еволюція творчого шляху Л. Бунюеля.
  28. Мелодрама у кінематографі. Особливості жанру, феномен успіху.
  29. Творчість Ч.- С. Чапліна: від «комічної» до трагікомедії.
  30. С. Параджанов та його внесок в розвиток українського кінематографу.
  31. Феномен кінозірки: соціально-естетичний контекст.
  32. Звукова революція в кіно.
  33. Німецьке молоде кіно (Р.-В. Фасбіндер, В. Герцог, Ф. Шльондорф).
  34. Поняття стилю в мистецтві, зокрема авторського стилю в кінематографі.
  35. Анімаційний світ В. Діснея.
  36. Українська кінодокументалістика другої половини 80-х – 90-х років ХХ століття: провідні режисери, проблематика фільмів.
  37. Актор у кіно. Концепції актора в радянському кінематографі 20-х рр..
  38. Творчість братів Вертових.
  39. Екзистенціальні мотиви у творчості Мікеланджело Антоніоні.
  40. Томас Інс – режисер і продюсер американського кіно.
  41. Анімаційний фільм, його види. Провідні режисери української анімації.
  42. Сільська проза в радянському кінематографі. Творчість В. Шукшина.
  43. Корифеї українського театру в кино.
  44. Теоретичні погляди З. Кракауера.
  45. Сучасний кінематограф Росії, провідні режисери.
  46. Мак Сенет і рання «комічна»
  47. Теоретичні погляди А. Базена.
  48. Творчість А. Тарковського, її філософська наповненість.
  49. Теоретичні погляди В. Пудовкіна.
  50. Літературна класика на українському екрані другої половини ХХ ст.
  51. Трагедія естетизму в творчості Лукіно Вісконті.
  52. Документальній кінематограф: історія становлення, художня специфіка, жанри.
  53. Камершпіль у німецькому кіно 20-х рр..
  54. Міська проза в кінематографі. Творчість Романа Балаяна.
  55. Теоретичні погляди С. Єйзенштейна.
  56. Творчість Кіри Муратової.
  57. Фільми С. – А. Спілберга.
  58. Ленінградська формалістична школа, її вплив на поширення структурно-семіотичного аналізу в кіно.
  59. Жорсткий реалізм фільмів Еріка Штрогейма.
  60. Радянське кіно часів «перебудови».
  61. Становлення кінематографу в Україні.
  62. Значення творчості Л. Кулєшова для світової кінематографії.
  63. Італійський політичний фільм.
  64. Маяковський і кіно.
  65. «Нова хвиля» у французському кіно.
  66. Творчість Леоніда Бикова.
  67. Становлення професії режисера. Піонери світового кінематографу.
  68. Фільми для дітей та юнацтва. Творчість Р. Бикова.
  69. Творчість А. Вайди.
  70. Луї Делюк і режисери його кола.
  71. Фільми Ігоря Савченка.
  72. Творчість А. Куросави.
  73. Поетичний реалізм у французькому кіно.
  74. Фантастика на сучасному екрані: її жанри, фільми.
  75. І.Миколайчук: актор і режисер кіно.
  76. 1.Науково-популярний кінематограф: історія становлення, художні особливості, жанри.
  77. Літературна класика на українському екрані першої половини ХХ ст.
  78. Фільми Дж. Лукаса, їх місце в сучасній кінофантастиці.
  79. Музичний фільм: його становлення, різновиди, провідні режисери.
  80. Творчість І. Кавалерідзе.
  81. Польска школа провідні кіномитці.
  82. Український кіноавангард 20-х рр.
  83. Творчість А. Міхалкова –Кончаловського.
  84. Фільми С. Кубрика: особливості філософської проблематики.
  85. Основні світові кінофестивалі, їх роль у кіно процесі.
  86. Авторський кінематограф М. Міхалкова.
  87. Кінематограф Японії кінця ХХ – поч.. ХХІ ст.: естетичні особливості, провідні митці.
  88. Кінематограф і театр: досвід взаємодії.
  89. Творчість С. Бондарчука.
  90. Чехословацька «нова хвиля» в кіномистецтві 1960-х рр..
  91. 1.Зображальне мистецтво і кінематограф.
  92. Фільми В. Абдрашитова і О. Міндадзе.
  93. Особливості авторського кінематографу І. Бергмана.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Актер в кино. Сост. Е. Захаров. М., 1976.
  2. Аннинский Л. А. Шестидесятники и мы. М., 1991.
  3. Асенин С.В. Волшебники экрана. Эстетические проблемы современной мультипликации. М., 1974.
  4. Базен А. Что такое кино? М., 1972.
  5. Безручко А.В. Неизвестный Довженко. К., 2008.
  6. Братерська-Дрон ь М. Кінофантастика: філософський аспект. К, 2013.
  7. Богемский Г. Политичнское кино: угроза мистификации /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Шестой выпуск. М., 1978
  8. Богомолов Ю. А. По мотивам истории советского кино //Искусство кино. – 1989. – № 8; 1990, - № 2.
  9. Борецький Р.А. Беседы об истории телевидения. Икар, 2-11.
  10. Брюховецька Л. Кіномистецтво. К.. 2009.
  11. Брюховецька Л. Кіносвіт Юрія Ілленка. К., 2010.
  12. Брюховецька Л. Молоді режисери українського кіно. К., 1987
  13. Вайда Анжей Кіно и решта світу. Автобіографія /переклад з польської Віри Авксентьєвої. К., 2004.
  14. Васильков И. Искусство кинопопуляризации. Очерки теории научно-популярного кино. М., 1982.
  15. Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы. М., 1966.
  16. Висконти о Висконти / Пер. с итал. Предислов. В. Божовича. М., 1990.
  17. Геращенкова И.Н. Советская кинорежиссура. История и современность. Проблемы и имена. М., 1982.
  18. Гинзбург С.С. Кинематография дореволюционной России. М., 1963.
  19. Гинзбург С.С. Очерки теории кино. М., 1974.
  20. Гинсбург С. Рисованный и кукольный фильм. Очерки развития советской мультипликации. М., 1957.
  21. Госейко Л. Історія українського кінематографу. К., 2000.
  22. Громов Е. Лев Кулешов. М., 1984.
  23. Грузинское кино. Страницы истории. Тбилиси, 1979.
  24. Гурова Л.Л. Кино о науке. М., 1980.
  25. Довженко О.П. Твори в 5-ти тт. К., 1983-1985.
  26. Довженко в воспоминаниях современников. М., 1982.
  27. Долгов К.К., Долгов К.М. Федерико Феллини, Ингмар Бергман: Фильмы. Философия творчества. М., 1995.
  28. Дробашенко С. Пространство экранного документа. М., 1986.
  29. Енциклопедія постмодернізму. К., 2003.
  30. Жанры кино. – Сб. ст. (отв. ред. В.И. Фомин). М., 1979
  31. Жукова А. Журов Г. Кинематографическая жизнь столицы Украины. – К., 1983.
  32. Зак М. Кинорежиссура: опыт и поиск. М., 1983
  33. Згуриди А. Экран. Наука. Жизнь. М., 1983.
  34. Зубавіна І. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. К., 2008.
  35. Ильин Р. Кино и телевидение /Сб. ст. Кинематограф сегодня. М., 1967.
  36. История советского кино (1917-1967) в 4-х тт. М., 1969-1978.
  37. Зоркая Н.М. На рубеже столетий. У истоков массового искусства в России 1900- 1910. - М., 1978.
  38. Зоркая Н. Фильмы и режиссеры // сб. Проблемы современного кино. – М., 1976.
  39. Караганов А.В. Всеволод Пудовкин.– М., 1984.
  40. Караганов А. У итальянских кинематографистов /Мифы и реальность. Зарубежное кино сегодня. Сб. ст. Пятый выпуск. М., 1976.
  41. Кино Италии: Неореализм: Пер. с итал. / Сост., вступ.ст. и комм. Г.Д. Богемского. М., 1989.
  42. Кино и наука. Научно-популярно кино. Выпуск 4. М., 1984.
  43. Кино и современная культура. Сб.науч. трудов. Ленинград, 1988.
  44. Кино Италии. Неореализм. / пер. с итальянского. Составление и вступительная статья Г.Д. Богемского. М.,1989.
  45. Кино тоталитарной эпохи // Искусство кино. - 1990. - № 1-3.
  46. Кино Японии: Пер. с англ. / Послесл. И. Ю. Генс. М., 1988.
  47. Кино. Энциклопедический словарь. М., 1986.
  48. Классическое наследие и современный кинематограф. Сб. науч. Трудов. – Ленинград, 1988.
  49. Комаров С.В. Киноискусство Чехословацкой Социалистической Республики 1945-1970. М., 1974.
  50. Копылова Р. Кинематограф плюс телевидение. М., 1977.
  51. Корниенко И.С. Кино советской Украины. М., 1975.
  52. Корнієнко І.С. Про кіномистецтво. – В 2-х тт. К., 1985.
  53. Кракауєр З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности. М., 1974.
  54. Краткая история советского кино (1917-1967) /Вступительная статья и общ. ред. В. Ждана. М., 1969.
  55. Кулешов Л. Собр. соч. в 3-х тт. М., 1987-1988.
  56. Кулешов Л., Хохлова А. 50 лет в кино. М., 1975.
  57. Лаборатория. Подборка статей о “параллельном кино” России //Искусство кино. – 1989. - № 6.
  58. Лариса Шепитько. Сб. статей. М., 1982.
  59. Лебедев Н., Смирнова Е., Зайцева Л. Кино в дореволюционной России (1986 – 1917).
  60. Лотман Ю. Язак кино и проблемы семиотики // Киноведческие записки. – 1989. - № 2.
  61. Становление и расцвет советской кинематографии (1918 – 1930). Учебное пособие. М., 1992.
  62. Лебедев Н. Очерки истории кино СССР. Немое кино. М., 1965.
  63. Лебедев Н. Внимание: кинематограф! О кино и телевидении. Статьи, исследования, выступления. М., 1974.
  64. Левин Е.С. Художественный образ в киноискусстве. К., 1985.
  65. Лемешева Л.Г. Украинское кино: проблемы одного поколения. М., 1987.
  66. Маркулан Я. Киномелодрама. Фильм ужасов. Кино и буржуазная массовая культура. Л., 1978.
  67. Маматова Л.Х. Ветви могучей короны. М., 1987.
  68. Маматова. Л.Х. Многонациональное советское киноискусство. М., 1982.
  69. Маматова Л.Х. Модель киномиров 30-х годов //Искусство кино. – 1990. – № 11; 1991 – № 3.
  70. Мартыненко Ю. НТР и научный экран // Искусство кино. – 1981. - № 11.
  71. Мачерет А. О Поэтике киноискусства. М., 1981.
  72. Мачерет А. Художественность фильма. М., 1975.
  73. Миславський В. Н. Кино в Украине. 1896 – 1921. Факты. Фильмы. Имена. Харьков, 2005.
  74. Миславский В.Н. Альфред Федецкий – поет фотографії. Харьков, 2010
  75. Михалкович В. И. Андрей Тарковский. М., 1989.
  76. Мусієнко О. Новаторські течії у французькому кінематографі (друга половина ХХ століття). К., 2005.
  77. Мусієнко О. Українське кіно: тексти і контекст. Глобус-Прес, 2009.
  78. Мусієнко О., Мусієнко Н., В. Слободян В. Р. Світло далеких зірок. К., 1995.
  79. На экране Америка / Сб. статей под ред. И.Е. Кокарева. М., 1978
  80. Нариси з історії кіномистецтва України. / Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін.., К., 2006.
  81. О Тарковском / Сост., авт.. предисл. М.А. Тарковская. – М., 1989.
  82. От структурализма к пост-структурализму. М., 2000.
  83. Очерки истории советского кино в трех томах / Под. ред.Ю.С. Калашникова, Н. А.
  84. Лебедева, Л.П. Погоживой, Р.Н. Юренева. М., 1956-1959.
  85. Плахов А. Всего 33. Звезды ировой кинорежиссуры Винница: Аквилон» и Киевская кинотелестудия 1+1, 2000.
  86. Поетичне кіно: заборонена школа. К., 2001.
  87. Пудовкин В.И. Соб. соч. в 3-х тт. М., 1974-1976.
  88. Рошаль Л.М. Дзига Вертов. М., 1982.
  89. Садуль Ж. История киноискусства. М., 1957.
  90. Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т. 4. М., 1982.
  91. Слободян В. Р. Актор і кіно. К., 1975.
  92. Слободян В.Р. Кіноактор і сучасність. К., 1987.
  93. Слободян М.І. Сучасна українська радянська кінопубліцистика. К., 1981.
  94. Соболев Р. Голливуд. 60-е годы. М., 1975.
  95. Соболев Р.П. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. М., 1961.
  96. Советское кино. 70-е годы. Основные тенденции развития. М., 1984. Сосновский И.
  97. Сценаристы советского художественного кино. Справочник. М., 1972.
  98. Тадао Сато. Кино Японии. М., 1988.
  99. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978.
  100. Тиканадзе Р. Грузинское кино. Проблемы, искания. Тбилиси, 1978
  101. Тримбач С. Выжженая земля Олександра Довженко // Искусство кино. – 1996. - № 9.
  102. Тримбач С. Олександр Довженко. Загибель богів. К., 2007.
  103. Трояновкий В.А. Человек оттепели: явление первое //Киноведческие записки. – 1995. - № 26.
  104. Утилов В.А. Очерки истории мирового кино. М., 1991.
  105. Фомин В. Кинематограф “оттепели”. М., 1998.
  106. Фрадкин Л. Второе рождение. М., 1960.
  107. Фрейлих С. Беседы о советском кино. М., 1985.
  108. Фрейлих С. Золотое сечение экрана. М., 1976.
  109. Фуксевич Яцек Кино в Польше. Варшава, 1973.
  110. Ханжонков А.А. Первые годы русского кинематографа. М.-Л., 1937.
  111. Ханжонков А. Первый мультипликатор // Из истории кино. – 1968. - № 7.
  112. Ханютин Ю. Реальность фантастического мира. – М., 1977.
  113. Хесонский Х.Н. Страницы юности кино. Записки критика. М., 1965.
  114. Цвіркунов В.В. Проблеми стилю в кіномистецтві. К., 1988.
  115. Шкловский В.Б. За 60 лет. Статьи о кино. М., 1985.
  116. Шкловский В.Б. Эйзенштейн. М., 1978.
  117. Шупик О.Б. Мистецтво мультиплікації. К., 1982.
  118. Эйзенштейн С.М. Собр. соч. в 6-ти тт.- М., 1964-1971.
  119. Эрмлер Ф. Документы, статьи, воспоминания. М. –Л., 1974.
  120. Юренев Р. Краткая история советского кино. М., 1979.
  121. Юренев Р. Сергей Эйзенштейн. Замыслы. Фильмы. Метод. Часть первая.
  122. 1889-1929.– М., 1985, Часть вторая, 1930-1948. М., 1988.
  123. Юренев Р. Александр Довженко. М., 1959.
  124. Юренев Р. Советское киноискусство 30-х годов. Учебное пособие. М., 1977.
  125. Ямпольский М. Тупики психоаналитического структурализма // Искусство кино. – 1979. - № 5.

[НАВЕРХ]



Освітньо-професійна програма
«Продюсерство з аудіовізуального мистецтва та виробництва»

[НАВЕРХ]

Вступне випробування з фаху.

Завданням вступного випробування є оцінка теоретичної та практичної фахових підготовок вступника, виявлення ним загальних знань про основні тенденції в сучасному кінопроцесі; наявність уявлення про історичні етапи в розвитку кіномистецтва, виявлення загального культурного рівня вступника, його вміння орієнтуватися в проблемах сучасної економіки та права, визначення здатності застосування ним набутих знань, умінь і навичок:

Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою

1-59
(незадовільно)

60-73
(задовільно)

74-89
(добре)

90-100
(відмінно)

Відсутність базового об’єму знань, про сучасний кіно-телепроцес в світі і в Україні, зокрема з питань кіномистецтва, організації кінотелевиробництва, функціонування продюсерської системи, ролі в ній продюсера. Повне незнання проблем сучасної економіки права та захисту інтелектуальної власності. Допущення ряд суттєвих помилок.

Нечітке уявлення про стан сучасного кіномистецтва і кінотелевиробництва в світі і в Україні, приблизне уявлення про роботу кіно-телепродюсера, його ролі в кінопроцесі. Обмежені знання про розвиток сучасної економіки, про стан захисту прав інтелектуальної власності.

Загальна обізнаність з станом справ у світовій і національній кіно-телеіндустрії, тенденціями в розвитку, сучасного кіномистецтва. Знання форм методів і засобів просування фільму до глядача.

Впевнені знання про стан національної і світової кіноіндустрії проблем національної кінематографії та шляхів їх вирішення. Професійна обдарованість та загальний культурний рівень майбутніх продюсерів, вміння розв’язати складні ситуації пов’язані з організацією виробництва фільму. Знання сучасної економіки та права, організації кіно-телебізнесу та захисту інтелектуальної власності.

КОЛО ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

  1. Державна підтримка кінематографії в Україні.
  2. Стратегія маркетингу на етапі ідеї, задуму фільму
  3. Цифрова складова кіновиробництва
  4. Формування сучасної кіноіндустрії України
  5. Ліміт витрат на постановку фільму
  6. Види ринків реалізації фільму
  7. Жанрова структура кіномистецтва
  8. Порядок розробки календарно-постановочного плану кінофільму
  9. Стратегія маркетингу та реклами в прокаті. Медіапланування
  10. Стратегія маркетингу на етапі виробництва
  11. Спонсорство та благодійність. Залучення спонсора для участі в кінопроекті
  12. Кінокомісії, як маркетинговий інструмент по залученню кінопродюсерів. Перспективи створення мережі кінокомісій в Україні.
  13. Постановочний проект фільму
  14. Стратегія маркетингу і реклами на етапі кінопоказу
  15. Календарний план та кошторис на проведення підготовчого періоду кінофільму
  16. Пітчинг
  17. Необхідні маркетингові дослідження для визначення цільової аудиторії
  18. Технологічні варіанти кіновиробництва, їх характеристика.
  19. Продюсування на телебаченні. Усна і письмова презентація проекту
  20. Залучення фінансування кінопроекту незалежними продюсерами
  21. Основні стратегії позиціонування фільму в цільовому сегменті
  22. Технічні характеристики HD камер для зйомок кінофільму в цифровому форматі
  23. Моделі програмування серіальної продукції в сітці мовлення телеканалів Європи та США
  24. Кінофестиваль, як засіб просування кінофільму
  25. Генеральний кошторис на постановку фільму
  26. Кінокомісії: світовий досвід. Організація та проведення зйомок закордоном
  27. Product placement як форма фінансування аудіовізуальних проектів
  28. Фінансовий інвестор, стратегічний інвестор. Інвестиційний меморандум
  29. Виробничі витрати при виробництві фільму. Їх структура
  30. Технологія виготовлення кінокопії
  31. Закордонний досвід фінансування кінопроектів
  32. Технології трансформації відзнятого зображення
  33. Спонукальні стимули активації креативного процесу
  34. Організаційні засади в кінематографії України (суб’єкти кінематографії, підприємницька діяльність, органи управління кінематографією)
  35. Види фінансових ресурсів кіностудії
  36. Види грантів. Процедура розгляду проекту на отримання грантів
  37. Кінопродюсер. Виконавчий продюсер та функціональні продюсери. Характеристика їх обов’язків
  38. Метод мозкового штурму
  39. Інструментарій оцінки глядацького потенціалу кінопроекту
  40. Фактори, що впливають на касових успіх фільму у кінопрокаті
  41. Етапи роботи продюсера зі сценарієм
  42. Технологія трьохмірного зображення
  43. Формати фільмів
  44. Візуальні ефекти, як основа образотворчо-постановочного рішення у кінофільмах, рекламі, кліпах
  45. Технологія звукового оформлення кінофільму
  46. Фільми, як специфічний товар
  47. Пошук теми та жанру кінопроекта
  48. Управління ризиками в системі управління продюсерської діяльності
  49. Характеристика технологічних робіт, що виконуються під час монтажно-тонувального періоду
  50. Переваги гібридного варіанту кіновиробництва (DI) перед традиційним
  51. Організація робіт на передпідготовчому етапі кінопроектування
  52. Форма запису режисерського сценарію
  53. Види нормативів на виробництво художнього фільму
  54. Модель бізнесу на основі багатократного прибутку
  55. Продюсер і його роль у просуванні фільму
  56. Перелік критеріїв оцінки глядацького потенціалу кінопроекту на етапі його розробки
  57. Комплектність та здача вихідних матеріалів фільму
  58. Структура та управління державних кіностудій в Україні. Шляхи їх розвитку
  59. Обмеження, що виникають при використанні Product placement як форми фінансування кінопроекту
  60. Європейський досвід організації кінобізнесу
  61. Корекція кольору зображення у цифровому та традиційному варіантах кіновиробництва
  62. Рекламна компанія по просуванню фільму
  63. Організація та менеджмент кінофестивалів
  64. Розробка проекту документального фільму
  65. Календарний план та кошторис на період режисерської розробки сценарію
  66. Основні умови договору між продюсером та телеканалом на показ фільму на телебаченні
  67. Закордонний досвід виробництва телевізійної серіальної продукції по вертикальній моделі, її переваги перед горизонтальною моделлю програмування
  68. Організація виробництва рекламних фільмів
  69. Основні умови договору між продюсером та дистриб’ютором при кіно- театральному прокаті
  70. Аналіз фінансових результатів кінопроекту
  71. Робота кіно ринків
  72. Інтернет, як рекламний та PR майданчик для просування аудіовізуальних творів.
  73. Види і основні засоби рекламної інформації про фільм.
  74. Комплексне страхування фільмовиробництва.
  75. Етапи укладання договірних відносин в аудіовізуальній сфері.
  76. Основні ризики проектування телепрограм.
  77. Структура бізнес-плану інвестиційного кінопроекту.
  78. Підготовчі роботи з безпеки кінозйомок.
  79. Генеральний кошторис телепроекту.
  80. Поняття «комбіновані права»
  81. Сучасні принципи формування системи прокату фільмів в Україні
  82. Організація і проведення трюкових кінозйомок.
  83. Правові відносини продюсера з авторами фільму
  84. Особливості виробництва телесеріалів
  85. Державна підтримка національного фільму у країнах Європи
  86. Клієнт - сервіс сучасного показу фільмів
  87. Умови договору продюсера з інвестором
  88. Фандрайзинг.
  89. Програма управління ризиками в аудіовізуальній сфері.
  90. Особливості складу знімальної групи документального фільму
  91. Трудовий договір. Цивільно-правовий договір. Основні відмінності.
  92. Постановочний проект. Його склад і позиції його захисту
  93. Порядок розслідування і облік нещасних випадків при виробництві фільмів

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. «Основи продюсерства. Аудіовізуальна сфера», підручник для вузів. Під редакцією Г. П .Іванова , П. К. Огурчикова, В.І. Сидоренко, М. ЮНІТІ-ДАНА , 2003
  2. «Професія – продюсер кіно і телебачення», Сидоренко В.І., М. ЮНІТІ-ДАНА , 2010
  3. «Кіно як бізнес», Кокарев І. Є., Мінськ , 1991
  4. «Професія – директор фільму», Криштул Б. І., М. «Кіноцентр», 1990
  5. «Створення кіно й відеофільмів від А до Я», Розенталь А.М., Тріумф, 2003.
  6. «Майстерність продюсера кіно і телебачення» ,Огурчиков П.К., М.2008
  7. «Медіа економіка зарубіжних країн», Є. Вартанова, М. 2003
  8. «Про творчість художника в кінофільмі», Богданов М. А., М. ВГИК,1976
  9. «Створення кіно і відеофільмів як захопливий бізнес», А. Розенталь, М. 2000.
  10. «Аудіовізуальний бізнес. Договірне регулювання», Чуковська О.Є., М. 1999.
  11. Закони України: «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права», «Про рекламу».
  12. «Бізнес – пан: Технологія розробки та обґрунтування», Покропивний С.Ф., К. 2002.
  13. «Організація виробництва фільмів», Г.Н.Горюнова, М. 1983
  14. «Основи підприємницької діяльності в кінематографії», В.К. Кокошкін
  15. «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників кінематографії».

[НАВЕРХ]



 








  

   



Генеральні партнери

Компанія «Інтеко-холдінг»






© 2010 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Розробка сайту bo-co